За 13 років статус закордонного українця отримали 10 тисяч осіб

З 2006 року по кінець 2018 року статус закордонного українця отримали 10 322 іноземці та особи без громадянства.Про це йдеться у відповіді Міністерства закордонних справ на запит ГО "Європа без ...

DJx6I-AUIAEhu_e
За 13 років статус закордонного українця отримали 10 тисяч осіб

З 2006 року по кінець 2018 року статус закордонного українця отримали 10 322 іноземці та особи без громадянства.

Про це йдеться у відповіді Міністерства закордонних справ на запит ГО “Європа без бар’єрів”.

Зокрема, у 2018 році цей статус отримали 567 осіб, у 2017 – 481, у 2016 – 664. Найбільша кількість осіб отримувала статус закордонного українця у 2008 і 2013 роках – 1274 і 1184 відповідно. Найменше нових закордонних українців з’явилося 2015 року – лише 185. Закон про статус закордонного українця було ухвалено 2004 року, а перші рішення про надання статусу – 2006-го.

Для порівняння – Карту поляка з 2008 по 2017 рік отримали понад 100 тисяч українців і близько 120 тисяч білорусів.

“Навіть після 10 років існування статус закордонного українця та переваги, які він надає, залишається маловідомим документом – як серед українців за кордоном, так і серед представників державних служб в Україні, які стикаються з власниками цього статусу, і не знають, які права він дає. Крім цього, самі ці переваги – безкоштовна вища освіта, право на дозвіл на постійне проживання поза квотою імміграції, право на довгострокову візу, хоча і відчутні, але все ж менші, ніж, наприклад, у польського аналогу – Карти поляка”, – розповіла виконавча директорка ГО “Європа без бар’єрів” Ірина Сушко.

На думку експертів “Європи без бар’єрів”, українські органи влади, і передусім, МЗС, повинні активніше провадити політику інформування про можливість стати “закордонним українцем”. Крім того, можливо, сам цей статус потребує реформування в бік розширення можливостей, які отримують його власники.

Нагадаємо, наразі щонайменше 5 країн ухвалили або планують ухвалити законодавство, спрямоване на залучення трудових ресурсів з України.

Тому експерти “Європи без бар’єрів” вважають, що для виправлення ситуації з втратою українських робочих кадрів потрібна активізація і координація зусиль державних органів в трьох напрямках. По-перше, це належне виконання закону «Про зовнішню трудову міграцію», спрямованого на спрощення повернення українських трудових мігрантів. По-друге, реалізація політики залучення та повернення нащадків емігрантів з діаспори. Третім є активізація політики залучення на український ринок праці громадян інших країн.

Довідка. Згідно з законодавством, закордонний українець – це особа, яка є громадянином іншої держави або особою без громадянства, і має українське етнічне походження або походить з України. Такі особи можуть звернутися до Міністерства закордонних справ, щоб отримати посвідчення закордонного українця. Посвідчення дає низку переваг порівняно зі “звичайними” іноземцями – право на безоплатну вищу освіту (у рамках квот), право на отримання посвідки на постійне проживання поза рамками імміграційних квот, для візових країн – право на отримання 5-річної візи, спрощену процедуру отримання громадянства, працевлаштування тощо.

Текст опубліковано у рамках проекту “Громадська оцінка й адвокація змін до державної політики надання громадянства“, який виконується ГО «Європа без бар’єрів» під егідою Української Національної Платформи Форуму Громадянського суспільства Східного Партнерства за сприяння Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках грантового компоненту проекту «Громадська синергія»

Фото: Посольство України в Мексиці


Тематика публікації:          

Останні публікації цього розділу:

Підліткам – про права та правоохоронців

У Гребінці до Водохреща провели майстер -клас з рукоділля

Міжнародна організація з міграції продовжує набір підприємців-ВПО до участі у тренінгах із розвитку власного бізнесу

235 порушень свободи слова зафіксовано в Україні у 2018 році – дослідження ІМІ

ІМІ відкриває “гарячу лінію” для журналістів

Менська та Сновська громади працюють над посиленням потенціалу освітніх мереж