Чому місцева влада повинна підтримувати сільський розвиток: законодавство та практики Євросоюзу

Сільські території складають понад 70% всієї площі нашої країни. Їхні добробут і розвиток мають бути для місцевої влади пріоритетною метою. На одному з заходів «Середи з U-LEAD» розповіли, які ...

Сільський розвиток

Наталія Вінничук

Сільські території складають понад 70% всієї площі нашої країни. Їхні добробут і розвиток мають бути для місцевої влади пріоритетною метою. На одному з заходів «Середи з U-LEAD» розповіли, які стандарти сільського розвитку діють у Європейському Союзі та який ефект від них може отримувати місцева влада та держава.

За даними Держстату, 42% українських громад є сільськими, ще 30% — селищними. А статистика Держгеокадастру говорить, що 70% усього земельного фонду України належить до сільськогосподарських угідь. Такі дані озвучили під час інформаційної сесії «Правові основи та міжнародні стандарти сільського розвитку. Чому місцева влада повинна підтримувати сільський розвиток», організованої «U-LEAD з Європою». З огляду на це, розвивати сільські території в нашій країні дорівнює розвивати власні громади.

Сільський розвиток в розумінні України та ЄС – дві великі різниці

«Сьогодні наше завдання в тому, щоб генерувати ідеї, які дозволять нашому законодавству гармоніювати із законодавством Європейського Союзу. Маємо розуміти, що сільський розвиток в Україні і в ЄС – це трохи різні поняття і практики», — зазначив керівник Волинського регіонального офісу U-LEAD Анатолій Пархом’юк.

Вивчаючи тему сільського розвитку глибше, варто також розуміти, що поняття сільський розвиток та розвиток сільських територій не тотожні. Як зазначає радник з питань децентралізації та місцевого самоврядування того ж Регіонального офісу Андрій Погорілий, поняття сільського розвитку є ширшим і передбачає розвиток сільських територій в економічній, соціальній та екологічній сферах.

Власне до повноважень ОМС у сфері сільського розвитку відносять: в економічній сфері — управління комунальним майном та земельними ресурсами, в соціальній сфері — соціальний захист населення, освіту, охорону здоров’я, культуру та молодіжну політику, в екологічній сфері — повноваження екології, поводження з ТПВ, благоустрою. Законодавство України не містить прямих визначень, що таке сільський розвиток. Але свого часу було прийнято декілька концепцій розвитку сільських територій, одна з яких чинна на сьогодні. Вона ж містить і посилання на ряд повноважень ОМС щодо розвитку сільських територій. Загалом сільський розвиток є основою сталого розвитку громади.

Тоді як в розумінні законодавства ЄС поняття сільського розвитку визначається САР (Спільною аграрною політикою ЄС, обов’язковою для всіх країн-членів). САР складається на практиці з двох компонентів: підтримки ринкових заходів та власне сільського розвитку.

Довгострокові цілі САР включають:

  1. Сприяння підвищенню конкурентоспроможності сільського та лісового господарства.
  2. Забезпечення сталого управління природними ресурсами та кліматичних дій.
  3. Досягнення збалансованого територіального розвитку сільських економік та громад, включаючи створення та збереження робочих місць.

Сільський розвиток в розумінні законодавства Євросоюзу включає три такі сфери: сільськогосподарську, лісову, сільську соціальну сферу.

«САР та всі його інструменти в перспективі будуть доступні й для України, адже ми рухаємось в ЄС. І ті політики, які діють в ЄС, поширяться і на нас. З огляду на ті виклики, які зараз є в Євросоюзі, ми також повинні це враховувати і розуміти, як ці політики застосовувати», — вважає Анатолій Пархом’юк.

Який ефект від підтримки сільського розвитку в громадах?

Цим питання задаються не лише в Україні. Адже розуміння результату мотивує і справді прискорює конкретні дії. Загалом, кажуть експерти, ефект від реалізації сільського розвитку точно виміряти складно. Проте практика країн ЄС свідчить, за узагальненими даними дослідження Світового банку, IFAD та OECD, що ефект від реалізації проєктів сільського розвитку є таким:

  • зростання сільського ВВП на 5-15%;
  • створення у середньому 2,5 робочих місяця завдяки 1 проєкту;
  • зменшення бідності на 10-20%;
  • підвищення на 20% доступу до послуг в сфері охорони здоров’я у віддалених населених пунктах.

Тож ефект від реалізації проєктів сільського розвитку можна розглядати як мінімум у трьох напрямах, каже керівник Офісу U-LEAD на Хмельниччині Дмитро Василенко.

Економічний ефект:

  • підвищення врожайності та продовольчої безпеки;
  • диверсифікація місцевої економіки через розвиток агротуризму, відновлювальної енергетики та іншої діяльності в селах;
  • створення нових робочих місце та покращення умов життя сільських мешканців;
  • збільшення податкової бази для місцевих органів влади.

Соціальний ефект:

  • покращення якості життя в сільській місцевості завдяки кращому доступу до освіти, охорони здоров’я та культурних зручностей;
  • зменшення міграції з села в місто та відтоку мізків;
  • посилення почуття громади та соціальної згуртованості.

Екологічний ефект:

  • стале управління земельними ресурсами, що захищає природні ресурси;
  • зменшення забруднення та викидів парникових газів.

«Для того, щоб сільський розвиток відбувався системно, потрібні три чинники: залучення і стимулювання змін, доступ до ринків та посилення людського потенціалу. І без активної консолідуючої ролі місцевого самоврядування ці компоненти не будуть працювати злагоджено, даючи максимальний ефект», — зазначає Дмитро Василенко.

За його словами, роль ОМС у підтримці сільського розвитку полягає у стимулюючому врядуванні. Тому що Центральний уряд відіграє роль у ініціюванні та зрушенні змін, однак, конкретні дії мають здійснюватись на місцевому рівні багатьма учасниками.


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Як розвивати громадянське суспільство під час війни

Виклики і можливості розвитку сфери культури та соціальної згуртованості у Тернопільській області

Об’єднання задля відновлення: як ОГС можуть працювати разом для спільного впливу на процеси?

Що потрібно зробити, щоб комфортно жити в громаді?

Які компетенції нам потрібні для відновлення?

У Кривому Розі волонтерки шиють білизну для лікарень та ВПО