Автор відновить Ікони революції, а громадськість ініціює комісію зі збереження всіх пам’яток Майдану

4 вересня, в Українському кризовому медіа-центрі на брифінгу “Як відновити і захистити пам’ятки Майдану від вандалів?” музейні фахівці, чиновники, митці та громадські діячі погодили дії щодо подальшого догляду й охорони пам’яток Революції гідності. Знищена трилогія Ікони революції на вулиці Грушевського стала краплею, яка сколихнула українців взятися за збереження символів суспільної пам’яті.

Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті.
Фото: Богдан Пошивайло

 “Я втішений гострою реакцією громадськості. Злочин не лишився непоміченим. Цей випадок важливо зробити показовим, щоб спинити в подальшому спроби стирати нашу пам’ять з обличчя нашого міста. Проте потрібні кроки не тільки реактивного характеру. Важлива інституалізація пам’яті про Майдан. Тут важливим інструментом буде Національний музей Революції гідності. Включатиме музей, меморіал і культурно-громадський центр. За 2018-19 роки має бути збудована перша черга комплексу. На період будівництва має бути відкрито тимчасовий музей Революції гідності. Найкращим місцем для цього є Український дім як приміщення в центрі міста, до того ж безпосередньо пов’язане з Майданом”, – заявив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович на брифінгу «Не можна стерти пам’ять: Як відновити і захистити пам’ятки Майдану від вандалів?»

Представники УІНП вже поскаржилися в ГПУ й МВС на власника магазину, який розпорядився замалювати історичний стінопис.

Антоніна Піпко, заступниця гендиректора Національного Музею Революції Гідності. Фото: Богдан Пошивайло

«Оскільки надання площі в Українському домі виявилося дуже проблематичне й оскільки крамниця, яка познущалася над ідеалами Майдану, не має більше права перебувати в тому приміщенні, я би просила громадськість ініціювати, щоб Академія наук передала приміщення в оренду НМРГ» ­- заявила Антоніна Піпко, заступниця гендиректора Національного Музею Революції Гідності. Вона вважає це можливим вирішенням проблем тимчасової експозиції, адже створений майже два роки тому музей і досі не має приміщення.

Тимур Бобровський, член Бюро ІКОМОС України, співзасновник ГО Музей Майдану. Фото: Богдан Пошивайло

“Графіті були на будівлі, яка входить до пам’ятки під назвою “Місце бойових дій і масової загибелі громадян у районі вулиці Грушевського в місті Києві під час акції протесту в січні-лютому 2014 року”. Внесено в державний реєстр нерухомих пам’яток України наказом Міністерства культури від 15 жовтня 2014 року. Номер наказу 869. Облікову документацію на об’єкти, пов’язані з подіями революції, у квітні 2014 року розробила ініціативна група “Музей Майдану”. Окрему облікову картку – на вулицю Грушевського. Один із 22 об’єктів на ній – будівля НАН, на фасаді якої виникли ці зображення. Із 2015 року ставимо питання, що до облікових карток треба зробити облікові паспорти. Але міністерство до сьогоднішнього дня це ігнорувало. Саме в облікових паспортах будуть деталізуватись елементи будівель і місця пам’яток. Є в комплексі пам’яток і Жовтневий палац. Задокументовані фасади зі слідами влучання куль – уже затиньковані. Слідів не побачите. Це теж злочин”, – доповів Тимур Бобровський, пам’яткознавець і співзасновник ГО “Музей Майдану”.

Павло Гриценко, директор Інституту української мови НАН України.
Фото: Богдан Пошивайло

 “Споруда належить Академії наук. Балансоутримувач – Інститут Історії НАНУ. Винайняте приміщення 18 років тому. Не дуже погоджуючи з колективом, його здано в оренду. Відтоді ту площу займає той самий винаймач”, – пояснив Павло Гриценко, директор Інституту української мови НАН України. Також він сказав, що по суті угода про винайм уже розірвана. Сподівається у звільненому приміщенні помістити відділ лексикографії, розширити який велить нова програма розвитку інституту.

Павло Сидоренко, координатор Ініціативної групи постраждалих на Майдані.
Фото: Богдан Пошивайло.

 “Актуальне питання – хто винен, що замальовані графіті? Винні також і ми з вами, бо не наголосили вчасно представникам влади, що ці артефакти мають бути належно збережені й захищені. Будемо ініціювати створення або комісії, або міжвідомчої робочої групи, яка інвентаризує всі об’єкти й артефакти революції та контролюватиме їх належне утримання в подальшому”, – пообіцяв Павло Сидоренко, координатор Ініціативної групи постраждалих на Майдані.

Владислава Осьмак, очильниця Центру урбаністичних студій НаУКМА.
Фото: Богдан Пошивайло

 “Якщо створювати робочу групу, то в неї відразу треба запрошувати представників Міністерства культури й міськадміністрації. Знищена пам’ятка отримала статус пам’ятки місцевого значення. Так, не було здійснено комунікації між Міністерством культури і міською адміністрацією, яка мали покласти відповідальність за догляд за пам’яткою на відповідні комунальні служби”, – додала Владислава Осьмак, очільниця Центру урбаністичних студій НаУКМА.

 Художниця та кураторка Олеся Драшкаба називає зображення Шевченка, Франка й Українку цілковитим революційним мистецтвом.

Олеся Драшкаба, художниця та арт-кураторка.
Фото: Богдан Пошивайло

 “Це не було просто графіті. Це перші графіті зі смисловою оцінкою. Перший раз нам наших шановних і поважних класиків показали такими як ми, борцями, в сучасній стилістиці. Тому я підтримую, щоб автор їх відновив. Кажуть, мовляв не треба, бо це вже буде “не те”. А воно буде ще більше те, бо чим більше історії, чим вона динамічніша і складніша, тим більше є що розказати дітям“, – доводить Драшкаба.

Володимир В’ятрович також розповів, що мав особисту розмову з автором малюнків – київським художником на псевдо Sociopath, і той погодився відновити зображення, лише чекає втихомирення в цій справі та вимагає офіційного дозволу – щоб його творчість після буремних подій не трактували як незаконне завдання місту матеріальної шкоди. “Нарешті в мене буде час і простір, якого мені бракувало в ту ніч на Груші, щоб зробити якісні малюнки”, – написав художник у своєму профілі в соцмережі, де з минулого вересня панувало затишшя.

Нагадаємо, тиждень тому в центрі Києва неспіймані розбили пам’ятну дошку із зображенням героя Небесної сотні Романа Сеника. В переддень Незалежності України на Борщагівці залили фарбою й намагалися підірвати пам’ятник Небесній сотні. А під час першотравневих вихідних фарбою заляпали пам’ятник Небесній сотні на Корчуватому. Відбуваються подібні акти й за межами столиці.

Оперативний брифінг організували: Український кризовий медіа-центр, Український інститут національної пам’яті, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Національний музей Революції Гідності, митці та громадські активісти.

Довідки по темі: [email protected] і за телефонами: 0443609077 та 0675082639.