Що робити, якщо отримали відмову на запит на інформацію?

Вже понад 10 років запити на доступ до публічної інформації є одним з основним інструментів громадських організацій. Через запити проводять дослідження, оцінюють ефективність рішень та шукають ...

su
Що робити, якщо отримали відмову на запит на інформацію?

Вже понад 10 років запити на доступ до публічної інформації є одним з основним інструментів громадських організацій. Через запити проводять дослідження, оцінюють ефективність рішень та шукають потенційні корупційні ризики. 

Проте часто органи влади відмовляються надавати інформацію на запит, посилаючись на ті виключення, які передбачені в Законі України «Про доступ до публічної інформації» чи взагалі в інших документах. І тут потрібно розуміти, що далеко не завжди ці відмови є правомірними і обгрунтованими. Інколи органи влади зловживають своїм правом не надавати інформацію, яка становить таємницю, інколи просто не вірно розуміють законодавство, інколи умисно намагаються приховати відомості.

Що робити у випадку, якщо органі влади відмовив на запит? Досвід Українського інституту прав людини показує – варто рушати до суду. 

Організація вирішила перевірити наскільки дотримуються законодавства щодо публічної інформації у своїй роботі регіональні представництва двох органів – Служби безпеки України та Державної міграційної служби. Для цього розіслали приблизно однакові запити на інформацію, проте деякі з представництв відмовили в наданні запитуваної інформації. 

Так, Управління СБУ в Миколаївській області відмовилось надати інформацію підрядників та вартість ремонтних робіт перед будівлею СБУ, які провели ще в 2020 році. На думку посадовців управління ці відомості відносяться до службової інформації, тому не можуть бути оприлюднені для громадськості. 

Юристи команди одразу вказували на те, що ці відмови є неправомірними, проте для підтвердження організація звернулась до суду.

Миколаївський окружний адміністративний суд визнав протиправними дії Управління СБУ в Миколаївській області щодо відмови в наданні інформації з підстав віднесення інформації до службової.

Суд визначив, що запитувані відомості не можуть бути приховані як службова інформація оскільки, запитувані дані не відповідають ознакам, перерахованим у ст. 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Більше того, вона стосувалась джерел фінансування ремонтних робіт органу державної влади, який фінансується з бюджету, відповідно, не може бути обмежена в доступі відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Інший позитивний досвід судового оскарження незаконної відмови у наданні інформації Український інститут прав людини отримав у Полтавській області, де місцеве управління Державної міграційної служби відмовилось надати скановані копії пропозицій/подань, рішень у справах про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Управління за 2021 рік. 

Відмову було обґрунтовано тим, що  пунктом 1 розділу ІІІ Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого наказом НАДС від 22.03.2016 № 64, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2016 за № 567/28697, особові справи державних службовців визначено документами із обмеженим доступом. Будь-якого іншого обґрунтування у відповіді зазначено не було.

Полтавський окружний адміністративний суд визнав цю відмову протиправною та зобовʼязав повторно розглянути запит з урахуванням висновків, наведених у рішенні суду.

Суд підтвердив, що відмова у наданні інформації є обґрунтованою у разі, якщо розпорядник в листі вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини.

У цій справі, по-перше, суди встановили, що запитувана інформація не належить до конфіденційної, службової чи таємної інформації. По-друге, згідно приписів ч. 7 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ; якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. Відповідно, Управління мало надати скановані копії документів із вилученням (ретушуванням) персональних даних осіб, які належали до конфіденційної інформації та не підлягали розголошенню, якщо такі були у відповідних документах.

Тож пам’ятайте, органи влади інколи неправомірно відмовляють у запитуваній інформації. Але відмова це не завершення процесу, а лише проміжний етап. Варто звертатись до суду і оскаржувати відмову. 

Більш детально про справи, які згадували в статті можна прочитати за посиланнями:

 

Справа № 400/1789/21

Український інститут з прав людини v. Управління СБУ у Миколаївській області

 

Справа № 440/1902/22

Український інститут з прав людини v. Управління ДМС в Полтавській області

 

Справа 420/2785/22.

Український інститут з прав людини v. Управління ДМС в Одеській області. 

 


Останні публікації цього розділу:

Проблема 21 травня. Легітимний президент чи стан interregnum*?

Напрями безбар’єрності в молодіжній роботі

Що не є форум-театром або культура поваги до авторських методик

Як громадським і благодійним організаціями покращити комунікацію?

Як зупиняти кризи в корені: три рекомендації для донорів

Де і як шукати ідеї для проєктів?