Наталія Косик: “Велосипед вже винайдено – треба тільки навчитись їхати!”

Юлія Голоднікова

Новояворівський район багатий мистецькими традиціями і має осередок Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Не дивно, що саме тут народилася ідея щодо повернення культурної спадщини у площину сучасності через арт-майстерні, освітні технології, створення музейного центру. Голова ТКЯ “Гостинець” Наталія Косик бачить свою місію в тому, щоб розвивати специфіку регіональної культури та формувати запит на нову якість мистецьких проектів.

Ваш центр освіти дорослих існує вже кілька років,  відомий у місті та районі. Чим він цікавить мешканців?

Мова іде не тільки про центр у Новояворівську, а й про мережу центрів освіти дорослих Яворівщини. Першим був відкритий центр освіти дорослих (Навчальний Центр “Мастак”), який діє при середній школі в селі Старичі.  У ньому працюють столярна і художня майстерні, де виготовляють та розписують дерев’яні іграшки.  Є також  музей яворівської дерев’яної забавки, в якому зібрані найкращі зразки художньої обробки дерева.  Людей, що відвідують НЦ,  цікавить, як створити на сучасному обладнанні традиційну дерев’яну іграшку, якими художніми мотивами її оздобити. А музей пропонує атмосферу мистецького простору, збуджує  позитивні емоції, надихає.

Ми не обмежуємось лише роботою в майстернях, пропонуємо також  тренінги з особистісного розвитку.  Організовуємо  заняття на теми: «Позитивне мислення»,«Формування команди»,«Як досягти успіху», «Розвиток власної справи» та інші тренінги для охочих  навчатись.

В Україні є багато провайдерів неформальної освіти.  Чим мережа центрів освіти дорослих Яворівщини відрізняється від решти?

Найперше тим, що кожен наш центр освіти дорослих заснований на місцевих традиціях. Але, звісно, ми орієнтуємо керівників центрів не зупинятись на цьому, а розвивати освітні пропозиції відповідно до  сучасних потреб споживачів. Недавно ми відкрили районний центр освіти дорослих на базі Новояворівського музею. Він діє як координаційний і методичний центр для усіх чотирнадцяти ЦОД Яворівщини. Якраз у ньому ми реалізовували проект «Музей як центр освіти дорослих і полікультурного діалогу в громаді» і маємо гарний результат – митці краю активно долучились до створення виставки «О! Це моя Яворівщина». Ми відкрили нові імена митців, активізували діяльність керівників музеїв, а керівники центрів освіти дорослих засвоїли інноваційні форми роботи, намагаються стати культурними менеджерами. Сподіваємось, що  наступного року  будуть позитивні результати діяльності  і  в ЦОД,  і в музеях.

Відкриття музею

Чи  місцева спільнота підтримує Ваші ініціативи?

Коли на відкриття музею прийшло багато людей, ми побачили, що  вони дуже задоволені, бо чекали на  такий культурний центр. Оскільки в місті проживає чимало творчих особистостей, а діють вони відособлено, ми сподіваємось, що музей стане місцем культурно-освітніх подій, майданчиком  діалогу і довіри, магнітом для відвідувачів і стимулом для розвитку  творчості.

Раніше, працюючи з бібліотекарями, ми не мали змоги так діяти: бібліотека має свою “просторову логіку”, в якій створено навчальні зони, і вся діяльність зумовлена цим чинником. Музей надає ширші можливості для розвою культурного середовища.

Що Вас найбільше здивувало в людях, які брали участь в реалізації культурної  компоненти  проекту?

У конкурсі “О! Це моя Яворівщина!” митці мали представити регіон різними засобами мистецтва. Ми покладали надію на майстрів народного мистецтва яворівського осередку. Але вони не виявили зацікавленості до виставки. Звісно, пояснити це можна: частина з них працює суто на комерційні запити, ще частина – над своїми проектами. І тільки кілька людей відгукнулось на наш заклик. Виставка таки відбулась, а до списку майстрів нашого краю потрапили невідомі імена.

Ми не очікували, що проектом зацікавляться  керівники інших музеїв. Коли вони працювали на тренінгах, то їхні очі горіли! Спершу, можливо,  вони дещо з   недовірою ставились  до реального втілення змін у музейній справі, але бажання новизни перемогло.  І це приємно, бо ті,  від кого реально залежить розвиток музейної мережі, виявились небайдужими.

Які освітні курси  можуть допомогти людям, що виробляють мистецький продукт,  монетизувати свої таланти?

У нас є освітня програма, яка пропонує слухачам придбати економічні знання та навички для успішної реалізації бізнес-проектів. Навчаючись на  курсі “Розвиток власної справи”, учасники починають усвідомлювати безпідставність своїх побоювань, утверджуються в собі, а потім переходять до масштабнішої діяльності. Часом люди мають засоби для ведення власної справи, але їм бракує сміливості. Наприклад, Яворівщина – сприятливий край для впровадження зеленого туризму, але боязнь податкових зобов’язань, бухгалтерської справи гальмують багато ініціатив… Коли люди відчувають підтримку своїх ідей та розуміють цінність здобутих знань, подальші кроки вони бачать більш реалістично.

Яку модель фінансування Ви вважаєте найефективнішою?

Моя мрія –  це втілення моделі народних університетів, які функціонують у Польщі, Німеччині та інших країнах Європи і фінансуються за рахунок державного та місцевого бюджетів, а також за кошти учасників навчань.

Цикл кейсів публікується з метою промоції цінностей освіти протягом життя в рамках проекту «Замінимо мури відчиненимивікнами», профінансованого Міністерством закордонних справ Німеччини. Проект реалізувала громадська організація«Інформаційно-дослідний центр «Інтеграція та розвиток» у партнерстві з Представництвом DVV International в Україні.

Інтерв’ю записала Тетяна Павліченко

Текст підготувала Юлія Голоднікова