Грантові практики: проєктний підхід та міжнародне партнерство
Не секрет, що в Україні навіть потужні організації мають мало досвіду роботи з дотаційними коштами від Європейської Комісії. На сьогодні наша країна не може на повну скористатися цим ресурсом та ще ...
Додано:
Галина Жовтко
Не секрет, що в Україні навіть потужні організації мають мало досвіду роботи з дотаційними коштами від Європейської Комісії. На сьогодні наша країна не може на повну скористатися цим ресурсом та ще досить слабо виглядає на фоні таких країн як, наприклад, сусідня Польща. Одна із ключових причин — сильна нестача фахівців, підготовлених на університетських програмах для роботи з дотаційними коштами. Якщо у Польщі таких експертів лише станом на 2016 рік було 20 тисяч, то в Україні їх набереться лише близько однієї тисячі. Однак ми потребуємо не менше, ніж Польща.
Як зробити так, щоб українська організація могла одночасно працювати з 15 проєктами та залишатися спроможною і як організація, і як команда? Що ж потрібно для реалізації проєктів, підтриманих європейськими програмами? Якими є особливості міжнародних партнерств та нюанси бюджетування грантових проєктів? Своїми знаннями та практичним досвідом на воркшопі Ярмарку грантів у сфері культури поділився Микола Смолінський, Президент Центральноєвропейської Академії Навчань та Сертифікації (CEASC), бізнес-тренер із 15 річним досвідом, експерт із залучення грантового фінансування програм Європейського союзу, Норвезьких та Вишеградських фондів.
Громадський Простір дуже ретельно занотував найкорисніше, аби допомогти НУО бути успішними заявниками, а також і організаторам Ярмарку, поширивши експертні поради та корисну інформацію. Тож чекайте на серію грантових практик!
До речі, в Україні діє лише одна програма другої вищої освіти з фокусом на дотаційних грошах та міжнародному партнерстві — “Управління європейськими проєктами в фінансовій перспективі ЄС 2021-2027”. Веде її Фундація Центральноєвропейської Академії Навчань та Сертифікації (CEASC). Протягом 9 місяців учасників програми навчають проєктному підходу, а дипломною роботою є написаний проєкт.
Сама ж Фундація Центральноєвропейська Академія Навчань та Сертифікації має приблизно 30-40 проєктів протягом року та бере участь як партнер у такій же кількості проєктів, лідерами яких є організації із країн ЄС. Все це вдається зробити виключно завдяки тому, що Фундація працює у проєктному підході із самого початку. Крім того, ЛИШЕ 30% в цих проєктах — дотаційні кошти. Решта 70% — це ІНШІ джерела фінансування, зокрема, фандрейзинг.
Микола Смолінський (фото — Андрій Максимов/Diff Photography)
Воркшоп відбувся в рамках Четвертого міжнародного ярмарку грантів у сфері культури.
У першій частині цього матеріалу розглянемо ключові аспекти проєктного підходу в організації та особливості партнерства у міжнародних проєктах.
Частина 1.
Проєктний підхід в організації. Ключові аспекти
Для успішної роботи із європейськими програмами важливо розуміти стандарти Європейської Комісії у цій сфері. Перш за все, варто знати, що Єврокомісія не працює напряму з людьми — вона працює з організаціями, і всі грантові угоди підписуються з організаціями.
Існує ще один стандарт, який зараз всі починають впроваджувати, а саме — вас точно запитають: Проєкт файний, але як він із вашою стратегією корелюється? А що буде після нього? А навіщо ви це робите сьогодні? Тому, якщо немає стратегії — немає дотаційних проєктів від Європейської Комісії.
Також треба розуміти, що таке дотаційний проєкт.
Дотаційний проєкт — це коли дві сторони домовилися, що діючи в інтересах тепер третьої сторони (тих людей, організацій, яким це потрібно), вони витрачають свій час, а фінансовий інструмент дає фінансовий ресурс, щоб це якісно зробити. Результати отримує не організація, а цільові групи, в яких існує проблема, для вирішення якої цей проєкт писався.
Буває, що організації роблять наступну помилку: реалізують проєкт, але не просуваються вперед в рамках своєї стратегії.
Розглянемо приклад. Ви дізнаєтеся на Громадському Просторі або іншому ресурсі про новий файний конкурс та файні гроші, а до дедлайну, як правило, два-три дні. Ви все кидаєте, пишете заявку, відправляєте, а потім стається катастрофа — ваша заявка одна з найкращих. Її підтримали і тепер вам треба все це виконувати. Однак потім, після цього “великого свята” буде наступне, ще більше свято, яке називається “Ми нарешті здали звіт”. А от між тим всім — “а нащо воно нам?” Найгірше — це коли ви відпрацювали пів року чи рік, але ваша організація залишилася там само, де була. І ви знову шукаєте якийсь дивний дедлайн.
(фото — Андрій Максимов/Diff Photography)
Важливо! Проєкти в організації з’являються виключно виходячи зі стратегії. Тобто, де ви хочете бути через 3-5 років? Що робити та в якій послідовності? Проєкти, які ви реалізовуєте, мають також підтримувати та розвивати вас як організацію. Все це — проєктний підхід.
“В одному проєкті має бути одна мета, а не — ‘ой, ще це зробимо, і всю стратегію організації впишемо…’ Ну не буде підтримана така проєктна заявка, бо ми не зможемо цього досягти в рамках часу, виміряти, підтвердити, як би нам цього не хотілося”, — Микола Смолінський, Президент CEASC.
Проєкти ми пишемо не тоді, коли дізналися про дедлайн через три дні. Горизонт стратегування для успішної роботи — це не рік чи пів року, а 7-10 років. Наприклад, Єврокомісія до 2027 року поставила чіткі стратегічні цілі, і відповідно вона не буде працювати з організаціями, які не знають, де вони як організації хочуть бути через 5 чи 7 років, працюючи в цьому проєкті.
Часто від бізнесу виникає питання про те, як можна говорити про 7-10 років в умовах України. Відповідь проста: не бачите як це зробити — нічого страшного, але тоді забудьте про серйозні дотаційні гроші.
Стратегія — це живий документ, до якого ви повертаєтеся раз у місяць, раз у пів року, залежно від типу організації та специфіки діяльності. Тоді у вас все добре. Тоді немає такої штуки, що ви собі сьогодні написали щось на 10 років. І через 10 років подивитесь, що вийшло, а що ні. Ні! Ви щодня це робите. Якщо ваша організація хоче працювати з такими інструментами як Креативна Європа, Еразмус, COSME, Горизонт, то має бути нормальний стратегічний підхід.
(фото — Андрій Максимов/Diff Photography)
Партнерства та пошук партнерів
Вимогою партнерства в міжнародних проєктах є 3-5 партнерів з трьох країн. Інколи вимоги можуть бути ще вищими — додається також міжсекторне партнерство. Ідеальна конфігурація — освіта, бізнес та одразу вихід на ринок.
Однак зверніть увагу: недостатньо виконати лише мінімум — тобто кваліфікаційну вимогу конкурсу, де йдеться про мінімум трьох партнерів із трьох країн, бо її виконають усі. Якщо поглянути на статистику підтриманих проєктів, то виявиться, у кожному проєкті в середньому 8 партнерів чи більше. З точки зору оцінок проєктів, вищі шанси будуть у заявок, де вказано сім чи десять партнерів.
Партнери в проєкті — це організації, які в рамках проєкту, який ведеться спільно, виконують щось суттєве для досягнення головної мети проєкту, і за гроші проєкту. Тобто, вони із проєкту мають певний фінансовий ресурс. Частина партнерів має бути із території ЄС.
Як розподіляються кошти у правильному партнерстві? Якщо у вас мільйонний проєкт та 5 партнерів, то гроші варто ділити приблизно по 200 тисяч. Це буде правильне партнерство. Виявляється, що ця конфігурація теж оцінюється експертами Європейської Комісії при розгляді заявок. Однак, якщо в інтересах проєкту це неможливо, і має бути 50% для вашої організації та по 10% для партнерів, то це варто обґрунтувати у самому проєкті.
Якщо організації з ЄС погодяться зайти до вас як партнери у певний проєкт, то це має корелюватися з їхніми потребами, і мова тут йде не про гроші. Шукаючи партнера, ви повинні побачити, що партнер отримає від проєкту. Тобто, що ви йому пропонуєте, а не що ви від нього хочете!
“Ось це партнер має зробити в проєкті, а ми йому заплатимо” — це не партнерський підхід. Якщо з польськими організаціями ви ще якось домовитеся, бо вони ближчі ментально, то німці, італійці чи французи просто не зреагують на такий партнерський запит.
Ми як партнери в проєкті — на що звертати увагу?
- Кореляція стратегій (ми маємо бути подібні)
- Кореляція цільових груп
- Спроможність виконувати важливі для досягнення головної мети проєкту дії
(фото — Андрій Максимов/Diff Photography)
Типи партнерства
- Стратегічні партнерства\консорціуми — рівень місії\стратегії — часто складається історично
- Проєктні партнерства\консорціуми — рівень стратегічних пріоритетів\проєкту — складаються під досягнення конкретних стратегічних цілей\спільної реалізації проєктів — часто є вимога обов’язкової формалізації, враховуючи рекомендації ЄС
- Кластери та технічні\технологічні парки як елемент стратегічного партнерства (інструмент, що давно існує в ЄС, а в Україні тільки починає розвиватися).
Типи угод, що можуть з’являтися під час реалізації проєктів:
- Грантова Угода (Grant Agreement — GA)
- Угода про роботу в консорціумі (Consortium Agreement — CA)
- Угода, що стосується спільної власності стосовно результатів проєкту (Joint ownership agreement)
- Угода стосовно умов участі в проєкті/Лист підтримки (Memorandum of understanding/Letter of intend)
- Угода про конфіденційність (non-disclosure agreement)
“Ми у нашому проєктному підході ніколи не починаємо працювати з кимось, тим більше на рівні організації, доки ми з цією людиною, яка робить пропозицію та представляє організацію, хоча б три рази не зустрілися. І не по проєкту, а просто попити кави тощо. Кореляція на рівні цінностей, а потім якась спільна проєктна діяльність. Бо майте на увазі — коли ті гроші прийдуть і проєкт треба буде виконувати, а ми різні, ми не подобаємося один одному… то за проєктом одразу ж будуть дивні штуки, а це нікому непотрібно”, — Микола Смолінський, Президент CEASC.
Де шукати партнерів
Коли з’являється відкритий конкурс у розділ Funding & tender opportunities на порталі ec.europa.eu, є можливість знаходити партнерів до конкретного конкурсу. Цей інструмент пропонує цільові потенційні партнерства.
На цьому порталі Єврокомісія інформує всіх про те, скільки, коли, на який проєкт, в рамках якого інструменту були надані гроші. Тут організація може знайти проєкти потрібного напрямку, які вже були профінансовані, та звідти можна дізнатися про те, який консорціум це виконував.
Хоча це платформа з освіти, але там є багато фахівців з різних сфер. НУО можуть знайти там різні пропозиції та зробити свою. Також є вбудований сервіс пошуку партнерів.
На платформі розміщені вакансії та інші пропозиції попрацювати за рахунок дотаційних коштів. Тобто, йдеться про вже написані та підтримані проєкти, для яких потрібні люди. Експерти з НУО можуть поїхати та попрацювати над проєктами, щоб набратися нового досвіду.
“Дотаційні гроші класні чим? Їх не треба віддавати. За них можна зробити гарні речі для наших цільових груп, але до цього має докластися третя штучка — нам самим це має бути класно робити, в задоволення. Якщо по-іншому — то це вже щось не те з проєктом”, — Микола Смолінський, Президент CEASC.
Керівникам НУО варто пам’ятати, що людський капітал — важливий, адже проєкти виконують люди. І контакти до організації, як правило, приносять люди. Керівники, які інвестують у своїх працівників під цим кутом, матимуть якісні партнерства на рівні організації.
Проглянути запис воркшопу: 1 частина, 2 частина
Більше грант практик
