Електронні петиції в Україні

Електронна петиція є одним з інструментів електронної демократії. Відповідно до Закону України «Про звернення громадян», петиція – це особлива форма колективного звернення громадян, викладені в ...

77777777777777

Дорожко Єлизавета

Електронна петиція є одним з інструментів електронної демократії. Відповідно до Закону України «Про звернення громадян», петиція – це особлива форма колективного звернення громадян, викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Е-петиції створюють можливість створення позитивного діалогу між громадянами та владою. Вони дають громадянам можливість висловити власні ідеї, об’єднатись з однодумцями та забов’язати владу оперативно розглянути пропозиції населення. В той самий час дає владі можливість дізнатись в онлайн режимі про потреби громадян та першочергово виконувати пріоритетні задачі.

Наразі громадяни можуть подати е-петиції на офіційних веб-сайтах: Президента України – https://petition.president.gov.ua/; Верховної Ради України – https://itd.rada.gov.ua/services/Petitions/; Кабінету Міністрів України https://petition.kmu.gov.ua/ та органів місцевого самоврядування. А також – через онлайн-платформи такі як: «Єдина система місцевих петицій» (152 громади) – http://e-dem.in.ua; Розумне місто (101 громада) – https://rozumnemisto.org/project; веб-сайти об’єднаних громад України (247 громад) – https://gromada.org.ua/; Мій Голос (до будь-якого органу влади чи ОМС) – https://miygolos.org.ua/.

Таким чином, станом на початок листопаду 2017 року сервіс е-петицій запровадили принаймні 500 громад. Середні темпи запровадження е-петицій – 75 громад на рік, що складає 38% щорічного приросту кількості нових сервісів е-петицій.

Ефективність е-петицій залежить від двох факторів: користування громадянами та реагування з боку влади. Статистика з веб-сайтів е-петицій демонструє, що станом на 15 листопада 2017 року до центральних органів влади було подано таку кількість е-петицій:

• до Президента – 28243 (з серпня 2015 року)

• до Верховної Ради – 775 (з жовтня 2015 року)

• до Кабінету Міністрів – 80 (з вересня 2017 року).

Для порівняння, органи місцевого самоврядування отримали стільки е-петицій:

• «Єдина система місцевих петицій» – 9840

• Київська міська рада (КМР) – 4519.

На національному рівні найактуальнішими є три групи тем е-петицій: 1) правопорядок, соціальний захист, охорона здоров’я; 2) інфраструктурні та комунальні питання; 3) реформування влади і контроль за нею.

Щоб зробити Вашу е-петицію успішною потрібно виконати ряд вимог.

1. Мотивація. Якщо Ви відчуваєте, що проблема, яка існує турбує не тільки Вас, а є достатньо масштабною та важливою для цілою спільноти людей, то висока ймовірність того, що люди підтримають петицію.

2. Є проблема – є рішення. Ви подаєте не просто скаргу на існуючу проблему, а й пропонуєте план вирішення цієї проблеми, можливі шляхи виходу з ситуації тощо.

3. Комунікаційна кампанія. Повідомляйте про Вашу ідею якомога більшій кількості людей – у ЗМІ, на особистих зустрічах з місцевими мешканцями, пишіть у соціальних медіа, запросіть блогерів, відомих людей.

4. Діалог з владою. Потрібно знайти компроміс, інтегральне рішення, яке буде вигідне всім. Для влади важливо підтримувати репутацію, а для людей – щоб їхні проблеми вирішувались.

5. Поділіться своєю історією успіху. Дайте іншим приклад успішної реалізації проекту.

Існування інструменту е-петицій ставить десятки викликів не тільки перед державою, але й перед громадянами. По-перше, населення недостатньо обізнане про існування сервісу е-петицій і користування ним, через це деякі петиції хибно сформульовані і спрямовані до хибних адресатів. По-друге, існує ризик зловживання петиціями у політичних цілях, зокрема через постановку в порядок денний, подання фальшивих голосів, інформаційну кампанію, також, є ризик адміністративних зловживань під час премодерації і підрахунку підписів. По-третє, можливі формальні відписки або використання петицій на користь влади, що пов’язано з непрозорістю розгляду і реалізації петицій. І найголовніше громадянам бракує механізмів моніторингу розгляду та контролю виконання е-петицій.

Статтю підготовлено в рамках реалізації проекту «Громадянська освіта та електронна демократія», який реалізується Академією навичок (http://skillsacademy.com.ua/), Асоціацією інноваційної та цифрової освіти, Українською Студентською Спілкою, за підтримки партнерів: Програма EGAP, Фонд Східна Європа, Швейцарська Конфедерація, Міністерство освіти і науки України, Інститут модернізації змісту освіти МОН.


Тематика публікації:          

Останні публікації цього розділу:

Посібник Ради Європи «Демократичне врядування в школах»

Щодо спрямування коштів на організацію онлайн-навчання для закладів загальної середньої освіти

Проект Закону України «Про освіту дорослих». Що він НЕ ДАЄ закладам післядипломної педагогічної освіти?

Активізм 2020: Моніторингова доповідь щодо переслідувань активістів і правозахисників

Вибори 2020! Важливо знати кожному

Підхід, заснований на правах людини, у змісті та реалізації культурних політик. Аналітичний звіт

  • http://2show.com.ua Oles

    На базі якої технології зроблені петиції?
    Провайдер технології / власник сервера, де розміщений сервіс має вплив на базу даних / Бек дор ?

    Сервіси централізовані / децентралізовані?

    Наприклад.
    Власник/провпйдкр сервісу петицій – КМДА.
    Тоді системний адміністратор має технічну можливість змінювати інформацію заднім числом. :(