Цифрова трансформація освіти і науки. Про команду, виклики та здобутки

Артур Селецькийзаступник Міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізаціїЗа цифровізацією – майбутнє освіти! І не лише через пандеміюЗ моменту мого ...

Додано:
DOCCU

257752389_440943790852889_8675780832850002839_n

DOCCU

Артур Селецький

заступник Міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації

За цифровізацією – майбутнє освіти! І не лише через пандемію

З моменту мого призначення на посаду заступника Міністра, мною було проведено так званий цифровий аудит всіх цифрових сервісів сфери освіти і науки. Стало очевидним над чим слід працювати. Але команди, яка б змогла реалізувати всі ідеї, не було. Тому спільно з Міністром було прийнято рішення створити директорат цифрової трансформації, який, власне, я і курую.

У січні цього року в Міністерстві освіти і науки України був створений Директорат цифрової трансформації освіти і науки, відповідальний за формування політики в цій сфері. Він є досить молодим, перебуває на етапі формування, проте вже показує значні результати.

Основне його завдання – реалізація проєктів, ініціатив у сфері цифрової трансформації освіти і науки. Директорат невеликий, складається всього з двох експертних груп, у яких наразі працюють 4 експерти, де кожен експерт займається цифровою трансформацією того чи іншого рівня освіти від дошкілля до науки.

Одним із наших основних завдань на сьогодні є розробка та затвердження Концепції цифрової трансформації освіти і науки, яка, разом із Планом заходів до неї, створюється на 5 років. Наразі документ пройшов громадське обговорення, а всі зауваження та пропозиції опрацьовані нашими фахівцями. Далі документ буде надісланий на затвердження до Кабінету Міністрів України.

Наприкінці минулого року в співпраці з Міністерством цифрової трансформації, а також за підтримки Швейцарсько-українського проєкту DECIDE, Міжнародного фонду «Відродження», ЮНІСЕФ ми створили вебплатформу для дистанційного та змішаного навчання «Всеукраїнська школа онлайн». Вона складається з відеоуроків, конспектів і тестових завдань для учнів 5-11 класів.

Що стосується статистики, то цифри на сьогодні наступні:

  • близько2000 уроківуже завантажено на платформу;
  • зареєстровано203 тис. користувачів зі 122 країн світу, зокрема із тимчасово окупованих територій;
  • 25 млн взаємодій.

Також на платформі ми створили Кабінет вчителя та запустили мобільний застосунок Всеукраїнської школи онлайн.

Окрім цього, ми створили сервіс електронного класного журналу, який доступний закладам освіти на безоплатній основі на базі програмно-апаратного комплексу «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту».

Також Уряд активно працює над розвитком цифрових компетентностей освітян:

  • у 2020 році за підтримки EdEra та Швейцарсько-українського проєкту DECIDE був створений курс про дистанційне та змішане навчання для освітян;
  • у листопаді 2020 року 15 тис. освітян пройшли курс про використання сучасних цифрових технологій для організації дистанційного та змішаного навчання, ініційований Міністерством освіти і науки України спільно з компанією Гугл Україна;
  • у квітні цього року близько 3 тис. освітян пройшли курс по цифрових технологіях, організований компанією Майкрософт Україна за ініціативи МОН;
  • навесні Міністерством цифрової трансформації спільно з МОН був презентований онлайн-опитувальник для вчителів – Цифрограм, за допомогою якого освітяни мають можливість оцінити рівень своїх цифрових навичок і отримати сертифікат;
  • у квітні-травні цього року, завдяки Європейському Фонду освіти, Україна взяла участь у пілотуванні онлайн-інструменту СЕЛФІ. 60 шкіл і 30 закладів профтехосвіти з 10 регіонів взяли участь у пілоті. Наразі ми опрацьовуємо результати для оприлюднення пілоту широкому колу зацікавлених сторін.

Що стосується забезпечення закладів освіти комп’ютерним обладнанням, цього року в Державному бюджеті ми передбачили 980 млн грн на закупівлю ноутбуків для вчителів. Наразі ці кошти спрямовані на регіони, а ми очікуємо на безпосереднє проведення закупівель. Також близько 400 млн грн передбачені в бюджеті на закупівлю мультимедійного та комп’ютерного обладнання для початкових класів для імплементації реформи «Нова українська школа».

Також у Державному бюджеті передбачена субвенція розміром півмільярда гривень на забезпечення оптичним інтернетом, у першу чергу сіл і закладів освіти в них.

ПРО КЛЮЧОВІ ПРОЄКТИ

У сфері позашкільної освіти, спільно з компанією СофтСерв, працюємо над створенням і запуском інформаційно-аналітичної системи «Позашкілля» – сервісного порталу, через який можна буде знайти будь-який гурток, який цікавить дитину, і записати її туди. Також за допомогою даного сервісу можна буде відстежувати результати дітей у всеукраїнських та міжнародних олімпіадах, бачити реципієнтів міжнародних грантів тощо. Отже, держава зможе пропонувати обдарованим дітям кращі умови навчання в українських ЗВО та гідні місця роботи на українському ринку, тим самим зменшити відтік талантів за кордон.

Окрім цього, разом із Парі Матч Фондейшен працюємо над створенням спортивної платформи, яка стане централізованим онлайн-ресурсом, який міститиме інформацію про всі спортивні шкільні та університетські змагання, гімназіади, універсіади всеукраїнського та локального рівня, а також рекомендаційний інформаційний контент та відеоматеріали для наших вчителів з фізичного виховання.

Щодо цифровізації професійної освіти, тут варто згадати нашу спільну роботу з Естонією в рамках програми EU4Skills. Так, за підтримки цього компоненту ми створюємо EMIS – модуль збору статистичної та звітної інформації закладів професійної освіти, який буде реалізований на базі АІКОМ. Станом на сьогодні розроблена концепція створення модуля, укладений меморандум. Надалі планується затвердження технічного завдання на створення системи, розробка та впровадження модулю планується до кінця 2022 року.

ПРО ЦИФРОВІЗАЦІЮ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Нещодавно Світовий банк затвердив проєкт «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів». З-поміж 4 компонентів презентовані також ключові завдання для цифровізації вищої освіти, зокрема:

1) модернізація інформаційно-аналітичної системи вищої освіти;

2) запровадження Національного онлайн-опитування студентів і Єдиної електронної системи конкурсного державного фінансування наукових досліджень і розробок закладів вищої освіти;

3) запуск і удосконалення цифрових рішень освітніх вимірювань навчальних досягнень;

4) цифрова інфраструктура для організації навчання в закладах вищої освіти для забезпечення безперервності освітнього процесу за допомогою технологій дистанційного навчання, розробки та запуску електронних систем управління навчанням.

Також у цій сфері працюємо над зосередженням ключових онлайн-сервісів у сфері освіти на порталі «Дія». Першочергово плануємо реалізувати на цьому порталі електронний кабінет вступника, а також реєстрацію на ЗНО.

Окрім цього, спільно з Мінцифри працюємо над створенням Єдиної міжвідомчої платформи для вступу іноземців у заклади вищої освіти України.

Кабмін сьогодні вже ухвалив постанову, яка передбачає запуск єдиної міжвідомчої платформи та е-кабінету для вступу іноземних студентів до українських університетів. Реалізацією експериментального проєкту займаються МОН та Мінцифра.

Ініціатива покликана максимально спростити іноземним студентам вступ до українських університетів. Для зарахування на навчання до закладу вищої освіти, іноземний вступник зможе створити в Інформаційній системі особистий кабінет користувача та подати до закладу вищої освіти заяву в електронній формі на акредитовану освітню програму. До заяви потрібно буде прикріпити електронні копії необхідних документів. У разі підтвердження іноземним вступником отриманого опису освітньої пропозиції заклад вищої освіти сформує електронне запрошення на навчання.  

Цифровізація науки також має своє місце в нашій роботі. Так, фахівці Міністерства працюють над створенням Національної електронної науково-інформаційної системи (URIS). Вона забезпечить моніторинг науково-технічної діяльності працівників наукових і освітніх установ України. Це означає вищу ефективність прийняття управлінських рішень у науковій сфері в питаннях використання матеріальних і фінансових ресурсів на всіх рівнях.

Також за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) ми вже найближчим часом представимо онлайн-платформу «Наука та бізнес», яка, як ми сподіваємось, стане містком між бізнесом та інноваторами для пошуку партнерів для спільних проєктів, колаборацій і, відповідно, розвитку вітчизняних бізнесу та науки.

Наприкінці хочу окреслити наші плани та нагальні потреби в цифровізації на наступні періоди:

  • забезпечення закладів освіти широкосмуговим доступом до інтернету, комп’ютерним обладнанням і STEM-лабораторіями;
  • продовження розвитку Всеукраїнської школи онлайн, а саме наповнення її курсами за навчальною програмою, факультативними курсами, контентом для початкових класів, а також методичними матеріалами для вчителів;
  • розвиток цифрової компетентності освітян;
  • діджиталізація та автоматизація управлінської діяльності в сфері освіти і науки;
  • діджиталізація даних індивідуальної освітньої траєкторії;
  • реалізація електронних чергдо закладів дошкільної та загальної середньої освіти на базі «АІКОМ»;
  • розвиток і підтримка платформ і сервісів, які я згадував під час своєї презентації;
  • запровадження комплексних інструментів дляоцінки закладами освіти їхнього рівнята стану цифрового розвитку;
  • модернізація існуючих потужностей українських е-інфраструктур;
  • приєднання до Європейської Хмари Відкритої Науки;
  • забезпечення обігу, доступу та збереження наукової інформації за допомогою цифрових інструментів (включаючи дослідницькі дані).

 ПРО «ДЕБЮРОКРАТИЗАЦІЮ УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ»

Проєкт «Дебюрократизація управління освітою» реалізується спільно з ГО ДОККУ та BRDO. Це справді дуже потрібна ініціатива і робота, яку ми розпочали та плануємо продовжувати разом зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE – це дебюрократизація управлінської діяльності в сфері загальної середньої освіти. Наразі почався 2 етап цього проєкту. Весь цей час з нами працюють освітяни, які добровільно виявили бажання стати учасниками процесу тестування, щоб ми розуміли, що всі наші дії дійсно відповідають сьогоднішнім запитам користувачів. Це дуже цінно, оскільки якісний зворотній зв’язок представників закладів освіти дає можливість зробити максимально корисний і якісний продукт.

На сьогодні для досягнення цілей цього проєкту ми опрацювали величезний масив даних, документів, запитів та звітності, яку заклади загальної середньої освіти подають до департаментів освіти або інших органів. Проаналізували основні процеси та документи, які зараз ведуться в паперовому вигляді, на доцільність їх проведення на сьогодні та можливість спрощення через реалізацію в електронному вигляді. Для забезпечення реалізації цих планів ми підготували і проєкти змін до необхідної нормативки для:

  • уникнення дублювання певної звітності, яка збирається зі шкіл різними органами та установами;
  • часткової автоматизації, переведення в цифровий формат чи взагалі скасування певних видів документації, яка генерується школами;
  • визначення концептуально нового підходу до опрацювання та отримання даних у галузі Освіта.

Серед процесів і документів, які ми опрацювали та змінили:

  • облік дітей дошкільного та шкільного віку;
  • порядок зарахування, відрахування та переведення учнів, шкільне діловодство та ведення електронного класного журналу.

За короткий проміжок часу ми зрозуміли, що пророблена робота – лише вершина айсберга, і щоб говорити про повноформатну дебюрократизацію в системі освіти, потрібно ще дуже багато працювати. Тому в цьому питанні нам також надважлива підтримка партнерів. Під час проєкту було виявлено ряд проблемних питань, які необхідно вирішити для впровадження змін у бюрократичних процесах закладів освіти, частина цих питань виходить за межі компетенцій МОН та потребує налагодження міжвідомчої співпраці з ЦОВВ.

У рамках цього проєкту ми реалізуємо нові процеси на базі програмно-апаратного комплексу «АІКОМ» – онлайн-системи зі збору, зберігання та управління даними, яку ми теж активно розвиваємо. Зараз ми інтенсивно працюємо над тим, щоб до кінця цього року вже протестувати нові цифрові процеси зарахування, відрахування і переведення, а також роботу централізованого обліку дітей шкільного віку, а згодом охопити і дошкільнят і діток з самого народження. Це дасть нам можливість запровадити в Україні Єдиний освітній ID, перевірити наші гіпотези, затвердити нові правила і продовжити впровадження для всіх закладів загальної середньої освіти у наступному році. Хоча зараз проєкт сфокусовано на загальній середній освіті, але у подальшому плануємо провести аналогічну аналітичну роботу не лише із закладів загальної середньої освіти, а й дошкільної, позашкільної та професійної освіти. Це дозволить позбутися нарешті зайвої непотрібної роботи і вивільнити робочий ресурс на дійсно важливу роботу. Попереду багато нелегкої роботи та змін.

ПРО «НОУТБУК КОЖНОМУ ВЧИТЕЛЮ»

Говорячи про зменшення бюрократичного навантаження на заклади освіти та через дотримання стратегії paperless, ми розуміємо, що заміною паперових документів та аналогових процесів мають стати цифрові. Це підводить до логічного запитання про необхідне технічне обладнання закладів освіти для забезпечення цих всіх процесів. Тому у 2021 році було затверджено субвенцію на ноутбук кожному вчителю. Закупівля ноутбуків здійснюється централізовано обласними державними адміністраціями відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі», на відкритих торгах.

Цьогоріч за рахунок цієї субвенції планується закупити біля 60 тис. ноутбуків (із урахуванням співфінансування з місцевих бюджетів і очікуваної вартості ноутбука орієнтовною сумою 20 040 грн).

Розподіл ноутбуків областями відбувається за наступною черговістю:

1) заклади загальної середньої освіти з кількістю здобувачів освіти не менш як 250 осіб та опорні заклади з кількістю здобувачів освіти не менш як 200 осіб;

2) заклади загальної середньої освіти з кількістю здобувачів освіти не менш як 100 осіб;

3) інші заклади загальної середньої освіти.

Забезпечення всіх закладів загальної середньої освіти ноутбуками має здійснюватися з обов’язковим досягненням співвідношення: один персональний комп’ютер (робочий, не задіяний в управлінсько-господарській діяльності закладу) на одного педагогічного працівника (за основним місцем роботи).

У разі досягнення такого співвідношення для всіх закладів загальної середньої освіти, області дозволяється здійснити придбання додаткових ноутбуків для опорних закладів загальної середньої освіти з кількістю здобувачів освіти (без урахування їх кількості у філіях) не менш як 200 осіб.

Переможців тендерів визначено у Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Харківській, Чернівецькій, Чернігівській областях і Печерському районі міста Києва.

Наразі проєкти інформатизації щодо закупівель ноутбуків і відповідні матеріали до вже здійснених тендерних процедур вказаних областей перебувають на повторній експертизі Міністерства цифрової трансформації України, як виконавця функцій Генерального державного замовника Національної програми інформатизації відповідно до Законів України «Про Національну програму інформатизації» та «Про науково-технічну експертизу».

Також принагідно повідомлю, що в липні цього року Міністерством освіти і науки України та Міністерством цифрової трансформації України був представлений публічний дашборд із використання вказаної субвенції, у якому постійно актуалізується інформація про визначену потребу, оголошення тендеру, вартість ноутбуків, стан реалізації проєкту тощо.

І на останок хочу підкреслити, що моя позиція полягає у тому, що за цифровізацією – майбутнє! І не лише через ковід. Тож працюємо далі!

 

До речі, нещодавно Артур Селецький був гостем ефіру проєкту DECIDE «Година запитань». Переглянути випуск можна за посиланнями:
у Facebook 
на YouTube-каналі DECIDE 

Більше цікавих і корисних матеріалів для освітян та управлінців читайте на сайті «Освіта. Коментують експерти»: https://decide.in.ua/osvita_comentari_ekspertiv/


Тематика публікації:            

Останні публікації цього розділу:

Промотувати українську спадщину: які ідеї представили фахівці культурного сектору

«Розширення можливостей жінок у бізнесі»: історія Марії Дворської

Впровадження гендерних підходів на робочому місці дозволяє жінкам впливати на розвиток компанії

Як розвивати громадянське суспільство під час війни

Виклики і можливості розвитку сфери культури та соціальної згуртованості у Тернопільській області

Об’єднання задля відновлення: як ОГС можуть працювати разом для спільного впливу на процеси?