Гендерний компонент у підготовці проектів НУО/громадських ініціатив
У рамках Всеукраїнського форуму «Від ідеї до успіху: місцеві ініціативи змінюють життя українських громад» у Чернігові, який щороку проводить мережа «Громадські ініціативи України», Громадський ...
Додано:
Громадський Простір
У рамках Всеукраїнського форуму «Від ідеї до успіху: місцеві ініціативи змінюють життя українських громад» у Чернігові, який щороку проводить мережа «Громадські ініціативи України», Громадський Простір уперше презентував уже нині відому Вам Базу Знань. І вже тоді на форумі ми запланували, що тематика одного з майстер-класів – Наталі Чермошенцевої, сертифікованої тренерки Програми розвитку ООН (ГО «Нова Генерація» м. Херсон) точно має прозвучати в межах цього Простору знань для НУО. Йдеться про важливий аспект врахування гендерних питань у підготовці проектів та у діяльності громадських організацій. Тож спеціально для Бази знань законспектовано основні думки і тези, але радимо переглянути сам відеозапис.
Про цільову аудиторію під час написання проектів
У проектах слід описувати цільову групу з урахуванням того, які ролі виконує дана цільова група та які їй приписуються. А далі цільову групу слід поділити за віком, соціальним статусом і т.п.
У будь-якій програмі є гендерний компонент. Наприклад, «Питна вода Херсонщини» при розборі гендерний компонент тут включає: хто користується цією водою? у яких цілях користуються цією водою? які наслідки для різних вікових і статевих груп? (наприклад, специфічні захворювання) і т.д.
Про гендерні стереотипи
Стереотипи – це стандартизовані, сталі і загальноприйняті у суспільстві уявлення про те, якою має бути жіноча і чоловіча поведінка, яке призначення жінок і чоловіків у цьому житті. Це призначення ставить нас у певні рамки, іноді ці рамки не дають розвиватися. Тому стереотипи теж слід прописувати у проектах. Виявити, які стереотипи заважають розвиватися і гальмують щось нове та показати їх наслідки. Ми маємо бачити в проекті вперед та показувати негативні наслідки ґендерних стереотипів для наших цільових груп та запланованої діяльності.
Стереотипи полегшують життя, тому і важко викорінюються.
Слід враховувати, що залежно від регіону бувають різні нюанси щодо певних стереотипів.
Про гендерну дискримінацію
Слід виявити чи мають чоловіки і жінки рівний доступ до тої чи іншої професії, ресурсу (грошей, часу і т.д.), можливості брати участь у процесі прийняття рішень і т.п.
Важливо говорити про рівність прав і рівність можливостей. Тому що права можуть бути, а от можливостей ні. Наприклад, можливість жінок потрапити у владу, можливість чоловіків отримати хорошу медичну допомогу, можливість чоловіків брати участь у вихованні своїх дітей і т.п.
Про визначення ключових проблем у контексті гендерного питання
Слід визначити чи стосується розроблена в документі пропозиція щодо проекту/політики однієї чи більше цільових груп. Виявити, які групи не представлені та зрозуміти причини дисбалансу. Потрібно зрозуміти чи ідентифіковані відмінності між жінками і чоловіками щодо їхньої участі, ресурсів, можливостей.
Наприклад, можна використати Метод 3R. Він включає три складові:
репрезентативність – як представлені чоловіки і жінки у різних галузях,
доступ до ресурсів – яким чином розподіляються та використовуються ресурси громади,
реалії – спроба пояснити проблеми, які були визначені під час проведення перших етапів аналізу.
У результаті слід подумати: як потрібно переформулювати свою ініціативу, щоб взяти всі відмінності до уваги і забезпечити врахування потреб і жінок, і чоловіків. Що потрібно зробити, щоб ці проблеми були враховані.
Про врахування стратегічних і практичних потреб чоловіків і жінок у проектах
Практичні потреби розраховані на: «Тут і зараз». Стратегічні гендерні потреби – це зміна гендерних ролей. Наприклад, у середині ХХ століття була винайдена пральна машина, у жінки зв’явилося більше вільного часу, а зараз чоловіки теж можуть попрати свої речі.
Хто має просувати питання гендерної рівності
Кожен з нас, хто вірить і вважає питання гендерної рівності важливими. Тому що це питання трансформації. Потрібно змінювати себе (наприклад, почати з дуже простого: не запитувати у жінок чи вона одружена і скільки у неї дітей), дивитися широко на проблеми, бачити за проектами, програмами/ ініціативами людей: жінок та чоловіків, а не просто загальну масу.
Детальніше про те як варто готувати свої проекти, враховуючи гендерну складову, цікаві приклади з життя – у відео:
*При підготовці до майстер-класу використовувались зокрема і матеріали з презентації Тетяни Іваніної, ГО “Бюро гендерних стратегій та бюджетування”.
__
Також нагадуємо: у Бібліотеці Громадського Простору є дуже корисний посібник
Ґендерно-орієнтоване бюджетування в Україні: теорія і практика