Підсумки громадської інвентаризації сміттєзвалищ
Проєкт «Громадська інвентаризація несанкціонованих сміттєзвалищ» реалізує ГО «Молодь сходу України» за організаційної підтримки ГО «Взаємодія-Плюс» у межах Програми ООН із відновлення та розбудови ...
Додано:
Olena Pashchenko
Проєкт «Громадська інвентаризація несанкціонованих сміттєзвалищ» реалізує ГО «Молодь сходу України» за організаційної підтримки ГО «Взаємодія-Плюс» у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції.
Проєкт охопив Біловодську, Рубіжанску, Щастинську громади у Луганськйй області та Добропільську у Донецькій області.
В переважній більшості населених пунктів неналежним чином організована система поводження з відходами. Не відпрацьовано схема збору, утилізації відходів, а тому вулиці, лісосмуги, ліси, берега річок, ставків, перетворилися в стихійні сміттєзвалища величезної кількості різних відходів. І ця проблема не вирішується роками.
Загальна характеристика відходів, що видаляються:
- залишки (пил, порошок, грудки) та суміші засобів хімічного оброблення рослин;
- залишки обрізання дерев та догляду за посадками;
- відходи препаратів хімічних, медичних, фармацевтичних та засобів захисту(медичні маски, гумові рукавички, одноразовий одяг);
- відходи комунальні (міські);
- будівельні відходи;
- тара з паперу та картону гофрованих некондиційний
- небезпечні відходи(лампи денного освітлення, які містять ртуть, відпрацьовані батарейки та акумулятори, медичні препарати тощо).
Незважаючи на вимоги Законів України, Постанов КМУ, наказів різних міністерств та відомств, санітарних норм та правил, стан та санітарно–епідемічна ситуація сміттєзвалищ твердих побутових відходів є вкрай незадовільними.
Інша серйозна проблема – розташування сміттєзвалищ. Для зменшення негативного впливу на життєдіяльність людини цілого ряду шкідливих хімічних елементів, а також сполук, таких як: азот, діоксид вуглецю, сірчаний ангідрид, оксид вуглецю, сірководень, фенол, формальдегід та багато інших, які є продуктами гниття, розпаду побутових відходів,– має бути встановлена від цих об’єктів до житла санітарно – захисна зона, яка складає не менше 500м.
Однак, до значної кількості населених пунктів ця відстань не дотримується, а складування відходів здійснюється в безпосередній близькості від людського житла, забруднюючи воду підземних джерел, ставків, річок, повітря, ґрунту, що несе в собі пряму загрозу для здоров’я їх мешканців. Незадовільним – є те, що власниками – балансоутримувачами сміттєзвалищ в Біловодській, Щастинській та Рубіжанській ТГ Луганської області, Добропільській ТГ Донецької області протягом багатьох років практично нічого не робиться з поліпшення їх технічного стану. Це знайшло своє підтвердження під час обстежень громадської інвентаризації несанкціонованих сміттєзвалищ, проведених з 1.11. по 5.11.2021р.
В результаті обстежень, встановлено, що на цих об’єктах значна кількість різних «летючих» відходів розноситься вітром на величезні відстані від місць їх складування, забруднюючи навколишнє середовище. Порушується регламент складування відходів, не здійснюється їх сортування та знешкодження. На сміттєзвалищах відсутні облаштовані під’їзні дороги з твердим покриттям, шлагбаум або в’їзні ворота, ваговий майданчик та охорона, а тому часто автотранспорт доїхати до місця складування відходів просто не може, а тому скидає відходи не доїжджаючи до нього. Значна кількість об’єктів не забезпечена технологічними механізмами для ущільнення, рекультивації твердих побутових відходів.
Встановлено загальні порушення вимог експлуатації обстежених сміттєзвалищ у Біловодській, Щастинській та Рубіжанській ТГ Луганської області, Добропільській ТГ Донецької області, а саме:
- не розроблено проекту об’єкту;
- відсутність гірничого відводу при видаленні в надра;
- порушення правил пожежної безпеки;
- незадовільний стан захисних споруд, не здійснюється збір і відведення поверхневого стоку;
- порушення регламенту складування відходів скиду рідких відходів;
- не визначена санітарно-захисна зона;
У зв’язку з недотриманням вимог щодо облаштування місць видалення відходів, а саме: відсутність на них інженерного облаштування для збору та відведення поверхневих стоків, донних та бортових ізоляційних екранів, обвалування по периметру, постійних підпалів і тління тіла сміттєзвалища– відбувається інтенсивне забруднення підземних, ґрунтових та поверхневих вод , ґрунтів, повітря та негативного впливу на стан здоров’я населення.
На усіх обстежених сміттєзвалищах, разом із побутовими відходами проводиться складування відходів І класу небезпеки, що категорично заборонено (люмінесцентні лампи, відпрацьовані автомобільні шини, тощо), що є вкрай небезпечним для природи та людини.
Всупереч вимогам нормативно – правових документів, майже на всіх обстежених сміттєзвалищах не проводяться моніторингові дослідження води підземних джерел водопостачання, атмосферного повітря, ґрунту, відкритих водойм, як наслідок – заходи щодо унеможливлення інтенсивного забруднення природнього середовища не здійснюються.
Результатом такої незадовільної роботи по утриманню сміттєзвалищ є відхилення якості питної води від гігієнічних нормативів по мікробіологічних та санітарно – хімічних показниках із найближчих криниць та артезіанських свердловин, які використовуються населенням для питних потреб, забруднення ґрунтів, атмосферного повітря, води відкритих водойм. Наслідки їх впливу виявляються у рівні захворювання у людей органів дихання, серцево–судинної системи, кровотворення, неврологічної системи.
У більшості випадків, робота відповідальних посадових осіб зводиться не до проведення заходів з належного утримання та облаштування цих об’єктів, а лише до розробки «Паспортів місць видалення відходів» з переліком в них існуючих на сміттєзвалищі порушень(це в кращому випадку ). Але деякі об’єкти не мають ніяких супровідних документів. При цьому, кошти громади витрачаються не на поліпшення стану сміттєзвалищ, а на розроблення Паспортів, які потім ніхто не дивиться і не виконує рекомендації в них вписані.
Висновки:
- Несанкціоновані сміттєзвалища є джерелом інтенсивного забруднення земель, атмосфери та підземних вод. Вплив на територію, умови землекористування і геологічне середовище проявляється у відчуженні земель, порушенні території й зміні рельєфу під час будівництва, можливій активізації екзогенних процесів, зміні гідрогеологічних характеристик і умов поверхневого стоку, небезпеці розвитку ерозії, збільшенні навантажень на ґрунти, формуванні специфічних техногенних зон, забрудненні ґрунтів нафтопродуктами.
- На стихійних сміттєзвалищах не ведеться облік відходів, що унеможливлює забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, екологічної безпеки навколишнього природного середовища, запобігання розвиткові небезпечних геологічних процесів і явищ.
- Питання екологічно безпечного поводження з побутовими відходами згідно з Програмами поводження з відходами у Донецькій області 2016-2020 роки та Луганській області з 2009-2020 роки є досить гострим, зокрема, через: недостатню оснащеність контейнерами та незадовільний технічний стан більшості з них, що погіршує ефективність послуг по збору відходів; відсутність системи збору небезпечних компонентів побутових відходів. Подальше утворення та стихійне виникнення сміттєзвалищ твердих побутових відходів без будівництва та облаштування спеціальних полігонів є незаконним та небезпечним.
Для довідки:
Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).
Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.
#UNRPP #ВзаємодіяПлюс
UNDP Ukraine / ПРООН в Україні Взаємодія Плюс