Комплаєнс: роль, види, виклики

Для багатьох термін «комплаєнс»  асоціюється з сучасною тенденцією чи трендом, який використовується в бізнесі та інших сферах. Проте даний термін має важливе значення у сфері підприємницької діяльності та органів державної влади.

Термін «комплаєнс» походить від англійського слова «compliance», що означає відповідність, дотримання вимог законодавства, етичних стандартів і внутрішніх правил.  

Згідно з International Compliance Association термін «комплаєнс» описує здатність діяти відповідно до наказу, набору правил або запиту.

У контексті бізнесу у сфері фінансових послуг комплаєнс діє на двох рівнях:

Рівень 1 – дотримання зовнішніх правил, які накладаються на організацію в цілому.

Рівень 2 – дотримання внутрішніх систем контролю, які запроваджуються для досягнення відповідності зовнішнім правилам.

Комплаєнс є тим допоміжним регулятором для контролю правомірної діяльності організації та можливості виявити та виправити недоліки, а також мінімізувати чи уникнути ризиків у своїй діяльності.

Комплаєнс необхідний для створення доброчесного суспільства й культури, де можна побудувати відносини прозоро та доброчесно, де не виникатимуть сумніви чи конфлікти, де можна покластися на контрагента і не перейматися за виникнення негативних наслідків, що вплине на бізнес.

З чого все почалося?  

Виникнення комплаєнсу зумовило вчинення корупційних правопорушень у 60-70-х роках ХХ століття, а саме здійснення незаконних виплат, надання хабарів та несплата податків.

Першим кроком для створення комплаєнс-середовища в міжнародному праві було створення FDA (Fоod and Drug Administration) – це управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів. FDA стало першим інструментом контролю за діяльністю у сфері харчової та фармацевтичної діяльності.

Зокрема, правопорушення стали поштовхом для створення механізму та інструментів, які б контролювали та запобігали виникненню ризиків для організацій. Так, виникла законодавча база, яка складається з:

1. Конвенції проти корупції.
2. Декларації Організації Об’єднаних Націй  про боротьбу з корупцією і хабарництвом у міжнародних комерційних операціях. 
3. Стандарту ISO 37001 «Anti-bribery management systems».

В Україні першим нормативним актом, який регулював питання комплаєнсу є Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах, затверджене постановою Національного Банку України, де зокрема у ньому закріплено терміни «комплаєнс-ризик», «комплаєнс», а також врегульовано повноваження та функції підрозділу з управління ризиками та підрозділ контролю за дотриманням норм (комплаєнс).

Законом України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» визначено термін «комплаєнс» безпосередньо у сфері товарних ринків та ринків капіталу. 

На сьогодні під комплаєнсом розуміють доброчесне та прозоре управління, що здійснюється згідно з вимогами законодавства та міжнародних стандартів, яке допомагає забезпечити правомірну та законну діяльність певної організації.

Роль комплаєнсу

1. Запобігання порушенням. Комплаєнс допомагає організаціям та компаніям виявити потенційні ризики, пов’язані з корупцією, усунути їх та запровадити превентивні заходи для запобігання їхньому виникненню у подальшій діяльності.
2. Моніторинг. Перевірка, аудит та аналіз діяльності організацій та компаній є першим кроком до розв’язання корупційних проблем та впровадження регулярного моніторингу є гарним способом запобіганню подальшому порушенню законодавства та правил.
3. Навчання співробітників. Комплаєнс сприяє підвищенню обізнаності працівників про антикорупційні заходи та правила етику, що знижує ризик виникнення порушень, а тому необхідно організовувати тренінги та вебінари для ознайомлення з вимогами законодавства та правил етики.
4. Реакція на інциденти. У разі виявлення порушень комплаєнс-офіцери аналізують ситуацію, приймають заходи та розробляють план дій для уникнення подібних проблем у майбутньому.
5. Побудова культури етики. Комплаєнс сприяє формуванню культури доброчесності, прозорості та етичної поведінки в організації чи компанії.
6. Збереження репутації. Вчинення правопорушень може вплинути на репутацію організації в очах її клієнтів та користувачів послуг. У бізнесі є ризик втратити клієнтів та партнерів та підірвати їх довіру, для державних органів –  ризик підірвати довіру суспільства в цілому.

Види комплаєнсу

1. Корпоративний комплаєнс передбачає дотримання внутрішніх правил та правил етики організації, а також побудову колективу, що є прихильниками антикорупції.
2. Фінансовий комплаєнс передбачає дотримання організації доброчесності у сфері фінансів, зокрема дотримання вимог законодавства щодо виплати податків і зборів, ведення звітності, контроль за фінансовими операціями.
3. Регуляторний комплаєнс полягає у суворому дотриманні вимог законодавства та інших норм.
4. Етичний комплаєнс передбачає дотримання етичних правил та стандартів працівниками організації.
5. Екологічний комплаєнс, що вбачає дотримання екологічних норм, стандартів та рекомендації для зменшення негативного впливу на довкілля.
6. Технічний комплаєнс, що полягає у дотриманні вимог у сфері інформаційних технологій. Наприклад, захисту персональних даних організації або її клієнтів.

Напрямки комплаєнсу є різноманітні та можуть стосуватися різних сфер, що регулюється спеціальними нормами законодавства, а тому даний перелік не є вичерпним. 

Комплаєнс під час війни

Комплаєнс під час війни в Україні набуває особливого значення, створюючи як виклики, так і нові можливості для держави та бізнесу. У сфері комплаєнсу виникли два типи викликів: етичні та санкційні.

Етична основа виклику передбачає перевірку підприємницької діяльності, яка наразі здійснюється ретельніше, що пов’язане з недопущенням співробітництва з країнами, які підтримують державу-окупанта і передусім з Російською Федерацією, оскільки дана співпраця може бути визнана як підтримка військової агресії. 

Санкційні виклики полягають у підвищеній відповідальності за недотримання вимог законодавства щодо співробітництва з державою-окупантом. Таким чином, простежується зв’язок між двома викликами у сфері комплаєнсу.

До прикладу у частині 4 статті 111-1 Кримінального Кодексу України закріплено, що провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором караються штрафом до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна.

При цьому, Кримінальний Кодекс України немає поняття «взаємодія», а тому немає чіткого врегулювання даного питання, тобто під взаємодію може підпадати будь-яка співпраця у бізнесі з державою-агресором, що безумовно може нашкодити організації.

Згідно з Законом України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» передбачається вилучення рухомого і нерухомого майна, коштів, вкладів у банках, цінні папери, корпоративні права, інше майно (активи), що знаходяться (зареєстровані) на території України та безпосередньо або через афілійованих осіб належать Російській Федерації та її резидентам.

Під резидентами розуміється відповідно до цього Закону юридичні особи (їх філії, представництва), що здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України на території України, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких прямо або опосередковано є Російська Федерація та/або у яких Російська Федерація прямо або опосередковано чи юридичні особи, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких є Російська Федерація та/або у яких Російська Федерація прямо або опосередковано має частку у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, інше членство (участь у будь-якій формі) у юридичній особі. 

З одного боку, посилення етичних та правових вимог зумовлює необхідність більш ретельної перевірки контрагентів і дотримання законодавства щодо співпраці з державою-агресором. З іншого – це стимулює розвиток прозорого, відповідального корпоративного управління.

Для України це створює не лише виклики, але й значні можливості. Розбудова ефективної комплаєнс-системи є важливим елементом національної безпеки, економічної стійкості та запорукою майбутнього відновлення країни. Розвиток нашої держави у сфері комплаєнсу демонструє готовність України діяти відповідно до найкращих світових практик для міжнародних партнерів та можливих інвесторів у бізнесі. Відкриває шлях до залучення іноземних інвестицій, розширення міжнародної співпраці та інтеграції у глобальні економічні процеси.

Наслідки порушення вимог законодавства та відповідальність

Нехтування та недотримання норм законодавства може спричинити виникнення втрат для організацій. До таких втрат можна віднести: 

1. Фінансові втрати –  найбільш шкідливий наслідок для прибутку організації є її прямі збитки внаслідок неправомірного використання її ресурсів, також штрафні санкції, що можуть бути накладені унаслідок правопорушення.
2. Юридичні втрати –  втрати від обмежувальних заходів, заборони певних видів діяльності, зокрема є похідними фінансових втрат.
3. Репутаційні втрати –  це втрати, які шкодять репутації організації, її іміджу у суспільстві, що викликають недовіру та сумніви у клієнтів та потенційних партнерів.

За порушення законодавства передбачена відповідальність, що визначена законодавством. Залежно від виду правопорушення може бути дисциплінарна, кримінальна, адміністративна відповідальність. Наприклад дисциплінарна відповідальність передбачається у разі недотримання певних внутрішніх правил організації, адміністративна та кримінальна – участь у корупційних схемах.

Водночас організація, яка порушує норми законодавства наражає себе на негативні наслідки, а саме застосування санкцій, перевірки від уповноважених осіб, ризик втрати клієнтів та партнерів, знищення репутації. Законодавством України відповідальність за порушення передбачені Кримінальним Кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення. 

Отже, комплаєнс відіграє важливу роль у нашому суспільстві та діяльності. Впровадження та розвиток комплаєнсу є важливим напрямком для нашої держави, оскільки він впливатиме на подолання однієї з важливих проблем як корупції. Необхідно зазначити, що впровадження в організаціях відділів комплаєнсу є перевагою для дієвого та успішного бізнесу.