Коли банки посилюють контроль: створено політику фінансової безпеки для НУО

Громадський Простір

Сьогодні Україна виконує міжнародні зобов’язання у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (ПВК/ФТ), зокрема вимоги Рекомендації 8 FATF щодо саморегулювання та найкращих практик у секторі НУО. Водночас посилення фінансового моніторингу призводить до того, що громадські організації дедалі частіше стикаються з надмірним контролем, блокуванням рахунків і транзакцій та труднощами в роботі з банками й іншими фінансовими сервісами.

Щоб допомогти сектору зменшити ризики та зберегти доступ до фінансових послуг, експерт(к)и ЦЕДЕМ презентували практичний шаблон внутрішньої політики щодо протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму громадської/благодійної організації, яка зареєстрована в Україні. Розроблена політика — це інструмент для посилення внутрішнього контролю ГО та БО і зменшення ризиків відмивання коштів, фінансування тероризму та пов’язаних злочинів.

“ЦЕДЕМ уже понад п’ять років працює над практичними рішеннями для громадянського суспільства, — зазначила Олеся Холопік, директорка Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ). — Ми намагаємося роз’яснити організаціям усі ризики, які можуть виникати в операційній діяльності у зв’язку з застосуванням даного законодавства. Допомагаємо вибудовувати внутрішні правила, процедури, алгоритми, політики і знаходити баланс між ось цією прозорістю та ефективною операційною діяльністю”.  

Ця політика, за словами юристки ЦЕДЕМ Марії Полоз, була задумана з ціллю “win-win”, адже посилить внутрішні запобіжники громадських і благодійних організацій, демонструючи суб’єктам фінансового моніторингу, що організації вже самі убезпечують свою діяльність. А також сприятиме виконанню євроінтеграційних вимог щодо саморегулювання та внутрішнього контролю неприбуткових організацій.

“Доводиться вводити передові процедури, яких, можливо, і немає в інших країнах, але ми маємо це зробити, тому що сірий список FATF ніколи не світить нічим хорошим”, — зауважила юристка.

Розроблена політика покликана спростити проходження фінансового моніторингу та ідентифікації клієнтів, підвищити довіру до діяльності організацій і слугувати універсальною базою для всіх громадських і благодійних організацій.

Політика є конструктором: її не обов’язково імплементувати повністю, а можна вибірково використовувати ті частини, яких бракує вашій організації. Вона розроблена так, щоб підходити організаціям будь-якого масштабу та структури, при цьому не вимагаючи змін у наявних ефективних внутрішніх процедурах.

Для зручності положення політики виділені кольорами: червоним — базові обов’язкові запобіжники протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму; жовтим — рекомендовані заходи для посилення внутрішнього контролю; зеленим — ті, які підвищують інституційну зрілість; сірим — для тих організацій, які залучають волонтерів.

Наприклад, щодо фінансової діяльності, базовим є прозорий бухгалтерський облік за національними стандартами, чітка класифікація витрат, акуратна документація по проєктах, багаторівневе погодження платежів і внутрішній аудит тощо. Розширені заходи — використання міжнародних стандартів, окремих банківських рахунків, зовнішній аудит — застосовуються за ризикоорієнтованим підходом і масштабом організації.

Як зазначила Наталія Повтарь, юристка ЦЕДЕМ, політика передбачає і ризикоорієнтований підхід до підбору персоналу. Ще на етапі формування вимог до посади визначається глибина перевірки кандидата залежно від рівня відповідальності та доступу до ресурсів. 

“Серед рекомендацій, які ми включили до політики — це і перевірка кандидата в відкритих реєстрах держави, це робота з ресурсами, які дозволяють додатково і досить зручно перевірити інформацію про конкретну людину: Опендатабот, YouControl та інші ресурси, — пояснила юристка. — Варто перевірити, чи не включена вона до реєстрів осіб, пов’язаних з терористичною діяльністю… Інформація з відкритих джерел соціальних мереж також є актуальним ресурсом для того, щоб перевірити інформацію про людину”. 

Згідно з політикою, передбачаються за потребою і випробувальні періоди та можливість припинення співпраці у разі виявлення критичних ризиків. Аналогічні підходи пропонуються і для підрядників, членів органів управління та волонтерів — у межах доцільності для конкретної ситуації.

Окремий блок політики стосується роботи з волонтерами — визначення їхнього статусу, заборона збору коштів на приватні рахунки, чіткі правила публічного збору пожертв, а також прозорі процедури залучення та документальне оформлення співпраці.

Ознайомитися із Політикою щодо протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму громадської/благодійної організації, яка зареєстрована в Україні, можна на сайті ЦЕДЕМ.  

За словами заступниці директорки ЦЕДЕМ Анни Ісічко, розроблений інструмент є результатом багаторічної роботи та експертних напрацювань сектору. Він обговорювався всередині неформальної коаліції ОГС з досвідом у протидії фінансуванню тероризму та відмиванню коштів, а також отримав фідбек від партнерів. “Ми забезпечили отримання зворотнього зв’язку від наших партнерів, від офісу Ради Європи в Україні та від експертів Європейського Центру неприбуткового права для того, щоб бути впевненими, що ця політика базується на об’єктивній реальності, а не на однобокому уявленні окремої організації громадянського суспільства”, — додала експертка.

Під час презентації Рене Штейнер, Радник, Міграція та внутрішні справи, Правосуддя та захист прав споживачів, Охорона здоров’я та безпека продуктів харчування, Представництво ЄС в Україні, зауважив, що НУО мають відповідально ставитися до вимог ПВК/ФТ, адже внутрішній контроль і прозорість — це спосіб захистити свою діяльність і довіру до всього сектору. Водночас Рекомендація 8 FATF вимагає оцінювати ризики в секторі НУО індивідуально та застосовувати лише цільові, пропорційні й ризик-орієнтовані заходи, а не загальні обмеження для всіх.  

“Рекомендація 8 FATF встановлює дуже чіткі правила щодо оцінки ризиків фінансування тероризму в секторі неприбуткових організацій. Вона вимагає реагувати на ці ризики за допомогою цільових, пропорційних і ризик-орієнтованих заходів. І я хочу це підкреслити: цільових, пропорційних і ризик-орієнтованих. Це виключає будь-які узагальнені припущення “для зручності” і вимагає індивідуального підходу до кожної організації. Також важливо, щоб доступ організацій громадянського суспільства до фінансових послуг не обмежувався через неправильне або поверхове застосування показників ризику фінансовими установами”, — заявив Рене Штейнер. 

За словами Антона Даниленка, заступника директора Академії фінансового моніторингу, впровадження внутрішньої політики протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму — це не формальність, а питання безпеки та довіри. 

“Розробка такого шаблону для громадських та благодійних організацій щодо внутрішньої політики з протидії відмиванню та фінансування тероризму — це дуже практичний, прикладний і своєчасний крок. Тут йдеться не про якусь додаткову бюрократію, а про створення зрозумілих, внутрішніх запобіжників… Фактично, це впровадження ризикоорієнтованого підходу там, де він справді потрібен і в такій формі, яка є доступною для громадського сектору”, — сказав Антон Даниленко.