Зареєструвати громадську організацію в 2024-му? Актуалізуємо важливі аспекти

З початком повномасштабної війни в Україні виникло чимало нових громадських організацій, які відповіли на нові виклики та кризи. Багато людей знайшли себе у волонтерстві, а також можливості впливати ...

slider_CS_2024_4

Громадський Простір

З початком повномасштабної війни в Україні виникло чимало нових громадських організацій, які відповіли на нові виклики та кризи. Багато людей знайшли себе у волонтерстві, а також можливості впливати на процеси через громадську діяльність. Актуалізуємо питання легалізації своєї діяльності для тих, хто замислюється над тим, як свою неформальну активність привести у певні інституційні рамки, що можуть відкрити нові можливості, зокрема у плані співпраці з донорами. Якщо це ви і чекали на знак — то ось він!

Про те, якими бувають види громадських об’єднань, як виглядає сам процес державної реєстрації, які для цього треба підготувати документи — про ці та інші аспекти довколареєстраційних питань спеціально для Бази Знань розповідає Дарина Костючик, юристка, волонтерка ГО ЮрШтаб, студентка докторських студій Університету Данді.

 Дарина Костючик

Українське законодавство щодо реєстрації громадських організацій містить низку складних правил, які слід знати тим, хто прагне створити свою організацію. Якщо ви плануєте створити громадську організацію, об’єднання чи спілку, потрібно ретельно ознайомитися з визначеннями кожного типу та вимогами до їхньої реєстрації.

Закон України “Про громадські об’єднання” є ключовим документом, що регулює утворення таких організацій. Згідно з цим законом, громадське об’єднання може бути створене у формі громадської організації або громадської спілки. Кожен тип має свої вимоги та умови для утворення, тому важливо ознайомитися з правилами щодо заснування: хто може бути засновником, як і коли приймаються рішення, та які документи потрібно підготувати.

Закон визначає громадське об’єднання як добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів. Громадське об’єднання може бути організоване як громадська організація або громадська спілка.

pexels-tirachard-kumtanom-112571-733856

Види громадських об’єднань:

  1. Громадська організація — це об’єднання, засновниками та членами якого є фізичні особи.
  2. Громадська спілка — це об’єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи.

Важливо зазначити, що громадське об’єднання може діяти зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є отримання прибутку.

Ключові аспекти реєстрації:

  1. Мета діяльності: Чітко визначте мету, яка буде основою діяльності вашого об’єднання.
  2. Тип об’єднання: Виберіть між громадською організацією та громадською спілкою.
  3. Засновники: Переконайтеся, що засновники відповідають вимогам закону.
  4. Документи: Підготуйте всі необхідні документи для реєстрації, зокрема статут і протокол установчих зборів.

Плануючи створення громадської організації, будьте готові до відповідальності та процедур, які передбачені законодавством. Тільки ретельне ознайомлення з законодавчими вимогами та чітке дотримання їх допоможуть успішно зареєструвати вашу організацію і розпочати її діяльність.

Хто може бути засновником громадського об’єднання?

Відповідно до Закону України “Про громадські об’єднання”, засновниками можуть бути:

  1. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах і досягли 18 років. Для молодіжних та дитячих громадських організацій вік засновників — 14 років.
  2. Юридичні особи приватного права можуть бути засновниками громадських спілок. Важливо, що політичні партії, а також юридичні особи, щодо яких прийнято рішення про припинення або які перебувають у процесі припинення, не можуть бути засновниками.
  3. Кількість засновників громадського об’єднання не може бути меншою, ніж дві особи.
  4. Засновниками громадської спілки не можуть бути юридичні особи приватного права, єдиним засновником яких є одна і та сама особа.
  5. Юридична особа приватного права не може бути засновником, якщо її засновник внесений до переліку осіб, пов’язаних зі здійсненням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції.
  6. Засновником громадської організації не може бути особа, яку суд визнав недієздатною.
  7. Повноваження засновника закінчуються після державної реєстрації громадського об’єднання.

Що таке істотна участь?

Істотна участь означає володіння 10 і більше відсотками статутного капіталу або голосів у юридичній особі, або можливість значного впливу на її управління чи діяльність, незалежно від формального володіння.

Процес державної реєстрації

Після прийняття рішення про створення громадського об’єднання на установчих зборах складається протокол. Протокол повинен містити:

  1. Дату та місце проведення установчих зборів.
  2. Перелік осіб, які брали участь у зборах.
  3. Рішення про утворення громадського об’єднання із зазначенням мети його діяльності.
  4. Рішення про визначення найменування та, за наявності, скороченого найменування громадського об’єднання.
  5. Рішення про затвердження статуту.
  6. Рішення про обрання керівника та органів управління відповідно до статуту.
  7. Рішення про визначення осіб, які мають право представляти громадське об’єднання у правовідносинах з державою та іншими особами.
  8. Рішення про визначення осіб, які мають право представляти громадське об’єднання для здійснення реєстраційних дій.

Протокол підписується головуючим та секретарем зборів і може містити додаткові відомості про прийняті рішення щодо утворення та діяльності громадського об’єднання.

Важливі аспекти під час реєстрації

Засновниками громадського об’єднання можуть бути тільки ті особи, які відповідають зазначеним вище критеріям. Після підготовки та впорядкування всіх необхідних документів, можна переходити до процесу державної реєстрації громадського об’єднання, що є наступним і найважливішим кроком у легалізації діяльності.

Реєстр учасників установчих зборів є обов’язковою частиною протоколу установчих зборів громадського об’єднання. Він повинен містити такі відомості:

  1. Для фізичних осіб: прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, а для іноземців та осіб без громадянства — дані національного паспорта або документа, що його замінює. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом.
  2. Для юридичних осіб: повне найменування, ідентифікаційний код, юридична адреса, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка уповноважена брати участь в установчих зборах. Ці дані засвідчуються підписом уповноваженої особи.

Назва громадського об’єднання визначається на установчих зборах. Вона складається з загальної частини, що вказує організаційно-правову форму (“громадська організація”, “громадська спілка”), та власної назви. Назва викладається державною мовою, і власна назва не може містити слова “державний”, “комунальний” та їхні похідні. Використання назв навчальних закладів, установ чи організацій у власній назві громадського об’єднання можливе лише за згоди відповідних закладів. Заборонено використовувати історичні державні найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Установчим документом громадського об’єднання є статут, вимоги до якого визначені статтею 11 Закону України “Про громадські об’єднання”. Статут повинен містити:

  1. Найменування громадського об’єднання та скорочене найменування (за наявності).
  2. Мету (цілі) та напрями діяльності.
  3. Порядок набуття і припинення членства, права та обов’язки членів.
  4. Повноваження керівних органів, порядок їх формування, термін повноважень, порядок визначення та заміни уповноваженої особи.
  5. Періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами, у тому числі із використанням засобів зв’язку.
  6. Порядок звітування керівних органів перед членами.
  7. Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності керівних органів.
  8. Джерела надходження і порядок використання коштів та майна.
  9. Порядок створення, діяльності та припинення відокремлених підрозділів (за наявності).
  10. Порядок внесення змін до статуту.
  11. Порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації, а також використання майна, що залишилося після саморозпуску.

Після підготовки та впорядкування всіх документів можна переходити до процесу державної реєстрації.

pexels-fauxels-3182835

Для реєстрації необхідно підготувати документи:

  1. Протокол установчих зборів засновників (Протокол установчих зборів засновників громадського об’єднання (ЗРАЗОК);
  2. Реєстр осіб, які брали участь у таких зборах (у додатку разом з протоколом);
  3. Відомості про керівні органи (Відомості про керівні органи (ЗРАЗОК);
  4. Статут організації (Типовий статут громадської організації), підписаний засновниками, у прошитому та пронумерованому вигляді;
  5. Заяву про державну реєстрацію (Форма 4)*;
  6. Структуру власності (Зразки складання схематичного зображення структури власності).

* Відомості про наявність кінцевого бенефіціарного власника (далі – КБВ) відображаються у заяві (Форма 4) відповідно до структури власності юридичної особи. Якщо осіб, які є КБВ, більше ніж одна, заповнюється відповідна кількість аркушів сторінки 2 заяви. Якщо ГО має 4 і менше засновників, тоді вони можуть вважатись КБВ. ГО може не мати КБВ. Тоді у формі 4 та на схемі вказуємо, що фізичні особи, які відповідають статусу КБВ, відсутні.

Шаблони документів для реєстрації громадської організації

! Якщо КБВ є нерезидентом, а також якщо в Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні дані щодо КБВ-резидента, подається нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу.

Протягом 60 днів після проведення установчих зборів подати реєстраційні документи до:

- територіального органу Мін’юсту;

- Центру надання адміністративних послуг.

Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, документи для реєстрації ГО, яка знаходиться у регіоні, де відсутній доступ до відповідного державного реєстру, можна подати незалежно від його місцезнаходження.

У який спосіб:

- особисто (попередньо з’ясуйте, чи доступно це у вашому регіоні);

- надіслати у паперовому вигляді Укрпоштою (важливо: надсилаємо нотаріально засвідчені копії з описом вкладення).

Зверніть увагу:

- необхідно з’ясувати, чи відповідний ЦНАП надає таку реєстраційну послугу та у якій формі здійснюється прийом документів. У разі, якщо ви плануєте звернутися до регіонального органу Мін’юсту, дізнайтеся, чи здійснює відповідний орган особистий прийом.

За результатами прийому документів видається опис із кодом доступу до результатів розгляду справи. Використавши цей код за посиланням: https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch ви знайдете скан-копії установчих документів та виписку про державну реєстрацію юридичної особи (опція доступна поза воєнним станом).

Строк розгляду документів, проведення реєстраційних дій та надання відповіді — не пізніше 3 робочих днів з дня подання (п. 7 ч. 1 ст. 26 ЗУ “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”). Проте строк розгляду документів може бути продовжений суб’єктом державної реєстрації за необхідності, але не більше ніж на 15 робочих днів.

Актуальний порядок підтвердження державної реєстрації у вашому регіоні з’ясуйте у відповідного державного реєстратора. За загальним правилом, ви маєте отримати витяг з ЄДР у спосіб, який буде обрано при заповненні реєстраційної заяви. Перевірити факт реєстрації можна особисто у ЄДР.

Доступ до порталу https://usr.minjust.gov.ua був відновлений, після тимчасового припинення доступу. Отримати електронний варіант витягу з ЄДР можна, скориставшись одним з сервісів, які мають доступ до API ЄДР: Opendatabot, YouControl. Також, хочу нагадати,  що витяги можна отримати через авторизований особистий кабінет у Дії.

У 2024 році Україна зазнає значних змін у законодавстві щодо реєстрації неурядових організацій (ГО), втілюючи низку реформ, спрямованих на підтримку прозорості, деолігархізацію та боротьбу з корупцією. Зокрема, важливу увагу приділяють питанням гендерної рівності та соціального включення у проектах, які фінансуються з зовнішніх джерел.

Якщо у вас залишились запитання, або під час подачі у вас виникли труднощі, рекомендуємо звернутися за допомогою до ЮрШтабу і безкоштовно отримати кваліфіковану юридичну консультацію.

 


Останні публікації цього розділу:

Посилюємо видимість: ефективні стратегії для НУО у Facebook

Усе, що потрібно знати про бронювання працівників НУО

Як НУО спілкуватись із ШІ: цінні поради для ефективних запитів

10 простих порад для видимості волонтерських ініціатив

Гуманітарна допомога. Лобіювання. Бронювання: що нового в законодавстві для ГО?