ЄС і Україна: скоротити дистанцію

Iryna_D

Історії представників українських ГО, натхнені навчальною поїздкою до Брюсселю.

Нетворкінг із європейськими партнерами, колаборування різних команд, краще розуміння внутрішніх механізмів ЄС, а також отримання додаткової інформації для прогнозування розвитку стратегічних напрямів української зовнішньої політики – із такими напрацюваннями повернулися представники п’яти громадських організацій зі Study tour до Брюсселю. Цю поїздку організував Фонд Східна Європа за фінансової підтримки Посольства Ірландії в Україні.

Новим ідеям передувало відвідування в неофіційній столиці Євросоюзу:

• Посольства Ірландії, де учасники обговорили поточний стан переговорного процесу щодо вступу України до Унії з представниками Ірландії при Європейському Союзі – Орлою Тай-Макмагон, делегаткою в Робочій групі Ради з питань Східної Європи та Центральної Азії (COEST), Джастіном Раяном, делегатом у Робочій групі Ради з питань розширення (COELA), Ківою Кетт, європейською кореспонденткою політичного відділу МЗС Ірландії.

• Європейського парламенту із докладним представленням принципів та процедур, відповідно до яких формують цей орган та створюють партії, а також поясненням, як реалізується наднаціональний підхід у політиці. 

• Музею європейської історії, експозиція якого розповідає не історію кожної окремої нації Європи, а досліджує, як історичні процеси формували відчуття спільної європейської пам’яті та впливають на життя континенту сьогодні. 

• Європейської конференції з публічних комунікацій (EuroPcom 2025), яка є наймасштабнішою зустріччю експертів цієї галузі у Європі. Цього року захід був присвячений дослідженню довіри в публічних комунікаціях на прикладах громадян, журналістів та комунікаторів, які прагнуть подолати розрив між політикою та реальним життям людей.  

Детальніше про поїздку – далі в коментарях учасників.

«Вокс Україна»

Незалежна аналітична платформа зосереджена на економіці, держуправлінні, суспільних процесах, аналізі реформ й українського законодавства. Організація також заохочує експертів висловлювати думки та є майданчиком для публікації фахових статей.

Нещодавно «Вокс Україна» провела конференцію «ЄС. АЛЕ Є ОДНЕ АЛЕ». Захід став  унікальним простором для чесного діалогу між представниками громадського сектору, експертами та медіа. Тут вдалося обговорити реальні досягнення України на шляху реформ, її військову стійкість та інституційну гнучкість із акцентом на факторах, що гальмують рух країни до Євросоюзу.

Катерина Іонова, аналітикиня «Вокс Україна»:

Сфера моєї діяльності – фактчекінг та все, що стосується медіапростору. Я займаюся пошуком інформації, її перевіркою та впорядкуванням для проєктів у нашій організації.

Моя професійна діяльність часто перетинається з європейським законодавством, наприклад, щодо цифрової регуляції. У цьому контексті я займалася систематизацією того, що вже було зроблено для адаптації українського законодавства до єдиного роумінгу ЄС.

Щоб розуміти, на яких напрямах зосередити зусилля аналітичному центру нашої громадської організації та коли доречно поширювати наші матеріали, дуже важливо час від часу звіряти годинники і розуміти поточні пріоритети європейських партнерів. Study tour до Брюсселю надав таку можливість. Зокрема, представники Ірландії при органах Євросоюзу поділилися актуальною інформацію щодо скринінгу українського законодавства та власними висновками щодо орієнтовного терміну відкриття наступних переговорних кластерів. 

У «Вокс Україна» я також залучена до впровадження штучного інтелекту в роботу організації. Тому радію нагоді, що на конференції з публічних комунікацій, яка проходила у Європейському комітеті регіонів, впливу ШІ на європейське урядування та довіру громадян до нього приділили значну увагу. До речі, тут я познайомилася з організаторкою заходу – Лідією Кампуроглу, помічницею з комунікацій Офісу Генерального секретаря Європейської Комісії. Вона координує співпрацю з країнами-кандидатками на вступ до ЄС і, зокрема, налагоджує контакти з українськими аналітичними центрами. Тож ми вже розпочали пошук теми для спільного дослідження. 

Easy Business 

Аналітичний центр об’єднує експертів у галузях економіки, євроінтеграції та регіонального розвитку, щоб синергія розбудови приватного сектору та спроможних регіонів підвищила наш добробут і сприяла вступу України до Євросоюзу.

Організація розробила низку посібників для українських ГО про способи отримання європейського фінансування. Адже відкритий доступ до грантових можливостей як для громадських організацій, так і для державних установ є важливим етапом інтеграції в системи ЄС. Про можливості, які вступ до ЄС відкриє для розвитку громад та регіонів, розповів експерт із питань європейської інтеграції, менеджер із розвитку партнерств EasyBusiness NGO Василь Бабич у безоплатному курсі «Вступ України до ЄС» на Освітній онлайн-платформі Зрозуміло! 

Софія-Анна Кахновець, експертка з євроінтеграції:

Робота нашої команди і моя, зокрема, безпосередньо пов’язана з євроінтеграційним процесом. Оскільки він охоплює не лише правову складову, а й значну кількість різних сфер, етап правового узгодження, legal alignment, дає можливість попрацювати практично з кожною з них.

Під час навчального візиту до Брюсселю для мене особливо важливо було почути від представників Ірландії при органах ЄС, яка кількість людей залучена до роботи над процесом євроінтеграції України. Йдеться про понад 100 посадовців. З нашого боку ми розуміємо, наскільки масштабний та складний переговорний процес, проте важливо знати і про колосальну залученість до цього Євросоюзу. Тож на запитання: «А чи чекає на нас ЄС у своїй сім’ї?» – моя відповідь однозначна: над цим наполегливо працює стільки людей та цілі інституції, що доводить їхню зацікавленість у нашій присутності у Євросоюзі.

Крім того, після Study tour я повернулася з новими ідеями, як зробити інформацію для наших освітніх проєктів ще більш інтерактивною, наповненою практичними кейсами, щоб аудиторія повністю занурилася в суть важливих процесів. 

Ярослав Ященко, експерт із економічного розвитку:

Попри те, що я працюю в економічній команді нашої організації, мені часто потрібно зважати на євроінтеграційні процеси. Наприклад, під час визначення пріоритетних секторів економіки України для інтеграції в ланцюги доданої вартості ЄС, неможливо врахувати лише економічні показники (працевлаштування, ріст, виторг тощо). Тут потрібно приділити значну увагу стандартам, директивам та вимогам, які ухвалюють інституції Євросоюзу. 

Тому Study tour до Брюсселю дав мені краще розуміння внутрішніх процесів, які відбуваються під час скринінгу нашого законодавства, підготовки скринінг-репортів щодо цього. Також для мене надзвичайно цікавою була лекція в Парламенті. Наприклад, я більше дізнався про роботу цієї установи, про взаємопов’язаність Єврокомісії та Ради ЄС. Це дещо змінило моє бачення процесу ухвалення рішень у ЄС, і я переконався, що це вже не лише про економічне об’єднання, а й про політичне. 

У цій поїздці ми також перезнайомилися з колегами, із якими в майбутньому можна створювати консорціум чи реалізовувати спільний проєкт.

Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва

Уже понад два десятиліття Фонд проводить соціологічні дослідження, відстежуючи за допомогою запитань, зокрема, щодо безпекової чи євроінтеграційної сфери, настрої й тенденції в українському суспільстві. У довготривалій перспективі накопичені дані Фонду підсвічують критичні точки, щодо яких змінювалось ставлення українців та українок протягом років та в різних регіонах України.

Наприклад, підтримка інтеграційного напряму України – вступу до ЄС – протягом 2013-2024 років зросла з 43% до 69%.

Маріанна Присяжнюк, політична аналітикиня:

Я вивчаю євроінтеграційні процеси в найближчих до України країнах Придунайського регіону, як-от Румунії, Молдови. Так можна побачити регіональний вимір євроінтеграції та проаналізувати, який досвід сусідів буде корисний нашій країні, а яких проблем ми можемо уникнути.

У своїй аналітиці я найчастіше користуюся підходом поінформованого песиміста. Адже це значно розширює поле для прогнозування, особливо коли йдеться про стратегічні напрями зовнішньої політики держави і особливо – у контексті війни.

Україна – велика країна, тому мене непокоїть, що Європа досі не ініціювала внутрішній діалог щодо реформування своїх процесів ухвалення рішень. Тому у своїх статтях я зосереджуюся на донесенні поточної ситуації до українців. Наприклад, те, що Молдова може стати членом ЄС швидше за Україну і що краще мати проєвропейського сусіда в тилу, аніж того, хто залишився поза євроінтеграційним процесом. Водночас це не має зіграти на руку нашому ворогові та стати фактором деморалізації суспільства. Євроінтеграція та європейські цінності мають залишатися орієнтиром розвитку нашого суспільства. 

Study tour до Брюсселю абсолютно точно збагатив мій досвід і той діалог, який я просуваю в роботі з нашими партнерами. Тут під час різних зустрічей я впевнилася у важливості врахування історичних контекстів. Досвід євроінтеграції Польщі, Румунії та інших країн дає нам більше точок для креативнішого формування дискурсу з нашими європейськими партнерами, які хочуть бачити нас в європейській сім’ї. Але ці процеси дуже складні і обмежені часом. 

Також мене зацікавила можливість співпраці з організаціями з юридичного кластеру, які брали участь у поїздці. Зараз я працюю над розробленням ідеї для цього. 

Інститут законодавчих ідей (Institute of Legislative Ideas)

Діяльність аналітичного центру зосереджена на впровадженні належного урядування, адвокатуванні реформ та розробленні законодавства відповідно до єврозобов’язань України. Інститут працює над питаннями у сферах санкційної, антикорупційної, культурної політик, а також забезпечення репарацій за рахунок активів агресора.

Нині організація:

• розробляє та адвокатує законопроєкт №12406 про криміналізацію порушення санкцій на основі директиви, яка є обов’язковою для держав-членів ЄС (голосування за його ухвалення має відбутися вже наприкінці літа);
• просуває ідеї фінансування України за рахунок порушників санкцій, штрафів та активів, стягнутих країнами ЄС;
• удосконалює законодавство щодо збереження культурної спадщини з урахуванням підходів ЄС;
• упроваджує механізми скринінгу інвестицій як інструмента економічної безпеки (у Європі подібна система діє вже кілька років).

Андрій Климосюк, керівник проєктів санкційного напряму:

Наша команда займається комплексним удосконаленням української санкційної політики, щоб вона відповідала європейським нормам та вимогам, а також слугувала інструментом захисту національної безпеки, а не використовувалася з політичною або будь-якою іншою метою.

Запорукою успішного руху до євроінтеграції є заздалегідь, а не в останню мить підготовлене та гармонізоване законодавство. Тому свої напрацювання в організації ми намагаємося будувати, спираючись на наявні європейські регламенти та директиви, а також ураховуючи найкращі світові практики. У процесі адвокації це стає додатковим важелем впливу на наших законотворців – аргумент необхідності виконання єврозобов’язань є рушійною силою для змін. 

Завдяки Study tour до Брюсселю ми отримали можливість вийти за межі власної бульбашки, побачити ширшу картину та зрозуміти, чим займаються колеги. Це обов’язково сприятиме налагодженню нових партнерств. На жаль, нерозуміння процесів, що відбуваються у сферах, дотичних до діяльності окремих організацій, часто штучно обмежує потенціал нашого громадянського суспільства.  

Також це був гарний стимул познайомитися з інституціями ЄС, зрозуміти принципи їх діяльності та подивитися зсередини, як вони працюють. Я вірю в наше майбутнє в ЄС і переконаний, що кожен із нас має глибше розуміти принципи роботи Євросоюзу та його правила, яких ми вже незабаром дотримуватимемось як держава-член.

Поїздка відбулася в межах Програми «Назустріч ЄС», що реалізується Фондом Східна Європа за фінансової підтримки Посольства Ірландії в Україні.