Які бази даних стануть в нагоді громадським розслідувачам? Денис Бігус радить

Дуже часто у своїй роботі журналісту чи громадському активісту потрібно дізнатися щось про людину або про певну фірму. Раніше необхідну інформацію можна було отримати в райадміністрації, вистоявши ...

Слайдер ГП(36)

Громадський Простір

Дуже часто у своїй роботі журналісту чи громадському активісту потрібно дізнатися щось про людину або про певну фірму. Раніше необхідну інформацію можна було отримати в райадміністрації, вистоявши кілька черг і пройшовши певні бюрократичні процедури. Сьогодні в цьому немає необхідності завдяки появі електронних баз даних.

Які особливості та можливі перешкоди є в роботі з електронними базами? Про які реєстри має знати кожен журналіст-росзлідувач? Чим корисний той чи інший реєстр?

 

14444610_10206742853001205_3243618990280050260_oФото з Facebook-сторінки Дениса Бігуса

Розповів Денис Бігус, журналіст, автор ідеї, редактор та ведучий «Наші гроші з Денисом Бігусом», кореспондент міжнародної мережі журналістів-розслідувачів OCCRP на зустрічі з Денисом Бігусом «Лайфхаки про бази даних».

 

Особливості та перешкоди в роботі з базами даних

 

Перш за все, Денис Бігус зазначає, що не вся інформація є у відкритому доступі, і вона може бути зашифрована. Наприклад, як інформація про INN ( у Базі власників транспортних засобів). У таких випадках журналіст рекомендує використовувати Реєстр речових прав на нерухомість, за допомогою якого можна дізнатися інформацію про автотранспортний засіб, ПІБ та інше.

 

1 б

Зображення: Реєстр речових прав на нерухомість


За отримання певної інформації, необхідно навіть буде заплатити.
 Все це обумовлено тим, що діє закон про захист персональних даних і тим, що такі бази часто створюють приватні особи.


Ще одна перешкода, з якою можна зіткнутися, працюючи з в базою даних  застарілість, коли інформація давно не оновлювалась. Тобто, можливо, людина вже продала квартиру, але в реєстрі вона ще числиться за людиною, або навпаки  нове майно ще не внесено в базу. Людина може вже і не жити за вказаною адресою. Але завдяки такій базі можна встановити склад сім’ї. Якщо потрібно знайти якусь приватну забудову, ми знаємо, що вона існує, але її немає в жодному реєстрі, то можна використовувати ліцензії ДАБІ, який видає ліцензії на будівництво.

Тим, хто займається фінансовою аналітикою, лектор радить звертати увагу на поручителя (посередника) під час роботи з такими базами. Посередник може вказувати на фізичну або юридичну особу, яка насправді стоїть за угодою.

 

Які ще реєстри стануть в нагоді розлідувачам


Реєстром, який допоможе встановити адресу, контактні дані, є Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також МінСтат. Як відмітив Денис Бігус, МінСтат  це результат перепису населення України. Цю базу можна порівняти з Єдиним Державним Реєстром. У МінСтаті містяться дані з 1991 року. Але оригінали документів до 1996-1997 років можна знайти тільки у паперових архівах.


Правдива інформація міститься в Експортно-імпортних базах, які продаються в інтернеті. Цікаво, що дані, наприклад в Базу зовнішньоекономічної діяльності (митниці), потрапляють через десять хвилин після закінчення місяця.

 

2 б

Ring (коли ввели в пошуковику “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України”)

Дуже зручно користуватися сервісами, у яких зібрані багато баз даних. Таким сервісом є Ring, в якому інформація міститься в зрозумілому вигляді і не вимагає подальшого конвертування. Це важливо, і ось чому. Денис Бігус наводить приклад вісником SMIDA. Це база (точніше, вісник), куди компанії відправляють дані про власників акцій. Відмінність вісника від реєстру в тому, що, «для держави реєстр визначає реальність», і хтось може записати власником компанії когось іншого. Компанії самі відправляють дані про власників акцій у вісник. Проблема SMIDA в тому, що інформація в ній міститься у незручному ПДФ-форматі. Тому інформацію у SMIDA краще шукайте через Ring. Нещодавно він доповнився Британским реєстром юридичних осіб.

 

Денис Бігус наголошує, що найголовніше для журналістського матеріалу   правдивість інформації:

«Якщо ми публікуємо фейкові новини, то це не можна назвати журналістикою» - зазначив лектор.


Щодо джерел, на думку Дениса Бігуса потрібно пам’ятати, що ми використовуємо дані щоб з їх допомогою дізнатися іншу потрібно для розслідування інформацію. У цьому випадку немає необхідності посилатися на джерело. Це стосується випадків, коли ми шукаємо чиюсь адресу, наприклад. Навряд чи хтось буде спростовувати факт проживання за тією чи іншою адресою. Адже все одно усе можна потім довести за допомогою офіційних джерел.

 

Підготувала: Наталя Мосненко

 

А також читайте 18 онлайн-сервісів для розслідувачів: список Дениса Бігуса


Останні публікації цього розділу:

6 вагомих причин практикувати SEO для громадських організацій

Ефективний реліз. Мати продовження, достойне яскравого задуму

Стратегічне планування для НУО: керівництво з основ

Як за допомогою "гри в кості" запустити соцпідприємництво? Розказуємо інтерактивно

Державні сайти по-новому. Або як громаді знайти шлях до серця інвестора?

Найпоширеніші помилки грантрайтингу. Аналізує «Креативна Європа»