Україна як лабораторія пошуку рішень на глобальні виклики – український досвід у сфері боротьби з корупцією

Кожна сфера нашого суспільного життя потребує професіоналів, особливо вони необхідні на найвищих щаблях управління. Ідеться про державних службовців, топ-менеджерів компаній, управлінців, які ...

Додано:
ua-ur

843915EA-2281-440B-A385-7AFC1F7B08A6
Україна як лабораторія пошуку рішень на глобальні виклики – український досвід у сфері боротьби з корупцією

Кожна сфера нашого суспільного життя потребує професіоналів, особливо вони необхідні на найвищих щаблях управління. Ідеться про державних службовців, топ-менеджерів компаній, управлінців, які виробляють політику і задають нові правила. І в цьому контексті один з напрямків, який “шкутильгає”, на думку активістів, є кадри, які займаються антикорупційною політикою. Якою має бути професійна освіта борців з корупцією? Які навички та компетенції допоможуть рухатися в напрямку подолання цього явища? Чому так важливо говорити про кадрову політику і професійність нових співробітників антикорупційних органів? Як громадські активісти та науковці запроваджують систему антикорупційної освіти на державному рівні? Розповідають гості програми “Активізація з Людмилою Тягнирядно” молодша аналітикиня менеджерського просвітницького проєкту “Київські антикорупційні тури центру “ACREC” Аліна Лось, а також менеджерка освітніх програм центру “ACREC” Марія Мамедбекова.

Чи можна людину “навчити” нульової толерантності до корупції? Марія Мамедбекова вважає, що це цілком можливо, якщо правильно до цього підійти. І в цій справі також велике значення має науковий підхід. Цей підхід є досить унікальним, оскільки являє собою міждисциплінарну програму. Всупереч поширеній думці, що для боротьби з корупцією достатньо знань лише у галузі права, комплексний підхід потребує знань з політології, соціології та економіки. Оскільки з корупцією ми стикаємося в усіх аспектах життя, треба вивчати всі ці аспекти.

На думку Аліни Лось, питання нульової толерантності до корупції є досить складним, тому що ми зростаємо в культурному середовищі, яке нас так чи інакше привчає з самого раннього дитинства до певної практики та правил гри, які є усталеними в суспільстві.

Враховуючи наявність поколінь, які несуть певну пам’ять і певні стереотипи та стандарти поведінки, обидві гості програми визнали необхідність освітніх антикорупційних програми, які могли б змінити світогляд і поведінку людини. Так, Аліна Лось зазначила, що запровадженої їхнім центром магістерської програми у Києво-Могилянській академії для цього замало, і антикорупційний рух має починатися ще здитячих садочків та середньої школи. Необхідно користуватися вікном можливостей, але системні зусилля потребують набагато більше часу. Марія Мамедбекова в цьому зв’язку зазначила, що люди, які закінчили сертифікатні програми, вже займаються просвітництвом у школах та дитячих садках, організовують семінари з вчителями.

Прокоментувавши досвід Литви, де усвідомлення необхідності боротьби з корупцією втілилося в шкільній антикорупційній освіті, Аліна Лось визнала, що коли йдеться проантикорупційну світу, багато хто уявляє її як щось складне і “дуже наукове”. Насправді ж формування антикорупційної свідомості перш за все стосується знання прав і обов’язків держави перед громадянином, і навпаки. Вона також висловила думку, що зараз не вистачає курсів, які пояснюють прості речі: що таке податки, звідки вони беруться, або право на безплатну медицину та безплатне навчання. І саме такі знання мають даватися ще у школах або дитячих садочках як перший крок до формування нульової толерантності до корупції.

Марія Мамедбекова зупинилася на сертифікованій програмі та магістерській програмі центру “ACREC”. Обидві програми є міждисциплінарними, тобто, охоплюють основи політології, методологію, курси з права на доступ до публічної інформації, розслідування корупційних правопорушень, з запрошенням детективів НАБУ, суддів, адвокатів, прокурорів. Магістерська програма є повнішою і потребує більше зусиль, оскільки є формальною академічною програмою.

Аліна Лось представила проєкт “Київські антикорупційні тури” як приклад неформальної освіти в сфері антикорупції. У межах цього проєкту пересічні громадяни можуть отримати знання, просто записавшись на екскурсію містом для ознайомлення з антикорупційними механізмами у спрощеному, загальному вигляді. За словами Аліни Лось, є багато випадків, коли люди після таких турів зверталися до антикорупційних громадських організацій, почали формувати інформаційні запити й навіть намагалися проводити свої власні невеличкі розслідування.

До розмови долучається виконавча директорка та співзасновниця громадської організації “Центр протидії корупції” Дарина Каленюк. Вона дала оцінку роботі НАЗК, НАБУ, ДБР та інших антикорупційних органів, наголосивши, що ці органи мають різну є компетенцію, зумовлену незалежністю цих органів. Як приклад навела Національне антикорупційне бюро – орган, який створювався з нуля, за дуже прозорою системою підбору кадрів. На думку Дарини Каленюк, якість співробітників НАБУ в рази більша, ніж в інших правоохоронних органах, завдяки бажанню працівників давати результати і реагувати на великі корупційні правопорушення. Водночас такі органи, як ДБР та нацполіція, не були сформовані належним чином через брак політичної волі.

Також Дарина Каленюк схвально відгукнулася про навчання протидії корупції:

”Питанням корупції дуже багато маніпулюють. Важливо мати систему знань, яка дає розуміння причини корупції та розуміння, які інструменти можна застосовувати для протидії великій політичній, адміністративній корупції та дрібній побутовій корупції. Я дуже рада, що в нас у Києво-Могилянській академії є спеціальний науково-освітній центр, у якому є ціла магістрська програма навчання протидії корупції. Це довгострокова інвестиція, але я сподіваюся, що люди, які проходять це навчання, потім з чітким розумінням і фаховим підходом зможуть іти на державні посади… Тому такий академічний підхід є виправданим. Водночас дуже важливо, щоб у державних органах, які протидіють іншим правопорушенням, була належна система підбору кадрів”.

Як людина, що навчалась у Сполучених Штатах і має закордонну світу, Дарина Каленюк зазначила, що будь-яка закордонна освіта змінює спосіб мислення і підхід до рутинних справ, і порадила використовувати таку можливість. При цьому зазначила, що в Україні насправді вже є набагато більше напрацювань і вивчених уроків з протидії корупції, ніж у багатьох країнах світу:

“Нас зараз сприймають як лабораторію пошуку рішень на глобальні виклики, в тому числі й на такий виклик, як корупція. Тому з часом у нас можна буде повчитися людям, які захочуть запровадити зміни, зокрема, зі Східної Європи та Центральної Азії. Побачити, як на пострадянському просторі можна побудувати сильні інституції та розбудовувати такі інструменти, як електронні декларації, “Прозоро” та інші.”

З огляду на власний український досвід Аліна Лось та Марія Мамедбекова, які свого часу в рамках проєкту “ACREC” організовували конференцію, залучаючи до діалогу університети та громадські організації Вірменії, Грузії, Молдови та Киргизстану, а також відомих експертів США та Чехії, розповіли, як іноземці відреагували на українську академічну антикорупційну освіту.

”Наші партнери з великим ентузіазмом приїхали, тому що у них цей шлях лише починається. Україна насправді є першою країною на пострадянському просторі, яка запровадила такі освітні антикорупційні, програми. І тому вони фактично приїхали перейняти наш досвід, повчитись у нас. За результатами цієї конференції ми підписали меморандум про співпрацю. Вони хочуть перейняти наш досвід, і ”ACREC” став лідером у цьому русі, і ми будемо передавати свій досвід, допоможемо сформувати такі освітні програми”, – зазначила Марія Мамедбекова.

Аліна Лось підкреслила важливість консолідації зусиль з організаціями з інших пострадянських країн і повідомила, що за результатами вищезгаданої конференції було започатковано євразійську антикорупційну мережу. Як відомо, існує антикорупційна академічна мережа на глобальному рівні. Мережу на пострадянському просторі було створено за її принципом, і вже зараз розпочато перші напрацювання по основних напрямках діяльності. Планується розбудова спільної аналітики, спільних освітніх продуктів та досліджень, обмін студентами.

Серед проблем, пов’язаних з навчанням, Марія Мамедбекова визнала наявність “кадрового голоду”, браку викладачів на недостатній професійний рівень деяких з них. Вона розповіла, що за таких умов довелося шукати закордонних спеціалістів, які могли б поділитися досвідом і, у свою чергу навчити наших спеціалістів. Крім того, оскільки програма є міждисциплінарною, залучалися спеціалісти з інших галузей – доступу до публічної інформації, мережевого аналізу, економіки. 

До розмови долучається голова громадської організації “Автомайдан Вінниччина” Таїсія Гайда. Як громадська активістка, вона відзначила, що її однодумців регіонах мають набагато менше компетенції для боротьби з корупцією і набагато менше знань. Вона пояснила це тим, що київські громадські організації мають більший доступ до ресурсів і, відповідно, можуть собі дозволити наймати кращих експертів або консультантів для здійснення ефективнішої антикорупційної політики. Таїсія Гайда привернула увагу до того, що міжнародні донори рідко дають гроші регіональним громадським організаціям, тому останнім доводиться самим навчатися підвищувати рівень своєї компетенції.

Громадським активістам у регіонах не вистачає антикорупційних знань. Критично не вистачає. Навіть зараз, через шість років після Майдану, багато чого не змінюється, тому що ми не вміємо правильно тиснути на місцеву владу. Не йдеться про те, щоб навчитися палити шини та збирати людей. Ми не знаємо, що далі робити з цими людьми, що робити з владою і як виходити з цього конфлікту за допомогою діалогу, вирішувати питання з залученням ЗМІ,” – поділилася своєю стурбованістю Таїсія Гайда.

Повертаючись до теми університетської освіти, зокрема, стосовно збільшення кількості осередків та поширення на інші навчальні заклади України, Марія Мамедбекова зазначила, що в деяких юридичних університетах є курси, які так чи інакше пов’язані з протидією корупцію, але вони є не міждисциплінарними, а вузькоспеціалізованими, спрямованими на правників, і висловила побажання, щоб антикорупційна освіта поширилася по всій Україні. Також вона відзначила наявність двох онлайн-курсів на платформі “Prometheus”, які стосуються боротьби з корупцією та написання антикорупційних аналітичних матеріалів.  

Загалом небайдужим громадянам Марія Мамедбекова порадила користуватися лайт-версією академічних програм, відвідувати запропоновані екскурсії, звертатися до експертів – ці заходи адресовані усім, навіть тим, хто не має спеціальної підготовки.

Слухати ефір 

Джерело: Українське радіо 


Тематика публікації:            

Останні публікації цього розділу:

Маріанна Кіяновська: «Пандемія радикально руйнує довіру до всього»

Кошти на будівництво амбулаторій не використовували ефективно: висновки Рахункової палати по Тернопільській області

Від сьогодні діють нові форми заяв у сфері державної реєстрації

Хто такі «бізнес-ангели» і як вони можуть допомогти у залученні коштів для вашого проєкту?

Сесія Тернопільської міської ради - що нового?

Стартує інформаційна кампанія про процедури голосування на місцевих виборах