Фіаско Стратегії Громадянського Суспільства

Чому біля 60% завдань Стратегії залишилось тільки на папері? І які висновки маємо врахувати для подальшої діяльності? Долучився до розгляду діючої національної стратегії ГС (2016-2020), яке зараз ...

Screenshot 2020-04-02 at 16.23.16
Фіаско Стратегії Громадянського Суспільства

Чому біля 60% завдань Стратегії залишилось тільки на папері? І які висновки маємо врахувати для подальшої діяльності? 

Долучився до розгляду діючої національної стратегії ГС (2016-2020), яке зараз проходить в межах підготовки до національної веб-конференції 24-25 квітня. Процес відкритий* і всі бажаючі мають можливість долучитись: після заповнення онлайн форми https://forms.gle/8Vw4iFQACsuFL7167 отримують доступ до спільнотворення в гуглдок. 

Отже і я трохи ознайомився (базові корисні посилання – нижче) з матеріалами, які вже були раніше напрацьовані.

По-перше, моніторингове дослідження№1 (2018) досить дипломатично робить всього три висновки, які вказують на наступні слабкі сторони: 1) стан реалізації Нацстратегії неповною мірою відповідає завданням державної політики у цій сфері, 2) слабкий контроль з боку центральних органів влади, що обумовлює істотні регіональні розбіжності між ОДА+КМДА у рівні організації роботи та у ступені відповідальності за виконання своїх повноважень, 3) порушення обласними радами базових принципів реалізації державної політики сприяння розвитку ГС та своїх передвиборчих зобов’язань, що по суті блокує можливості участі (зовнішнього впливу до складу рад) у сфері розвитку ГС. Рекомендую це дослідження для ознайомлення з регіональним виміром реалізації програм. 

По-друге, дослідження№2  пропонує цілий розділ з недоліків діючої стратегії, зокрема: 1) відсутність у Стратегії чітких визначень, 2) нечіткість завдань та відсутність критеріїв (це основний недолік на думку авторів), 3) процесуальні формулювання завдань (тобто частина завдань сформульована як здійснення певного процесу, який необов’язково буде мати якийсь результат чи позитивні зміни). 4) незрозумілі завдання, 5) відсутність часового планування. 6) внутрішня недосконалість (тобто для виконання окремих завдань потрібно здійснити набагато більше дій, ніж це передбачено Стратегією), 7) плани заходів теж містять низку недоліків, 8) держслужбовці часто не записують заходи у плани заходів, оскільки не впевнені, що такий захід буде виконаний (на думку авторів це основна проблема в контролі виконання Планів заходів), 9) Суміжні програми та стратегії, 10) включення до Програм сфер, прямо не пов’язаних з розвитком ГС. 11) Неврегульоване співвідношення між Національною Стратегією, регіональними Програмами та Планами заходів.

Внаслідок наведених недоліків і за відсутності методики оцінки діючої нацстратегії (відповідальнсіть членів Коорд ради) автори аналізували стан виконання 41 завдання нацстратегії здебільше на підставі оцінки опитаних експертів. Отже автори дійшли таких висновків: 6 з 41 завдання можна вважати виконаними (14,6%). 11 з 41 завдання можна вважати частково виконаними (26,83%),. 24 з 41 завдання можна вважати не виконаними (58,53%).

Весь цей перелік має надати загальне уявлення щодо діючої стратегії, а більше детальну інформацію щодо причин, наслідків і т.п. від дослідників можна переглянути за наведеними посиланнями та прямо зараз під час спільнотворення. 

Чи врахували ці дослідження і Вашу думку?  Що на Ваг погляд має бути враховано для наступних кроків? Заповнюйте онлайн форму https://forms.gle/8Vw4iFQACsuFL7167, та долучайтесь до спільнотверення! як з аналізу діючої стратегії так і для створення стратегії ГС 2021+ 

Посилання:

  • Діюча стратегія ГС (2016-2020), щорічні плани дій та звіти на урядовому порталі.
  • Моніторинг реалізації на регіональному рівні (2018),
  • Моніторингове дослідження№2 (2019, за проектом Ради Європи «Сприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень в Україні»), посилання
  • Моніторингове дослідження№1 (2018, Громадський супровід реалізації національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на регіональному рівні, 2018, ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення”), посилання.
  • Методика аналізу Крупника виконання регіональних Програм сприяння розвитку ГС (для 2017 року та у І кварталі 2018 року), посилання 
  • Коордрада – Координаційна рада сприяння розвитку громадянського суспільства, створена Указом Президента України від 4 листопада 2016 року № 487/2016 (Положення та склад) посилання

* Про ініціативу та перебіг подій дивіться на Просторі за посиланням 


Останні публікації цього розділу:

З 1 червня на ГО очікують нові форми заяв для реєстраційних послуг

Як в обставинах індустрії 4.0 жінкам витягнути себе з безробіття

Як маленьким громадам запустити антикорупцію?

7 найтиповіших помилок у залученні волонтерів (Відео)

Як громадськості залучити безробітних до самозайнятості

Чи є для вас актуальним визначення “Громадянського суспільства”?