Жіноче соціальне підприємництво: чи варте воно фінансової підтримки

Гендерний аспект будь-якого явища – це проблематична його сторона, як правило. Що ж до жіночого підприємництва загалом, та соціального його різновиду зокрема – то це ще більш дражлива площина. Жінка ...

1399527795
Жіноче соціальне підприємництво: чи варте воно фінансової підтримки

Гендерний аспект будь-якого явища – це проблематична його сторона, як правило. Що ж до жіночого підприємництва загалом, та соціального його різновиду зокрема – то це ще більш дражлива площина. Жінка в підприємництві – це вже не новина, а реальність, хоча й не пересічна. А жінка в соціальному підприємництві одразу виявляє низку питань: це забавки в бізнес чи «армію спасіння»? це заклик чи виклик? це скороминуще чи назавжди?

Досліджуючи цей феномен ми дійшли висновку, що саме жіноче соціальне підприємництво (далі – ЖСП) засновується як якісно нове підприємництво, з незвичними місією, критеріями й параметрами, очікуваними результатами.

Судження про нього як механізм чи інструмент, застосований для виходу жінки із обставин незайнятості, є вельми поверхове. Неупереджено – це тенденція посилення впливу на родину, спільноту, громаду й суспільство загалом. Більше того – це не просто різновид самозайнятості, а самостійно замислена, втілена й презентована суспільству власна роль в тій чи іншій галузі державного і суспільного життя, це механізм досягання високих економічних, соціокультурних а,можливо, й політичних цілей.

 Їхній бізнес через соціальну місію перетворений на оригінальні соціокультурні зони, осередки соціально-психологічного сприяння вразливим верствам населення. І якщо не сьогодні, то в недалекому майбутньому вони будуть осмислені громадською думкою як практика відходу від монетизації й капіталізації за рахунок нужденних громадян. В цьому жінки продовжують культурну традицію толоки, коли громада, об’єднуючи зусилля, підтримувала найбільш злиденних, колективно розв’язуючи гострі проблеми. Вже непоодинокі випадки, коли соціальні підприємниці у громади отримують славу «добродійок», «хазяйок». Поза всяким сумнівом, переоцінити вплив ЖСП вкрай складно.

А в цей час у представників бізнесу без виписаних у статуті соціальної місії й відповідних завдань виникає непідробний подив: бізнес є бізнес, інакше він не виживе; ключове слово – прибуток, а не соціальні послуги населенню. А в рамках корпоративної соціальної відповідальності “великий” бізнес продукує соціальних ефектів більше, вони результативніші, тому механізм вирішення соціальних проблем — це бізнес без додавання якісної характеристики “соціальний”. Так, за результатами нашого опитування представники бізнесу, великих аудиторських компаній, профспілок, ін. установ, які в професійній діяльності зорієнтовані на бізнес-процеси, інтерпретують соціальне підприємництво як “удаване”, “штучне”, “несерйозне” в цілком серйозному процесі.

Проте соціальне підприємництво цілеспрямовано доводить, що його можливості — це додатковий ресурс розвитку і громади, і суспільства, і держави. Зокрема, в процесі адміністративно-територіальної реформи виявлено безліч соціальних проблем, які “депресивні” регіони не в змозі вирішити швидко і остаточно або ж з довгостроковим ефектом. Та навіть   потужні об’єднані громади дотримуються думки, що приєднані до них “слабкі” території — це негативний фактор успішного самофінансування, оскільки власне вони збільшили кількість невирішених суспільних задач. А як раз ЖСП перетворилися на інструмент, який запускає механізм процесу підвищення якості життєдіяльності громади.

Через звичні соціальні ролі жінки мають більш тісні контакти з літніми і молодими людьми, людьми з особливими потребами та обмеженими можливостями, ін. Вони намагаються розповсюдити бізнес-практику не тільки в своєму середовищі, але й за його межами через жінок, які вже зараз активно втягують у соціальне підприємництво не працевлаштовану молодь, пенсіонерів, уразливі специфічні категорії населення.

Саме через це ми дотримуємося точки зору на ЖСП як яксно нове підприємництво, яке культурно зумовлено на теренах України благодійною діяльністю українських промисловців, народною традицією толоки, а також переосмислене в контексті волонтерства.

За даними Каталогу Соціальних Підприємств в Україні 150 ЖСП (за результатами самостійного ідентифікації).

Що стосується визначення ЖСП, то важливо підкреслити, що відсутнє розуміння сутності цього явища і ознак його виокремлення із СП взагалі: чи слід зараховувати до його лав ті СП, які організували жінки, керують ними і працюють на ньому тільки жінки; можливо, ЖСП – це все вище перелічене і, до того ж, з орієнтацією на конкретну цільову групу — жінок; цілком допустимо вважати ЖСП жіночу ініціативу вирішувати засобами «чоловічого» серйозного підприємництва наболілі питання і тих, і інших.

Ми розуміємо під ЖСП ті СП, які організували жінки, керують ними і працюють на ньому в більшості жінки, а чоловіки виконують, в основному, другорядні за значимістю дії. Спрямованість діяльності по цільовій групі не впливає на сутність ЖСП, тому може бути різноманітною і не підлягає розгляду з гендерних позицій.

Практичні аспекти ЖСП в вітчизняних наукових колах, в основному, зосереджені навколо питання рівня апробації тієї чи іншої зарубіжної моделі в бізнес-практиці і її впровадження на регіональний ґрунт. Нас цікавлять в даному випадку тільки питання фінансування ЖСП. Важливо зазначити,що фінансова підтримка ЖСП – це першорядний чинник його сталості й піднесення.

Оскільки фінансування ЖСП і його особливості в значній мірі залежать від виду діяльності та соціальної місії, ми перелічимо найбільш поширені з них (за нашими даними): вирощування і збут сільгосппродукції; виготовлення продуктів харчування, створення закладів / міні-підприємств громадського харчування, а також магазинів, точок реалізації товарів на ринках, зупинках громадського транспорту, організація швейного виробництва та / або закладів ремонту одягу, хімчисток і пралень, надання освітніх (репетитори, гувернантки, няні, ін.) і медичних послуг (догляд за людьми похилого віку, хворими, людьми з особливими потребами, ін.), т. зв. hand make, ін.

Фінансова підтримка ЖСП для перспектив сталого розвитку України передбачає оцінку фінансової стійкості як фактора загальної стійкості. Для цього нами проведено опитування жінок-соціальних підприємниць в рамках профільного тренінгу. Вони представили всі регіони України та знаходилися на початковому етапі підприємництва.

Результати аналізу даних опитування свідчать, що фінансова стійкість є ключовим фактором загальної стійкості ЖСП, а, тим більше, перспектив розвитку в контексті подальшого впливу на інноваційність економіки країни. Такі характеристики, як міцність і стабільність фінансового стану, симетричність і пропорційність фінансів, які належать особисто організаторкам бізнесу та залучених ними, здійсненність взятих кредитних зобов’язань – в малому ступені властиві ЖСП, а, тим більше, на етапі становлення бізнес-практики. Це ж впливає на прийняття рішення про її розширення.

Проведене нами опитування жінок-підприємниць в рамках тренінгу підтвердив припущення про те, що тільки близько 2% респонденток вважають свій бізнес фінансово стабільним настільки, що вони думають про його розширення і вносять відповідні корективи в бізнес-план (див. табл. 1). Решта заявили, що відчувають високу потребу в залученні додаткових фінансових ресурсів.

Шкала оцінки фінансового становища ЖСП:

5 – цілком стабільне фінансове становище за рахунок власних коштів, яке сприяє розширенню бізнес-практики та соціальної місії;

4 – умовно стабільне фінансове становище за рахунок власних коштів, але при всьому тому, для ефективного відтворення виробничого потенціалу бізнес-практики та виконання соціальної місії існує потреба в додаткових фінансових ресурсах;

3 – стабільність фінансового становища підтримується як за рахунок власних, так і за рахунок залучених коштів, а ЖСП визнає залежність від зовнішнього фінансування, яке не перевищить власні фінансові ресурси;

2 – фінансове становище надзвичайно залежне від зовнішнього фінансування, яке перевищить власні фінансові ресурси;

1 – нестабільне фінансове становище.

 

Табл.1.

Oпитування жінок-соціальних підприємниць

 

Шкала оцінки фінансового становища ЖСП

Кількість

респонденток

5 – цілком стабільне фінансове становище за рахунок власних коштів, що сприяє розширенню бізнес-практики та соціальної місії

2

4 умовно стабільне фінансове становище за рахунок власних коштів, але при всьому тому, для ефективного відтворення виробничого потенціалу бізнес-практики та виконання соціальної місії існує потреба в додаткових фінансових ресурсах

3

3 стабільність фінансового становища підтримується як за рахунок власних, так і за рахунок залучених коштів, а ЖСП визнає залежність від зовнішнього фінансування, яке не перевищить власні фінансові ресурси

14

2 фінансове становище надзвичайно залежне від зовнішнього фінансування, яке перевищить власні фінансові ресурси

24

1 нестабільне фінансове становище

5

 

Як видно, лише незначна частина ЖСП оперують виключно власними фінансовими ресурсами. Переважна більшість респонденток зазначили, а при усних коментарів підтвердили, що для ефективного відтворення виробничого потенціалу бізнес-практики та виконання соціальної місії у них виникає потреба в додаткових фінансових ресурсах.

Фінансові інструменти ЖСП не відрізняються різноманітністю: власна комерційна діяльність і продаж продукції / послуг – це найбільш поширене джерело. Аналіз структури джерел надходження бажаних додаткових фінансових ресурсів показав, що на першому місці – грантова підтримка; на другому – пільгове кредитування; і далі: пряма державна фінансова підтримка шляхом прямого фінансування, створення цільових фондів, кредитування під державні гарантії. Інші за значимістю – кредити, спонсорські внески, благодійні внески, внески членів підприємства, цільове фінансування, інвестиції засновників, ін.

Зауважимо, що всі респондентки вказали на фінансово-кредитну політику держави як таку, яка недостатньо враховує соціальну роль жінки взагалі і в українському суспільстві зокрема, а також значення ЖСП. Найбільш адекватна державна підтримка – це фінансові програми підтримки ЖСП, призначені для реалізації тих чи інших економічних і соціальних / соціокультурних цілей, які між собою синхронізовані.

При невисокій якості фінансових інструментів і недоступності для всіх жінок зовнішніх джерел фінансування, не бездоганних способах їх розподілу між сферами економіки і господарюючими суб’єктами, а також в значній мірі через залежності фінансування і його особливостей від напрямку діяльності та соціальної місії ЖСП вельми важливим є цілеспрямоване формування тенденції фінансової підтримки ЖСП.

Наше дослідження — це посильний внесок у справу розбудови ЖСП.

У співавторстві з Оленою Жорновою, Директоркою ГО «Інститут консолідації і партнерства», м. Запоріжжя


Останні публікації цього розділу:

Пан чи пропав. Чи може підліток сам обрати свою майбутню професію?

Океан, що палає

ОТГ, що увійшли до 2020 року з прийнятими Бюджетами

Відновне правосуддя щодо неповнолітніх

Сніданок із головою ОТГ - формат прозорої комунікації в умовах децентралізації

Не влаштовує рівень освіти в ОТГ? ДІЄМО!

  • Василь Назарук

    У вас є цензура на коментарі? Мій коментар до цієї статті від 26.03.2018 року був видалений