Точка відліку: 5 проєктів-учасників української делегації на IDFA

Уже другий рік поспіль Docudays UA за підтримки Держкіно України організовує українську делегацію авторів документального кіно на одному з найбільших та найшанованіших фестивалів – IDFA. 

Окрім цього, у конкурсних програмах Україну представлять три стрічки. Кожна з них – особливе авторське кіно. Новий фільм Аліни Горлової «Цей дощ ніколи не закінчиться» та стрічка Адріана Пірву й Олени Максьом «Не все буде добре» беруть участь у конкурсі IDFA Competition for First Appearance, що презентує дебютні повнометражні роботи молодих режисерів та режисерок. А до студентського конкурсу IDFA увійшов також фільм українського режисера Станіслава Данилишина «Табір».
 
Варто зауважити, що торік фільм Аліни Горлової «Цей дощ ніколи не закінчиться» був учасником української делегації на кінофестивалі в Амстердамі, а нині має свою світову прем’єру на IDFA. Цьогорічної осені ми продовжуємо вже гарну традицію представлення української документалістики на фестивалі – фільми, на чиї прем’єри очікуємо в наступні роки. 
 
Усього до делегації було відібрано 5 проєктів. Режисер Роман Любий працює над документальним фільмом «Залізні метелики», який з різних точок досліджує події довкола збиття літака МН17 на Сході України у 2014 році. Автор(к)и стрічки «Історії дерев’яного коника», Уляна Осовська та Денис Страшний, взялися за інтимний і поетичний фільм-спостереження з елементами анімації, що розкриває життєву філософію старого монаха і художника, який багато років дотримується обітниці знаходити щось добре в кожному дні. А Таїсія Кутузова  розповідає у своїй майбутній роботі «Зикрий рота!» історію юнака Сергія, який розслідує корупцію у рідному селі Гатне під Києвом. 
 
Майбутній проєкт Оксани Карпович «Грози шепочуть» є поліфонією інтимних голосів, що описують жіночий досвід і насилля на тлі бурхливої української дійсності та буднів провінції; задумка виникла на тлі реальної історії вбивства прабабусі режисерки. Не менш особиста історія і у Олександри Чупріної. «Перлина абсурду» – і квест пошуку слідів її прапрадіда, репресованого у 1938 році, і спроби врятувати стару Одесу від джентрифікації.
 
Детальніше про те, що і як підштовхнуло авторів п’яти проєктів-учасників делегації до роботи над їхніми стрічками – читайте тут. 
 
Власне, участь документального проєкту в делегації – це можливість розширити мережу своїх професійних контактів. Амстердамський кінофорум існує понад 30 років і вже кілька десятиліть упевнено лишається на позиції головного форуму документального кіно у світі. Торік до складу делегації увійшло 10 проєктів, серед яких був і фільм «Цей дощ ніколи не скінчиться». Своїми фаховими спостереженнями та враженнями режисерка фільму Аліна Горлова поділиться під час онлайн-зустрічі 20 листопада о 19:00, одразу після світової прем’єри своєї роботи. Традиційно трансляцію українською мовою можна буде переглянути на DOCUSPACE, на Youtube-каналі та на фестивальній Facebook-сторінці.

Джерело: Docudays UA.