Як в обставинах індустрії 4.0 жінкам витягнути себе з безробіття
Олена Жорнова, Ольга Жорнова Будь-який інструмент – зброя, якщо його правильно тримати Эни Ди Франко Ми живемо в час, коли через глобальні ...
Додано:
Ольга Жорнова
Олена Жорнова, Ольга Жорнова
Будь-який інструмент – зброя, якщо його правильно тримати
Эни Ди Франко
Ми живемо в час, коли через глобальні катаклізми держава суттєво послабила контроль за звичними для нас речами – як-от за конституційним правом громадян на працю. І болісно нам звикати, що праця заради суспільного блага – це тільки наш головний біль і клопіт. А звикати, передусім, приходиться жінкам, бо вони потерпають від безробіття більше, ніж чоловіки…
Сусідка Ніна вже пенсіонерка, а втім кожного разу щиро бідкається, як сказали би науковці, з «питання зайнятості». Її молодша донька кілька років поспіль безробітна, бо після скорочення так і не знайшла постійну роботу. І всі ці роки її родина втрьох на одну зятеву зарплату виживає. Не те, що на масло до хліба не вистачає чи на обнову дитині підліткового віку – то вже таке – а от, що дорослі хворіти починають, на корм кішці гроші рахують…
І як найгарніший букет, оповитий траурною стрічкою, вже не радує, а лише нагадує про скорботну подію, так і всі наші розмови зведені до жалібного лейтмотиву: ну, як таке може бути, щоби здорова і працелюбна жінка, справжня хазяйка і добросовісна людина і – на тобі! – стала нікому не потрібна. Ні-ко-му. Ні-де. Не по-тріб-на. І як їй жити далі? І ніхто не скаже, як…Лічить дні до пенсії, а їй би ще працювати!
Ніно Іванівно, не тільки Вас спіткала така біда. Понад 6 млн. осіб в Україні можуть перетнути межу бідності через пандемію, а, згідно аналітики ЮНІСЕФ, 37% українців не користувалися Інтернетом, серед міських жителів не мають комп’ютера 25%, а серед сільських – 44%, рівень бідності зросте з 27% до 44% [1].
Отож, Ви не на самоті зі своїми проблемами. Цими питаннями переймаються, й науковці з усього світу. В дослідженнях з економіки, соціології, менеджменту описано й осмислено новітню виробничу парадигму, яка пояснює сутність змін у праці, природу і зміст “нових правил гри” на світовому ринку, специфічну ознаку в сфері праці – утворення індивідуальних суб’єктів виробництва та суб’єктів професійної діяльності.
Цього року навіть у Давосі говорили про таких, як Ваша Оксана. Зокрема Юваль Ной Харарі на весь світ виголосив: набагато гірше бути непотрібним, ніж експлуатованим.
І на жаль, саме жінки погоджуються на багато чого, аби не відчути непотрібність. Закріплені в культурі стереотипи призводять до порушення прав людини, насильство, дискримінацію. Але більш за все, на наш погляд, статеві переваги проявлені в праці. Вони стали непереборними перешкодами для зрівняння прав і можливостей різних статей при пошуку роботи. І таким непотрібним жінкам, яких нині по всьому світу безліч, залишається тільки одне – боротися зі своєю непотрібністю самозайнятістю, правильно тримаючи в руці гаджет – аби став він у купі з новими інформаційними технологіями дієвою зброєю.
Тривалий час вважали, що гендерна гнучкість та ослаблення проявів сексизму можливі через цілеспрямовану роботу з просування гендерних знань в освіті. А виявилося, що їх зчинить революція 4.0, хоч вона і до цього часу більшою мірою «чоловіча ділянка». Ми маємо на увазі четверту індустріально-промислову революцію, тобто запровадження інформаційно-комунікаційних технологій (далі – ІКТ) у виробництво.
Ринок праці перебуває під впливом процесів, які характерні для сучасної економіки, а в ній ідуть дієві переміни, пов’язані з впровадженням ІКТ. Стрімке поширення нових технологій змінює структуру ринку праці, увиразнюючи нові тенденції його подальшого розвитку. І хоча цей вплив неоднозначний і не завжди піддається кількісній оцінці, вже зараз можна сказати, що в подальшому він буде посилюватися. Ймовірно, ми станемо свідками поглиблення професійної диверсифікації на ринку праці, появи нових видів діяльності, подальшого ослаблення залежності від географічного параметра тощо.
Інформаційні технології пов’яжуть різні сегменти ринку праці в глобальному масштабі, тому можна буде знайти роботу за наймом у транснаціональних компаніях. А це значить, що зросте взаємозалежність ринків праці у світі, і Оксана, залишаючись у себе дома, зможе працювати будь-де за гнучким графіком і у власному режимі, бо ІКТ децентралізують і індивідуалізують працю.
Зрештою, використання інформаційних технологій уможливить міжнародні зв’язки і міжнародний захист з боку профспілок. Річард Фріман навіть створив новий термін – «електронні профспілки» («e-union»). Можливо, електронні профспілки захищатимуть інтереси жінок більш завзято?
Та найголовніше сьогодні те, що за допомоги ІКТ відбувається вирівнювання доходів чоловіків і жінок. Чоловіки домінували в традиційних видах виробництва, а жінки знаходилися на периферії з більш низькими доходами. Інформаційні сфери до «вибуху 4.0» так само були «жіночими», а значить мало оплачуваними й мало престижними.
Інформаційні процеси змінили звичний стан з гендерною нечутливістю в праці. І тепер ті щасливиці, які працювали за мізерні гроші, опинилися в менш дискримінованими щодо чоловіків, яких спіткало скорочення робочих місць у традиційних галузях виробництва. Отак поступово розрив у заробітній платі між чоловіками і жінками скорочується. І завдячуючи ІКТ.
Вже сьогодні ІКТ спроможні створити нові робочі місця для безробітних і відкрити нові можливості в різних галузях промисловості і на нових ринках. Але якщо робота в ІКТ галузі – це не для вас, то пошук роботи і збільшення альтернативних можливостей на ринку праці в умовах Інтернету – точно для всіх. Щоби повною мірою скористатися всіма перевагами нових технологій і створити собі самій робоче місце необхідно, перш за все, підвищити власну кваліфікацію або набути навички роботи з комп’ютером.
Не легше? Розуміємо…Самі якийсь час були безробітними. Ми тому й вивчаємо безробіття і самозайнятість – допомогти іншим, як вміємо й можемо [2, 3].
Давайте ближче до роботи…Термін «самозайнятість» якоюсь мірою витіснив поняття «підприємництво». Пояснимо. Якщо суб’єкти намагаються отримати максимальну користь в умовах обмежених ресурсів, віддаючи перевагу тим діяльностям, що найкращим чином задовольняють їхні потреби у (а) максимізованому прибутку у довгостроковій перспективі та (б) максимальній її корисності для цього в умовах обмежених ресурсів, а основною ознакою діяльності стає комерційне підґрунтя, то це підприємництво.
А ось самому себе зайняти – це більшою мірою стати потрібною для суспільства і реалізувати свій потенціал, ніж отримати зиск і кожного разу мріяти про його зростання. Іншими словами, якщо жінка сама знайде, чим їй заробити на життя і буде працювати «на себе», а не за наймом, якщо вона не буде зорієнтована на прибуток, а буде отримувати певну платню за надані послуги, які відшкодують витрати й уможливлять скромне існування, то це може бути пояснено як самозайнятість (самостійно себе зайняла чимось), а не підприємництво (діяльність задля збільшення прибутку). Приблизно так, якщо без заглиблень у тонкощі. Хоча в правовому відношенні такі нюанси відсутні. Але на нашу пропозицію стати дочці самозайнятою, не говоріть, що немає в неї хисту до комерції.
Загалом підвищення інтересу до явища самозайнятості спостерігається у світовому масштабі, а не тільки в Україні. Це через спад зайнятості в останні кілька десятиріч та соціально-економічні, політичні й соціокультурні системні соціальні трансформації.
Як правило, суттєві зміни в будь-якій галузі, якщо вони контрольовані, сплановані або хоча б передбачувані, впроваджують помірно, щоби утримати в стабільному стані ситуацію. Якщо ж вони не передбачувані й неконтрольовані, а їхній темп перевищує можливості суспільства і держави втримати над ними контроль, то вони спричинюють ризики, навіть якщо самі зміни позитивні.
А в обставинах, коли переміни в кількох галузях збігаються в часі, коли вони не заплановані і, до того ж, небезпечні – як, наприклад, пандемія – то зміни настільки прискорені, що їхні наслідки складно спрогнозувати, оскільки вони зумовлені різнобічними, інколи несумісними й незбіжними впливами, чинниками й умовами. І всі разом вони синхронізують водночас: в одних регіонах – безробіття, в іншому – зростання попиту на кваліфіковану робочу силу, а ще в інших – на некваліфіковану. Тому так збільшилися водночас високопрофесіональна й низькокваліфікована міграції.
Не сприяють стабільності і часті трансформації як зовнішніх, так і внутрішніх виробничих структур. Іншими словами, причин, що нагромадилися і зумовлюють безробіття – багато, і вони не так швидко будуть викоренені. І не тільки на теренах України, але в усьому світі. А всі разом негаразди в умовах тривалого збройного конфлікту стрімкими темпами спричинюють переміни в психічному розвиткові людей. А вони в обставинах кризи ринку праці для держави, суспільства і окремого громадянина не є і не можуть бути суто позитивними.
Думаєте, тільки безробітному дісталося? Безробіття тягне вельми негативні наслідки для всіх. По-перше, віддаляється або взагалі стає недосяжною бажана мета кожної держави – соціальна інтеграція, оскільки втрата роботи і ресурсів, які надавалися роботодавцем, поглиблюють соціальну диференціацію, тому суспільство ще більше розшаровується на дуже багатих і дуже бідних. А це ніколи не доводило до добра.
По-друге, у більшості населення – а це збідніла частина країни – зникає віра в соціальну справедливість, котра, крім іншого, значною мірою є наслідками професійної кваліфікації, опанованими соціальними ролями в межах професійної спільноти, впевненістю в майбутнє для себе і своїх дітей, які засновані на стабільному заробітку й прогнозованих ресурсах. Минулого разу скоротили Оксану, а наступного – кого?
По-третє – і це не останнє – нарощується обсяг соціальної нерівності, яку закріплюють різні за якістю освіта, дозвілля, здоровий спосіб життя, повсякдення, коли одні можуть дозволити собі тільки новини по телевізору, а інші – особистого дієтолога, репетитора, тренера для себе і дітей, а ті, що виживають, не відмовляються працювати, аби все це мати й оплатити.
Далі. Безробітний втрачає соціальний статус, не може сподіватись на соціальну мобільність внаслідок набуття високостатусних професійних знань і навичок та, як результат, найвищої кваліфікації, яких збувається водночас із втратою посади. І це може стати чинниками соціальної ексклюзії – виключення з соціальної групи.
Думаєте, що працюючий за наймом, спостерігаючи як безробітний фахівець мало-помалу звикає до того, що він вже не професіонал, що його досвід – пустий звук, що ніхто не переймається його долею, буде думати про удосконалення своєї кваліфікації? Ні. Він буде намагатися залишити за собою місце роботи іншими способами. Отак і поширюються злісна конкуренція, мобінг, булінг, заздрощі, одним словом – цькування.
Всім погано, але безробітному… З моменту руйнації звичного повсякдення людина потрапляє в ситуацію невизначеності та ризикованості. У безробітного одразу знижується конкурентоспроможність, він вже не претендує на професійні відзнаки, кар’єрне зростання чи вдосконалення професійного досвіду. Він може позбутися членства звичної професійної спільноти.
Зрозуміло, що і доступ до матеріальних та символічних цінностей соціальної групи безробітних і зайнятих – вкрай асиметричний. Додамо ще втрату основних ресурсів і соціальних благ, які надавалися роботодавцем або були «попутниками» зайнятості: постійна зарплатня, робоче місце, колектив, корпоративи та ін.
Безробіття у свідомості поглиблює розділяння на «вони» й «я», чим закладає якісно новий характер відносин із тими колегами з професійної спільноти, хто залишився працювати за наймом. Тепер між зайнятими й безробітним – не професійні, не особистісні, не «сусідські», а «транскордонні відносини» між «потрібними» й «неподібними». «Бар’єри» у відносинах призводять до вкрай шкідливих результатів, бо така практика спроможна на довгі роки ствердити нездоланну залежність особистісного благополуччя від «доброї» волі роботодавців, професійної спільноти, друзів, які б «хотіли б, то допомогли б» та ін.
Безробітний впевнений, що є жертвою соціальної нерівності, що він посунутий соціальними драбинами донизу, його спіткало відчуження від соціальних благ, заради яких працював і згоден працювати й працювати, але тепер він непотрібний, а благами вільно користуються інші.
Та поки ми не вдоволені життям, воно-таки проходить, як кажуть філософи… І вже не так якісно, як до цього часу. А втім наслідки можуть бути не тільки негативними, а, навпаки, привести до нових вершин. Та їх треба осмислити позитивними, щонайперше.
І саме самозайнятість спроможна запобігти негативним явищам у суспільстві (безробіттю, фінансовій кризі, депресіям, асоціальним проявам, ін.). Ось це зараз і спробуємо зробити, бо кілька процесів, які змінюють нашу реальність, співпали і ми розгубилися, але гуртом ми перетворимо їх на чинник прискорення розвитку і суспільства, і кожного українця..
Ми будемо виходити із нових виробничих парадигм і напрямів модернізації економіки, враховувати національні й світові, європейські тенденції в галузі праці, а також об’єктивні потреби суспільства в оновленні праці. Але в центр уваги ми поставимо найбільш постраждалого – безробітну жінку.
Як правило, в ситуації безробіття визначальною метою людини є вихід з професійної та життєвої кризи, дистанціювання від наявного стану хоча би у бік достатнього, а краще – бажаного. Проте пошук виходу з кризи актуалізує рівень домагань людини й стає мотивом для подальших дій. Тому майте на думці не термінові найменші завдання, а вершинні досягнення у будь-якій діяльності. Наприклад: доки шукаю роботу за наймом, стану ефективною дружиною, матір’ю, бабусею – а це значить допоможу рідним жити більш якісно, насичено, яскраво.
Будемо турбуватися про своє здоров’я і своїх рідних. Навіть, якщо вважаєте, що це не на часі, хоч і є час. Психотип українців утворений специфічним соціокультурним контекстом. Наскрізний неперервний стрес, в якому перебувають пересічні українці і який обіймає фінансово-економічні, професійно-діяльнісні, внутрішньо- й зовнішньополітичні, психологічні, соціокультурні та ін. сторони соціального, сімейного та особистого життя, став чинником перманентного розчарування в образі майбутнього. А жінка переживає не за себе, як ви знаєте, її турбує не стільки свій образ майбутнього, скільки рідних. Їй ще тяжче…
«Примірюючи» будь-яку самозайнятість, згадайте, що моніторинг здоров’я найманих робітників і самозайнятих свідчить на користь останніх. Так: у самозайнятих значно нижчі показники загальних соматичних та психічних захворювань, кращі показники артеріального тиску, вищий рівень благополуччя й більш благотворні поведінкові показники здоров’я (U.Stephan, U. Roesler, 2010). Проте, за наслідками чвертьвікового дослідження самозайнятих за моделлю напруженої роботи доведено, що високі вимоги, низький контроль та низька соціальна підтримка (що притаманно самозайнятості) можуть призвести до психологічної напруги (P. Totterdell, S. Wood, T. Wall, 2006). Будемо пам’ятати і про це.
У безробітного через стрес можуть змінитися на гірше самосвідомість, вимоги до результатів життєдіяльності, внутрішні установки, система цінностей, збідніти інтереси й потреби, стати нестійкими судження, ін. В жодному разі не піддаватися! Згасаючий мотив діяльності буде перешкодою, але ви попереджені – значить озброєні.
Будь-яка невизначеність – це потенційне віяло альтернатив і можливостей. Вона може бути конструктивною або деструктивною. Для того, аби від неї було користі більше, ніж збитків, (а) ініціюйте різноманітні активності в найбільшій кількості напрямів; (б) збережіть залишки тих ресурсів, які забезпечувала зайнятість: зарплатню Ви не отримуєте, але варто зберегти соціальні й професійні контакти; (в) залучіть та використовуйте повною мірою нові внутрішні та зовнішні ресурси. Про останнє докладніше
Максимальні зусилля повинні бути спрямовані на:
1. Збереження позитивного ставлення до себе, колег, професійної спільноти, професії, освіти, бо ви не дарма вчилися й працювали.
Ніяких змін у системі цінностей. Ніяких збіднілих інтересів і потреб. Навпаки. У вас же тільки одна рука на хазяйстві, а в іншій – гаджет. І ви невпинно працюєте над тим, аби зберегти себе від руйнації як особистості. Шукайте однодумців, цікаві статті з професійної діяльності, працюйте над створенням індивідуального профілю в соціальних мережах, і не «тут був Вася», а як професіонала,
2. Навчання впродовж життя (life-long learning, continuing education) як спосіб порятунку від безнадійності, безперспективності, безпорадності. Онлайн можна навчатися, брати участь у заходах з обговорення і проблем безробіття, і професійних питань, і виховання дітей, і кулінарії…
Але для нас важливо знайти роботу. Специфіка вашої попередньої професійної діяльності вимагала або зовсім не вимагала оволодіння певною кількістю професіональних комп’ютерних програм. В другому випадку терміново знайдіть курси з комп’ютерної грамотності або її підвищення. Їх багато. Знайшли і записались? Чудово.
Застосовування ІКТ як засобу комунікації полегшує пошук роботи безробітному, а роботодавцю – найманого працівника. Останні отримують більшу кількість пропозицій, швидше обробляють запити, зворотний зв’язок уможливлює уточнення деталей і особливостей,необхідних для якісного виконування посадових обов’язків.
Варто скористатися в повному обсязі ІКТ, і, продумуючи всі нюанси самозайнятості, також шукати роботу за наймом.
Існують не тільки державні організації, які допомагають у пошуках роботи безробітному, але й приватні фірми, електронні біржі праці. Їх легко знайти в Інтернеті. Тому кількість тих, хто знайшов роботу через Інтернет постійно зростає. Все частіше для цього застосовують відеоінтерв’ю як інструмент підбору кадрів. До речі, на яких сайтах ви розмістили резюме? А в якій кількості? Запитайте на курсах, як це зробити.
Можливості Інтернету поки що неперевершені. З’явилося багато спеціалізованих сайтів. Найбільш відомий великий сервер – European Telework Online 219. Це Європейський фонд поліпшення умов життя і праці і він є тристоронньою агенцією ЄС із надання знань для допомоги в розробці кращої соціальної політики, політики в області зайнятості і праці [4]. Він є ключовим інформаційним центром проєкту European Telework Development Initiative, який працює за підтримки Європейської комісії, і вміщує близько тридцяти організацій, 263 партнерів.
Всі центри зайнятості оснащені спеціалізованими професіональними комп’ютерними програмами для перепідготовки безробітних. Скористайтесь цим. Цікавтесь усіма новинками на ІТ-ринках, можливостями оновлених версій програм, якими ви вже оволоділи, намагайтесь самостійно або за допомоги інструкторів запровадити їх у професійну практику, навіть якщо ви її імітуєте.
Шукайте довідкові програми інформаційно-компьютерного забезпечення вашої професійної діяльності на спеціалізованих сайтах.
Створіть самостійно або увійдіть у спільноту, яка вже використовує дистанційне інформаційне освітнє середовище.
Знайдіть в Інтернеті або зорієнтуйте організаторів курсів з ІКТ-грамотності на інструменти гендерної оцінки становища різних статей в тій галузі, де ви плануєте самозайнятість або роботу за наймом. З’ясуйте самі або за допомогою інструкторів дані про представництво чоловіків і жінок, співвідношення продуктивної (оплачуваної) й непродуктивної (неоплачуваної) діяльностями через стать, ін. – задля увиразнення невирішених гендерних питань і введення їх у ваші стратегічні й операційні плани з самозайнятості, розроблювання особливих способів і заходів із реалізації рівних прав і можливостей для жінок і чоловіків, які спростують удавану перевагу однієї статі над іншою, ін.
3. Соціальну взаємодію й міжособистісний розвиток.
Соціальний статус групи, до якої належить людина – це груповий статус індивіда, який суспільство сприймає як значущу характеристику людини, а сама людина визначає за цим статусом ієрархію в соціумі.
Розвивайте за допомоги ІТК професійне співтовариство або створіть нове. Беріть участь у мережевих заходах політиків, професіоналів, аматорів, громадськості. Це дуже важливо – утримати соціальний статус. Використовуючи ІКТ ви будете стверджувати соціальний статус як професіонал, який працює над розробкою нового професійного проєкту.
Це врятує не тільки від ексклюзії, але й стане вагомим чинником пошуку роботи. Як в анекдоті. Пам’ятаєте, про малу дитину і жінку?
- Тітонько, а де Ваш дядя?
- Немає, бо ніхто не погодився стати моїм дядею…
- А Ви точно-точно у всіх-у всіх запитали?
Ви точно-точно передивилися всі сайти з пропозиціями роботи, точно-точно розіслали свої резюме, відео на сайти потрібних роботодавців, точно-точно час від часу повідомляєте, що все ще потребуєте роботи всім своїм друзям, знайомим, колишнім колегам і широкій громадськості в мережі передусім?
Далі. В мережах при обговоренні професійних і соціальних питань ви будете відігравати справжню роль у розвитку і соціальної групи, і професійної спільноти, і громадянського суспільства, й суспільства в цілому. Доки шукаєте роботу або створюєте її собі ви вже долучені до соціально значущої й вельми корисної діяльності. Ви вже потрібні, ще й як.
Тим більше, що інноваційна по суті для вас діяльність, яка потребує незвичних знань і навичок, буде розвивати здібності до роботи з інформацією, public relations (зв’язками з громадськістю), креативності в самоменеджменті та ін., що створить умови для професійної самозайнятості в новій галузі.
Інтернет – це цілина для пошуку нових ресурсів, джерел будь-якої інформації, соціального капіталу, просування своїх продуктів і послуг. Він спроможний в такий складний для вас час підтримати мотив діяльності з пошуку не будь-якої роботи, а потрібної, вдосконалення практичної (hands-on) діяльності в будь-якій галузі через відео, і в такий спосіб вирізнити для вас ваші ключові потенціали для особистісного зростання, т.зв. драйвери.
Але особливо важливо ще одне. Українська традиційна культура завжди була гендерно чутливою. Проте відчувати нерівність, дискримінацію за статевими ознаками – це ще не створити умови для жіночого благополуччя. Хто більше заробить грошей за однакові посадові обов’язки? Чоловік, ще й на 23% більше. Ваш Проєкт в галузі самозайнятості – це індивідуальний спосіб вирішення соціально-трудових і життєдіяльнісних проблем у межах тих можливостей, які їй надані суспільством, спільнотою, соціальною группою і утвердити гендерну рівність.
Витягнути себе з болота безробіття можна багатьма способами. Ми увиразнимо два з них, які в подальшому обумовлять особливості і праці, і її результативність:
(а) оптимальний, який націлює на якісно новий стан економічної свідомості, ініціативність, активність – для економічного зростання суспільства, спільноти та індивіда через максимальне використання ІКТ, науково-інноваційного, інструментально-технологічного, інтелектуально-евристичного ресурсу; це самореалізація, яка самокерована на розвиток власного потенціалу; в центрі уваги – новоз’явлені невідомі аспекти феномену праці (самозайнятості); мета – раціональне використання ІКТ, наявних ресурсів в індивідуальному чи родинному масштабі через пошук нових форм їх оптимального поєднання із переважанням перспектив самореалізації;
(б) ординарний, який зумовлює дії в обставинах виживання; мета – вихід із життєвої кризи в короткотерміновому періоді при обмежених фінансових, інтелектуальних, фізичних ресурсах при незначному використанні Інтернету.
Проте, є в них дещо спільне – вони орієнтують на використання ІКТ й гендерну чутливість у праці. Українська традиційна культура завжди була ґендерно чутливою. Проте відчувати нерівність, дискримінацію за статевими ознаками – це ще не створити умови для жіночого благополуччя. Хто більше заробить грошей за однакові посадові обов’язки? Чоловік, ще й на 23% більше.
В цілому, ствердження революції 4.0 і гендерної рівності разом – це частина широкої економічної й соціокультурної трансформацій, які змінять наше суспільство і ваше життя, а долученість до них через інститут праці – істотний імпульс для саморозвитку й самореалізації безробітних жінок.
Ми не є запеклими фанатками геджетів в усьому їхньому різноманітті: аймаків, айпедів, айфонів, аудигаджетів, девайсів, і далі за алфавітом. Ми власниці вельми невигадливих пристроїв з не оновленими застарілими програмами. В них слово “гендер” постійно замінюється на “тендер”.
А який гаджет є у вас? не у чоловіка, дітей, онуків, не той, що віддали вам, коли собі купили новий. Ні, гаджет, аби створити себе наново.
Хотілося б, щоб суспільна здатність сприймати, осмислювати, моделювати та прогнозувати будь-які прояви гендерного дисбалансу в праці оновилася швидше, ніж ми змінимо гаджети, і тоді непотрібні роботодавцям працелюбні жінки з непотрібними рідним гаджетами стануть винятком, а не звичною практикою у вітчизняному повсякденному часопросторі зайнятості чи самозайнятості.
Наше дослідження самозайнятості безробітних жінок свідчить, що без ІКТ вони так і залишаться найбільш вразливою групою. Let’s go to 4.0!
Література
1. COVID-19 поглиблює нерівність в Україні: доступ до інтернету, наявність комп’ютера та житлові умови. Звіт ЮНІСЕФ : Електронний ресурс : Режим доступу : https://uni.cf/3bqiItj
2. Жорнова Ольга, Жорнова Олена. Жіноче соціальне підприємництво: чи варте воно фінансової підтримки. Громадський простір, 2019 : Електронний ресурс : режим доступу :https://www.prostir.ua/?blogs=zhinoche-sotsialne-pidpryjemnytstvo-chy-varte-vono-finansovoji-pidtrymky
3. Жорнова Олена, Жорнова Ольга. Як громадськості залучити безробітних до самозайнятості Громадський простір, 2020 : Електронний ресурс : режим доступу: https://www.prostir.ua/?blogs=yak-hromadskosti-zaluchyty-bezrobitnyh-do-samozajnyatosti
4.Європейський фонд поліпшення умов життя і праці : Електронний ресурс : Режим доступу : https://www.eurofound.europa.eu/topic
