Три прості способи для НУО бути адаптивними у мінливих обставинах

Ваша громадська місія незмінна, а контекст навіть дуже. Коли земля тікає з-під ніг, горять дедлайни, несеться пандемія і криза, все неодмінно треба встигнути, бо надходять все нові завдання, які ...

2-NEW_slider_ГП(10)

Громадський Простір

Ваша громадська місія незмінна, а контекст навіть дуже. Коли земля тікає з-під ніг, горять дедлайни, несеться пандемія і криза, все неодмінно треба встигнути, бо надходять все нові завдання, які неможливо відкласти…  Певне, багатьом громадським активіст(к)ам знайомі ці обставини. Гнучкість та вміння адаптуватися до змін — дуже важливі сьогодні навички. 

Ще наприкінці минулого року, коли ми готували для вас основні аспекти, які будуть актуальними у 2021-му у статті  “Смарт стратегія і спритність — в часи, коли панує онлайн. Ключові тренди 2021“, ми говорили про топ-скіли для активістів (ок), серед яких — стійкість, а також піклування про себе і практики усвідомленості.

Мішель Нанн, президентка та генеральна директорка CARE USA (міжнародна гуманітарна організація), зазначає, що зміни у  світі громадських організацій є постійними, що робить адаптацію критично необхідною навичкою. “Певність, що ми гнучкі та відкриті, — пояснює вона, — допоможе нам краще реагувати на виклики завтрашнього дня на передовій служіння громадам”.

Бути адаптивними  —  це не лише про боротьбу зі змінами та складними обставинами, а й про розвиток та зростання внаслідок них. Це не означає, що ці ситуації не можуть бути стресовими та дискомфортними. Але змінивши свій фокус сприйняття, ви зможете перевчити своє тіло та розум бути більш пристосованими у кризові піки.

У вже згаданому матеріалі про тренди ми зазначали: “Здорова і щаслива команда — це продуктивна команда — а продуктивна команда може зробити більше добра у світі. Тому знаходьте способи дбати про себе та своїх людей. Шукайте те, що працює для вас — щось, що дає вам перепочити, перезавантажитися, зробити паузу, надихнутися”. 

Лео Педраса, менеджер з маркетингу, комунікацій та брендів, для LinkedIn для некомерційних організацій  у статті 3 Ways to Be More Adaptable in a Changing Nonprofit Landscape розповідає про три стратегії, які ви можете практикувати, аби бути більш відкритими, гнучкими. Ми додаємо і своїх спостережень і міркувань, як рухати організацію вперед серед усієї невизначеності.

1. Зрозумійте свої стосунки зі стресом — і як ним управляти

pexels-energepiccom-313690
Стрес не існує в бульбашці. Коли обставини змінюються, то ваш стрес — не просто результат нової ситуації — а сума всіх компонентів, що лежать на “вашій тарілці”, вашої спроможності впоратися з цим та того, як ви сприймаєте баланс між всім цим. Незнайомі обставини, ймовірно, викликають додаткові змінні, породжуючи стресову реакцію, яка ускладнює адаптацію до змін.

Коли це стається, зробіть свідоме зусилля, щоб зупинитися і переглянути ситуацію.

Реакція на стрес є природною — це інструмент вашого організму, який намагається допомогти вам швидко реагувати на складні ситуації. 

Даючи собі можливість дихати та оцінювати кожну стресову ситуацію через аналітичну призму, ви зможете легше визначити конкретні дії, які допоможуть вам ефективно спрямовувати стрес.

У матеріалі: Активізм, пандемія, вигорання: знайти точку опори у мінливому світі Марта Пивоваренко, експертка з психологічних досліджень ГО Development Foundation, також говорить про профілактику вигорання і виснаження та дає поради: 

  • Якщо ви помітили, що уникаєте роботи, або якихось елементів роботи — зверніть увагу на цей симптом і точно визначте, чого уникаєте. Уникання — це природний захисний механізм від перевантаження;
  • Знайте себе, якщо ще не знаєте — присвятіть цьому час. Довідайтесь, які зараз ваші інтереси — вони через пандемію повинні були змінитись. Якщо все без змін, то, можливо, ви перестали прислухатись до себе, ігноруєте плин часу, ігноруєте фактор реальних і глобальних змін;
  • Не бійтесь працювати багато, бійтесь — неструктуровано. Раніше наш час структурували обставини чи наш бос, зараз ми самі собі бос, змиріться із цим і візьміться за самодопомогу або нехай друг, який добре вас знає, чи родина підкинуть вам варіанти. Не бійтесь перепробувати все…. Щось залишиться як нова навичка кращого структурування вашого часу;
  • Щотижня робіть чекінг за тиждень. Якщо про щось системно забуваєте — поверніть це у ваше життя.

2. Ставтесь до відпочинку як до організаційного пріоритету 

pexels-lisa-1471991
Коли ви зайняті і все довкола швидко несеться-змінюється, ваш перший інстинкт може бути в подоланні періоду втоми, вигорання і навіть хвороби. Але, як кажуть, перед тим, як попіклуватися про інших, треба попіклуватися про себе — спершу надягнути “кисневу маску” на себе.

Якщо ви занизите пріоритет власного фізичного, психічного та емоційного благополуччя, навіть в ім’я життєво важливої роботи для громад, яким ви служите чи інших місій, ваша особиста продуктивність та ефективність, а також здоров’я вашої організації в цілому — постраждають у довгостроковій перспективі.

З досвіду знаємо, що піклування про себе в активістів часом десь на другому, або й третьому плані, в кращому разі. Передусім — порятунок світу. І це зрозуміло: ми всі прийшли в цей сектор, аби робити світ кращим. Але ж світ — починається з нас, з нашого самопочуття. Зрештою, світ ліпше рятується, коли ми в ресурсі, наповнені, свіженькі, бадьорі. Тоді й ми можемо давати більше, кращої якості, з радістю…

Тому достатньо перерв, якісний сон та регулярне харчування — це всі ті види діяльності, які слід розглядати як організаційні пріоритети. Так-так, ми не жартуємо, саме пріоритети і в робочій площині. Адже якщо ви не приділите цьому уваги, то вам, зрештою, буде складно швидко та належним чином реагувати на нові виклики, обставини. Подумайте про відпочинок та перезарядку як про навички, які треба практикувати— як індивідуально, так і у своїй  команді. Бо, так чи інакше, командний результат залежить від того, наскільки кожен і кожна наснажені на діяльність. 

Якщо ви не відпочиваєте тоді, коли це потрібно, ваше тіло, врешті-решт, не залишить вам нічого, окрім постільного режиму — йдеться також у статті “Як людям громадського сектору справитися з вигоранням“. Нестача сну негативно позначається на імунній системі, що збільшує ймовірність захворіти. 

Психотерапевтка Марина Шуляк нагадує: Важливо турбуватися про себе. Як фізично, так і психологічно: 

  • Час від часу ставити собі питання — чи я достатньо сплю, чи встигаю пообідати, чи важко мені працюється і якщо так — що я можу зробити, аби стало легше (попросити про допомогу, відмовитися від чогось, перерозподілити час тощо);
  • Змінювати активність. Не зосереджуватися на проблемі 100% часу, відключатися на якийсь час чи переключатися на щось інше;
  • Відпочивати. Як би не було багато роботи чи якою б складною не була задача;
  • Отримувати підтримку. Це може бути керівник, друг, батьки, колеги, які можуть підтримати, виручити, вислухати. Як варіант — свій психотерапевт.

3. Поширюйте позитив і підтримку за кожної нагоди

pexels-andrea-piacquadio-789822
Можливо, це звучить банально, але таки важливо… Адже робота в громадській сфері — це про те, щоб творити добро у світі. Але залежно від вашої місії, обставин роботи і комунікації — вас можуть оточувати терпкі історії  (а іноді й “зрадоньки” — куди ж без них) ледь не щодня. Це емоційно виснажує. Ось чому так важливо, щоб кожен член  команди усвідомлював свою роль у створенні позитивної енергії для спільних просторів (навіть віртуальних). Бути віртуальним у всьому нашому житті — вносить свої корективи теж.

Вам дозволяється відчувати стрес, засмучення та тривогу. Але, взявши на себе зобов’язання поширювати доброту, вдячність та любов, коли у вас є енергія, ви можете наснажити інших людей у команді, коли вони почуваються пригніченими— і бути впевненими, що вони зіграють для вас таку ж роль у потрібний момент. Усвідомлено поширюючи позитив і підтримку (а не вірус:)), ви плекатимете добру енергію в команді. 

За такого настрою всім буде легше побачити можливості для зростання у разі складних обставин. Адже, кожна нова криза — може бути трампліном для розвитку, зміною фокусу сприйняття на пошук нових шансів і можливостей. І тут позитивне мислення (у купі з критичним) також не зашкодить. 

Більш  адаптивні, більш стійкі, більш підготовлені…

Наша соціальна і громадська робота — рідко та ж рутина з тижня на тиждень (еге ж?). Завжди виникають нові ситуації та виклики, що може як мотивувати, так і виснажувати. Ефективно управляючи стресом, надаючи пріоритет піклуванню про себе та зосереджуючись на позитиві у кожній ситуації, ви можете швидко маневрувати, коли змінюються обставини, і створити ґрунт для того, щоб ваша організація була здатна впоратися з будь-чим.

Зрештою, після бурі не забувайте переглянути ситуацію, що сталася, та зробити для себе певні висновки, проаналізувати, чому вилізли ці “боки”, як налаштувати процеси ліпше, аби уникнути таких криз та кризочок у подальшому. Звісно, якщо це можливо. А ще переключатися на актуальні позитивні речі й емоції часто допомагає процес планування.

Світ — мінливий і у цьому його постійність. Баланс у ньому починається з кожної конкретної людини, тобто з вас. А коли від вас віє спокоєм та впевненістю — світ це неодмінно відчуває. І принаймні простір довкола вас стає гармонійнішим і світлішим. 

А як ви балансуєте в хитких обставинах? Чи маєте рецепти?

 

 


Останні публікації цього розділу:

Бренд НУО: якщо ви його не формуєте – це роблять за вас

Twitter стратегія — про активність, контент та швидку взаємодію

А ваша НУО має велику мрію? Визначаємось з візією та місією

З випадкових відвідувачів/ок — у прихильники/ці: як зробити сайт НУО привабливим?

Facebook та його алгоритми: як НУО не пасти задніх