Що варто знати про новий проєкт Стратегії розвитку громадянського суспільства?

В Україні 4 місяць поспіль триває процес розробки Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства — важливого для всього громадського сектору України дороговказу. Наразі ...

NEW_slider_ГП(15)

Громадський Простір

В Україні 4 місяць поспіль триває процес розробки Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства — важливого для всього громадського сектору України дороговказу. 

Наразі представники/ці інститутів громадянського суспільства, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, наукових установ, експерт(к)и з усіх куточків України обговорюють проєкт Стратегії, а також в цілому —  діляться проблемними питаннями та визначають пріоритети розвитку громадянського суспільства — на регіональних онлайн зустрічах  у форматі «світового кафе» (організованих Департаментом інформації та взаємодії з громадськістю Секретаріату КМУ спільно з  Офісом Координатора проектів ОБСЄ в Україні). Про це ви можете читати на сторінці “Громадянське суспільство і влада” у Facebook і на Урядовому порталі,  або ж відстежуючи ресурси Громадського Простору.  

Дизайн без назви

Метою реалізації Стратегії є створення сприятливих умов для розвитку громадської ініціативи та самоорганізації, формування та діяльності організацій (інститутів) громадянського суспільства, налагодження партнерської взаємодії між ними та органами державної влади, органами місцевого самоврядування, у тому числі для реалізації та захисту прав і свобод людини та громадянина, задоволення суспільних інтересів, забезпечення громадської участі у прийнятті та реалізації владних рішень.

Дизайн без назви

Майданчиком для розробки нової Національної стратегії є Секретаріат Кабінету Міністрів. Прикметно, що є інклюзивний процес: учасниками є і представники органів державної влади, і громадські організації та експертна спільнота.  

Документ охоплюватиме проблематику створення сприятливих умов для формування й інституційного розвитку ОГС, участь громадськості у формуванні та реалізації політик і вирішенні питань місцевого значення, участь ОГС в соціально-економічному розвитку та питання міжсекторальної співпраці. 

Про візію цього процесу та практичних результатів ви можете дізнатись більше в інтерв’ю Громадському Простору Олександра Яреми, Державного секретаря Кабінету Міністрів України, керівника робочої групи з підготовки Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2021 – 2025 роки.

Важливо: 

Пропозиції до окремих розділів проєкту Стратегії або проєкту в цілому, а також щодо ключових пріоритетів у сфері сприяння розвитку громадянського суспільства, які можуть бути реалізовані протягом 2021 року, приймаються на електронну адресу [email protected] — до 30 жовтня 2020 року  за цією формою. 

 

Експертно  — про текст та контекст Стратегії та як проходить процес обговорення

 

У коментарі Громадському Простору Олександр Ярема, Державний секретар Кабінету Міністрів України, керівник робочої групи з підготовки Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства, зазначив:

122529293_368962870824142_2561839346346418133_n

Підготовка першого драфту нової Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства відбувалася максимально відкрито. Протягом липня – вересня ц. р. вдалося долучити до розроблення документа близько 200 представників організацій громадянського суспільства та експертів з низки міністерств.  Водночас для Уряду важливо, щоб Стратегія відповідала інтересам і посилювала можливості не лише організацій національного рівня, але й тих, що працюють  в регіонах, конкретних населених пунктах.

Саме тому ми проводимо регіональні обговорення в форматі онлайн – кожен заінтересований активіст, експерт має можливість долучитися та висловити пропозиції стосовно вже сформульованих положень, додати свої проблеми та ідеї щодо їх розв’язання. Такі обговорення дозволять зробити більш якісний документ, а також налагодити партнерство з регіональними та місцевими організаціями громадянського суспільства, щоб продовжити його на етапі реалізації Стратегії.

 

 Дизайн без назви

 

Артем Коновалов, консультант Центру демократії та верховенства  права, як учасник регіональних онлайн  обговорень Стратегії, так коментує процес розробки документа:

122999408_790521628190673_324855051770169202_n

Проєкт Стратегії розробляється цього року інклюзивно, тож важливою є предметна участь третього сектору в пропонуванні державних політик сприяння громадянському суспільству й прогнозуванні впливу таких дій з боку владних інституцій.

На більше ніж 20 сторінках бачень, що мають почати втілюватися з 2021 року, переважно викладені сильні речі, синхронізовані з Картою правових реформ для громадянського суспільства, яку презентували нещодавно й яку складали гуртом багато неурядових організацій і активістів/активісток.

Але є й ті, що потребують дужчого діалогу й зважування ризиків. Наприклад, чи може пропозиція “створення умов для збільшення професійної зайнятості громадян в інститутах (організаціях) громадянського суспільства” перерости в зобов’язання НУОшок мати штат? Наприклад, чи може теза про “забезпечення прозорої діяльності НУО шляхом розширення загальнодоступної інформації (статут, звіти про діяльність, фінансові звіти)” призвести до додаткового обтяження оприлюдненням таких даних у певній процедурі самим НУО чи дореєстрації для “залиття” статутних документів у реєстри?

Таких нюансів в проєкті Стратегії не багато, але про них варто говорити з урахуванням того, як хороші думки перетворюються в Україні на “перереєстрації” й закони, небезпечні для активістів. Також документ намагається винести на високий рівень розмову про статус “суспільно корисної організації”, критерії віднесення до таких НУО. Але ця розмова не підкріплена тим, що це дасть і як усунути ймовірні зловживання статусом. А також ця розмова може мати кліматичну ваду – порушити принципи рівноправності громадських організацій, викладені у частинах четвертій і п’ятій статті 36 Конституції України.

 

 Дизайн без назви

 

Поліна Нюхіна, директорка Українського форуму благодійників, співкоординаторка від громадськості підгрупи з питань створення сприятливих умов для міжсекторальної співпраці

122912547_817509735651579_400092361522307061_n

Стратегічний документ національного рівня, яким, очевидно, і є Національна Стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства, потребує не тільки ретельного сенсового опрацювання, але й широкого залучення усіх стейкхолдерів — зацікавлених осіб або осіб, на права та інтереси яких впливає чи може впливати Стратегія.
 
Що це складнопідрядне речення означає на практиці? 
 
1. Хаотичний розвиток мало кому подобається. Більшість бажає розуміти, цілі та напрями. Національна Стратегія — це дороговказ для усіх стейкхолдерів у процесі розвитку громадянського суспільства. 
 
2. Щоб створити проєкт такого дороговказу, комусь (організації чи окремим особам) делегуються організаційні повноваження (у випадку Стратегії розвитку громадянського суспільства делегуються державою): зібрати пропозиції, їх опрацювати, винести на обговорення, організувати обговорення та обробку пропозицій після нього. 
 
3. Під час того, як делеговані повноваження виконуються, стейкхолдери беруть участь у обговореннях, дотримуються правил групової роботи (наприклад, термінів подання пропозицій чи  їх формату), надають експертну чи технічну підтримку в межах компетенції. Для чого? Для загального блага. На яких засадах? На волонтерських.
 
4. Якщо всі учасники процесу розробки стратегічного документа однаково розуміють його мету, ступінь власної залученості та залученості колег,  погоджуються із встановленими для групової роботи правилами, діють  в межах власної професійної компетенції, результатом стає якісний дороговказ розвитку цілого сектору на наступні декілька років
 
Долучайтеся до створення Національної Стратегії разом з нами! 
 
 
 
 Дизайн без назви
 
 


Тематика публікації:            

Останні публікації цього розділу:

Мислімо критично! На Українському радіо стартує медіаосвітний проєкт "Все Потребує Доказів"

На шляху до сталого розвитку. Як ПРООН заохочує українців до змін

Мистецтво дії білоруського художника Олексія Кузьміча

Андрій Грудкін: єдина альтернатива для громад на лінії зіткнення — це розвиток

ЦВК: просвіта. Певність та знання для усвідомленого вибору