Громадський Простір

Ще донедавна реєстрація громадської організації в Україні асоціювалася з паперовими документами, візитами до територіальних органів юстиції чи ЦНАПів, ризиком відмов через формальні помилки. Тепер — 30 хвилин і кілька кліків на Єдиному державному вебпорталі електронних послуг «Дія».

21 квітня 2026 року Уряд запустив експериментальний проєкт онлайн-реєстрації ГО через портал «Дія» на основі модельного статуту. Його автори обіцяють мінімум бюрократії, автоматичний статус неприбутковості та майже нульовий ризик відмов.

Що стоїть за цими змінами, кому підійде онлайн реєстрація — і чи є тут підводні камені — в інтерв’ю Громадському Простору розповідає експерт з правового забезпечення свободи об’єднання Українського незалежного центру політичних досліджень Дмитро Япрах.

Як з’явився модельний статут для громадських організацій 

— З чого починалася робота над модельним статутом? Як довго вона тривала та як долучався Український незалежний центр політичних досліджень (УНЦПД)?

— Ще у 2012 році Український незалежний центр політичних досліджень долучався до розробки Закону «Про громадські об’єднання» та завжди системно працював у цьому напрямку. Коли з’явилася можливість реєстрації комерційних підприємств через Єдиний вебпортал електронних послуг «Дія», виникла ідея поширити її і на громадські організації. Реалізувати це стало можливим завдяки впровадженню модельного статуту. 

Модельний статут «за замовчуванням» — це варіант статуту, положення якого є рекомендованими для застосування. Ознайомитися з його текстом та зареєструвати ГО можна тут.

Ми почали працювати над модельним статутом ще в рамках Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства 2021 – 2026 рр., згідно з Указом Президента України, на підставі розпорядження  Кабінету Міністрів України щодо затвердження Плану заходів з її реалізації. Так, ми почали працювати над створенням модельного статуту, який охоплює всі можливі напрямки діяльності та узагальнену ціль. Він також надає можливість реєстрації громадських організацій через Єдиний вебпортал електронних послуг «Дія», що усуває дискримінацію, яка існувала багато років між комерційними підприємствами та громадськими організаціями. 

Фактично, до цього вже був електронний продукт —  «он-лайн будинок юстиції». Через цей сервіс можна було подати документи, але лише електронну форму про державну реєстрацію. Всі інші документи треба було робити, сканувати, підтягувати. А з кінця 2024 року, коли відбулася атака на реєстри Міністерства юстиції, «он-лайн будинок юстиції» так і не відновив свою роботу. Можливо, через те, що Міністерство юстиції вже мало розуміння, що буде впроваджена можливість реєстрації громадської організації через Єдиний вебпортал електронний послуг «Дія».

Частково це була ініціатива громадського сектору, оскільки ця постанова затверджена в рамках експериментального проєкту. Він має обмеження в часі — впроваджується на два роки. Після цього буде прийнято рішення, чи впровадити це в норми закону на постійній основі, чи ні.

18 квітня 2025 року була прийнята постанова Кабінету Міністрів №460 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості діяльності громадської організації на підставі модельного статуту»

Наголошую, що це виключно для громадських організацій. Законодавство про громадське об’єднання визначає дві організаційно-правові форми: громадська організація і громадська спілка. Наразі зареєструвати можна тільки громадську організацію. Різниця в наступному: громадська організація створюється фізичними особами, а спілка — юридичними особами.

Після ухвалення постанови Кабінету Міністрів було надано строк на розробку та впровадження відповідних алгоритмів і цифрових рішень. Запуск можливості відбувся в декілька етапі: альфа- та бета-тестування. 21 квітня цього року офіційно стало можливим зареєструвати громадську організацію на підставі модельного статуту. Команда УНЦПД активно долучалась до цього процесу в рамках проєкту «Краще законодавство для реєстрації і діяльності громадських організацій», що реалізується УНЦПД за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. 

Як працює модельний статут і кому він підходить

— Чим модельний статут принципово відрізняється від звичайного і для кого він підходить? Чи є обмеження у діяльності ГО, зареєстрованої через модельний статут, порівняно зі звичайною реєстрацією? Що робити тим, чия діяльність не вписується у запропоновані категорії?

— Модельний статут — це затверджений державою типовий установчий документ, який громадська організація може обрати замість власного статуту, а також мінімізація бюрократії та спрощений доступ до створення громадської організації. Він не виключає існування — власного статуту. В чому різниця та кому він підходить? В цілому, модельний статут підходить всім. 

Він надає можливість активістам, які хочуть створити громадську організацію, мінімізувати ризики. Тобто, вони майже стовідсотково не отримують відмову від державного реєстратора про реєстрацію громадської організації (у порівнянні з тим, якби вони самостійно писали б цей статут). 

Вони автоматично отримують статус неприбутковості. Їм не потрібно додатково ходити до державних податкових органів, подавати відповідні заяви з метою включення їх до реєстру неприбуткових організацій, оскільки модельний статут вже передбачає всі необхідні положення Податкового кодексу, які є обов’язковими для отримання цього статусу. Тому статус неприбутковості фактично також надаватиметься автоматично.

Кому він може не підійти? Лише тим громадським організаціям, які мають певні вимоги від донорів або хочуть архітектурно складну систему органів управління. Наразі модельний статут передбачає дві форми управління: спрощену за замовчуванням  та більш розширену. Спрощена, де основний орган управління — загальні збори, а виконавчий орган — це голова, директор або дирекція. Розширена — це коли додатково є консультативно-контролюючий орган як внутрішній аудитор або служба внутрішнього аудиту. Тому якщо, наприклад, організація хоче більш архітектурно складну структуру органів  управління, то тоді їй теж він не підійде. 

В цілому модельний статут відповідає всім вимогам: там передбачено порядок членства, повноваження керівних органів організації, джерела фінансування та використання коштів і майна, припинення діяльності тощо. Сам по собі модельний статут визначає узагальнену ціль для всіх громадських організацій і дає понад 30 напрямків діяльності.

Модельний статут діє як конструктор і є можливість його змінювати. За замовчуванням йде проста форма — лише загальний напрямок діяльності та плюс інший. Наприклад, якщо ви хочете конкретний напрямок у сфері освіти чи спорту, то ви цей розділ не обираєте за замовчуванням, а обираєте — створити свій. Він дає всі можливі запропоновані варіанти, і ви обираєте додатково 1, 2, 3 або всі 34 напрями діяльності. Потім здійснюєте діяльність в кожному напрямку безпосередньо, що буде відповідати вашим цілям, меті громадської організації.

ГО можна зареєструвати за 30 хвилин

— Чи є якісь підводні камені в онлайн-реєстрації?

— Стосовно підводних каменів — наразі таких не існує. Скажу про плюси. Крім того, що непотрібними будуть витрати на правничу, юридичну допомогу. Чому він буде кращий? Якщо будуть вноситися певні зміни в постанову, то статути будуть оновлюватись автоматично. Громадській організації не треба буде підлаштовуватись під законодавство і переписувати свої статути в новій редакції та йти повторно реєструвати зміни. Це ще одна з переваг модельного статуту.

Якщо раптом у вашої громадської організації з’явиться донор з певними вимогами, що мають бути передбачені у статуті для співпраці, ви у будь-який момент можете перейти на індивідуальний (власний) статут, зареєструвавши відповідно нову редакцію статуту громадської організації за загальними правилами. 

В онлайн реєстрації громадської організації на підставі модельного статуту взагалі не повинно бути ніяких складнощів. 

Вже є позитивні рішення. Новостворені громадські організації дякували, бо це дійсно дуже легко, не треба стояти у чергах в ЦНАПах або територіальних органах Міністерства юстиції, не треба створювати купу документів.

Читайте також Як зареєструвати ГО через портал «Дія»: покроково

Система сама формує весь необхідний перелік документів, починаючи з заяви про державну реєстрацію, модельний статут, протокол загальних зборів про створення громадської організації, відомості про керівні органи тощо.

Зазначу, що у звичайному форматі весь цей пакет документів треба створювати. Й інколи державні реєстратори знаходять різні помилки, які можуть слугувати підставою для відмови в державній реєстрації громадської організації.

Також питання часу. Хоча в нас законодавством і передбачено, що громадську організацію можна зареєструвати за індивідуальним (власним) статутом протягом трьох днів, практика показує, що в реальності цей процес триває декілька тижнів, через завантаженість державних реєстраторів. А зареєструвати ГО на підставі модельного статуту ви зможете за 30 хвилин!

У цей же день, або на наступний, в електронному кабінеті можна побачити виписку про реєстрацію громадської організації, з кодом ЄДРПОУ, з місцем знаходження, із зазначенням керівного органу управління організації.

Стосовно статусу неприбутковості, то процес довший. Здебільшого він надається протягом дня або двох діб. Якщо ж ви маєте справу з паперовими документами, то цей час збільшується до трьох робочих днів. Отримання такого статусу є необхідним, зокрема, для відкриття банківських рахунків та організації подальшої діяльності. Водночас, за умови подання документів в електронній формі, на підставі модельного статуту, весь процес зазвичай займає від одного до трьох днів.

Усі електронні документи зберігатимуться в електронній справі, звідки їх можна завантажувати та використовувати, зокрема для підписання. Також передбачена можливість у будь-який час отримати доступ до цих матеріалів через електронний кабінет для їх перегляду або повторного використання.

Важливо, і я під час консультацій завжди на цьому наголошую, зберегти індивідуальний код доступу, який одноразово надається під час реєстрації. Цей код є доступом до електронної справи вашої юридичної особи. Не загубіть його! Якщо ж загубите, то втратите таку можливість. 

Що потрібно підготувати для онлайн-реєстрації ГО 

— Є ініціативна група, яка хоче зареєструвати громадську організацію. Що  треба мати, щоб процес реєстрації зайняв 30 хвилин?

Одна особа повинна мати паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків (кожного із засновників), УНЗР — унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, якщо він є.

Необхідно визначитися наперед з майбутньою електронною адресою громадської організації, знати електронні адреси всіх засновників, а також щоб у всіх засновників були діючі КЕПи. Також додатково визначитися з місцезнаходженням та назвою — українською та за бажанням англійською мовами. 

У системі є сім-вісім кроків за замовчуванням. Якщо ви обираєте розширені опції, то відкриється ще додатково приблизно п’ять кроків. Наприклад, ви можете збільшити строк дії керівних органів, кількість консультативно-контролюючого органу тощо.

Фактично пакет документів такий: бланкетні та паспортні дані осіб засновників, реєстраційний номер облікової картки платника податків, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, електронна пошта та наявність КЕПів.

Система на підставі заповнених даних сама формує повний пакет документів, йде перевірка, підпис і на цьому все. 

Зміни для ГО в контексті європейських зобов’язань 

— Як ви уже зазначали, цей проєкт сьогодні є експериментальним. Які ризики, якщо його скасують? Чи вплине це на ті організації, які зареєструвались онлайн?

— Ми наразі не розглядаємо таку можливість. Український незалежний центр політичних досліджень працює паралельно над тим, щоб внести відповідні зміни до Закону України «Про громадські об’єднання». У Верховній Раді вже допрацьований до другого читання законопроєкт №8084, який вносить зміни про покращення законодавства у сфері громадських об’єднань, в тому числі включення положень про модельний статут на постійній основі.

Я все ж таки сподіваюся, що Верховна Рада прийме цей законопроєкт і він стане законом. Ще з 2022 року цей законопроєкт перебуває у Верховній Раді: він пройшов перше читання, доопрацювання та публічні обговорення і зараз включений до порядку денного. Чекаємо, коли Парламент прийме його у другому читанні в цілому.

Крім того, законопроєкт №8084 передбачає комплексні зміни до законодавства, що регулює діяльність громадського сектору, які узгоджуються з вимогами вступу України до Європейського Союзу та відкриттям переговорного процесу. Зокрема, ці зміни відповідають положенням дорожньої карти у сфері верховенства права, з акцентом на забезпечення свободи об’єднання. У зв’язку з цим, його ухвалення є важливим кроком у виконанні євроінтеграційних зобов’язань України.

Водночас наразі відповідні рішення реалізуються у форматі експериментального проєкту, який вже функціонує та, ймовірно, буде продовжений на наступні періоди з урахуванням отриманого практичного досвіду.

— Чи в експертній спільноті обговорювалось питання щодо того, що спрощена реєстрація може стати інструментом для створення фіктивних ГО?

— Якщо говорити відверто, на сьогодні в Україні існує значна кількість громадських організацій, які були створені раніше, зокрема в паперовому форматі, однак фактично не здійснюють діяльність. Водночас їх формальне припинення не відбулося, що є поширеною практикою.

Питання щодо фіктивності або недобросовісності діяльності таких організацій належить до компетенції уповноважених державних органів. Зокрема, оцінка діяльності може здійснюватися в межах податкового контролю (подання звітності, рух коштів тощо), а також у межах інших передбачених законодавством процедур.

Крім того, сучасні інструменти державної реєстрації передбачають використання кваліфікованого електронного підпису, який за своїм правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису. Це підвищує рівень верифікації засновників та прозорість реєстраційних процедур.

У разі виявлення порушень законодавства, передбачені правові механізми реагування, включаючи можливість звернення до суду щодо припинення діяльності таких організацій у встановленому порядку.

— Ви активно моніторите зміни законодавства для ГО І БО… Чи були якісь законодавчі зміни останнього року, які б вплинули на роботу ГО? Чи є зараз законопроєкти, які можуть суттєво обмежити або навпаки розширити можливості громадянського суспільства?

— Протягом останнього року відбулися окремі зміни у законодавстві, що регулює сферу гуманітарної допомоги та волонтерської діяльності. Хоча ці напрями формально відрізняються від діяльності громадських організацій, на практиці вони тісно взаємопов’язані та розвиваються паралельно.

В 2025 року  суттєвого системного покращення регуляторного середовища не відбулося. При цьому вже напрацьовано низку змін, спрямованих на його вдосконалення, однак вони поки що не були реалізовані на законодавчому рівні.

У межах взаємодії з представниками Парламенту та Уряду ми неодноразово наголошували на необхідності ухвалення відповідних змін. Водночас слід враховувати, що в умовах воєнного стану пріоритетність законодавчих ініціатив об’єктивно зміщена у бік безпекових питань.

Наразі також триває обговорення окремих ініціатив, зокрема щодо запровадження додаткових стимулів та можливостей розвитку громадського сектору.

— Над чим працює наразі УНЦПД в цьому напрямку?

— Законопроєкт №8084 спрямований на вдосконалення правового регулювання діяльності громадянського суспільства та усунення низки практичних проблем, з якими стикаються організації у своїй діяльності. Його положення передбачають спрощення окремих процедур, підвищення правової визначеності та створення більш сприятливих умов для функціонування громадських об’єднань.

Важливо, що розробка законопроєкту відбувалася із залученням експертного середовища та представників громадянського сектору, що дозволило врахувати реальні потреби організацій та сформувати збалансовані підходи до їх нормативного врегулювання.

Прийняття цих змін є необхідним кроком для подальшого розвитку громадянського суспільства, підвищення його інституційної спроможності. Крім того, законопроєкт сприятиме виконанню зобов’язань України у межах європейської інтеграції, зокрема в частині імплементації стандартів щодо свободи об’єднання та розвитку громадянського суспільства.

Відсоткова філантропія — це реально 

— Над концепцією відсоткової філантропії працюють вже понад 10 років. Чи реалістично впровадити цей механізм під час війни — або це питання на після перемоги? Що думає експертна спільнота?

— Над концепцією відсоткової філантропії працюють уже багато років, однак питання її впровадження в Україні досі залишається відкритим. Чи є це реалістичним під час війни, чи радше перспективою після перемоги — це предмет постійної експертної дискусії.

Експертна позиція зводиться до того, що ключовим фактором є політична воля Уряду та готовність до системних змін. У європейських країнах подібний механізм уже давно функціонує, тож з точки зору міжнародної практики він є цілком робочим інструментом підтримки громадського сектору.

Водночас впровадження відсоткової філантропії в Україні потребуватиме комплексної підготовки. Йдеться не лише про ухвалення профільного закону, а й про перегляд бюджетних підходів, узгодження з податковою системою, а також врахування міжнародних фінансових зобов’язань, зокрема у контексті співпраці з МВФ.

Громадські та благодійні організації неодноразово наголошують на необхідності впровадження цього інструменту. Однак процес залишається складним і тривалим: окрім базового закону, потрібне ухвалення підзаконних актів, створення технічних і адміністративних механізмів реалізації, а також інтеграція в податкову та бюджетну системи.

Додатково розглядається і суміжний напрям — податкові стимули для бізнесу, зокрема щодо заохочення благодійних внесків. Це ще раз підкреслює, що мова йде не про один законодавчий акт, а про комплексну реформу.

У підсумку, запровадження відсоткової філантропії в Україні є реалістичним сценарієм, особливо з огляду на євроінтеграційний курс і наявність подібних практик у країнах ЄС. Водночас конкретна модель та строки її впровадження залежатимуть від політичних рішень і готовності держави до глибоких інституційних змін. Час — покаже.

— Чи можуть ГО звертатись до вас за консультацією щодо реєстрації та інших питань?

— Так, можна звертатися на гарячу лінію правової допомоги УНЦПД: [email protected] або 063 234 74 40.

Читайте також Як зареєструвати ГО через портал «Дія»: покроково

Спілкувалася: Галина Жовтко