Діти війни: як захистити їхнє право на дитинство?
Перша чверть навчального року промайнула на одному подиху. Але для українських дітей вже четвертий рік поспіль початок навчання — не лише про радість. За офіційними даними Міністерства освіти і науки ...
Додано:
Галина Скіпальська

Перша чверть навчального року промайнула на одному подиху. Але для українських дітей вже четвертий рік поспіль початок навчання — не лише про радість. За офіційними даними Міністерства освіти і науки України, станом на кінець жовтня 2025 року пошкоджено 4296 закладів освіти, 399 з них зруйновано повністю.
Навчальний рік тепер асоціюється не лише з дзвінками на урок чи перерву, а й із тривожними сиренами, евакуаціями до укриттів, з думками батьків, які щоранку проводжають дітей до школи з надією, що цей день мине спокійно.
Ми живемо в новій реальності, де поруч із підручниками в дитячому рюкзаку лежить аптечка, а замість гри на перерві — репетиція дій під час повітряної тривоги. І все ж — діти продовжують учитися, товаришувати, мріяти.
Саме тому питання, як захистити їхнє право на дитинство, сьогодні — не лише гуманітарне, а й стратегічне для нашого суспільства.
Дитинство під загрозою: психологічна реальність війни
Згідно з результатами четвертої хвилі опитування про психічне здоров’я українців у межах програми «Ти як?», 74% людей відчувають психологічні проблеми, пов’язані з війною: постійна тривожність, емоційне виснаження, порушення сну, труднощі з концентрацією. Якщо дорослим важко витримати такий рівень напруги — уявімо, що переживають діти.
Дитяча психіка надзвичайно чутлива. Вона реагує не лише на безпосередні події, а й на емоційний стан дорослих. Навіть якщо дитина не бачила фронту, вона читає страх у маминих очах, чує тривогу в голосі тата, відчуває напругу у класі.
Тому завдання дорослих — не лише фізично захистити дитину, а й допомогти їй психологічно залишатися в безпеці.
Досвід МБФ «Українська фундація громадського здоров’я» показує: стабільне, турботливе середовище здатне компенсувати навіть найгостріші прояви травми.
Коли дитина отримує турботу, коли її емоції визнають і приймають — вона починає відновлюватися.
Комплексна підтримка: безпечні простори для дітей і родин
Під час війни підтримка дітей має бути багатовимірною — психологічною, соціальною, освітньою, правовою. Саме так працюють створені спільно з партнерами Центри життєстійкості та Соціальні квартири, які працюють в рамках наших проєктів у різних регіонах України.
Це місця, де діти й дорослі можуть знайти не просто допомогу — а відчуття дому, прийняття й спокою.
Тут працюють психологи, соціальні працівники, юристи, арт-терапевти, які допомагають родинам подолати наслідки війни.
Психологічна допомога — це не лише розмови. Це комплексні індивідуальні та групові заняття, спрямовані на стабілізацію емоційного стану, зниження тривожності, розвиток навичок саморегуляції. Дитині важливо знати, що її почуття нормальні, що вона не одна.
Арт-терапевтичні сесії дають змогу дітям вивільняти страх і біль через творчість. Малюнки стають мовою, якою дитина розповідає про свій світ — іноді зруйнований, але живий. Так, одна дівчинка під час заняття в Центрі життєстійкості у Миколаєві намалювала сонце, яке світить через дірку в стелі — і сказала: «Це мій дім, але він тепер має вікно до неба». Таке «вікно» — це і є символ відновлення надії.
Соціальна й правова підтримка допомагає родинам вирішити життєві труднощі — від відновлення документів до отримання статусу ВПО, соціальних виплат чи направлення до інших послуг. Коли дорослі відчувають підтримку — діти починають почуватися спокійніше.
Заняття з релаксації, йоги, творчі майстер-класи формують у дітей відчуття контролю, допомагають знайти внутрішній баланс, розвивають емоційний інтелект. Через спільну діяльність діти вчаться розпізнавати власні емоції, говорити про них, приймати їх.
Соціальні квартири: дім, де дитинство починається знову
Багато дітей, які сьогодні проживають у наших Соціальних квартирах, приїхали з регіонів, де зруйновано школи, будинки, де від дитинства залишилися лише спогади й уламки речей. Вони приїжджають сюди з нічим — без іграшок, без звичних речей, часто навіть без віри, що навчання і нормальне життя ще можливі.
У наших Соціальних квартирах ми не просто надаємо дах над головою — ми створюємо простір, де дитина знову може вчитися, розвиватися й відчувати себе у безпеці. Тут команда наших фахівців допомагає родинам відновити звичний ритм життя: ми допомагаємо знайти школи для дітей у громаді, а також підтримуємо тих, хто продовжує навчатися дистанційно у своїх рідних школах.
Завдяки проєкту Digital Dreams, ми допомагаємо дітям з технікою — ноутбуками, планшетами — щоб кожен міг продовжувати навчання, навіть якщо його школа тепер лише онлайн. Це не просто про освіту — це про відновлення віри у власні сили, у майбутнє, у те, що знання і розвиток не мають кордонів.
Центри життєстійкості: простори, де повертається довіра
У Центрах життєстійкості по всій Україні — від Києва до Миколаєва й Харкова — щодня проходять заняття для дітей і підлітків.
Від арт-терапевтичних зустрічей до психологічних тренінгів на розвиток стресостійкості — усі ці активності спрямовані на одне: допомогти дітям знову повірити, що життя може бути безпечним і добрим.
У багатьох дітей, які приходять до Центрів, з’являються друзі, повертається сміх, а разом із ним — відчуття нормальності. Психологи зазначають: діти, які регулярно беруть участь у таких заходах, швидше відновлюють здатність до навчання, краще сплять і рідше проявляють агресію або апатію.
Це підтверджує просту істину: життєстійкість не народжується сама по собі — вона формується у взаємодії, у довірі, у відчутті спільноти.
Право на дитинство — це право на гідність
Війна зруйнувала багато, але не зруйнувала головного — здатності українців об’єднуватися й підтримувати одне одного.
Забезпечити дітям право на дитинство — означає не просто вберегти їх від небезпеки, а дати їм шанс зростати в атмосфері любові, довіри й поваги.
Кожен день— це маленький крок до відновлення. Коли дитина після тижнів замкненості знову сміється. Коли хлопчик, який боявся сирен, малює квіти. Коли дівчинка, яка не хотіла спілкуватися, бере за руку подругу. Це і є ті щоденні перемоги, які будують наше майбутнє.
В нас вірять, нам допомагають, у партнерстві з UNICEF, World Childhood Foundation, USAID, World Vision та іншими міжнародними організаціями працюють безпечні простори для дітей та їх батьків по всій Україні, бо ми віримо, що кожна дитина, навіть у найтемніші часи, має право на тепло, гру, турботу і мрію.
Дитинство не можна відкласти «до кращих часів» — його потрібно берегти тут і зараз. Ми не можемо змінити того, що живемо у часи війни, але можемо змінювати середовище, в якому зростає дитина.
Бо навіть серед руїн може народжуватися надія — коли поруч є дорослі, готові захистити, вислухати й допомогти. Підтримка здатна повернути дитині не лише посмішку, а й віру у власне майбутнє.