Про соціальні та економічні загрози від деяких законодавчих ініціатив щодо розпорядження землями об’єднаних територіальних громад

Аналіз проекту закону № 9487 від 18.01.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сприяння молоді при створенні фермерських господарств»Загальний огляд ситуаціїНа початок 2019 року ...

Додано:
powerreform

фермерські господарства
Про соціальні та економічні загрози від деяких законодавчих ініціатив щодо розпорядження землями об’єднаних територіальних громад

Аналіз проекту закону № 9487 від 18.01.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сприяння молоді при створенні фермерських господарств»

Загальний огляд ситуації

На початок 2019 року об’єднані територіальні громади (ОТГ) охопили 37,6% території країни, на якій проживає 9 млн. осіб. Несподіваним для широкого загалу наслідком проведення реформи децентралізації став той факт, що тепер не лише землі населених пунктів, громад які об’єдналися, а й землі поміж ними опинилися в складі земель нових ОТГ. Переважно це землі сільськогосподарського призначення, які складають понад 70% загальної площі України.

Хоча донедавна значна їх частка перебувала у власності держави, однак сьогодні повним ходом йде передача земель державної форми власності до комунальної власності, себто – до нових об’єднаних територіальних громад, отже, на порядок денний стає питання ефективного використання цих земель. Зрозуміло, що втрата державного контролю над ними може мати катастрофічні наслідки: внаслідок розбазарювання земель, себто передачі їх у власність чи оренду за суб’єктивними критеріями, без визначення ефективного господаря, українські чорноземи можуть опинитися в руках вітчизняних чи іноземних латифундистів, що знищать економічну базу селянства, яке є потужним джерелом української ідентичності, як в економічному, так і в культурному сенсі. Сумним наслідком цього стане згубна депопуляція сільських територій із закономірною люмпенізацією великих та середніх міст України.

Не секрет, що вплив містечкових, родинних та сусідських стосунків на сільських та селищних голів та місцевих депутатів набагато сильніший, ніж на голів районних та обласних адміністрацій, отже передача права розпорядження землею до місцевих органів самоврядування створить неабиякі корупційні ризики, відкриє шлях до ухвалення суб’єктивних заангажованих рішень при розподілі такого стратегічного й невідновлюваного ресурсу як земля.

За таких загроз органи державної влади, відповідальні політики та посадові особи повинні передбачити механізми до стримування суб’єктивних корупційних загроз, унеможливлення несправедливого, економічно неефективного, понад те, суспільно злочинного використання влади на місцях при розподілі земель. Натомість ми бачимо прямо протилежні ініціативи, які, власне, створюють нові механізми до антисуспільного «розпорядження» землею.

  1. Про мету Законопроекту

Метою законопроекту, внесеного групою народних депутатів – Демчаком Р. Є. та іншими, є «створення сприятливих умов для забезпечення молоді земельними ділянками для створення та ведення фермерського господарства».

На думку авторів ухвалення цього закону (ні мало ні багато) «надасть можливість відновити і розвинути сільське господарство шляхом залучення молоді до створення та ведення фермерського господарства» (!)

Отже слід надати молодим людям віком до 35 років землю й сільське господарство – відновиться! Виявляється як просто! Тут виникає запитання – відновиться до якого рівня? Рівня радянських колгоспів з їх рабською працею?

Ймовірно, що запитання риторичне – автори не визначають «рівень відновлення», натомість вважають надання переваги одній з вікових груп – панацеєю у вирішенні проблем сільського господарства.

  1. Обґрунтування необхідності прийняття Законопроекту

Автори законопроекту мотивують свої пропозиції такими аргументами.

«На сьогоднішній день склалась ситуація, коли молоді люди, приїжджаючи у сільську місцевість після навчання, не мають можливості розвивати і створювати фермерські господарства на своїх рідних землях через відсутність земельних ділянок та коштів для її оренди чи придбання. Таким чином молоді важко реалізувати право отримати безкоштовно земельну ділянку для ведення фермерського господарства».

Даний законопроект, на думку авторів, покликаний вирішити дане питання і спрямований на сприяння молоді при створенні фермерських господарств, розвиток підприємництва серед молоді шляхом першочергового виділення земельних ділянок для створення фермерських господарств та розвиток сільського господарства в Україні.

  1. Зауваження до законопроекту

На перший погляд мета надати молоді, що повертається після навчання на село, землю – виглядає благородною, однак чи достатня ця умова, щоб створити ефективного господаря? Очевидно, що ні. По-перше, для відкриття своєї справи однієї землі – явно недостатньо, треба інші ресурси: техніка, насінний матеріал, маточна худоба, оборотні кошти тощо, одним словом – фінансові активи. Зрозуміло, що це – величезна перепона, власних коштів молоді люди з села переважно не мають, а банківські кредити – недоступні через непомірні відсотки. По-друге, для ведення бізнесу треба мати додаткові знання та практичні навички, а головне – певний хист, потяг до підприємницької діяльності. Якщо просто віддати землю в руки недосвідченої та непідготовленої людини, фермерське господарство навряд чи стане успішним.

Насторожує також те, що автори законопроекті надають право першочергового отримання землі в руки освічених, але при цьому забирають його у досвідчених! Зі статті 118 Земельного кодексу України (ЗКУ) автори пропонують прибрати таку характеристику осіб, які претендують на землю для ведення фермерського господарства, як «досвід роботи у сільському господарстві» (в п. 6). Зрозуміло, це відразу відсікає величезну кількість активних підприємців, які мають освіту в іншій галузі, але досвід – саме там де треба його мати! Хай навіть не мають, але практичні навички господарювання та досвід роботи на землі цілком можуть компенсувати недостатні знання. Тим паче в час Інтернету, коли за лічені секунди можна отримати доступ до будь-якої необхідної інформації.

Ще більше запитань викликає пропозиція авторів першочергово надавати землю не лише для ведення фермерського господарства, а й для «ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів» (додатковий абзац до п. 6 ст. 118 ЗКУ). Особливо кумедно виглядає «дачне будівництво» на селі мешканцями цього села!

Й головне – жодних посилань на молодість для таких «першочерговиків», себто на вік «до 35 років» в пропозиціях авторів немає! Як немає в цьому абзаці й згадки про наявність відповідної освіти – достатньо, що вони лише «проживають у відповідній територіальній громаді, за місцем реєстрації у відповідній територіальній громаді». Отже, з описаними вище забаганками до органів місцевого самоврядування може звертатися будь-хто, а не лише молодий освічений спеціаліст.

Щоправда, в проекті змін до закону «Про фермерське господарство» такі критерії називаються – вік до 35 років та вища чи професійна аграрна освіта дають можливість першочергово і безкоштовно отримати до 50 га землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, однак формулювання пропозицій до ЗКУ повністю нівелюють ці критерії.

  1. Висновки та пропозиції

З викладеного вище невідворотно витікає лише один висновок:

Пропозиції авторів законопроекту направлено на створення ще одного каналу для безконтрольного розбазарювання (дерибану) земель сільськогосподарського призначення, які вже отримали чи найближчим часом отримають органи місцевого самоврядування новостворених ОТГ.

Замість того, щоб створити ефективні механізми та умови для розвитку фермерства в Україні, а саме – Земельного банку, Державного фонду підтримки фермерства, мораторію на відчуження чи передачі в оренду фермерських земель третім особам та інших відомих заходів, автори відкривають шлях остаточному пограбуванню українського народу через позбавлення його основи української держави – землі.

Матеріал підготовлено в межах проекту «Децентралізація в Україні: від моніторингу до реагування», що виконується Інститутом громадянського суспільства за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

О. Сергієнко


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

Громадський активізм та ставлення до реформ: суспільна думка в Україні

Гарантії для жінок, які мають дітей, в сфері трудових правовідносин

Опитування щодо забезпечення охорони громадського порядку у громаді

В Україні відкрито перший навчальний онлайн-спецпроект «Угода про асоціацію Україна-ЄС»

Стартує проект щодо захисту активістів

«Муніципальна няня»: про компенсацію, деталі та умови