Наслідки бойових дій: трохи про теорію і практику, більше – про віру в здоровий глузд українців

Гострота питання про реабілітацію учасників ООС не викликає жодного сумніву, як і необхідність допомоги членам їхніх родин. Не перебільшуючи, зауважимо, що вельми складно визначити міру необхідної уваги до тих, хто, не думаючи про себе, став на захист українських кордонів і закрив нас собою, аби повернути їх до мирного життя.
Багатоаспектність питання відновлення повноцінного й якісного життя учасників бойових дій – це не тільки завдання безпосередньо уряду, міжнародної спільноти чи волонтерів. Зараз потрібні не тільки спеціально підготовлені висококваліфіковані фахівці чи курортні установи. Реабілітація поранених, скалічених, тих, хто кожного дня бачив загиблих і сам готовий був іти на смерть заради своєї країни – це гідна мета для всього суспільства.
Що може пересічний українець? Варто пам’ятати про ресоціалізацію у спільноту, яка не має досвіду воювання, і може тільки змовчати на крик: «А ти там був? Що ти бачив? На твоїх руках помирали побратими?». Ми мусимо обережно й з повагою ставитись до тих, хто повернувся з кошмарів, розуміючи, що різниця досвідів не дає нам права на зауваження щодо стандартів повсякденного життя, бо з часом симптоми пост-воєнної практики життя стають сильнішими: безсоння, дратівливість, небажання контактувати з «мирними» на теми подальшої життєдіяльності, натомість намагання постійно перебувати в стані «пережитого».
Реабілітація і ресоціалізація важлива не тільки для безпосередніх учасників ООС чи їхніх родин, а для всього суспільства.
Що ми знаємо про міжнародний досвід і результати наукових досліджень? Передусім, як свідчать наукові джерела, це проблема найближчих десятиліть, і тому варто дружно допомагати медикам, психологам, волонтерам на місцях відновлювати соціальну адаптованість та високоякісне функціонування військовослужбовців.
Так, науковцям відомо про «в’єтнамський» та «афганський» синдроми: самогубства, замкнутий спосіб життя, асоціальність, алкоголізм, наркоманія, криміналізація. Як пише психолог М. Кехтер, після війни у В’єтнамі Сполучені Штати Америки втратили людей значно більше, ніж під час бойових дій (за джерелом: А. Потіха, наук. співроб. СІАЗ НБУВ. Соціально-психологічна та медична реабілітація учасників АТО Електронний ресурс : режим доступу :
http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=858:reabilitatsiya-uchasnikiv-ato&catid=8&Itemid=350).
Розвиток практик з реабілітації учасників бойових дій історично сягає в часи першої світової війни. У відповідь на потреби постраждалих солдат і виникли сучасні наукові знання і медичні, і психіатричні, і психологічні, як і фізіологічні, з фізичної та трудової терапії, реабілітаційної інженерії та ін.
Аналіз досвіду першої світової війни засвідчив, що недостатньо лише лікувати кінцівки поранених солдатів; також необхідно навчити їх жити з каліцтвом і реалізовувати потенціал виживання вже в мирний час. Варто пам’ятати, що кількість тих, хто потребує допомоги буде постійно зростати впродовж щонайменше двадцяти років. А це – величезний фінансовий, політичний, соціально-психологічний чинники нової реальності і для держави, і для суспільства.
Готуючись до неї варто перечитати нотатки й дослідження, які віддзеркалюють досвід перспективних практик (Bonfiglioli Stagni S., Tomba P., Viganò A. , Zati A., Benedetti MG. The first world war drives rehabilitation toward the modern concepts of disability and participation : Отделение физической медицины и реабилитации, Институт Ортопедико Риццоли, Болонья, Италия; 2Библиотека, Институт Ортопедико Риццоли, Болонья, Италия / Електронний ресурс : режим доступу : https://www.minervamedica.it/en/journals/europa-medicophysica/article.php?cod=R33Y2015N03A0331).
Думаємо, слід наголосити, що досвід першої світової війни представлено в багатьох наукових розвідках, які ставили за мету вивчення наслідків війни (Eldar R 1 , Jelić M. The association of rehabilitation and war : Лікарня-реабілітаційний центр Ловенштейна, Раанана, Ізраїль / Електронний ресурс : режим доступу : https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/12944156).
Друга світова війна спрямувала технологічний процес на створення допоміжних пристроїв для покалічених: інвалідних колясок, протезів, штучних кінцівок, що вплинуло на якість життя тих, хто вижив.
У наш час наука допомагає людям з обмеженими можливостями стати активними учасниками спортивних і творчих рухів. Розвиток комплексної міждисциплінарної нейрореабілітації сприяє лікуванню травм хребта, ін.. що стає надією для тяжкопоранених.
Та в Україні замало простих протезів, яких потребують інваліди. Навіть їх, які не відрізняють якістю і зручністю, не сприяють активному життю, перетворюючи його на постійне випробовування, не вистачає. Британські протези, Д. Боендера, розробника штучного колінного суглобу Very Good Knee, який сьогодні продає британська компанія Orthomobility Ltd. і Д. Боендер, розробник штучного колінного суглобу Very Good Knee, який сьогодні продає британська компанія Orthomobility Ltd. які засновані на новому штучному суглобі, значно якісніше, а втім їхня ціна й кількість тих, хто їх потребує, Д. Боендер, розробник штучного колінного суглобу Very Good Knee, який сьогодні продає британська компанія Orthomobility Ltd. постійно збільшуються…
А найголовніше, як ми думаємо, перечитавши й переосмисливши досвіди інших країн, запровадити нову філософію, нашу, яка сприятиме піднесенню України на новий виток розвою (див. Як філософія суспільства формувала практику професійної терапії протягом останніх 100 років : How Society’s Philosophy Has Shaped Occupational Therapy Practice for the Past 100 Years / Електронний ресурс : режим доступу :
https://www.researchgate.net/publication/315883962_How_Society’s_Philosophy_Has_Shaped_Occupational_Therapy_Practice_for_the_Past_100_Years).
Будемо сподіватись, що нові орієнтири задасть Національний круглий стіл з питань реабілітації учасників бойових дій, який відбудеться 24 січня ц.р. Його учасники будуть шукати відповіді на важкі й вадливі питання: Як в умовах недовіри соціуму до урядових і громадських ініціатив можна змінити ситуацію на краще? Як удосконалити якість життя військових, допомогти учасникам бойових дій подолати численні побутові проблеми? Організатори – Громадська організація учасників бойових дій та ветеранів силових структур «Борись!».