У столиці обговорили законодавство для фандрайзингу

Громадський Простір

Вчора у Києві відбувся круглий стіл “Дружнє законодавство для добровільних пожертвувань”, організований командою Українського незалежного центру політичних досліджень. Європейські експерти поділилися досвідом та кращими закордонними практиками, а українські – реаліями українських можливостей. Подія зібрала декілька десятків представників громадських та благодійних організацій.

Захід було організовано в рамках Проекту з моніторингу прогресу по створенню сприятливого середовища, який фінансується Європейським Союзом та в рамках проекту USAID “Громадяни в дії”, який реалізується за фінансової підтримки  американського народу, наданої через Агентство США з Міжнародного розвитку. 

“Нещодавно відбулося оцінювання індексу сталості розвитку громадянського суспільства в Україні, індексу USAID. Було визначено, що найгірший показник розвитку громадянського суспільства – фінансова сталість, фінансова стабільність неурядового сектору. Він традиційно найгірший. Якщо середній показник індексу розвитку – це 3,3, то саме показник фінансова сталість – 4,2, тобто суттєва різниця… Тому що там 1 – це найкращий показник, 5 – найгірший. Тобто, це найбільший і ризик, і виклик для стабільного розвитку громадянського суспільства, благодійного сектору, волонтерства в Україні. Це ресурси для розвитку і здатність знаходити, заробляти, залучати до реалізації ініціатив НУО”, – сказав Максим Лациба, директор проекту USAID “Громадяни в дії”, Український незалежний центр політичних досліджень.

Д-р Петра Бурай, юридичний радник, Європейський центр некомерційного права, представила презентацію європейської практики інструментів фандрайзингу: “Регулювання у сфері фандрайзингу: важливо бачити, як регулюється ця сфера, а також більш важливо, що саме регулюється. Тому що відбуваються великі зміни у цій області, а також винайдені нові методи фандрайзингу. Ми бачимо зростання успішного фандрайзингу і є три фактори, чому так відбувається. Один з яких це те, що фандрайзинг стає професією – це окрема робота. Ми бачимо великий бум у технологічному розвитку, ми бачимо зростання соціальних платформ, соціальних медіа, і є багато переваг цього, але також і пасток у тому, як це здійснювати. Ми проаналізували приклади і зрозуміли, що законодавство може бути, з одного боку, корисне в просуванні допомоги НУО, а з іншого боку, створювати обмеження. Тож ми маємо знати, які маємо права, які наші обов’язки і як їх балансувати для того, щоб використовувати фандрайзинг у дуже ефективний та продуктивний спосіб”.

Д-р Петра Бурай, зокрема, навела приклади елементів звітності в різних країнах: 

• Необхідні дані: у Словаччині звіт про кожну діяльність зі збору коштів з оглядом витрат, а також документація – описова частина та фінансовий звіт
• Терміни: у Польщі – довгостроковий (тривалістю понад рік, подання звіту – впродовж 30 днів після завершення кожного 6-місячного періоду) та короткостроковий збір коштів (подання звіту – впродовж 30 днів після завершення). У Фінляндії – після завершення дозволеного періоду.
• Тип організації: в Англії та Уельсі існують особливі вимоги до благодійних організацій з валовим доходом, що перевищує 1 мільйон фунтів стерлінгів
• Прозорість: у Чеській Республіці громадськість має бути поінформована про результати за допомогою тих самих засобів, що використовувалися для збору коштів
• «Податковий звіт»: в Італії звіт має бути готовим лише у випадку податкової перевірки

Більше інформації – у презентації “ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗБОРУ КОШТІВ В ЄВРОПІ” – ECNL Fundraising presentation 03 ua

Любен Панов, консультант програми, Європейський центр некомерційного права, представив присутнім презентацію “Оподаткування донорів”. Він, зокрема, зазначив: “Дуже часто люди, особливо із НУО, говорять, що податкові пільги дуже важливі, тому що у такий спосіб ми підтримуємо філантропію. Але правда в тому, що якщо я хочу зробити пожертвування, податкові пільги не будуть основним мотиваційним чинником, і навіть не другою і не третьою причиною, чому я жертвую. Тож це дуже важлива річ, яку ми маємо тримати в розумі. Звісно, існування податкових пільг впливає на рішення і також впливає на суму пожертвування, але це не основна мотивація для пожертвування. Чому уряд має бути зацікавленим у наданні податкових пільг?  Дослідження говорить, що найбільша користь від податкових пільг для донорів буде у наявності різноманітних організацій громадянського суспільства”. 

Любен Панов під час презентації також навів цікаві приклади: 

• Угорщина – 40% відрахування для довгострокових пожертвувань (не менше 3 років)
• Великобританія – благодійна допомога – ОГС також повертає суму податку
• Німеччина – пожертвування до ендавментів на суму до 1 млн. євро можуть утримуватися впродовж наступних 9 років

Більше інформації – у презентації “ОПОДАТКУВАННЯ ДОНОРІВ” – Presentation Donor taxation ua

Дар’я Сидоренко, адвокасі-менеджерка з питань оподаткування неприбуткових організацій, проект USAID “Громадяни в дії”, УНЦПД, представила доповідь про фінансову стабільність інститутів громадянського суспільства. “Загальна концепція: що повинна будь-яка неприбуткова організація, громадське об’єднання або благодійна організація здійснювати для того, щоб мати фінансову стабільність? Обов’язково має бути розроблена стратегія розвитку на короткий та довгий період. Другий момент – треба врахувати, що для фінансової стабільності бажано мати не менше шести джерел доходу, з яких отримувати не менше 10% від загального рівня доходу. Це таке правило для того, щоб благодійні організації і громадські об’єднання мали стабільне підґрунтя”. Більше у презентації – Фінансова стабільність інститутів громадянського суспільства.

 Олександр Вінніков, голова правління Мережі розвитку європейського права під час доповіді “Рекомендації щодо податкових стимулів для індивідуальних донорів ОГС в Україні”, зазначив: “Останній найрепрезентативніший матеріал – опитування Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва і Центру Разумкова, яке вказує, що майже 5%  українців надавали благодійну допомогу у 2016 році на достатньо серйозну, по нашим міркам, суму – 500 грн. і більше. Але що цікаво, соціологи засвідчують, що в середньому пожертви зменшуються. Це пов’язується і з економічними речами, і з кампанією “не жертвуйте кошти неперевіреним благодійникам” і багатьма іншими речами. Друга причина у тому, що дають благодійники без підтвердних документів, трійка лідерів – це готівка і без підтвердних документів, скриньки, з рук в руки і в церквах. Тому претендувати на пільги ці донори, безумовно, не можуть.

На цьому тлі раптом зросла кількість людей, які перераховують відсоток від зарплати. Чому саме із зарплати, тому що, як бачимо, податкова знижка сконструйована таким чином, що мало того, що це тільки фізична особа-резидент, і вона може скористатися знижкою 1 рік, а не 4, як у Франції, і не 9, як у Німеччині. Але питання в тому, що обсяг цієї знижки обмежується доходом, одержаним, як заробітна плата. Після того, як наша пенсійна реформа запрацює, то ще й зменшена на суму внесків, накопичувальні та інші недержавні пенсійні фонди. Тобто, це означає, що в середньому, якщо робити пожертву із цієї середньої зарплати, то десь будуть ті 500 грн. за рік, про які ми вже згадували. 

 Чи користуються індивідуальні донори цією знижкою? Був у нас запит у ДФС, вони відписали, що загалом, це і  на освіту, і на лікування, і на деякі інші речі – цим скористалися у минулорічних деклараціях майже 165 тисяч людей, це небагато, десь 2% платників податків, а ось за пожертви на різні громадські і благодійні цілі за знижкою звернулась аж 361 особа. Тобто, можна сказати, що цією знижкою не користуються”. 

 Основні рекомендації щодо змін податкових стимулів для індивідуальних донорів в Україні (з презентації Олександра Віннікова):

• Усунення колізії між правом на податкову знижку на благодійні внески ОГС у рамках % загального оподаткованого доходу та обмеженням її податкової бази сумою заробітної плати
• Надання права індивідуальним донорам перенесення права на податкову знижку на майбутні періоди (4-5 років)
• Запровадження «податкової субсидії» (1-2% суми сплаченого податку на доход передаються ОГС на вибір індивідуального донора за спрощеною процедурою, в т. ч. за посередництва податкових агентів)
• Запровадження «податкової субсидії» на суму пожертв для ОГС (зокрема, якщо індивідуальні донори можуть бути ідентифіковані і не мають права на податкову знижку)

Більше – у презентації Рекомендації щодо податкових стимулів для індивідуальних донорів ОГС в Україні