Гуманітарна допомога. Лобіювання. Бронювання. Що нового в законодавстві для ГО?

Що нового варто знати громадським організаціям у сфері законодавства? Діана Степанець, юристка Saad Legal, волонтерка ГО ЮрШтаб, спеціально для Бази Знань на Громадському Просторі підготувала огляд ...

slider_CS_2024_4(4)

Громадський Простір

Що нового варто знати громадським організаціям у сфері законодавства? Діана Степанець, юристка Saad Legal, волонтерка ГО ЮрШтаб, спеціально для Бази Знань на Громадському Просторі підготувала огляд змін до законодавства для громадських об’єднань. Вона окремо зупинилася на аспектах гуманітарної допомоги, лобіювання та бронювання. Якщо це ще незнані для вас теми — ця інформація буде корисною для вашої діяльності. 

Діана Степанець

Гуманітарна допомога

Від початку року, а саме 23 січня 2024 р. набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо ввезення, обліку, розподілу гуманітарної допомоги, особливостей оподаткування відповідних операцій та подання звітності”, за яким всі ГО набувають статус отримувача гуманітарної допомоги незалежно від їх включення до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги в період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування. 

Наразі Єдиний реєстр отримувачів гуманітарної допомоги активно функціонує і більшість з ГО скористалась ним, проте ваш статус отримувача гуманітарної допомоги за вищевказаним законом виник з дня введення воєнного стану в Україні.

Читайте також: Юридичні аспекти для волонтерів/ок: підсвічуємо важливості

Лобіювання

До кінця 2024 року очікуємо на набрання законної сили Закону України “Про лобіювання”, який не залишає поза увагою ГО та інші неприбуткові організації. Варто зазначити, що ГО може бути суб’єктом лобіювання і це дуже цікаво буде тим, хто займається правотворчою діяльністю і не тільки. 

Юридичні особи — суб’єкти лобіювання, які є ГО, інші неприбуткові підприємства, установи та організації, можуть здійснювати лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара без укладення договору лобіювання, якщо інше не передбачено їхніми установчими документами.

Якщо трохи детальніше, то діяльність ГО, яка спрямована на вплив (спробу впливу) на суб’єктів владних повноважень (органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, юридичні особи публічного права, наділені владними повноваженнями, їх посадових осіб) з метою прийняття або утримання від прийняття такими суб’єктами рішень, що віднесені до їхніх повноважень — не є лобіювання, якщо тільки така діяльність не стосується комерційних інтересів. 

За законом визначено ознаки лобіювання, що у сукупності мають бути наявні для діяльності з лобіювання. Ними є:

  • Діяльність, що здійснюється з метою впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання (посадових осіб або органів влади, які є суб’єктами правотворчої діяльності / ініціативи);
  • Діяльність, що здійснюється в комерційних інтересах бенефіціара (за винагороду, що отримується прямо або опосередковано, та/або з оплатою фактичних витрат, необхідних для її здійснення) або у власних комерційних інтересах особи;
  • Діяльність, що стосується предмета лобіювання (нормативно-правового акта).

 

pexels-olly-3757946

А комерційними інтересами за цим законом є — грошові кошти чи інше майно, особисті переваги, пільги, інші вигоди матеріального чи нематеріального характеру, які особа отримає чи може отримати в межах провадження господарської діяльності після впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання в результаті прийняття (видання) нормативно-правового акта, внесення до нього змін, втрати чинності (скасування) нормативно-правовим актом, який є предметом лобіювання, або в результаті утримання від таких дій. 

Тож ГО може отримати статус суб’єкта лобіювання, але після внесення до Реєстру прозорості в порядку встановленому цим законом. Контроль за дотриманням норм буде здійснювати Національне агентство з питань запобігання корупції.

Бронювання

ГО можуть забронювати своїх працівників. Ключовим тут є слово «працівників», не волонтерів, на жаль. Це вже практикується і нижче щодо цього питання все по порядку описано на сторінці Міністерства закордонних справ України (далі скоротимо – МЗС).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76 затверджено Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану (далі – Порядок бронювання) та Порядок та Критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі – Порядок та Критерії).

Volunteer in orange west gives a box of food donation to fleeing refugees from Ukraine.

Порядок бронювання визначає механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов’язаних (за списками військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час), які працюють, зокрема, на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76 затверджено вичерпний перелік підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. До них належать:

  • спеціалізовані установи ООН;
  • закордонні дипломатичні установи в Україні;
  • представництва донорських установ;
  • виконавці проектів міжнародної технічної допомоги;
  • представництва міжнародних організацій;
  • міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів.

Перелік критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період підприємств, установ та організацій затверджується МЗС або Секретаріатом Кабінету Міністрів України.

Включення до Переліку міжнародних та українських неурядових організацій, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, а також бронювання військовозобов’язаних таких організацій, буде здійснюватися тими органами, у затверджених переліках яких містяться міжнародні партнери, які надали фінансування таким організаціям.

Стаття 6 Закону України «Про громадські об’єднання» передбачає, що ГО можуть співпрацювати з іноземними неурядовими організаціями та міжнародними урядовими організаціями з дотриманням законів України та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Тобто, у разі якщо міжнародний партнер, за кошти якого реалізуються гуманітарні проекти ГО, міститься в затвердженому Переліку МЗС (за посиланням), міжнародні та українські неурядові організації, тобто знову ж таки ГО, можуть звертатися на електронну адресу МЗС ([email protected]) із додаванням інформації та документів щодо:

  • підтвердження фінансування відповідним міжнародним партнером;
  • що фінансування спрямовується на реалізацію гуманітарних проектів;
  • деталізація гуманітарних проектів (на кого орієнтовані, термін реалізації, очікуваний результат тощо);
  • «список військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час» за формою згідно з додатком 1 до Порядку бронювання;
  • «довідка про кількість військовозобов’язаних, які працюють в» за формою згідно з додатком 2 до Порядку бронювання;
  • «обґрунтування», в якому зазначаються: дата прийняття і номер рішення центрального органу виконавчої влади, іншого державного органу, органу державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України (за відповідною сферою управління та галуззю національної економіки), або обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, або обласної, Київської та Севастопольської міських військових/військово-цивільних адміністрацій (у разі їх утворення) про визначення підприємства, установи і організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період або рішення МЗС чи Секретаріату Кабінету Міністрів України про затвердження переліку таких підприємств;
  • інформація про відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

За підсумками поданих документів, працівник ГО отримує витяг з рішення Міністерства економіки України про бронювання військовозобов’язаних від керівника ГО. Водночас, керівник ГО надсилає до ТЦКСК повідомлення, за встановленою формою у Порядку бронювання, про бронювання військовозобов’язаного. Варто повідомляти цінним листом з описом вкладення, надіславши Укрпоштою зі збереженням чеку. На підставі цього військовозобов’язаний має бути зарахований на спеціальний військовий облік.

Дана публікація для Громадського Простору не є юридичною консультацією, а радше має на меті дати загальну інформацію про зміни в законодавстві України. Якщо у вас залишились запитання, рекомендуємо звернутися за допомогою до ЮрШтабу і цілком безплатно отримати кваліфіковану юридичну консультацію.

 


Останні публікації цього розділу:

Зареєструвати громадську організацію в 2024-му? Актуалізуємо важливі аспекти

Юридичні аспекти для волонтерів/ок: підсвічуємо важливості

Як перетворити штучний інтелект на свого помічника: поради та інструменти для НУО

Коли крапка має значення. Подібні назви ГО — що каже закон?

Які дані про кандидата/ку на посаду роботодавець вимагає на законних підставах?