Роздуми за результатами Дискусії Київського Безпекового Форуму “Що варто очікувати від Саміту НАТО 2018 року”

Фонд Арсенія Яценюка «Відкрий Україну» вийшов з ініціативою проведення Дискусії Київського Безпекового Форуму “Що варто очікувати від Саміту НАТО 2018 року”. Новий формат регулярних публічних зустрічей, як зазначають організатори, спрямовані на відкритий обмін думками не тільки між політиками, дипломатами та експертами стосовно актуальних проблем міжнародних відносин та зовнішньої політики України, але й серед усіх учасників заходу. У дискусіях 10 липня 2018 року взяли участь Прем’єр-міністр України (2014-2016) Арсеній Яценюк, посол США в Україні Марі Йованович, посол Канади в Україні Роман Ващук, голова представництва НАТО в Україні Александр Вінніков.

Зауважимо, що про доцільність “нових форматів” публічних заходів за участі громадськості йдеться щоразу, коли виникає сумнів щодо їхньої успішності, коли прогнози щодо негативного результату перевершують за кількістю найбільших оптимістів – то відразу увиразнюється потреба в “новому форматі”.
Цього разу все інакше. Серед учасників дискусії поширеною варто вважати думку, яку висловили колеги-журналісти: цікаво, корисно, без зайвих викрутасів. Багато хто вважає, що цей захід дав старт не стільки новій, як добре забутій тенденції – вільному обміну думками за участі українських державних діячів, громадських активістів, молодих лідерів та медіа привселюдно й на високому рівні.
Розмірковуючи над подією, ми більшою мірою зосередили увагу на таких питаннях:
Як позначився новий формат на цілісності й глибині висвітлення заявленого контенту дискусії?
Як відрізняються ступінь участі та залученості до дискусії основних гравців?
Якою мірою забезпечено різносторонні позиції для дієвості дискусії?

І, передусім, нагадаємо атрибутивні характеристики дискусії як такої: дієва форма публічно представленого колективного обговорення тієї чи іншої теми, метою застосування якої (форми) є зіставлення протилежних/різноманітних позицій задля осмислення сильних і слабких сторін теми, пропозицій щодо її урізноманітнення через переосмислення усталених підходів та врахування інших позицій, формування інакший переконань, тощо.
Отже, повнота діалогу між політиками і зацікавленими сторонами, як ми зрозуміли, не були визначені основними критеріями заходу. Ними могли бути, наприклад, своєчасність і доцільність презентації нових політичних ресурсів і резервів вибраному колу політиків, дипломатів, експертів, науковців, представникам громадянського суспільства, медіа. Або ж — розстановки акцентів у підходах щодо майбутніх виборів. Або — готовності до виходу на політичну арену в нових ролях і статусах.
Та за будь-яких критеріїв і показників варто зауважити, що цей формат сприяв створенню якісного середовища з високими стандартами світового рівня для досягнення результату за сформульованими нами ознаками. І справді. При цьому зауважимо, що вирішальне значення для учасників мали і запрошені високопосадовці, і влучно вибрані час і тема (як було зазначено — липень 2018 – “місяць самітів”), і актуальність самої дискусії. І хоча сукупний генерувальний потенціал зіставлення суперечливих позицій, а тим більше формування інших переконань в цьому форматі, значно менший за обсягом, ніж у конференції, семінару та ін., проте й час, який витрачено на дискусію, дорівнює часу на проведення круглого столу, а результат — суттєво значніше. Ми б назвали такий формат заходу “Одинична панель”.
Фонд Арсенія Яценюка здійснив спробу змінити модель оперативних зустрічей, коли потужний контент утілений в камерному форматі. Для чого — це ще варто осмислити: у відповідності до Агенди Самміту НАТО в Брюсселі, адекватно готовності суспільства до переосмислення політичних ресурсів, задля увиразнення образу майбутнього для невеликої когорти учасників із тим, аби суспільство заговорило…Все було дуже схоже на ситуацію, яка супроводжується викриком: “Лижню!”.
Проте, ця модель, на нашу думку, заснована принципами “випереджального удару”, доброчесної конкуренції, вільного вибору. Вона задала всім тим, хто буде йти цим шляхом достатньо високий стандарт контенту і модерації, експертного середовища і зацікавленості в події. ЇЇ запровадження започатковує й означає, що перехід до увиразнення прихованих чи невидимих політичних ресурсів можна й доцільно здійснювати в інтересах і держави, і суспільства, і світової політики, а не тільки локальних спільнот. Отже, в спосіб актуалізації й відкритої презентації потужних активностей, повноцінної конкуренції, максимального розкриття інформації про ті чи інші мотиви виходу на політичну сцену, ін.
Тепер зупинимось на тих ключових моментах, які “зробили” контент дискусії. Не переповідаючи зміст всієї дискусії (див. http://openukraine.org/ua/news/1506-10-lipnya-vidbudutysya-diskusiji-kijivsykogo-bezpekovogo-forumu), ми хочемо виокремити домінантні, на нашу думку, фрази виступів:
Арсеній Яценюк: За нас ніхто нічого не зробить. Сидіти і очікувати чуда — це шлях в нікуди. Одна цінність є пріоритетом — держава і народ держави. Все інше — тільки для реалізації цієї ключової цінності.
Найгірше — дурити, найкраще — говорити правду. Найкращий сценарій для України — сильна Україна…
Марі Йованович: Потрібні сила, рішучість, єдність – для стримування загроз країнам НАТО, В який спосіб посилити країни, які протистоять загрозам і викликам поза Альянсу? Колективна рішучість, готовність захищати свої країни.
Александр Вінніков: Колективна оборона, врегулювання криз, спільне розв’язування конфліктів, співробітництво НАТО з ЄС, кібербезпека — це основні напрями модернізації НАТО.
Роман Ващук: Підтвердження єдності країн-членів НАТО, спаяність і з’єднаність, відкриті двері для друзів.
Відтак, ми виокремлюємо лейтмотив дискусії: сила, рішучість, протистояння через єдність, єдині цінності.
На заході були помічені і Арсен Аваков, і Лілія Гріневич, і народні депутати, і інші відомі особи. А втім, представлені вони не були. Згадаймо: захід транслювався онлайн, і тим глядачам, які спостерігали за його перебігом за допомоги “посередників”, багато чого й не показали…А втім, ми не переглядали відеозапис.
Найсильніше очікування по завершенні заходу — потрапити на наступні дискусії, аби долучитися до публічного обговорення результатів Саміту НАТО 2018, бо це реально і цікаво, і корисно.

Стаття написана спільно з Оленою Жорновою