НУО та соціальні мережі: 10 трендів, які змінюють правила гри

Сьогодні успіх у комунікаціях вже не вимірюється розміром бюджету чи ідеальністю контенту. Успішними будуть ті, хто розуміє, як змінюється поведінка аудиторії і вміє до цього адаптуватися. Ті, хто ...

a94f4602-0fdf-4c1d-bfd6-4455c7116d6f

Громадський Простір

Сьогодні успіх у комунікаціях вже не вимірюється розміром бюджету чи ідеальністю контенту. Успішними будуть ті, хто розуміє, як змінюється поведінка аудиторії і вміє до цього адаптуватися. Ті, хто створює контент, який хочуть читати та дивитися. Ті, кому справді довіряють та з ким хочуть взаємодіяти.

Нижче — про 10 ключових трендів, які уже формують майбутнє комунікацій у громадському секторі, та які НУО варто врахувати у 2026 році. Розуміння цих трендів допоможе будувати сильніші кампанії, партнерства й спільноти.

 

Автентичність — обов’язкова умова

 

Автентичність — це необхідність сьогодні. Аудиторія відразу помічає контент, створений ШІ чи контент для «галочки». Люди обирають взаємодіяти лише з тим контентом, який відчувається справжнім, людяним та чесним. 

Тож ставте на щирість, а не на ідеальність. Менше полірування, більше людяності: закадрові моменти, реальні історії та визнання помилок викликають більше довіри, ніж відшліфований контент. Дрібні помилки не шкодять — вони показують, що за акаунтом стоять реальні люди. 

Дозволяйте собі імпровізацію. «Живі» пости й відео часто працюють краще за продакшн-кампанії, бо виглядають справжніми. Наприклад, щире звернення від лідера організації резонує сильніше, ніж ідеально знятий промо-ролики. Тому сьогодні автентичність понад досконалість.

 

Більше прозорості 

 

Всі ми знаємо, що сьогодні в Україні спостерігається надзвичайно високий рівень довіри суспільства як до деяких державних інституцій, так і до ОГС (висока довіра Силам Оборони України – 94%, волонтерам – 79%, ОГС – 61%, Президенту  – 57%, СБУ – 51%, НАБУ – 50%). І дуже важливо не втратити цю довіру.  

Тому такою цінною є прозора комунікація.   

Пояснюйте не лише «що», а й «чому». Вашій аудиторії важливо розуміти логіку рішень і їхнє значення. 

Говоріть про пріоритети, виклики й результати. Регулярно діліться тим, що вдалося, що складно, над чим ви працюєте та де є проблеми.  

Лише згадайте 2025 рік — те як завдяки відкритій комунікації ОГС та незалежних медіа змінювалася ситуація у різних сферах.   

 

Смерть щомісячного контент-плану

 

Цей тренд стосується України вже не один рік. Ми знаємо як війна змінила наші пріоритети в комунікації, і те, як нереально планувати на місяць вперед. Ми також знаємо, що інколи не можемо планувати контент звечора на ранок. Бо вранці пів країни може опинитися у ще більш важкій ситуації після обстрілів. 

Однак тепер цей тренд поширюється глобально. Комунікаційники відзначають, що планувати контент на місяць уперед стає неефективно через постійні політичні, економічні та інші раптові кризи. Тому команди переходять до гнучкого підходу: окреслюють загальні теми на місяць і планують тактику щотижня або раз на два тижні, залишаючи простір для реакції на події.  

Українським ОГС варто й далі дотримуватися короткого циклу планування та залишати простір для реактивного контенту. Сьогодні гнучкість та адаптивність — це частина стратегії. І це наша супер-сила.

 

Втома від ШІ-контенту та криза довіри

 

Сьогодні користувачі соцмереж набагато краще розпізнають ШІ-контент, однак дедалі реалістичніші ШІ-фейки продовжують вводити людей в оману. Це створює перевтому й недовіру — ми починаємо сумнівається в усьому, що бачимо. 

Що тут важливо для НУО? Пам’ятати, що ШІ — це інструмент, а не член команди. Застосовуйте його для ідей, чернеток і рутинних завдань, але фінальні тексти й меседжі мають проходити людську перевірку та редагування. Також уникайте повністю згенерованих зображень чи відео для публічних комунікацій, адже це скоріш за все викличе негативну реакцію. 

Найефективніші комунікації — там, де ШІ підсилює роботу команди, а не замінює її.

 

Нестабільність соціальних платформ — це нова норма

 

У нашій реальності диверсифікація каналів комунікації і здатність швидко адаптуватися — вже не «хороша практика», а необхідність. Соцмережі стають дедалі менш передбачуваними: то Twitter перетворився на X, то алгоритми Instagram та Facebook постійно змінюються, то деякі соцмережі вже не можуть гарантувати приватність та захист даних… А що якщо зникне чи повністю зміниться ваша ключова платформа для комунікацій? 

Тренд очевидний — платформи стають нестабільнішими. Тож організаціям варто заздалегідь розподіляти присутність між різними каналами й бути готовими швидко змінювати комунікаційні стратегії. 

 

Популярність короткого візуального контенту продовжує зростати

 

Тут звісно нічого нового на 2026 рік, але якщо ви ще не почали створювати такий тип контенту — то саме час. 

 

Короткі відео, анімована графіка та інфографіки краще утримують увагу й ефективніші за текстові матеріали. Вам не потрібно ставати медіастудією. Навіть прості пояснювальні відео, покрокові ілюстровані гіди здатні донести складні ідеї доступно. 

Згідно з останніми даними, короткі відео (Reels, TikTok, Shorts) мають найвищі показники залучення.

 

Новий акцент на доступності

 

Кому як не НУО робити контент доступним для всіх членів спільноти, а не лише для частини аудиторії. 

Можна почати із застосування базових принципів доступності: читабельні шрифти, альтернативний текст для зображень, підписи до відео, зрозуміла мова, та дизайн, зручний для мобільних пристроїв. 

Розглядайте доступність як частину ефективної комунікації. 

 

Персоналізація у великому масштабі

 

Сьогодні аудиторія все частіше очікує контент, який відповідає її потребам та інтересам.  

Як НУО можуть це використати?  

Надсилайте персоналізовані розсилки, адаптуйте повідомлення у соцмережах та створюйте контент на сайті під конкретні групи людей. Наприклад, персоналізована комунікація з волонтерами чи донорами зробить їх більш залученими й мотивованими підтримувати вашу місію. 

Фокусуйтеся на ефективності, а не кількості. Ваша мета — не просто більше повідомлень, а комунікація, яка справді резонує з конкретною аудиторією.

 

Двостороннє цифрове залучення

 

Врахуйте: аудиторія очікує не лише отримувати інформацію, а й мати можливість висловлюватися, ставити питання та давати відгуки. Тому організації, які активно взаємодіють з аудиторією, отримують стійку прихильність та більшу залученість. 

Створюйте такий простір для діалогу (коментарі в соцмережах, онлайн-опитування, віртуальні збори тощо). Тож слухайте, а не лише транслюйте. 

 

Партнерства з інфлюенсерами, які розділяють ваші цінності

 

Епоха залучення 10+ інфлюенсерів для разових публікацій поступово минає. Натомість розумні організації будують довгострокові партнерства з меншою кількістю творців контенту та отримують кращі результати. Згідно зі звітом Famesters про інфлюенсер-маркетинг, 63,2% брендів нині віддають перевагу тривалим співпрацям, а не одноразовим інтеграціям. 

Обирайте довгострокові партнерства замість разових інтеграцій. НУО, яка співпрацює з нішевим інфлюенсером (мікро-інфлюенсером), який щиро переймається її місією, отримає більш значущий (і тривалий) ефект, ніж від співпраці з великим інфлюенсером, який опублікує один пост і перейде до інших справ. 

Будуйте справжні стосунки, а не транзакційні партнерства. Для неприбуткових організацій важливий не один вірусний пост, а тривала підтримка місії від людей, які щиро вірять у вашу справу. Підписники інфлюенсера теж, ймовірно, будуть більш активно взаємодіяти з контентом вашої НУО, якщо інфлюенсер сам/сама буде більш залучений.

 

Читайте також: Соцмережі 2026: важлива статистика для комунікацій НУО

 

За інформацією:

2026 Social Media Trends: A Reality Check for Nonprofits 

Preparing for 2026: Communications Trends for Government and Nonprofits


Останні публікації цього розділу:

Соцмережі 2026: важлива статистика для комунікацій НУО

Швидко працюємо з текстами: корисні сервіси для журналістів та комунікаційників

Моніторинг, вплив, результат: три поради для НУО під час війни

Топ-5 інструментів фандрейзингу для громадських організацій: що працює сьогодні

Як взяти свідчення про сексуальне насильство під час війни: поради для медіа та ОГС