Як використовувати ШІ в комплаєнсі?

В епоху цифрових технологій дедалі частіше використовується штучний інтелект (ШІ), що спрощує роботу та заощаджує час. Передусім ШІ вже стає корисним інструментом у діяльності державних органів та бізнесі. 

Звичайно, ми бачили скандальні історії, коли юристи використовували ШІ для підготовки процесуальних документів та негативні наслідки від цього. Водночас, провідні бізнеси вже впроваджують посаду фахівця з ШІ. То ж чи варто використовувати ШІ в антикорупційній роботі і як це зробити без шкоди для організації. Поговоримо далі. 

Антикорупційний комплаєнс – це відповідність системі норм, правил та цінностей, що регулюють корпоративні відносини між співробітниками та забезпечують ведення прозорої та ефективної діяльності певної організації, з метою запобігання чи боротьбі з корупційними діями, а також система заходів щодо управління ризиками у разі недотримання антикорупційного законодавства. Чи доброчесности використовувати ШІ для роботи? Як унормувати його використання для полегшення операційних процесів організації?

Згідно з Концепцією розвитку штучного інтелекту в Україні штучний інтелект –  організована сукупність інформаційних технологій, із застосуванням якої можливо виконувати складні комплексні завдання шляхом використання системи наукових методів досліджень і алгоритмів обробки інформації, отриманої або самостійно створеної під час роботи, а також створювати та використовувати власні бази знань, моделі прийняття рішень, алгоритми роботи з інформацією та визначати способи досягнення поставлених завдань.

Сьогодні ШІ – це помічник чи навіть особистий асистент для багатьох професій “в офісі”: провести аналіз великого масиву даних, підготувати коротку публікацію, зробити презентацію, навіть підготувати листа чи документ. З усім цим ШІ впорається за хвилини. Проте якщо для технічних робочих і невеликих задач- він не несе шкоди, то як бути зі складними аналітичними та інтелектуальними процесами антикорів? 

Як зʼявився ШІ в сфері боротьби з корупцією в Україні 

Як не дивно, можна впевнено сказати, що використання ШІ в боротьбі з корупцією в Україні було започатковано ще у 2018 році, що пов’язано з доповненням електронної системи публічних закупівель Prozorro технологією ШІ Dozorro, завданням якої стала оцінка ризик-факторів кожного тендеру та відбір підозрілих даних. Результати перевірки Dozorro надсилалися до організацій громадянського суспільства, які здійснювали моніторинг публічних закупівель, на основі зібраних даних робили висновки щодо наявності порушень та скеровували скарги до відповідних органів. Впровадження Dozorro можна вважати позитивним внеском у боротьбі з корупцією, оскільки за результатами бета-тесту, алгоритм ШІ допоміг виявити, що на 26% більше тендерів було з необґрунтованим вибором переможця, на 37% більше тендерів з безпідставною дискваліфікацією учасників, а також на 29,8% більше зі змовою між учасниками тендеру.

Проте, офіційне схвалення застосування ШІ в антикорупційній сфері вперше було встановлено в Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні, що схвалена у 2020 році. Одним із завдань застосування ШІ у сфері публічної політики визначено підвищення рівня доброчесності в діяльності посадових осіб та державних службовців.

Згодом використання ШІ поширилося на державні органи, а саме в червні 2023 року Національне антикорупційне бюро України заявило, що використовуватимете ШІ при розслідуванні кримінальних справ. У грудні 2023 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) вирішило змінити підхід до перевірки декларацій чиновників і почати використовувати ШІ. 

Більш того, у грудні 2024 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) затвердив Засади використання інструментів штучного інтелекту, з метою використання суддями та працівниками апарату ВАКС інструментів штучного інтелекту під час виконання завдань, покладених на нього. Таким чином, наразі ШІ активно використовується органами державної влади у виявленні корупції.

Як же ШІ може оптимізувати процеси в антикорупційному комплаєнсі?

Роль ШІ в антикорупційному комплаєнсі може відігравати важлвие місце в умовах цифрової трансформації бізнесу та державного управління. ШІ допомагає не тільки виявити порушення, щоб запобігати їм. Але і підвищити загальну ефективність системи комплаєнсу та прозорості бізнесу. Як і в будь-якому бізнес-процеси, ШІ полегшує операційні процеси, автоматизує аналітичні процеси, особливо коли це стосується аналізу великих масивів відкритих даних про контрагентів або кандидатів на посади. Крім того, він може сприяти спрощенню окремих етапів процесу ідентифікації ризиків під час аналізу середовища і навіть запропонувати деякі рішення для впливу на корупційні ризики.  Інколи, ШІ може допомогти проаналізувати антикорупційні політики в інших організаціях, визначити сильні та слабкі сторони цих документів. Ця інформація може стати основою для розробки кращи антикорупційних документів вже для вашої організації. Тут важливо не зловживати ШІ, адже лишається спокуса створити документ повністю за допомогою ШІ. Але це не завжди правильний шлях, адже ШІ не може розуміти ваші внутрішні процеси і правильно адаптувати кращі практики під середовище вашої організації.

ШІ не повинен замінювати осіб, які уповноважені на здійснення перевірок, вирішенню ситуацій конфлікту інтересів  або розгляду повідомлень викривачів. Він може бути допоміжним інструментом, що сприяє побудові ефективної антикорупційної комплаєнс-системи.

Переваги та недоліки використання ШІ в антикорупційному комплаєнсі

Використання ШІ може мати як недоліки, так і переваги. Необхідно враховувати, що мова йде про комп’ютерний механізм, що не здійснює інтеректуальний аналіз, а використовує наявний набір вхідних даних. Проте як і людина може припуститися помилок. В використанні ШІ завжди треба розуміти, що його потрібно перевіряти, коригувати, а навіть інколи перепитувати про його висновки. Крім того, важливо використовувати платні та останні версії додатку, адже він постійно вдосконалюється. Ну останнє, але основне, правильно писати свій промт. Ви маєте підлаштувати або навіть адаптувати його під себе, пояснити що саме і чому ви хочете отримати, спілкуйтесь, надавайте ввідні дані. Крім того, завжди намагайтесь перевіряти посилання та його відсилки на джерела. 

До переваг використання ШІ можна віднести: 

• зниження витрат на аудит та аналіз даних;
• підвищення ефективності, скороченні часу на окремі аналітичні процеси, які не потребують інтереклуального рішення, або ж економія часу на підготовчі технічні роботи, необхідні для наступних кроків у роботі;
• швидке та легке збирання та аналізу базової інформації про потенційних партнерів, перевірки їх на зв’язки з особами, що можуть нашкодити діяльності організації, наприклад, співпраця партнера з державою-агресором;
• автоматизація складних процесів та можливість аналізувати великий обсяг інформації, зокрема алгоритми ШІ здатні виявляти закономірності, які не завжди можна виявити суто людськими ресурсами;
• можливість прогнозувати зони потенційної корупційних проявів в бізнес-процесах, прогнозування корупційних ризиків;
• відстеження тендерів та визначення наявності конфлікту інтересів між учасниками, виявляє їх фіктивність;
• мінімізація людського втручання в процес аналізу даних, що зменшує ризик неправомірних дій з боку третіх сторін під час розслідувань корупційних справ.

Недоліками використання ШІ є: 

• недосконалість систем ШІ може призводити до помилок, наприклад, упередженість і дискримінація, що проявлятиметься у випадку необґрунтованому висновку, а інколи і хибні дані без реальних посилань. ; 
• можливе розповсюдження конфіденційної інформації та особистих даних осіб;
• не врегулювання на законодавчому рівні використання ШІ, що створює проблему в разі необхідності притягнення до відповідальності.

Можуть виникати й інші виклики використання ШІ, але це вже залежить від окремо створеної моделі, що виникнуть у процесі її випробування та роботи.

Практика застосування ШІ в інших країнах

У Великій Британії компанія Xapien розробила ШІ-платформу, яка надає можливість перевіряти нових клієнтів, постачальників та партнерів на наявність зв’язків з корупційними схемами. Дана система може проводити глобальні перевірки за лічені хвилини, що значно прискорює процеси комплаєнсу в фінансовому секторі. На самому сайті компанії можна заповнити форму, щоб записатися на 30-хвилинну демонстрацію в реальному часі для проведення комплексної перевірки (due diligence).

JPMorgan Chase впровадив систему на основі штучного інтелекту щодо автоматизації та вдосконалення механізмів дотримання встановлених вимог, а також покращення своїх зусиль щодо боротьби з відмиванням грошей. Ця система використовує алгоритми машинного навчання для аналізу даних клієнтів та виявлення потенційних ризиків. Інтеграція рішень на основі штучного інтелекту в процеси дотримання вимог для боротьби з відмиванням грошей дозволила банку виявляти шахрайські документи шляхом аналізу тенденцій та порушень, що значно покращило здатність виявляти шахрайську діяльність.

У Валенсії було запроваджено Saler – це комп’ютерна система, яка аналізує дані, що генеруються Адміністрацією Женералітату Валенсії, з метою раннього попередження. Це допоможе виявляти будь-які можливі порушення, зловживання або ризики шахрайства та корупції заздалегідь, а також запобігати випадкам корупції.

Система використовує величезний обсяг інформації, що обробляється Женералітатом Валенсія, а також бази даних реєстраторів, нотаріусів та організацій інтелектуальної власності для аналізу будь-яких адміністративних процедур, що цікавлять посадових осіб, відповідальних за дотримання законодавства. Дана система передбачає пошук ризиків, що можуть стосуватися інформаційної безпеки, тендерів та загалом дотримання норм законів.

У Боготі діє VigIA – це система на основі штучного інтелекту, призначена для контролю за контрактами з високим ризиком корупції та неефективності, що укладаються мерією Боготи. Система використовує дані з Електронної системи державних закупівель Колумбії (Secop) через Національне агентство державних закупівель (Colombia Compra Eficiente) для прогнозування ризиків корупції в кожному контракті. Метою VigIA є виявлення контрактів мерії Боготи з високим ризиком корупції та неефективності, використовуючи дані, надані Електронною системою державних закупівель.

Проєкт Європейського Союзу Digiwhist – це інструмент великих даних, створений для виявлення шахрайства на європейському рівні у сфері державних закупівель. Проєкт обробляв показники та публічні дані й підтримує тісну співпрацю з організаціями, що спеціалізуються на викритті корупції, наприклад Xnet. Метою даного проєкту є надання даних про державні витрати у сфері державних закупівель з показниками управління та процедурою моніторингу, що сприяє викриттю порушень, а отже, посилює підзвітність та прозорість державних адміністрацій. Проєкт полягає у систематичному зборі, структуруванні, аналізу та поширення інформації про державні закупівлі та механізми, що підвищують підзвітність державних службовців у всіх країнах ЄС та інших країнах. Зокрема, збирається та підлягають оцінці дані на мікрорівні, використовуючи інформацію з окремих транзакцій державних закупівель та фінансових структур і структур власності компаній-переможців. Ці дані пов’язані з інформацією про сукупні дані декларацій, про активи та доходи з метою виявлення потенційних конфліктів інтересів у системі державних закупівель, а точніше, для виявлення системних вразливостей у відповідному законодавстві та його впровадженні.

Роль штучного інтелекту вже значно впливає на організації та інші сфери суспільства. Використання штучного інтелекту в антикорупційному комплаєнсі є корисним інструментом, що значно спрощує роботу для відділів комплаєнсу в організаціях та компетентним органам, що уповноважені здійснювати перевірки. 

ШІ в антикорупційному комплаєнсі відкриває нові горизонти для приватних компаній, тому що забезпечує вищий рівень безпеки, прозорості та підзвітності. Він може вплинути на не лише зниження ризиків, але й зміцнює довіру до бренду певної організації та підвищує конкурентоспроможність на ринку. 

У майбутньому роль штучного інтелекту в антикорупційній сфері може зростати, зумовлюючи нові можливості для підтримки високих стандартів доброчесності та етики в бізнесі, а також створенні нових інструментів, що допомагатимуть у боротьбі з корупцією.