Гендерний компонент у підготовці проектів НУО/громадських ініціатив

У рамках Всеукраїнського форуму «Від ідеї до успіху: місцеві ініціативи змінюють життя українських громад» у Чернігові, який щороку проводить мережа «Громадські ініціативи України», Громадський ...

Наталія Чермошенцева

Громадський Простір

У рамках Всеукраїнського форуму «Від ідеї до успіху: місцеві ініціативи змінюють життя українських громад» у Чернігові, який щороку проводить мережа «Громадські ініціативи України», Громадський Простір уперше презентував уже нині відому Вам Базу Знань. І вже тоді на форумі ми запланували, що тематика одного з майстер-класів – Наталі Чермошенцевої, сертифікованої тренерки Програми розвитку ООН (ГО «Нова Генерація» м. Херсон) точно має прозвучати в межах цього Простору знань для НУО. Йдеться про важливий аспект врахування гендерних питань у підготовці проектів та у діяльності громадських організацій. Тож спеціально для Бази знань законспектовано основні думки і тези, але радимо переглянути сам відеозапис.

Про цільову аудиторію під час написання проектів

У проектах слід описувати цільову групу з урахуванням того, які ролі виконує дана цільова група та які їй приписуються. А далі цільову групу слід поділити за віком, соціальним статусом і т.п.

У будь-якій програмі є гендерний компонент. Наприклад, «Питна вода Херсонщини» при розборі гендерний компонент тут включає: хто користується цією водою? у яких цілях користуються цією водою? які наслідки для різних вікових і статевих груп?  (наприклад, специфічні захворювання) і т.д.

Про гендерні стереотипи

Стереотипи – це стандартизовані, сталі і загальноприйняті у суспільстві уявлення про те, якою має бути жіноча і чоловіча поведінка, яке призначення жінок і чоловіків у цьому житті. Це призначення ставить нас у певні рамки, іноді ці рамки не дають розвиватися. Тому стереотипи теж слід прописувати у проектах. Виявити, які стереотипи заважають розвиватися і гальмують щось нове та показати їх наслідки. Ми маємо бачити в проекті вперед та показувати негативні наслідки ґендерних стереотипів для наших цільових груп та запланованої діяльності.

Стереотипи полегшують життя, тому і важко викорінюються.

Слід враховувати, що залежно від регіону бувають різні нюанси щодо певних стереотипів.

Про гендерну дискримінацію

Слід виявити чи мають чоловіки і жінки рівний доступ до тої чи іншої професії, ресурсу (грошей, часу і т.д.), можливості брати участь у процесі прийняття рішень і т.п.

Важливо говорити про рівність прав і рівність можливостей. Тому що права можуть бути, а от можливостей ні. Наприклад, можливість жінок потрапити у владу, можливість чоловіків отримати хорошу медичну допомогу, можливість чоловіків брати участь у вихованні своїх дітей і т.п.

Про визначення ключових проблем у контексті гендерного питання

Слід визначити чи стосується розроблена в документі пропозиція щодо проекту/політики однієї чи більше цільових груп. Виявити, які групи не представлені та зрозуміти причини дисбалансу. Потрібно зрозуміти чи ідентифіковані відмінності між жінками і чоловіками щодо їхньої участі, ресурсів, можливостей.

Наприклад, можна використати Метод 3R. Він включає три складові:

репрезентативність – як представлені чоловіки і жінки у різних галузях,

доступ до ресурсів – яким чином розподіляються та використовуються ресурси громади,

реалії – спроба пояснити проблеми, які були визначені під час проведення перших етапів аналізу.

У результаті слід подумати: як потрібно переформулювати свою ініціативу, щоб взяти всі відмінності до уваги і забезпечити врахування потреб і жінок, і чоловіків. Що потрібно зробити, щоб ці проблеми були враховані.

Про врахування стратегічних і практичних потреб чоловіків і жінок у проектах

Практичні потреби розраховані на: «Тут і зараз». Стратегічні гендерні потреби – це зміна гендерних ролей. Наприклад, у середині ХХ століття була винайдена пральна машина, у жінки зв’явилося більше вільного часу, а зараз чоловіки теж можуть попрати свої речі.

Хто має просувати питання гендерної рівності

Кожен з нас, хто вірить і вважає питання гендерної рівності важливими. Тому що це питання трансформації. Потрібно змінювати себе (наприклад, почати з дуже простого: не запитувати у жінок чи вона одружена і скільки у неї дітей), дивитися широко на проблеми, бачити за проектами, програмами/ ініціативами людей: жінок та чоловіків, а не просто загальну масу.

Детальніше  про те як варто готувати свої проекти, враховуючи гендерну складову, цікаві приклади з життя – у відео:

*При підготовці до майстер-класу використовувались зокрема і матеріали з презентації Тетяни Іваніної, ГО “Бюро гендерних стратегій та бюджетування”.

__

Також нагадуємо: у Бібліотеці Громадського Простору  є дуже корисний посібник

Ґендерно-орієнтоване бюджетування в Україні: теорія і практика

 


Останні публікації цього розділу:

Юридичні аспекти для волонтерів/ок: підсвічуємо важливості

Як перетворити штучний інтелект на свого помічника: поради та інструменти для НУО

Коли крапка має значення. Подібні назви ГО — що каже закон?

Які дані про кандидата/ку на посаду роботодавець вимагає на законних підставах?

Як (не)писати на "Громадський Простір": поради для користувачів/ок Порталу

Ви ФОП чи юридична особа з Херсонщини? Змінювати місце реєстрації не потрібно