“Ми пропонуємо дещо складніший механізм, ніж просто вирізати лісосмугу і пустити на дрова”, – Степан Кушнір

Наближення опалювального сезону в умовах війни – скрутні часи для усієї країни. Проблема газової залежності сьогодні на першому місці у територіальних громадах та підприємствах держави. У цій ...

Додано:
mariia.domanska

макет_енергетичний_перехід_Відновлено
“Ми пропонуємо дещо складніший механізм, ніж просто вирізати лісосмугу і пустити на дрова”, – Степан Кушнір

Наближення опалювального сезону в умовах війни – скрутні часи для усієї країни. Проблема газової залежності сьогодні на першому місці у територіальних громадах та підприємствах держави. У цій ситуації стали ще більш актуальними є альтернативні джерела енергії. Один із виходів – перехід на те, що є дешевшим і доступнішим в Україні, наприклад, біомаса.

Раніше, ми вже писали разом із “Екоклубом” про детальну інструкцію переходу на біомасу в теплопостачанні. А нещодавно учасники коаліції   ГО «Хмельницький  енергетичний кластер» разом із Хмельницьким регіональним офісом Програми “U-LEAD з Європою” провели інформаційну сесію для територіальних громад області на тему «Можливості розвитку зеленої енергетики в умовах війни». 

Ми поцікавилися у голови правління Кластеру Степана Кушніра, голови правління ГО «Хмельницький енергетичний кластер», про опалення на біомасіяк його організація допомагає органам місцевого самоврядування реагувати на енергетичні виклики, спричинені війною. 

  • Степане, про що була інформаційна сесія «Можливості розвитку зеленої енергетики в умовах війни»? Розкажи детальніше, будь ласка. 

З початком воєнного стану відновлювана енергетика зазнала великих втрат. В першу чергу це торкається проектів приватних інвесторів, які планували повернути кошти через зелений тариф. Ми маємо забути про поняття «інвестиційний клімат» на найближчий час. Принаймні, модель підтримки ВДЕ через “зелений тариф” зараз не приваблює інвесторів. Проте, це не виключає можливості реалізації проектів, змінюється лише завдання. Основним завданням сьогодні є зменшення енергетичної залежності та підвищення енергетичної безпеки в умовах війни. Саме ці тези стали предметом для спілкування в рамках інформаційної сесії, яку ми провели для громад Хмельниччини. За підсумками зустрічі ми допомогли зацікавленим громадам зробити розрахунки для проектів сонячної та біоенергетики.  

  • Яким чином громадська організація працюватиме системно із громадами в темі біоенергетики? Що ви наразі запропонуєте громадам?

Зараз ми сповна усвідомлюємо ризики, які можуть очікувати Україну в опалювальному сезоні 2022-2023 рр., тому запропонували громадам розглянути можливість впровадження у майбутньому проектів з опалення біомасою замість використання газу. Це не нове рішення, але на сьогодні – особливо  актуальне через газовий шантаж росії. Важливим завданням для громад є забезпечення біомасою для власних потреб опалення. І тут ми пропонуємо дещо складніший механізм, ніж просто вирізати лісосмугу і пустити на дрова. Ми пропонуємо подивитись в напрямку вирощування енергетичних культур, які невибагливі до ґрунтів і дозволять планувати отримання того об’єму біомаси для опалення, яке необхідно як для комунального сектору, так і для промислових об’єктів в межах громади. Це теми, з яких ми почали комунікацію з громадами і за короткий період отримали пропозиції про співпрацю від 26 громад області, що складаємайже 50% від усіх громад. Тобто є запит на цю тему, тому ми залучили профільного експерта з біоенергетики і почали дивитись на об’єкти, які пропонують громади. Після попередньої оцінки, назбиралось понад 120 об’єктів, представники яких зацікавлені в партнерстві для встановлення твердопаливних котлів. Громади готові як на партнерство з приватними інвесторами, так фінансувати цей напрямок власним коштом. Хоч другий варіант зараз не є можливим через постанову Кабміну (постанова встановлює пріоритетність напрямків, на які можна виділяти бюджетні кошти у воєнний стан – авт.), але громади планують цим займатись, коли з’явиться такий шанс. Наша мета – це підтримувати органи місцевого самоврядування в пошуку можливостей для реалізації таких ініціатив. Перший крок – це інвентаризація об’єктів та оцінка економічної доцільності. Далі плануємо допомогти з розробкою ТЕО (техніко-економічне обґрунтування – авт.) та пошуком фінансування. 

  •  Чи ви реалізовуєте сьогодні проекти з біоенергетики? Якщо так, то якими є ці проекти, яка їх географія, тривалість впровадження? 

Спільно з учасником Хмельницького енергетичного кластеру, ТОВ «Індіан Солар», ми планували наприкінці березня цього року висадку 14 га міскантуса на Хмельниччині, проте процес зупинився через форс-мажорні обставини, які називаються «війна». Сподіваємось, що цю ідею зможемо реалізувати весною 2023 року і в області з’явиться сертифікована перша маточна плантація, з якої можна розсаджувати ризоми (саджанців) на більшу площу. 

Сьогодні працюємо над тим, щоб більше енергетичних культур зростало не лише на Хмельниччині, але й в інших областях. Запит бачимо.

Медіа-координаторка коаліції “Енергетичний перехід”, 
Марія Доманська


Тематика публікації:              

Останні публікації цього розділу:

На Харківщині діти-сироти та батьки-вихователі потребують проєктів з неформальної освіти

Зміцнюємо голос громад Донеччини: спільна мета для відновлення

Комунальне підприємство ухиляється від обліку дерев: громадська організація подала до суду

Молодь Світловодська готує масштабний фест у місті

Команда Let`s do it Ukraine відвідала Південь в рамках проєкту з подолання наслідків повені

Гуманітарні місії на Півдні тривають: волонтери додатково роздадуть 1000 обідів “Добра кухня”