Як зробити вивіз на стихійні звалища – безглуздим? Еко-стратегія Присиваської ТГ

Типові для сільських громад екологічні виклики останніх років – сміттєвий та лісорубний, - значно ускладненні для Присиваської громади: особливості клімату та землекористування, а також унікальна ...

Еко-стратегія
Як зробити вивіз на стихійні звалища – безглуздим? Еко-стратегія Присиваської ТГ

Типові для сільських громад екологічні виклики останніх років – сміттєвий та лісорубний, – значно ускладненні для Присиваської громади: особливості клімату та землекористування, а також унікальна загроза зниження Західного Сиваша, що в перспективі може перетворити його на вкриту товстим шаром солі пустелю. Обговоренню цих стратегічних питань було присвячено робочу зустріч експертів Причорноморського центру політичних і соціальних досліджень з активом Присиваської громади.

В розробленій у 2018 році Стратегії, екологічним питанням відведено доволі скромне місце кількох завдань в складі однієї операційної цілі: ліквідувати стихійні сміттєзвалища, створити в кожному селі центри збирання сміття, проводити роз’яснювальну роботу з метою підвищення екологічної свідомості.  Інші теми, хоча і згадувались при розробці Стратегії, проте тоді не знайшли підтримки більшості аудиторії. Тому їх обговоримо в наших наступних матеріалах, а поки про цю єдину прописану в документі тему – сміття.

Влітку 2020 радою прийнято звіт з поточної реалізації Стратегії. В ньому ліквідація стихійних звалищ визнана формально виконаною частково: кілька звалищ було вичищено, та в примітках про перешкоди справедливо зазначено, що низька екологічна свідомість громадян робить очищення безглуздим – стихійні звалища швидко відновлюють.

Центри збирання ТПВ створено в адміністративному центрі і в усіх старостинських округах. Фактично – це майданчики на території населених пунктів, що виконують роль міні-полігонів. Туди комунальні підприємства звозять відходи усіх бажаючих за помірну плату в 6 грн, туди ж потрапляє сміття з вичищених стихійних звалищ. Та попри свою демократичність, система є недосконалою: маючи практичний вибір, багато хто  викидає безкоштовно на стихійне звалище.

Разом з тим, класичний варіант збирання з централізованим вивезенням на один полігон зіткнеться з певними труднощами: всі землі громади за межами водоохоронної зони морської затоки не просто мають сільськогосподарське призначення, але й фактично використовуються під рільництво. Ні власники паїв, ні громада як розпорядник комунальних земель, не готові до виведення частини їх з використання.

Визначитися з можливістю й параметрами централізованого збирання за обов’язкову абонентську плату допоможе фокус-групове опитування та подальше експертне консультування з владою громади. Так чи інакше, лише централізоване збирання в доступних місцях і обов’язкова абонентська плата захистять землі громади від повторного утворення стихійних звалищ. Якщо контейнери ближче та зручніше за лісосмугу, край поля, чи приморський солончак; якщо так чи інакше треба платити – везти своє сміття на стихійні звалища стає безглуздим.

Контакти ГО «Причорноморський центр політичних і соціальних досліджень»:  

Херсон, Придніпровський узвіз, 1 оф. 8, тел. +38 0552 34442, факс +38 0552 34442 

За постійними оновленнями роботи організації можна слідкувати за посиланням:

На веб-платформі www.pcpsd.org.ua

В соціальній мережі www.facebook.com/pcpsd.org.ua

 

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety .

Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

Новий безоплатний курс про терапевтичне письмо від Ірени Карпи

В американському університеті презентували виставку з історії «Щедрика»

Клуб Добродіїв шукає менторів/ок для участі в проекті підтримки підлітків

"Майбутнє конкурентоспроможності Європи" та його уроки для євроінтеграції України

Рейтинг інституційної спроможності відновлення малих і середніх громад до 150 тис. мешканців на прикладі Дніпропетровської області (пілот)

Кодимська громада розпочала розробку стратегії розвитку