Опубліковано висновок Венеційської комісії щодо законопроектів про гарантії свободи мирних зібрань

Сьогодні, 18 жовтня 2016 року, Венеційською комісією спільно з експертами ОБСЄ опубліковано висновок за результатами розгляду законопроектів про гарантії свободи мирних зібрань №№ 3587 і 3587-1. І ...

Додано:
Daria.Pistriak

Venise-Commission_fr-en
Опубліковано висновок Венеційської комісії щодо законопроектів про гарантії свободи мирних зібрань

Сьогодні, 18 жовтня 2016 року, Венеційською комісією спільно з експертами ОБСЄ опубліковано висновок за результатами розгляду законопроектів про гарантії свободи мирних зібрань №№ 3587 і 3587-1. І хоча це вже п’ятий висновок Комісії щодо проектів законів з питання реалізації права на мирні зібрання в Україні, експерти висловили надію, що цього разу ці законодавчі ініціативи є щирим намаганням врегулювання існуючої законодавчої прогалини.

Експерти Комісії загалом позитивно оцінили подані законопроекти. Вони значили, що більшість положень обидвох законопроектів відповідають міжнародним стандартам і враховують раніше надані рекомендації.

Комісією надано низку загальних для обох законопроектів рекомендацій, а також рекомендації, які стосуються певним норм проектів окремо. Рекомендації розділено за тематиками, як-то, наприклад, «Визначення зібрання», «Повідомлення про проведення зібрання», «Підстави для обмеження зібрання» тощо.

Загальними для обох законопроектів є такі рекомендації:

  • необхідно удосконалити запропоновані визначення зібрання аби забезпечити їх відповідність загальноприйнятому стандарту, що мирні збори – це не просто публічний захід, а зібрання людей з метою вираження поглядів;
  • необхідно краще врегулювати спонтанні зібрання: додати цю концепцію до законопроекту 3587-1 та розширити відповідні положення проекту 3587;
  • запровадити винятки щодо зібрань, які за своєю чисельністю не вимагають повідомлення, та поширити правовий режим мирних зібрань на інші види зібрань (як-то, наприклад, заходи місцевої демократії, які законопроектами запропоновано виключити зі сфери дії закону);
  • гармонізувати запропоновані підстави для обмеження/заборони зібрань із положеннями Конституції України та виключити усі норми, які передбачають обмеження на підставі змісту (теми) зібрання;
  • забезпечити, щоб обмеження щодо зібрань могли застосовуватись виключно судами, але водночас і передбачити, що за певних обставин правоохоронні органи повинні мати можливість обмежувати зібрання без рішення суду;
  • доповнити законопроекти нормами про підстави для застосування правоохоронцями сили.

Експертами Венеційської комісії/ОБСЄ також надано спеціальні рекомендації щодо законопроектів окремо.  Щодо законопроекту 3587 зазначено, зокрема, що необхідно запровадити винятки щодо зібрань, не вимагають повідомлення, наприклад, через невелику кількість учасників. Також висловлено коментарі щодо необхідності удосконалення процедури повідомлення про зібрання – забезпечити чітке визначення органу, якому повідомлення подається, та щоб це відбувалось через «єдине вікно». Незважаючи на це, Комісією загалом схвально оцінено досить чітко виписану процедуру подання та розгляду повідомлення, зокрема щодо строків розгляду. Також, експерти наголосили на необхідності виключення із законопроекту вимоги щодо необхідності отримання дозволу у разі, якщо зібрання порушує вільний рух транспорту.

Щодо законопроекту 3587-1 зауважено, насамперед, що запропонована ним процедура відсутності обов’язкового повідомлення про зібрання не відповідає, на думку експертів, статті 39 Конституції України та її тлумаченню Конституційним Судом України, відповідно до яких організатори завчасно повідомляють органи влади про зібрання. Експерти також підкреслили, що вимога подання повідомлення лише у разі, якщо організатори вважають його необхідним для забезпечення безпеки учасників, має бути переглянута. Цей висновок базується на тому, що, по-перше, безпека – не єдиний важливий фактор, який має враховуватись при підготовці зібрання, органи влади мають вжити й інших заходів для того, щоб зібрання відбулося належним чином. Крім того, Венеційською комісією наголошено, що лише організатори зібрання не можуть бути відповідальними за визначення того, чи є (і залишатиметься) вони мирним, і які ризики можуть їм загрожувати. Це є завданням органів влади, зокрема, правоохоронців, які мають для цього необхідні знання та ресурси. Аналізуючи норми законопроекту 3587-1 експерти також засудили положення статті 8 щодо того, що органи влади мають самостійно шукати інформацію про проведення зібрань, зокрема, в Інтернеті. Експерти вважають, що такі дії державних органів можуть становити надмірне втручання у право на приватність.

Серед позитивних аспектів законопроекту 3587-1 Венеційська комісія назвала запровадження інституту перемовників з-поміж працівників поліції та передбачення процедури незалежного моніторингу зібрань.

Висновки Венеційської комісії засвідчують про необхідність істотного доопрацювання обох законопроектів, використання позитивних напрацювань, яких немає в тому чи іншому проекті та врахування інших недоліків, на які було вказано експертами.  Відтак, наразі існує потреба у комплексному підході до питання законодавчого врегулювання свободи мирних зібрань і об’єднанні зусиль влади та громадськості для створення якісного продукту.


Останні публікації цього розділу:

Громадська участь: купа цегли чи затишний дім?

Як готувати молодіжні інклюзивні проєкти: чекліст

Як залучати молодь до своїх проєктів та активностей

Проблема 21 травня. Легітимний президент чи стан interregnum*?

Напрями безбар’єрності в молодіжній роботі

Що не є форум-театром або культура поваги до авторських методик