Адвокація, що змінює систему: практичні кейси, методи та інструменти

Алла Перфецька

Коли ми говоримо про адвокацію, у багатьох виникає асоціація з гучними акціями або виключно медійним впливом. З мого досвіду, ефективна адвокаційна кампанія – це насамперед постійна системна робота, яка під спільним знаменником “системності” поєднує аналітику, стратегію та передбачувані результати. Саме така адвокація дає змогу перетворювати ідеї на реальні зміни політики та практик у громадах і на національному рівні.

Чимало кампаній розпочинається із креативних ідей, але без чіткого розуміння проблеми та системного плану такі ініціативи зачасту залишаються «гучними, але порожніми». Натомість, успішна адвокаційна кампанія починається задовго до першої зустрічі з владою – ще на етапі аналізу викликів та формування рішень.

Ключові риси адвокаційної роботи

1. Зміни політики як мета
   Адвокація завжди (тут повинен бути знак оклику) орієнтована на конкретну політичну чи адміністративну зміну: закон, постанову уряду, програму, стратегію, методичні рекомендації або ж інший нормативний акт. На моє суб’єктивне переконання, сформоване багаторічним досвідом роботи в органах державної влади, – адвокатувати може виключно той фахівець, який здатен сформувати рішення, що вирішує проблему. А якщо адвокаційна кампанія не ставить за мету змінити політику, – це важлива громадська активність, “вболівання”, критика, ведення соціальних мереж, стратегічні комунікації, але не адвокаційна діяльність.

2. Системні зміни
   На початку адвокаційної кампанії ви маєте мати готове рішення і якомога деталізований план його реалізації. Результатом не є ухвалений документ, а реальні, тобто вимірювані, зміни, які відбуваються після впровадження. Наприклад, під час роботи з бюджетами громад Львівської області ми, громадська організація “(НЕ)ФОРМА”, домоглися збільшення фінансування програм для людей з інвалідністю на 10%. Але успіх кампанії оцінювався за тим, наскільки ці кошти реально покращили доступ до соціальних послуг, в конкретних історіях, а не за самим рішенням про виділення бюджету місцевої ради.

3. Зміна ставлення як стратегічний інструмент
   Навіть якнайкраще підготовлена пропозиція не спрацює без підтримки тих, хто її реалізує – посадовців, громади, бізнесу чи медіа. Дуже важливо стратегічно підійти до цього питання і окремим блоком адвокаційної кампанії виділяти формування розуміння проблеми не лише вами, мотивацію до дії у ключових груп населення, руйнування стигматизованих уявлень, стереотипів, тощо.

Перший крок: аналіз виклику

Адвокаційна кампанія розпочинається з аналітики:

• визначте максимально конкретні причини і максимально конкретні наслідки проблеми;

• розробіть рішення та кроки для його реалізації. За потреби, розширюйте експертну присутність у вашій адвокаційній кампанії;

• розбийте комплексну проблему на підзадачі, щоб досягати малих, але послідовних перемог.

Наприклад, реінтеграція ветеранів в громаді– один із найскладніших запитів у нашій адвокаційній діяльності, насамперед, через свою комплексність. Але, сфокусувавшись першочергово на забезпеченні робочих місць, ми отримали перші вимірювані результати і змогли надалі масштабовувати ідею.

Контекст і партнерство

Перед виходом на тих, хто наділений мандатом приймати відповідні рішення, обов’язково глибоко зрозуміти контекст проблеми:

• аналізуйте законодавство: можливо, рішення вже існує і потрібно лише допомогти його імплементації;

• шукайте аргументи: відкриті дані, статистика, порівняння з іншими громадами чи закордонним досвідом – важливі інструменти переконання;

• партнерство: інші організації можуть мати необхідний додатковий ресурс чи досвід для спільного впливу.

Адвокація – це ще й постійна присутність у процесі. Участь у робочих групах, тематичних форумах, консультаціях – критично важливі.

Стейкхолдери і мішені: як розуміти і впливати

Найбільш ключовий етапом підготовки адвокаційної кампанії є сегментація стейкхолдерів. З мого досвіду, досить універсальним є наступний підхід:

• Союзники: ті, хто готовий підтримати кампанію;

• Прихильники: ті, хто вже зацікавлений і може впливати на результат;

• Нейтрали: ті, хто ще не усвідомив проблему;

• Опоненти та суперники: ті, хто можуть блокувати ініціативу.

Паралельно визначаються мішені – ключові особи, що впливають на рішення:

• Основна мішень: особа з найбільшим впливом (наприклад, Міністр охорони здоров’я України, який одноособово підпише відповідний Наказ МОЗ, що сприятиме вирішенню проблеми в запиті на адвокацію);

• Другорядні мішені: менше впливові, але здатні підтримати процес (до приладу вище, – це можуть бути заступники Міністра, директори департаментів відповідного ЦОВВ);

• Офіційна мішень: формальний контакт, навіть якщо вплив обмежений;

• Мішені підтримки та доступу: допомагають вийти на основну мішень.

Важливо: основна мішень не завжди депутат, який голосує за те чи інше рішення (досить часто саме так сприймається). Наприклад, під час адвокаційного проєкту з безпечних маршрутів до шкіл у невеликому місті найбільший вплив мав місцевий підприємець, який опікувався освітньою інфраструктурою.

Інструменти адвокації: комбінуйте і будьте креативними

Ефективна адвокаційна кампанія використовує комплекс інструментів:

• Юридичні: звернення у форматі скарг чи пропозицій, петиції, запити на інформацію;

• Громадська дипломатія: зустрічі, переговори, робочі групи;

• Громадська участь: збори, ініціативи, місцеві референдуми;

• Акції та медіа: флешмоби, публікації, відео, соціальні мережі.

Креатив працює і може допомогти у найбільш непередбачуваний момент: маємо кейс, коли у Волинській області громада створила пісню про бюджет, аби пояснити місцевим, куди йдуть кошти. Такий підхід привернув більше уваги, ніж традиційні звіти. Гнучкість тут теж критично важлива. Під час режиму воєнного стану активності кампанії переходять в онлайн: петиції, відеоконференції, електронні консультації.

Конкретні кейси з практики

1. Бюджет участі у Львові
   Під час спільного планування бюджету з місцевими громадськими організаціями та експертами (зокрема, з “(НЕ)ФОРМИ”) вдалося перенаправити додаткові 5% бюджету на обладнання спеціальних класів для дітей з особливими освітніми потребами та соціальні програми для понад 200 учнів. Результат: відвідуваність шкіл зросла на 8%, громада отримала реальний механізм впливу на рішення влади.

2. Реінтеграція ветеранів
   На рівні громад вдалося почати з конкретних маленьких кроків: забезпечення робочих місць і соціальних консультацій. Ця стратегія дозволила демонструвати перші вимірювані успіхи, що стало аргументом для масштабування програми на регіональному рівні.

3. Безпечні маршрути до шкіл у Волинській області
   Громада залучила учнів, батьків, місцевий бізнес та владу до оцінки проблеми. Як зазначалось вище, тоді основною мішенню кампанії виявився місцевий підприємець. Результат: реалізовані маршрути, які зменшили ризики для дітей, та підвищення довіри громади до місцевої влади.

Міжнародні приклади ефективної адвокації

1. Молодіжні бюджети у Канаді (Toronto Youth Voices)
   У Торонто місцева рада запровадила бюджет, який розподіляється за участю молодіжних рад. Участь молоді у прийнятті рішень дозволила реалізувати ініціативи, які дорослі часто не помічають, – від безпечних веломаршрутів до конкретних курсів з психосоціальної підтримки у школах.

2. Система бюджетного моніторингу у Бразилії
   У рамках кампанії Participatory Budgeting громадяни отримали прямий вплив на розподіл міського бюджету. Результат: підвищення прозорості та ефективності використання ресурсів, зменшення корупційних ризиків та створення сталого механізму впливу на політику.

3. Адвокація у сфері інклюзії в Естонії
   Естонські громадські організації ефективно просували зміни у законодавстві про інклюзивну освіту через комбінацію юридичних інструментів, консультацій з міністерствами та залучення громадськості. Результат: ухвалення нормативної бази та створення реальних можливостей для дітей з особливими освітніми потребами.

Висновки з кейсів

• Малі перемоги ведуть до великих змін. Почніть з локальних чи пілотних проєктів – вони формують довіру, показують практичний результат і стають аргументом для масштабування;

• Розуміння контексту і мішеней критично важливе. Найчастіше ключовий вплив мають не формальні посадовці, а ті, хто контролює ресурси або має неформальну вагу у громаді;

• Комбінація інструментів працює краще. Юридичні, медійні та громадські методи в комплексі дають реальний ефект;

• Прозорість і відкритість залучають партнерів і громаду. Кампанія, яка показує кожен крок, формує довіру та розширює підтримку;

• Міжнародний досвід треба адаптувати. Іноземні приклади успішні лише тоді, коли вони критично аналізуються і підлаштовуються під локальні реалії.

Додаткові уроки з практики

1. Прозорість і відкритість – обов’язково залучайте громадськість до всіх етапів.

2. Довгостроковість – ефект кампанії проявляється після впровадження рішень.

3. Фокус на результат – кампанія існує не для активності, а для вирішення проблеми.

4. Моніторинг і корекція – після імплементації рішення важливо відстежувати його ефективність і, за потреби, вносити зміни.

Як висновок, варто ще раз підкреслити, що ефективна адвокаційна кампанія – це завжди комбінація аналітики, стратегії, партнерства і системної роботи. Вона починається ще до першого контакту з владою, базується на розумінні проблеми, визначенні стейкхолдерів, виборі інструментів і постійному залученні у процес. І, головне: саме підготовка до кампанії і системний підхід визначають, чи залишиться ваша ініціатива лише ідеєю, або ж стане успішною реформою.