Неформальна зайнятість в Україні: причини, наслідки, можливі рішення

Вже понад місяць триває проєкт з дослідження правових проблем неформально зайнятих осіб, який за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” впроваджує Мережа правового розвитку. Команда проєкту вже ...

Додано:
legal_dev_network

zajnati
Неформальна зайнятість в Україні: причини, наслідки, можливі рішення

Вже понад місяць триває проєкт з дослідження правових проблем неформально зайнятих осіб, який за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” впроваджує Мережа правового розвитку. Команда проєкту вже розпочала надавати юридичні консультації цій категорії населення та ретельно готувати ґрунт для проведення “польового” дослідження. Далі про перші результати та відповіді на найактуальніші питання, які вдалося дослідити експертам проєкту у результаті кабінетного (аналітичного) дослідження. 

Нагадаємо, Мережа правового розвитку за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” розпочинає новий соціально важливий проєкт “Вплив пандемії COVID-19 на правові потреби неформально зайнятих осіб в Україні”.

На фото: Наталія Кулікова, експертка проєкту, представниця Чернігівського громадського комітету захисту прав людини

Наталія Кулікова експертка проєкту сьогодні відповідає на питання щодо того, які важливі аспекти проблеми були проаналізовані під час кабінетного (аналітичного) дослідження в рамках нашого проєкту. 

Наталія, поясніть, будь ласка, що таке “неформальна зайнятість”?

Цікаве питання. В першу чергу тому, що неформальність є складним, багатомірним і заплутаним соціальним явищем. До речі, це не є проблемою, виключно пострадянських країн чи України, з нею стикається будь-яка країна, незалежно від рівня економічного розвитку, просто вона може бути у різних проявах. Неформальна економіка охоплює понад половину світової робочої сили та більш ніж 90% мікро- і малих підприємств у всьому світі. 

Неформальна зайнятість – це загальна кількість неформальних робочих місць на будь-яких підприємствах формального або неформального секторів або у домогосподарствах впродовж певного періоду. Фактично це діяльність у неформальному секторі економіки та виникає тоді, коли економіка країни не може задовольнити потреби людей.

Наскільки ця проблем є суттєвою в Україні? 

З’ясовано, що у 2020 році в Україні 26,5% економічно активного населення – а це понад 4 млн осіб – отримують тіньові доходи. Обсяг неофіційних надходжень економічно активного населення складає близько понад 22 млрд 543 млн грн. При цьому розрахована оцінка є заниженою, оскільки не враховує внесок осіб з «дуже високим прибутком».

Проте в Україні останні роки тривають тенденції в напрямку зменшення рівня неформальної зайнятості населення. За оцінками експертів, до неформального сектору економіки, на різних умовах, залучене практично все населення України. 

Дуже наглядну інфографіку було розміщено у Статистичному збірнику Держстату України «Економічна активність населення України 2018»:

Наталіє, ми розуміємо, які негативні наслідки створює неформальна зайнятість як для держави, так і для самих неформально зайнятих осіб? 

Так, саме тому і було розпочато цей проєкт, адже ніхто раніше не проводив детального дослідження, та не знає, на які небезпеки себе наражають особи, що працюють неофіційно. 

Аналізуючи ситуацію під час кабінетного дослідження, ми прийшли до висновку, що неналежний рівень дотримання законних прав громадян України у сфері трудових відносин призводить до правових проблем через:

  • негідні умови зайнятості та праці, а також небезпеку умов праці;
  • заниження заробітної плати та/або її затримки; 
  • незаконну практику штрафів, порушення домовленостей щодо розміру заробітної плати тощо (особливо це стосується порушення прав трудових мігрантів);
  • перешкоджання професійному розвитку працівника та офіційному визнанню здобутих знань і навичок; 
  • незаконне та неналежне звільнення; 
  • перешкоджання участі у колективному захисті трудових прав; 
  • неможливість юридичного захисту прав власності та господарчих контрактів незадекларованих самозайнятих осіб та інших некорпоратизованих виробничих одиниць;
  • перешкоджання перспективам розвитку на довгостроковій і сталій основі; 
  • формування ситуації недобросовісної конкуренції, коли підприємства та самозайняті особи, що сумлінно дотримуються вимог законодавства, програють у конкуренції за показниками витрат на підприємницьку діяльність; 
  • зменшення податкових надходжень, що може призвести до неспроможності держави надавати публічні послуги (наприклад, з охорони здоров’я, освіти, правосуддя, оборони, безпеки тощо) і зрештою до необхідності підвищення ставок податків для законослухняних суб’єктів господарювання; 
  • збільшення навантаження на систему соціального забезпечення поряд із зменшенням доходів, що може поставити під загрозу її здатність продовжувати надавати громадянам послуги з соціального забезпечення. 

У сфері соціального захисту складається ситуація, коли громадяни, які не брали участі у фінансуванні держави та соціальних фондів, користуються соціальними послугами та підтримкою. Іншими словами, людина, не сплачуючи податки, користується державними послугами, які надаються коштом податкових надходжень. Наприклад, випадки отримання неформально зайнятими особами соціальної пенсії, певної соціальної допомоги (допомога для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), допомогу по вагітності та пологам, субсидію на оплату житлово-комунальних послуг, тощо).

Окрім того, обмеження можливостей держави виконувати свої соціальні зобов’язання у сфері державного нагляду за дотриманням законів про працю та зайнятість, соціального захисту від безробіття, тимчасової та повної непрацездатності, пенсійного забезпечення тощо призводить до незахищеності її громадян.

Як вплинула пандемія COVID-19 та карантин на неформально зайнятих осіб?

Ситуація 2020 року, пандемія та карантин, як наслідок ще більше загострив проблеми як держави, так і самих осіб, котрі залишилися поза “рятівних човнів” тих послуг та матеріальної допомоги яку надає держава людям, що опинились у складних життєвих обставинах.  В процесі дослідження було виявлено як негативні, так і позитивні наслідки впливу пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 на функціонування сучасного ринку праці. Так, ключовими негативними наслідками спалаху коронавірусної хвороби COVID-19 є

  • загроза здоров’ю українських громадян
  • зниження економічної активності і обмеження руху людей
  • затримка інвестиційних процесів
  • зменшення кількості робочих місць
  • скорочення відпрацьованих годин
  • звуження обсягів пропозиції робочої сили
  • зниження рівня зайнятості
  • поширення неповної та неформальної зайнятості
  • зростання рівня безробіття
  • зниження рівня оплати праці
  • значні втрати доходів працівників
  • погіршення стану справ щодо соціального захисту населення
  • поява «працюючих бідних»
  • зростання нерівності.

Водночас, серед позитивних наслідків пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 слід згадати набуття нового досвіду українцями – робота з дому, скориставшись можливостями, що пропонують сучасні технології. Однак, тут потрібно згадати й про те, що робота на дому вимагає від працівників отримання додаткових навичок роботи.

Чи могли б Ви уточнити, кого відносять до категорії неформально зайнятих осіб?

Під час дослідження ми виокремили осіб, що задіяні в неформальній зайнятості, в декілька груп:

  1. працюють неофіційно/неформально (відмова в легальному працевлаштуванні або бажання самої особи не оформлювати трудові відносини);
  2. отримують частину заробітної плати неофіційно/неформально («в конверті»);
  3. надають «домашні» послуги, здійснюють кустарне виробництво;
  4. працюють неофіційно/неформально за сумісництвом;
  5. виконують тимчасові або одноразові послуги.

Хотілось би акцентувати увагу й на тому, що у стані неформальної зайнятості перебувають різні за статусом групи осіб.

По-перше, це працездатні особи, які за рівнем професійної підготовки могли б працювати в офіційній/формальній економіці, але не можуть знайти гідної роботи й не згодні працювати на тих умовах, які їм пропонуються.

По-друге, це особи, які все ж таки мають офіційне/формальне місце роботи, але через низький рівень оплати праці мають вторинну діяльність у сфері неформальної зайнятості.

По-третє, це люди, які внаслідок втрати працездатності (через вік або хворобу) не можуть конкурувати на рівних у секторах офіційної економіки і тому змушені працювати в неформальному секторі.

Нарешті, це особи, яких відлякують високі податки й жорсткий контроль над діяльністю, внаслідок чого вони не реєструють свою трудову діяльність.

Гадаю, нашим читачам буде цікаво, які висновки Ви зробили за результатами дослідження?

Щодо висновків, які були зроблені під час кабінетного дослідження, можу зазначити, що на сьогодні обсяги незадекларованої праці, як в світі, так і в Україні, є неповними, хоча постійно збираються дані різними суб’єктами на всеукраїнському рівні.

На нашу думку, найголовнішим завданням держави на сьогодні має стати мінімізація рівня неформальної зайнятості. Насамперед необхідно спрямувати зусилля на викорінення основних причин її виникнення та розвитку, не забуваючи при цьому про особливості кожної із зазначених груп суб’єктів неформальної діяльності. Адже до різних груп підходи щодо регулювання діяльності та впливу також мають бути різними.

Наталіє, які Ваші очікування від цього проєкту? Що Ви важатимете його успіхом? 

Команда нашого проєкту планує зосередитися на вивченні причин та наслідків тих правових проблем неформально зайнятих осіб, з якими вони стикаються у сфері трудових відносин.

Загалом проєкт було ініційовано задля того, щоб отримати об’єктивні дані про правові потреби та проблеми неформально зайнятих осіб, розробити рекомендації щодо подолання цих проблем для подальшого планування адвокаційної кампанії, спрямованої на вирішення цього питання або хоча б вдосконалення ситуації. 

Щодо очікувань, то вони досить серйозні у всієї команди проєкту, адже за результатами дослідження правових потреб та проблем неформально зайнятих осіб буде підготовлений аналітичний звіт з ключовими висновками та рекомендаціями, який має стати доказовою платформою для старту суспільної дискусії щодо проблематики трудових прав та неформальної зайнятості.


Тематика публікації:          

Останні публікації цього розділу:

Українська влада хоче подарувати тютюновій компанії 3 млрд грн з Держбюджету у 2021 році

Молодь Нижньодуванської ОТГ отримала можливість долучитись до місцевих справ

Спільна заява громадянського суспільства щодо ЗУ "Про оборонні закупівлі"

Чат-бот допомагає поліцейським протидіяти злочинам на грунті ненависті

ГО «Агенти змін!» запрошує в проект «Розбудова мостів між жінками-підприємницями та місцевими органами влади в регіоні Азовського моря»

Управління освітою у військово-цивільних адміністраціях. Що не так із ВЦА?