Презентація попередніх результатів дослідження Місцевого індексу прав людини

Громадські активісти презентували попередні результати своїх досліджень, проведених в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу та урядів Данії, ...

Додано:
legal_dev_network

офіс тренінг семінар
Презентація попередніх результатів дослідження Місцевого індексу прав людини

Громадські активісти презентували попередні результати своїх досліджень, проведених в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу та урядів Данії, Нідерландів, Швейцарії та Швеції. Які прогалини в програмах соціального захисту існують в регіоні? Як місцева влада у Донецькій та Луганській областях допомагає людям, що опинились в складних життєвих обставинах та чого бракує в окремих громадах? Відповіді на ці та інші питання далі.

ЩО ТАКЕ МІСЦЕВИЙ ІНДЕКС ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ЙОГО МЕТА

Марина Куприкова, Євген Полтенко, Тарас Щербатюк

На фото: зліва на право Євген Полтенко, керівник проєкту, виконавчий директор ГС «Мережа правового розвитку» та Тарас Щербатюк, експерт проєкту та керівник Черкаської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини.

Тарас Щербатюк, експерт проєкту та керівник Черкаської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини:

«П’ятнадцять активістів з підконтрольних уряду України територій Донецької та Луганської областей. 

В Донецькій області це такі громади: Бахмут, Волноваха, Дружківка, Краматорськ, Маріуполь, Слов’янськ. 

В Луганській області це Красноріченська ОТГ, Кремінна, Лисичанськ, Новоайдар, Новопсков, Рубіжне, Сєвєродонецьк, Станиця Луганська, Щастя.

Упродовж 2020 року ініціативні мешканці досліджували ситуацію у соціальній сфері своїх громад з використанням інструментарію Місцевого індексу прав людини. Загалом Місцевий індекс прав людини (далі МІПЛ) — це моніторинговий інструмент, що дозволяє проілюструвати впровадження реформ на місцевому рівні через підхід заснований на правах людини. 

Дев’ять напрямів МІПЛ пропонують, свого роду, мапу забезпечення громадою прав людини та демонструють перспективи та виклики запроваджених реформ. Від безпечного середовища та належного водопостачання до здійснення демократії участі та якості наданих адміністративних послуг. 

Сьогодні монітори презентують результати дослідження за напрямками соціального захисту вразливих категорій та дотримання гідного рівня життя, ми зможемо побачити реальну картину сильних та слабких сторін».

Євген Полтенко, керівник проєкту, виконавчий директор ГС «Мережа правового розвитку» 

«Реформа місцевого самоврядування (децентралізація) передала значні ресурси і повноваження територіальним громадам. Зростають можливості для громад, але, водночас, і зростає їх відповідальність. Забезпечення прав людини, створення можливостей для всебічного розвитку особистості, доступу мешканців до процесів підготовки та ухвалення рішень є такою ж відповідальністю місцевого самоврядування, як і центральних органів влади. Зараз, напередодні місцевих виборів, особливо актуальним є розуміння того, що права людини, доступ до правосуддя та рівних можливостей є основою для сталого розвитку громад. Ці питання не тільки не менш важливі, а базові для інших сфер життєдіяльності громади – інфраструктури, охорони здоров’я, освіти, соціального забезпечення тощо».

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ. ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ЕКСПЕРТІВ ТА МОНІТОРІВ.

Загальне фото залу

На фото: презентація попередніх результатів дослідження Місцевого індексу прав людини у Донецькій області, м. Краматорськ

Під час презентацій 19 та 20 жовтня експерти та монітори презентували попередні результати досліджень МІПЛ в обох областях. Попереду дослідження ще двох напрямків «Безпека» й «Доступ до правосуддя» та доопрацювання вже отриманої інформації. Мета цього проєкту — допомогти владі та місцевим мешканцям побачити реальну картину: які є досягнення, що існує, але про нього ніхто не знає, які прогалини та виклики та що з ними робити? Далі буквально кілька основних висновків з майбутніх моніторингових звітів. 

20_Презентація від Наталії Єсіної

На фото: онлайн-презентація в м. Сєвєродонецьк від Наталії Єсіної, експертки проєкту, виконавчої директорки Північної правозахисної групи, Суми.

Наталія Єсіна, експертка проєкту, виконавча директорка Північної правозахисної групи, Суми:

«Кожен звіт містить конкретні рекомендації із вдосконалення ситуації у громаді. Сьогодні ми презентуємо дослідження в контексті соціального захисту: «Гідний рівень життя» та «Соціальний захист вразливих категорій населення». Провівши дослідження ми побачили особливості громад та їх проблематику. 

За напрямом «Соціальний захист вразливих категорій» монітори зафіксували наступні зони розвитку: 

  1. Бракує необхідної інформації про програми соціального захисту, а, відповідно, й звітів з їх виконання. 

Рекомендація: висвітлювати власну діяльність, активізувати сайти, сторінки в соцмережах та звітувати про виконання програм та заходів.

  1. Відсутність доказів можливості висловлення громадської думки та її врахування.

Рекомендація: розробити графік громадських або публічних слухань  щодо формування заходів та програм з соціального захисту населення. Також дієвим рішенням може стати створення робочої групи при міській раді для збору пропозицій від громадськості та проведення аналізу можливості їх врахування під час прийняття місцевих програм та заходів. 

  1. Проблема «район-громада». Робота ведеться райдержадміністрацією, і ми бачимо, що місцева влада з різних причин приділяє мало уваги, не турбується про розширення кола і якості соціальних послуг. 

Рекомендація: місцевій владі проводити власну роботу, формувати свої програми, забезпечувати фінансування заходів та послуг.

За напрямом «Гідний рівень життя» монітори зафіксували наступні зони розвитку: 

  1. Відсутні програми подолання бідності.

Рекомендація: прийняти відповідні програми з урахуванням базових потреб вразливих категорій населення та тих осіб, що мають ризики опинитися за межею бідності.

  1. Недостатнє сприяння якісному отриманню громадою послуг ЖКГ за доступними тарифами.

Рекомендація: при узгодженні тарифів ЖКГ місцевій владі відстоювати інтереси громади, враховуючи матеріальні можливості людей з низьким рівнем доходів».

Марина Куприкова

На фото: Марина Куприкова, моніторка громад Краматорськ та Слов’янськ

Марина Куприкова, моніторка громад Краматорськ та Слов’янськ, розповіла про процес та результати досліджень, відзначимо головні моменти: 

«Результати дослідження напряму «Соціальний захист вразливих категорій населення у м. Слов’янськ». 

Ми отримали позитивне враження від співпраці зі Слов’янською міською радою, а безпосередньо — з Управлінням соціального захисту населення. Відчувалась відкритість та налаштованість на співпрацю, протягом години після надання запиту вже вийшли на зв’язок і були готові підготувати для нас необхідну інформацію. 

Складнощі — це робота з сайтом, бо у відкритих джерелах важко знайти міські програми, а тим паче звіти за ними. 

За цим напрямом, в цілому, в результаті моніторингу було виставлено 9 балів з 10. Для отримання найвищого балу забракло лише інформації про залученість громади до прийняття рішень в рамках програм соціального захисту, був використаний лише один інструмент — електронне звернення, не було проведено жодних фокус-груп чи опитувань населення. 

Ключові позитивні враження: 

  • у місті достатньо програм для покращення соціальної сфери;
  • відбувається багато заходів для родин, що потрапили у складні життєві обставини.

Рекомендації: 

  • приділити більше уваги забезпеченню житлом дітей-сиріт; 
  • приділити увагу питанню доступності для людей з інвалідністю, особливо для людей з порушенням зору;
  • запрошувати до обговорень важливих соціальних рішень ширше коло осіб. 

Напрям «Гідний рівень життя» теж позитивно вразив і за ним Слов’янськ набрав 7 балів з 8. Ми не змогли поставити один бал через те, що монітором не було виявлено активних дій органу місцевого самоврядування (ОМС) з встановлення справедливих тарифів ЖКГ для населення: 

  • більше лобіювання в інтересах громадян вартості комунальних тарифів з урахуванням матеріальних можливостей людей, що мають низькі доходи;
  • ОМС розглянути можливість прийняття місцевих довгострокових програм з пільгового кредитування (у тому числі іпотечного) будівництва або придбання житла для ВПО.

Результати дослідження напряму «Соціальний захист вразливих категорій населення у м. Краматорськ».

У місті Краматорськ теж пішли на співпрацю і відділ соціального захисту був готовий до надання інформації, але з міською радою виявились складнощі з термінами надання інформації, вони постійно переносились. Загалом Краматорськ отримав за цим напрямом, також 9 балів.  

Ключові позитивні враження: 

  • набагато краща ситуація, у порівнянні з іншими громадами, з вільним доступом до звітів та програм, але недоліком є їх давнина, вони датовані 2017-2018 роками;

Рекомендації:

  • розширити допомогу для малозабезпечених громадян похилого віку (хоспіс, домашній догляд, тощо);
  • в територіальному центрі для осіб з інвалідністю впровадити посаду перекладача з жестової мови;
  • організувати безкоштовне харчування немовлят для родин за межею бідності;
  • більше висвітлювати інформацію на сайті про програми, заходи та можливості для людей в складних життєвих обставинах.

Приємно відзначити, що за напрямом «Гідний рівень життя» у Краматорську за 2 роки, які минули з попереднього моніторингу, стався значний прогрес. Якщо тоді це було всього 4 з 8 балів, то цього року громада отримала всі 8 балів. 

Єдиною рекомендацією є враховувати можливості місцевих мешканців, особливо тих, хто опинився у складних життєвих обставинах, при узгоджені вартості комунальних тарифів.

Загалом, влада Краматорська дбає про людей, котрі знаходяться за межею бідності та намагається створювати для них всі необхідні умови». 

Лілія Дудник

На фото: Лілія Дудник, моніторка громади Бахмут

Лілія Дудник, моніторка громади Бахмут, розповіла про виклики з якими зіштовхнулась під час моніторингу: 

«Проводячи дослідження за напрямком «Соціальний захист вразливих категорій населення», як і в багатьох інших моніторів одним з головних викликів було отримати доступ до інформації. Зрештою, ми налагодили зв’язок з Бахмутським соціальним центром сім’ї, дітей та молоді, який надав нам всю необхідну інформацію. Хоча заходів з соціального захисту проводиться досить багато, Бахмут із 10 балів набрав 5. Нашими основними рекомендаціями, для покращення у майбутньому результатів моніторингу є:

  • більше залучати населення до розробки програм, враховувати їх думку, проводити збори громадян, опитування, тому що, на жаль, зараз подібних заходів дуже-дуже мало;
  • приділити увагу питанню доступності в місті, забезпечити безбар’єрність середовища (наприклад, ми маємо лише один світлофор для людей з вадами зору). 

Що стосується напряму «Гідний рівень життя», тут Бахмут набрав 6 балів з 8. Тут нашою рекомендацією буде: 

  • приділити увагу безхатченкам, адже зараз діє лише один пункт обігріву і немає жодних інших програм для цієї категорії населення».

НАСТУПНІ КРОКИ

Євген Полтенко, керівник проєкту, виконавчий директор ГС «Мережа правового розвитку» 

 «Моніторинг дозволяє отримати об’єктивну оцінку та розробити рекомендації для удосконалення роботи органів місцевої влади. Моніторингові групи передають результати своєї роботи до місцевого самоврядування. Далі саме від місцевої влади буде залежати, чи будуть ці напрацювання і рекомендації використані, чи відбудуться зміни. 

На завершальному етапі проєкту, у листопаді 2020, у Донецькій та Луганській областях відбудуться публічні дискусії. Ми хочемо представити для заінтересованих осіб повні результати моніторингових досліджень. Окрім цього, ми підготуємо проєкти адвокаційних кампаній для того, щоб впроваджувати рекомендації досліджень для кожної з областей (Донецька та Луганська).

Очікуємо, що за результатами дослідження ми підготуємо фінальний звіт з рекомендаціями щодо вдосконалення послуг правосуддя та безпеки у регіоні вцілому. Це стане своєрідною «дорожньою мапою» для діяльності місцевих партнерських організацій за цим напрямом у майбутньому. Ми ставимо за мету представити фінальний звіт дослідження на національному рівні, у Києві, у грудні 2020».

20_Євген Полтенко, Сергій Кошель, Тарас Щербатюк

На фото: зліва на право Євген Полтенко, керівник проєкту, Сергій Кошель, координатор проєкту у Луганській обл., Тарас Щербатюк, експерт проєкту

Проєкт «Посилення експертного потенціалу ОГС Донецької та Луганської областей для здійснення моніторингу доступу до правосуддя та безпеки на місцевому та обласному рівнях» втілюють у життя дві національні спілки правозахисних організацій — Мережа правового розвитку та Українська Гельсінська спілка з прав людини, які об’єдналися з партнерськими організаціями з Донецької та Луганської областей, в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу та урядів Данії, Нідерландів, Швейцарії та Швеції.


Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма  розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і  можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча  та сільськогосподарська організація ООН (ФАО). 

Програму підтримують тринадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС),  Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Великої  Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії


Тематика публікації:            

Останні публікації цього розділу:

Чому Україна пасе задніх у протидії тютюновому лобізму?

Фільм «Віч-на-віч» у грудні на DOCUSPACE: зустріч, що переверне їхні життя

«Креативна Європа» в Україні запустила безкоштовний онлайн-курс про залучення грантів

Мешканці окупованих територій отримують в нас українські паспорти без прописки, а потім за це їх штрафують - юристи

Розбіжності в трактуванні історичних подій стають підґрунтям для ефективнішої публічної дипломатії України

CSR Ukraine та USAID Проєкт енергетичної безпеки розробили навчальні матеріали для залучення дівчат в енергетику