Народження СМС-благодійності як успішний кейс взаємодії третього сектору та депутатського корпусу

Як Ви уже знаєте, Верховна Рада скасувала збір на обов’язкове державне пенсійне страхування для послуг з відправлення благодійних текстових повідомлень. Відповідне рішення було ухвалене 6 жовтня ...

С.В,

Громадський Простір

Як Ви уже знаєте, Верховна Рада скасувала збір на обов’язкове державне пенсійне страхування для послуг з відправлення благодійних текстових повідомлень. Відповідне рішення було ухвалене 6 жовтня під час засідання парламенту. Законопроект №2297 прийняли в цілому, за нього проголосували 299 депутатів. Закон визначає, що операції оператора телекомунікацій із перерахування коштів на добродійну діяльність за текстовими повідомленнями не вважаються фінансовими. Також варто додати, що було прийнято і супутній законопроект 3467, який звільняє благодійні телекомунікаційні повідомлення від податків і вносить відповідні зміни до Податкового кодексу. На відміну від благодійного переказу коштів через Інтернет або за допомогою інших технологічних засобів, благодійне повідомлення чи дзвінок є швидким, простим і безпечним способом перерахування коштів на благодійність.

 "Таки історичний день! Вітаю з народженням в Україні смс-благодійності - простого, прозорого, сучасного і дієвого способу рятувати життя і робити добрі справи! Тепер пожертви через смс звільнені від оподаткування! Це справді добра справа, якою український парламент може пишатись! І особливо приємно бачити, як зал може об'єднатись навколо доброї ідеї незважаючи на політичні розбіжності!", - написала на своїй сторінці Facebook народна депутатка, Співголова у МФО “Рівні можливості” Світлана Войцеховська, одна із авторок закону, який має полегшити життя благодійників. 

Оскільки це справді одна з перемог і успішний приклад співпраці представників громадських організацій, благодійників та депутатського корпусу, Громадський Простір поспілкувався про це більш детально з першою авторкою законопроектів з СМС-благодійності, народною депутаткою Світланою Войцеховською, та координаторкою адвокасі-кампаній Українського форуму благодійників Ларисою Жигун - у чому саме успіх цього закону. Також поміркували над тим, коли він почне приносити свої добрі плоди.

Громадський простір: СМС-благодійність: у чому полягає успіх для всіх нас?

Світлана: По-перше, те, що було введено новий механізм для благодійників, тому що ми живемо в іншому світі, а користуємося старими механізмами, збираємо ці гроші по копійках у скриньки, а маємо використовувати сучасні технології. По-друге, цей закон згуртував нас і благодійницьку спільноту, ми змогли всі разом продумати новий механізм, прописати відповідні норми, погодити їх з усіма учасниками, і врешті попрацювати “маленькими тракторцями” в комітетах, і серед народних депутатів, щоби просунути цей закон. Мені здається, що саме цей механізм все-таки дасть змогу працювати благодійній спільноті у легальному полі. Бо, на жаль, безконтрольні благодійні збори у скриньки, на невідомі потреби і невідомо кому нівелюють і компрометують благодійність. Тому – це новий законний прозорий механізм для того, щоб збирати гроші на добрі справи – для лікування, на армію, на соціальні проекти.

ми змогли всі разом продумати новий механізм, прописати відповідні норми, погодити їх з усіма учасниками, і врешті попрацювати “маленькими тракторцями” в комітетах, і серед народних депутатів

Було дуже цікаво працювати, бо, навіть маючи різні погляди всередині робочої групи серед благодійників, мобільних операторів, народних депутатів, ми врешті змогли напрацювати єдиний законопроект.  Хочу віддати належне, для мене особисто це був хороший досвід як  досягати  консенсусу.

Відверто кажучи, після реєстрації нашого законопроекту виник ще один – альтернативний.  І там, на нашу думку, були і лобістські норми, і не був повністю чисто виписаний механізм звільнення від податків, зокрема від пенсійного збору. Тішуся, що проголосували врешті наш законопроект – він абсолютно соціальний, чистий, і зал підтримав його майже конституційною більшістю голосів.

Чому він так довго йшов?

Громадський простір: Перешкоди?..

Світлана:  Крім альтернативного законопроекту, який виник на початку, не можу сказати, що були якісь перешкоди. У ті часи люди, які його лобіювали, підходили до мене в залі парламенту і говорили: “Зніми свій закон”. А потім, коли наш законопроект вже пройшов комітети, це питання згасло – всі зрозуміли, що там немає ніякого поганого підґрунтя, що це абсолютно чистий закон, який працює тільки на благодійність і на те, щоб ця благодійність була достатньо прозорою.  Проте до таких законів не завжди доходять руки, завжди є щось нагальніше: «хай ще полежить, треба про поліцію, а завтра треба про оборону, а післязавтра про бюджет…» Бувало так: тільки приходив Андрій Парубій, я казала: “А СМС-благодійність на голосування?” Він відповідав: “Господи, та тут стільки всього – тут ось спецконфіскація…. а Ви зі своєю СМС-благодійністю!”Тим не менше, ми досягли своєї цілі.

 

С.Воцеховська з журналісткою ГП

Громадський простір: Як сприйняли зміни самі мобільні оператори?

Світлана: Ви знаєте, ми з ними довго працювали в рамках робочого процесу, який відбувався з двох сторін – благодійники зі своєї сторони, ми зі своєї. І ми таки дійшли згоди. Хочу їм подякувати за те, що вони пішли на наші вимоги і на наші поступки. Я думаю, що в робочому процесі ми змогли знайти абсолютно той варіант, який задовольняв і їх, і нас – усіх.

Громадський простір: Як гадаєте, коли можна буде побачити конкретний відчутний результат?

Світлана: Зараз буде багато залежати від самих благодійників, тому що в законі прописано  достатньо жорсткі умови, у тому числі, для мобільних операторів. По-перше, має бути єдина платформа чи сайт, де  всі ці угоди  мають викладатися публічно – у них має зазначатися, для чого збираються ці кошти. Втім, це вже залежить саме від благодійної спільноти – наскільки вона зможе все це організувати юридично чисто. Адже якщо тільки щось «випаде» із тих вимог, які прописані в законі, не буде враховане, тоді може виникнути  конфлікт.

Громадський простір: Так усе складно?

Світлана: Так, достатньо складно. Адже ми старалися зробити так, щоб цим механізмом не скористалися люди, які просто збирають гроші на свої потреби – ні кредитні спілки, ні політичні партії, ні інші особи, які можуть щось вигадати для своєї вигоди.

Громадський простір: Замаскувати?

Світлана: Так, замаскувати той чи інший фонд. У нас же дуже багато такого. Наприклад, у Facebook я отримую десятки листів кожного дня – “мені треба на лікування” тощо.  Ви ж знаєте – у нас люди дуже вигадливі і можуть знайти шпаринку де завгодно, щоб використати на свою користь. Тому тут контроль має здійснюватися благодійниками, зокрема,  Українським форумом благодійників. Вони мають пильнувати за тим, щоб це все було у рамках виконання закону.

Громадський простір: Чи знаєте такі успішні приклади СМС-благодійності десь закордоном?

Світлана: Такий інструмент благодійності діє майже у всіх країнах світу. Це такий механізм, який для нашої країни, для нашого ринку новий. Хоча у нас теж було декілька випадків, при яких ми збирали кошти – зокрема, на армію – пам’ятаєте, у 2014 році? Не дуже вдалий приклад за результатами, коли збиралося на “Лікарню майбутнього”… але там теж цей механізм використовувався. Але тоді це був єдиний номер для операторів. Вони не обкладалися податком  і мали пільги на певні кошти. Але загалом у всьому світі цей механізм працює дуже добре. У різних країнах з різними нюансами, але це абсолютно не новинка.

Громадський простір: Чи передбачається покарання для тих, хто, можливо, зловживатиме цим інструментом?

Світлана: У самому законі – ні. Та будемо надіятися, що такого не буде траплятися. Але у таких випадках буде діяти Кримінальний чи Адміністративний Кодекс.

Громадський простір: Та все ж відповідальність за контролем повністю на благодійниках?

Світлана: Так, звичайно. На благодійниках і на мобільних операторах, тому що вони є контрагентами – вони теж укладають угоду.

Громадський простір: Чи це Ваш перший досвід законотворчості?

Світлана: Це не мій перший законопроект. Але такий довгий  шлях,  тривала робота в комітетах, – уперше. Тому що попередні закони не вимагали такого довгого обговорення в комітетах і такого широкого кола учасників, зацікавлених у цьому процесі, і в результаті цього закону.

Громадський простір: Чи плануєте й надалі співпрацювати із громадськими організаціями? Наскільки цей досвід був корисним?

Світлана: Звичайно, планую! Чому б ні? Народні депутати є лобістами у доброму розумінні. Якщо є запити суспільства, то народний депутат – якраз той інструмент, який зможе допомогти чи благодійникам, чи сільськогосподарським підприємствам… Тому загалом всі народні депутати й працюють над тим, щоб відповідати на запити та потреби громади.

Громадський простір: Чи назвете кілька прізвищ, кому маємо завдячувати цьому закону?

Світлана: Їх багато, але із тих, хто найбільше  співпрацював зі мною – це Лариса Жигун та Анна Гулевська-Черниш із Українського форуму благодійників. А із народних депутатів активно допомагали в податковому комітеті наші О.Кірш, Ю.Вознюк, О.Кришин, Г.Загорій.  У комітеті з питань культури і духовності ми мали повне взаємопорозуміння, тут нам допомагали, – М.Княжицький, І. Подоляк, В.Єленський.

 ______________________________________________

Звісно, ми також звернулися за коментарем до представниці від благодійної спільноти, до згаданої пані Світланою координаторки УФБ Лариси Жигун, ще раз привітавши з народженням СМС-благодійності. Про шанси цієї ініціативи ми, до речі, розпитували її в інтерв’ю ще в травні цього року. Тоді тільки йшла адвокаційна робота… Пані Лариса тоді сказала: “Маю надію, що в найближчому майбутньому матиму змогу (як приватний благодійник – авт.) скористатися СМС-благодійністю”.

Громадський Простір: “майбутнє” справдилось… Тож тепер питання – коли запрацює СМС-благодійність – можна Вам задати уже більш впевнено та предметно?

Лариса Жигун

Лариса: Внесені зміни до законодавства для впровадження СМС-благодійності – це консолідований закон, який враховує інтереси, як неприбуткових організацій, так і представників операторів телекомунікаційних послуг, що є важливим, оскільки зручність впровадження для всіх суб’єктів – це запорука успішної реалізації в життя.

Закон дозволить швидко акумулювати кошти на вирішення нагальних проблем. Наприклад, оплату термінової операції, придбання дороговартісного обладнання з метою лікування мільйонів українців або вирішити проблеми територіальної громади, оскільки закон передбачає можливість доступу до СМС-благодійництва всіх неприбуткових організацій, окрім  політичних партій і кредитних спілок.

Перші результати хотілося б побачити вже за 3 місяці, саме стільки часу відведено Кабінету Міністрів України для прийняття нормативно-правових актів з метою впровадження механізмів для збору коштів за допомогою благодійних повідомлень та дзвінків. Потрібно внести зміни до Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, Національного плану нумерації України, до Постанови КМУ щодо порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та інші акти.

Сподіваємося на розуміння з боку членів Уряду щодо оперативного розроблення та погодження всіх нормативно-правових актів. Зі свого боку, Український форум благодійників вже письмово звернувся до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з проханням долучити до розробки всіх необхідних підзаконних актів для впровадження СМС-благодійництва представника УФБ  з метою встановлення чітких та зручних правил здійснення СМС-благодійництва в Україні.    

Фото команди УФБ зроблено 6 жовтня, одразу після проголосування закону у Верховній Раді

 

Підготували – Любов Єремічева та Ірина Гузій


Тематика публікації:                  

Останні публікації цього розділу:

Молодіжний центр Волині: країні потрібні здорові, хороші середовища, які творять соціальні зміни

Ірина Бекешкіна: наша перша сила у єдності, а друга — це зв'язки зі ЗМІ

Переосмислюючи відносини: як діяти громадянському суспільству в новій системі координат

Соціальне замовлення: ключовий механізм підтримки соцпідприємця?

Євген Захаров: Катування — це практика «руского міра», що тягне нас назад

Від соціального підприємництва до системного: досвід Фонду Шваба