Публічна партисипація. Методи локального аналізу, які дозволяють залучати громадян до впровадження змін

Спеціально для "Бази знань" на Громадському просторі пропонуємо до Вашої уваги перелік основних методів локального аналізу, які дозволяють залучати громадян до вровадження змін від Павла Пущенка, ГО ...

Слайдер ГП (3)

Громадський Простір

Спеціально для “Бази знань” на Громадському просторі пропонуємо до Вашої уваги перелік основних методів локального аналізу, які дозволяють залучати громадян до вровадження змін від Павла ПущенкаГО Освітній центр “Ініціатива” (м. Чернігів).

DSC01950-2

Джерелом влади в Україні є народ. Реально це називається представницькою демократією  коли під час виборів народ делегує свої повноваження іншим рівням органів влади, щоб задовольняти власні потреби. Українці роблять це раз на п’ять років. Але чи достатньо цього?

Очевидно, що ні. Світ змінюється, і раз на кілька років дуже важко визначити інтереси людства. Це залежить і від стихійних лих, які виникають раптово, і розвитку інформаційних технологій, і від інших багатьох речей. У людей бажання і потреби виникають з часом, і передбачити їх раз на 5 років нереально.

Коли і громадяни, і влада розуміють, що ходити раз на п’ять років на вибори  замало, то люди повинні самі долучатися до дій влади, впливати на її рішення. Це можна назвати учасницькою демократією, або її ще називають демократією участі.

Демократія участі впроваджується за допомогою інструментів залучення громадян – громадських слухань, форумів, круглих столів, робочих зустрічей, опитувань, інтерв’ювань, громадських бюджетів, місцевих ініціатив, громадських рад, фокус-груп, петицій, загальних зборів громадян, органів самоорганізації населення (ОСН), об’єднань співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) та бюджетного регламенту. Також сюди відносяться методи, які можна назвати неформальними методами залучення громадян  такі собі «висячі» питання, дослідницькі прогулянки, картування, маркування, моделювання.

Багато людей не розуміє суть законодавства, яке регулює відносини між владою та громадянами. А такі документи є – Закон «Про місцеве самоврядування», який визначає законні методи таких відносин. До цих методів належать:

  • Громадські слухання  це зустріч влади та громади, під час якої влада або звітує, або презентує власне бачення на певний хід розвитку подій, змін. Громада, у свою чергу, або погоджується, або ні. Рішення громадських слухань обов’язкові для розгляду органом місцевого самоврядування. Цей метод закріплений законом, як форма залучення громадян.
  • Громадський бюджет  коли влада виділяє частину коштів із бюджету на реалізацію ідей, які запропонувала місцева громада.
  • Місцеві ініціативи  це, згідно із законом, можливість жителя територіальної громади подати проект рішення на сесію міської ради. І це класно, бо чим більше місто, тим важче пробитися крізь увесь механізм. А місцева ініціатива дозволяє зробити це просто.
  • Громадська рада  форма залучення громадян до влади, коли ми делегуємо цих громадян до певного органу при місцевій владі дня внесення рекомендаційних коректив. Рада вже потім вирішує, приймати ті рекомендації чи ні.
  • Робочі групи  це інструмент, який може бути створений владою, до якої ідуть громадяни за розпорядженням міського голови.
  • Петиції  це форма електронного звернення громадян, їх подання регламентується законом «Про звернення громадян».
  • ОСН  регламентуються окремими Законом «Про органи місцевого самоорганізації населення». Це такий метод, за якого є можливість створити ОСН , якому делегується частина повноважень.
  • Бюджетний регламент  механізм залучення громадян на етапі проектування бюджету.

Кожна громада має оперувати кількома законами. Наприклад, є Закон «Про місцеве самоврядування», на основі якого приймається статут територіальної громади. У статуті розписуються всі механізми, методи, форми співпраці громади та влади. Під кожен метод залучення громадян має також прийматися (в ідеалі) окреме положення.

Тільки коли працює ця ієрархія закон – статут – положення, тільки тоді громада зможе повноцінно функціонувати. Але положення з точки громади мають бути прописані правильно – там не повинно бути дискримінаційних умов, які ускладнять залучення громадян. Наприклад, у свій час у Чернігові у статуті територіальної громади було записано, що для того, щоб подати громадянам певне рішення шляхом місцевої ініціативи, потрібно було зібрати двадцять тисяч підписів жителів територіальної громади! Зрозуміло, що це нереально.

Є простіші засоби залучення громадян:

  • Круглі столи – зібрання громади, влади задля обговорення певного питання. При цьому вони разом доходять до певного результату.
  • Опитування – класна річ, яку можуть проводити громадські організації для того, щоб показати наочно дослідження питання, над яким ця організація працює.
  • Інтерв’ювання – метод, який дозволяє глибше зрозуміти потреби цільової аудиторії, причини прийняття певного рішення.
  • Метод «висячих» питань. Метод прийшов до нас із Польщі. Використовується для роботи з конкретно визначеною аудиторією. Наприклад, є Будинок культури, до якого ходять клієнти. Ви хочете дізнатися, які б вони мали побажання задля покращення роботи БК. За цього методу ніхто не тисне на людей. Люди мають час для роздумів. Вони заходять до цього БК, пишуть відповідь, прикріпляють у відповідне для цього місце і таким чином долучаються до роботи з владою.

Приклади використання методів залучення громадян:

Прикладом із України може слугувати випадок у місті Гола Пристань (Херсонська обл.), де громада займалася благоустроєм місцевих зупинок. І вони через таку собі «стіну потреб» описували, щоб хотіла громада змінити.

1-1

У Яворі (Львіської обл.) питання вирішувалося шляхом «висячих питань». Це був проект щодо покращення структури міського парку. Це було проведено під час свята Миколая – батьки привели своїх дітей, а поки вони чекали початку, батьки мали нагоду відповісти на питання, яким вони бачать цей парк.

1-2

У Херсонській області було реалізовано проект «Відкрите місто». Тут оперували таким методом, як картування. Картування – це величезне поле для творчості. Картування може бути гендерним, віковим. Тобто може перебирати на себе різні аспекти. Гендерне картування – це зображення на карті різних точок зору, відповідно за розподілом за статтю. Це може бути розподіл за віком – погляди молоді, старших людей на інфраструктурні зміни у своїй громаді.

1-3

У місті Сторожонець Чернівецької області був упроваджений метод дослідницької прогулянки. Метод полягає в тому, що була вибрана цільова група  у випадку цього проекту це була група чиновників – та здійснена прогулянка вздовж річки, берег якої був завалений сміттям. Після цього ці ж чиновники почали працювати над очищенням річки. Часто беруть людей із інвалідністю та проходять із ними найважливішими маршрутами – до лікарень, зупинок, аптек. Так вони досліджують бар’єри при переміщенні людей із інвалідністю. Тому цей метод є простим і водночас ефективним.

1-4

Ще один варіант цього методу – прогулянка з фотоапаратом. Ідемо і фотографуємо об’єкти, на які треба звернути увагу, щось в них змінити.  Або ще варіація цього методу – фотографування того, що подобається чи не подобається.

Часто ми не бачимо проблем, які існують уже давно. Ми живемо в такому середовищі, звикаємо до нього. Тому ще один вид прогулянок  проводити їх з аудиторією, яка проживає не в тому місці, має свіжий погляд. Наприклад, одного разу ми проводили таку прогулянку. І саме жінка, яка не була жителькою того населеного пункту, звернула увагу на те, що на все селище було дуже мало ліхтарів. Тобто самі жителі до цього звикли, тому вони не звертали вже на це увагу.

У місті Біляївці Одеської області громадою був упроваджений метод моделювання. Проект був запропонований журналісткою з Біляївки. Кампанія стосувалася стану місцевого пологового будинку. Вона сама побудувала модель того, як донести наявність цієї проблеми людям та дослідити думку про пологовий будинок жінок, які вже народили або мають народжувати. Спочатку було проведено опитування, яке проходило просто на дитячих майданчиках, де відпочивають мами з дітьми. Здійснено опитування в соціальних мережах, на сайті місцевої газети. А потім був проведений двогодинний майстер-клас із моделювання того, яким, на погляд жінок, є ідеальний пологовий будинок.

1-5

Цікавим було те, що запросили на майстер-клас не тільки матерів із дітьми, але й лікаря пологового будинку, який за кілька років мав стати головним лікарем. І вони всі разом за допомогою креативних методів – пластиліну, аркушів паперу, стікерів – моделювали своє бачення ідеального будинку. Було наголошено і на санітарних умовах лікарні, і на самому ставленні медперсоналу до жінок, і на логістичному розташуванні кабінетів, меблів, для того, щоб жінкам було комфортніше переміщатися.

Такі дрібниці і розкриваються через такі глибокі та креативні методи.

Підсумовуючи, відзначимо, що сьогодні перед кожною місцевою владою є три головні завдання у запровадженні ефективного залучення громадян – створення відповідної нормативно-правової бази, популяризація інструментів залучення серед громадян та впровадження систематичного застосування цих механізмів.

Довідково: Майстер-клас «Публічна партисипація. Методи локального аналізу, які дозволяють залучати громадян до вровадження змін» від Павла Пущенка, ГО Освітній центр «Ініціатива» (м.Чернігів),  був проведений на IV міжнародному форумі «Від ідеї до успіху. Місцеві ініціативи змінюють життя українських громад».

…………………………………………………………………

Робота з текстом: Марина Лавріненко


Останні публікації цього розділу:

“Пастки” нашого мозку. Як не піддатись на популізм?

Як покращити контент Вашого (мікро) блогу. Інструменти

Державні сайти по-новому або портал громади як стамбульський базар

Логотип, шрифти, кольори: поради з бренд-айдентики для громадських організацій

Facebook в Україні: свіжі цифри та факти