У пошуках системних рішень: гуманітарне реагування від Півдня до Півночі

На п’ятому році повномасштабної війни гуманітарне реагування в Україні все ще стикається з проблемами. В одних громадах допомога дублюється: кілька організацій закривають ті самі потреби, не знаючи одна про одну, в інших — люди залишаються без уваги. 

Прикордонні громади живуть в інформаційному вакуумі, команди вигорають, фінансування від міжнародних партнерів скорочується, а нормативна база для розподілу допомоги досі не врегульована. Що з усім цим робити — відповідь шукали учасники/ці експертного обговорення «Гуманітарне реагування від Півдня до Півночі: як організаціям підсилити одна одну у 2026 році», яку організувала Мережа правового розвитку (далі — Мережа, МПР) в партнерстві з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» за фінансової підтримки уряду Великобританії.

В онлайн заході взяли участь представники/ці локальних, національних і міжнародних громадських організацій та благодійних фондів  із Херсонської, Миколаївської, Сумської, Чернігівської, Дніпропетровської, Запорізької та інших областей, представники/ці органів влади на рівні областей та районів, керівники/ці громад, волонтери/ки, активісти/ки та медійники/ці. Розповідаємо більше про дискусію та її підсумки.

Єдина мета — спільні дії

«Ключова проблема сфери гуманітарного реагування полягає не лише у нестачі ресурсів у сучасних умовах, — зазначила виконавча директорка Мережі правового розвитку Ольга Настіна. — Часто на перший план виходить відсутність зв’язку між потребами людей і громад та організаціями, які можуть допомагати. Саме тому ми в Мережі правового розвитку почали розбудовувати механізм локальної координації гуманітарного реагування Link».

Ольга Настіна підкреслила: МПР націлена не на фіксацію проблем і можливих рішень. Організація планує системний перехід до спільної адвокації.

Проєктний менеджер МПР і координатор кластеру води, санітарії та гігієни (WASH) у Миколаївській області Віктор Алхімов додав, що скорочення міжнародного фінансування робить координацію між організаціями не бажаною, а необхідною. 

Проєктний менеджер МПР, координатор кластеру води, санітарії та гігієни у Миколаївській області Віктор Алхімов

«Усі ми як представники гуманітарної сфери є тими, хто може закривати велику кількість потреб у громадах, які держава зі зрозумілих  причин зараз не в змозі задовольняти. Тому нам, як ніколи, треба об’єднуватися і злагоджено працювати», — акцентував Віктор Алхмімов.

Link — інструмент, який бачить те, чого інші не помічають

Link — механізм для збору, верифікації та моніторингу гуманітарних потреб у Миколаївській та Херсонській областях. Механізм реалізує МПР у партнерстві з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансування уряду Великобританії. Із вересня 2023 року команда Link побудувала стійку присутність у деокупованих громадах.

Нині механізм охоплює 25 громад Півдня, понад 340 населених пунктів, 17 фахівців, які базуються у Миколаєві, Херсоні й Зеленодольську Дніпропетровської області збирають непомічені гуманітарні та юридичні потреби й понад 1000 інформантів на місцях. Інформанти — це місцеві сіл і селищ у деокупованих громадах: соціальні працівники, освітяни, представники влади, активісти. Що два тижні вони комунікують зі спеціалістами/ками МПР — телефоном або особисто — і актуалізують дані про потреби. Кожну заявлену потребу, перш ніж вона потрапить на платформу, верифікують мінімум із двох незалежних джерел.

Платформа Link має два кабінети: громади і ОГС. Перший — для повідомлення потреб: представники громади вносять категорію, кількість, населений пункт і опис. Кабінет ОГС — для організацій, які готові ці потреби задовільняти: через каталог можна знайти актуальні запити, відфільтрувати за ключовими словами чи населеним пунктом і забронювати потребу — повністю або частково, вказавши плановану дату виконання. Після підтвердження з обох сторін партнер отримує контакти представника громади і виходить на прямий зв’язок.

«Створюючи Link, ми виходили з розуміння, що є великий пласт непомічених потреб у громадах, — пояснив Віктор Алхімов. — І найкраще, що ми можемо зробити, — це об’єднати зусилля, розуміти, який ресурс є, і уникати дублювання». 

Більше про розгортання та впровадження Link — у посібнику.

На платформі Link може зареєструватися будь-яка організація. Для цього необхідно лише залишити заявку на доступ і після підтвердження із боку Мережі правового розвитку отримати доступ до Кабінету ОГС. Крім безпосереднього закриття потреб, платформа накопичує масив даних, корисний для планування: організації можуть використовувати аналітику при підготовці проєктних заявок, а також для адвокації викликів на рівні кластерів та національних координаційних структур.

Херсонщина: різні громади — різний контекст

Досвідом роботи з Link поділилася провідна керівниця регіонального напряму взаємодії та розвитку громад — Херсонський регіон громадської організації «Десяте квітня» Ольга Карташова. Ця організація охоплює своєю діяльністю всі деокуповані громади Херсонщини.

Провідна керівниця регіонального напряму взаємодії та розвитку громад — Херсонський регіон громадської організації «Десяте квітня» Ольга Карташова

«Наші соціальні працівники/ці беруть верифіковані потреби з платформи Link і ми ефективно співпрацюємо», — розповіла Ольга Карташова. 

Особливо цінним, на думку Ольги Карташової, є те, що Link фіксує потреби у дуже віддалених населених пунктах, де інших гравців гуманітарного реагування немає. 

«Фахівці/чині Link збирають і верифікують поодинокі потреби у населених пунктах, де ми часто не бачимо ані інших громадських організацій, ані мобільних груп», — зауважила представниця ГО «Десяте квітня».

Вимір, який партнерка вважає критичним — це безпека. 

«Безпекова ситуація дуже часто не дозволяє швидко потрапити в громаду. Але запит від неї все одно має бути і він має бути актуалізованим», — наголосила Ольга Карташова.

Тобто навіть коли фізичний доступ закритий, мережа інформантів дозволяє тримати руку на пульсі.

Контекст Херсонщини, за словами Ольги Карташової, не може бути однорідним: частина громад на відстані 10-20 км від лінії фронту живе в режимі кризового реагування, тоді як ті, що ближчі до Миколаєва чи Кривого Рогу, вже думають про відновлення і стратегічний розвиток.

Ще одна тенденція, яку фіксує партнерська організація: попри всі виклики, навіть поряд із лінією фронту виникають нові молоді локальні організації, які готові брати невеликі гранти і підтримувати свої громади. 

«Таких організацій стає все більше, і населення починає розуміти, що може робити громадський сектор», — зазначила Ольга Карташова.

Сумщина: сталий тандем влади і громадськості

Довжина кордону Сумщини з росією — 562 км, а відстань від міста Суми до лінії зіткнення вже скоротилася до 18-20 км. Міста Шостка і Глухів — так само знаходяться впритул до кордону. За таких умов будь-яка координація вимагає особливих умов довіри.

Виконавча директорка ГО «Північна правозахисна група» Наталія Єсіна

Виконавча директорка членської організації МПР із Сум «Північна правозахисна група» Наталія Єсіна зафіксувала якісну зміну: «Якщо у 2022-му ми діяли стихійно, по-волонтерськи, хаотично, закриваючи найбільш базові потреби, то у 2026-му ми перейшли до моделей сталого партнерства».

Північна правозахисна група від початку повномасштабного вторгнення свідомо знижувала конкурентність: об’єднала надавачів допомоги на Сумщині для регулярних неформальних зустрічей поза кластерами, щоб оновлювати дорожні карти, не дублювати напрямки і перенаправляти запити між собою. 

«Якщо щось надзвичайне трапляється, ми без проблем один до одного перенаправляємо», — розповіла Наталія Єсіна.

Серед рекомендацій, які озвучила керівниця ГО — посилення ролі регіональних координаторів, які знають специфіку регіону й можуть адаптувати міжнародні стандарти до реальних умов.

Заступниця голови Сумської обласної державної адміністрації — начальника обласної військової адміністрації Олена Кірєєва представила погляд із боку влади і зосередилася на двох викликах. Перший — нерівномірність.

Заступниця голови Сумської обласної державної адміністрації — начальника обласної військової адміністрації Олена Кірєєва. Фото: Сумська ОВА

«Деякі громади перенасичені, а деякі не мають можливості отримувати достатньо допомоги. Ми це бачимо і намагаємося скеровувати партнерські фокуси туди, де потреба є», — розповіла Олена Кірєєва.

Другий виклик на Сумщині — залежність від донорів.

«Значна частина допомоги надходить від міжнародних організацій. Це створює ризик нестабільності у разі зменшення підтримки. Потрібен резерв», — наголосила посадовиця.

При цьому Сумська ОВА готова бути майданчиком між громадами і партнерами.

«Якщо ви будете працювати поодинці й без координації, ця допомога не буде раціонально використана, — сказала Олена Кірєєва і додала для тих, хто ще вагається звертатися до влади: Стукайте — і вам відчинять. Якщо ви не говорите про себе, про вас буде важко дізнатися».

Чернігівщина: практичний досвід гнучкого гуманітарного реагування

Інша північна область — Чернігівська — також має свою специфіку: тут немає обов’язкової евакуації. Через це організаційне навантаження лягає або на самих людей, або на громадські організації.

Керівниця програм членської організації МПР «Чернігівський громадський комітет захисту прав людини» Наталія Кулікова описала ситуацію, добре знайому прикордонним регіонам:

«Люди в громадах — як на безлюдному острові, де поруч 10-15 людей, і на цьому — все».

Підключитись до цифрових систем, знайти організацію на карті, зателефонувати на гарячу лінію — для жителів прикордонних сіл часто неможливо фізично.

Системним викликом Наталія Кулікова назвала відсутність координації у гуманітарному реагуванні:

«Чернігівська та Сумська області живуть в умовах постійних безпекових ризиків, прикордонних обстрілів, руйнування інфраструктури та повторних хвиль переміщення населення. Велике значення має швидка локальна координація, мобільність команд та здатність адаптовувати гуманітарну допомогу до постійно змінюваної ситуації. Проблема виникає тоді, коли один збирає потреби, інший — роздає допомогу, третій — надає послуги, а між собою вони не координуються».

На переконання Наталії Кулікової, для областей Півночі викликами залишається кадрове навантаження на місцевих фахівців, обмежений доступ до спеціалізованих послуг та необхідність постійної міжсекторальної взаємодії. Водночас саме ці умови сформували значний практичний досвід гнучкого гуманітарного реагування, роботи у малих громадах, побудови локальних партнерств та адаптації допомоги до умов тривалої кризи.

«Такий досвід може бути корисним для інших регіонів України, які стикаються зі схожими викликами», — зазначила Наталія Кулікова.

Дніпропетровщина і Запоріжжя: виклики тилового хабу і правовий глухий кут

Голова членської організації МПР «Центр підтримки місцевих ініціатив» Олексій Кормілецький охарактеризував Дніпропетровщину як область із подвійною роллю: тиловий логістичний хаб, що постійно адаптується до потоків внутрішньо переміщених осіб. Це вимагає, за його словами, переходу від гострого реагування до комплексної підтримки.

Голова ГО «Центр підтримки місцевих ініціатив» Олексій Кормілецький

«У 2026 році ми вже маємо думати не лише про закриття гострої потреби, а й про те, що буде з людиною далі. Чи вона інтегрується в громаду? Чи вирішить юридичні питання? Чи не залишиться сам на сам зі своїми проблемами після завершення проєкту?», — пояснив Олексій Кормілецький.

Він також закликав учасників/ць обговорення до інституційної чесності.

«Громадський сектор не стане сильнішим, якщо ми показуватимемо лише красиві результати. Потрібно говорити про те, що не спрацювало — де ми не дійшли до людей, де не врахували локальний контекст», — наголосив голова ГО.

Голова членської організації МПР із Запоріжжя «Стратегії і технології ефективного партнерства» (СТЕП) Олексій Агєнтаєв порушив проблему, яка, за його словами, гальмує навіть наявну допомогу.

Голова ГО «Стратегії і технології ефективного партнерства» (СТЕП) Олексій Агєнтаєв

«Є міжнародна організація, що готова допомогти. А реалізація допомоги гальмується. Причина у тому, що мало хто розуміє, яким чином це оформити і звітувати на законодавчому рівні. Кілька департаментів перекидають одне на одного відповідальність. Тим часом 30 000 продуктових наборів чекають розподілу, коли ж хтось візьме на себе зобов’язання», — поділився невтішним досвідом Олексій Агєнтаєв.

Питання порядку денного

Підсумовуючи захід, учасники сформували спільну рамку для подальшої адвокації. Серед ключових питань:

— нормативне врегулювання обліку, зберігання та розподілу гуманітарної допомоги, щоб організації могли впевнено приймати і звітувати про допомогу без правового ризику;

— посилення локальних команд і регіональних координаторів, здатних адаптувати стандарти до специфіки конкретногї області;

— розширення інформаційного доступу до платформи Link для усіх прикордонних і прифронтових громад, що фізично відрізані від цифрових інструментів і координаційних систем;

— перехід від конкуренції до партнерства в умовах скорочення донорського фінансування.

Мережа правового розвитку зафіксувала всі озвучені виклики гуманітарного реагування  і повідомила про них Міністерство соціальної політики. Із цим відомством, яке ініціювало об’єднання волонтерів і благодійників, МПР нещодавно започаткувала тісну взаємодію. Підсумок експертного обговорення — це лише початок наступного етапу роботи — адвокаційного.

Викладені в матеріалі висновки, інтерпретації зібраної інформації тощо є виключно позицією авторів і не відображають думок донорів і партнерів проєкту.

Механізм локальної координації гуманітарного реагування Link впроваджує Мережа правового розвитку у співпраці з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансової підтримки уряду Великобританії.