Світовий транзит від ресурсної економіки до постресурсної

Найновіші світові економічні тренди пов'язані з модернізацією промисловості, яка від експлуатації природи переходить до взаємодії з нею. Такий підхід обумовлений, крім усього іншого, питаннями ...

екологія
Світовий транзит від ресурсної економіки до постресурсної

Найновіші світові економічні тренди пов’язані з модернізацією промисловості, яка від експлуатації природи переходить до взаємодії з нею. Такий підхід обумовлений, крім усього іншого, питаннями екологічної безпеки планети.  Цей рік для України також багатий на визначні події екологічного спрямування. Всеукраїнський форум «Україна 30. Екологія” на відкритті якого Президент Володимир Зеленський виступив з промовою https://ukraine30.com/education_science/#schedule і під час виступу підписав Указ про старт проєкту «ЗЕЛЕНА КРАЇНА». Як випливає з його виступу, це не політичний, а суто екологічний проєкт для природи й довкілля, мета якого – за 10 років збільшити площі лісів на один мільйон гектарів, а в найближчі три роки висадити в Україні один мільярд дерев https://www.mukrayon.gov.ua/novyna/prezydent-volodymyr-zelenskyy-pid-chas-vystupu-na-vseukrayinskomu-forumi-ukrayina-30. Акцентування Президента відповідальності кожного за стан довкілля зумовив зосередити увагу громадянського суспільства на питанні екології ще більше.

І вельми вчасно в форматі логічного продовження Всеукраїнського форуму «Україна 30. Екологія» відбувся Екологічний Форум ООН 2021 15 червня 2021 року у м. Київ.  Під егідою ООН проблеми екології обговорювали представники Уряду, громадянського суспільства, а також бізнесу, молоді, митці, ЗМІ, зокрема Міністр екології Роман Абрамовський, заступник Міністра екології з євроінтеграції Ірина Ставчук, представники посольства Швеції, глава Японського Агентства Міжнародного співробітництво Сатоші Сугімото, представники UAnimals та багато інших. Насичені панельні дискусії розкрили больові точки українських екологічних проблем: поводження з відходами та екологічної безпеки, Еко-активізму та залучення до нього молоді, Сталі тренди, Як відновити природу та зменшити вуглецевий слід? Зниження ризику стихійних лих і адаптація до зміни клімату, Управління водними ресурсами та ін. https://mepr.gov.ua/news/37600.html

Цілеспрямованість міжнародного спів товариства щодо екологізації життєвого середовища людства досить зрозуміла з точки зору пересічної людини. Так, до найнижчих за весь попередній час значень скоротилася площа арктичного льоду, все частіше виникають пожежі, повені, посухи та урагани з руйнівними трагічними наслідками, вода, повітря, ґрунти стають небезпечними через пластмасові відходи.

Однак більщ серйозні проблеми потребують більшої роз’яснювальної роботи від ГО, Громадянське суспільство стало потужним чинником прийняття ВР України Закону, який вже охрестили Законом “Про кульочки”. І тепер на часі робота з питань еко-модернізації промисловості в Україні. Чи знайдено стимули декарбонізації промисловості? Які зобов’язання взяла на себе Україна в рамках Європейського зеленого курсу (Green Deal); який національний внесок (НВВ2) і його наслідки для країни?

Тим більше, що заяви лідерів світової економіки щодо досягнення кліматичної нейтральності та відмови від викидів СО2 стосуються не тільки забруднення навколишнього середовища, все частіше порушуються питання фінансових наслідків екологічної революції. Тому аргументи щодо досягнення повної декарбонізації світової економіки до 2050 року, а також щодо введення податків на викиди вуглецю, як і адаптація до наслідків зміни клімату, сприймаються не однозначно. Через це емісії вуглекислого газу, які, як і раніше, хоч і знаходяться на максимально високому рівні, продовжують підвищуватися.

А пересічні громадяни спокійні: вони ж сортують побутові відходи, носять екоторби, бережуть зелені насадження й беруть участь в прибиранні сміття. Це зрозуміло, а ось опановувати поняття «вуглецева нейтральність» і «нульові викиди», осягати обсяги вироблених емісій й обсяги вуглецю, який поглинають ліси і океани, а також спвставляти їх — це вже для фахівців і науковців.

А тема скорочування видобутку вугілля, нафти і газу замість планового нарощування виробництва викопного палива є складною й навіть нудною для пересічного українця. А втім за результатами досліджень Worldsteel, викиди парникових газів в світовому металургійному виробництві досягають 7-9% від глобальних. І кожна нова вироблена тонна сталі у світі додає майже1,83 тонни СО2.І саме тут точки зростання суспільного розвою, які можуть бути активізовані організаціями громадянського суспільства.

Спільними зусиллями й за допомогою нових підходів треба зламати мовчазну згоду з «чорною» економікою, особливо в регіонах, які традиційно вважаються металургійними, на яких працюють покоління українців. Там розуміють, що впровадження нових технологій, хоч як, але потягне значущі витрати на виробництво сталі, а потому — підвищення ціни на металопродукцію. Що стане джерелом коштів: кошти метпідприємств, державного фінансування, доходи від системи торгівлі квотами на викиди СО2? А може пільгові кредити та субсидії? Кошти благодійних фондів?

Не завжди можна отримати вичерпну й зрозумілу відповідь з популярних видань. А втім, вже зараз «кожна країна, місто, фінансова організація і компанія повинні прийняти плани по виходу на нульовий баланс викидів. Слід діяти вже зараз, щоб вийти на правильний шлях, що веде до досягнення цієї мети, що означає скорочення глобальних викидів на 45 відсотків до 2030 року в порівнянні з показниками 2010 року », як зазначив Антоніу Гутерріш.

Для цього ГО вже проводять роботу з роз»яснення екологічних ідей, інноваційних технологій, знайомити з кейсами, в яких представлені будівлі з сучасними енергоефектвними рішеннями, заснованими на використанні відновленої нетрадиційної енергетики.

Ми пропонуємо новий підхід — долучати громадськість до участі в онлайн форумах із колективним обговоренням його результатів. Один із таких найближчих заходів – форум   https://eba.com.ua/forum-dekarbonizatsiya-stalevoyi-industriyi-vyklyk-dlya-ukrayiny/. Мова йде про Міжнародний форум «Декарбонізація сталевої індустрії: виклик для України» – подію, яку її організатори справедливо вважають унікальною. Україна як учасник Паризької угоди, який посів у минулому році 11-е місце з обсягом виробництва сталі в 21 млн т. , буде в фокусі обговорення її перспектив у декарбонізації промисловості. Громадянське суспільство матиме чудову нагоду розкрити сутність цього екологічного тренду, осмислити виклики для українських виробників сталі. Для України тема декарбонізації хоч і популярна, але не настільки поширена, як вторинна сировина, сортування відходів та ін. Тому варто звернути увагу на першу подію на дану тематику.

На форумі будуть обговорюватись також і плани компаній щодо зменшення викидів СО2 та взаємодія з державою в цьому напрямі. Доречно буде приєднатись до розмови онлайн працівникам відповідних підприємств і більш ґрунтовно ознайомитись з різними аспектами проблеми. Ми з Запоріжжя, і впевнені, що участь пересічних металургійників в форумі в онлайн форматі буде вдалим початком нової діяльності ГО.


Останні публікації цього розділу:

Проблема 21 травня. Легітимний президент чи стан interregnum*?

Напрями безбар’єрності в молодіжній роботі

Що не є форум-театром або культура поваги до авторських методик

Як громадським і благодійним організаціями покращити комунікацію?

Як зупиняти кризи в корені: три рекомендації для донорів

Де і як шукати ідеї для проєктів?