Міжнародне правосуддя на національному рівні в Україні: використання уроків міжнародного досвіду

Україна подала декларацію щодо визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду стосовно злочинів згідно з Римським Статутом, які були скоєні на її території в період з листопада 2013 року. Офіс Прокурора МКС розпочав процес попереднього вивчення ситуації в Україні. Навіть за умов судового переслідування цих справ у Гаазі, їх, безумовно, буде небагато. Ці справи будуть розглядатися територіально далеко від громади, яка постраждала, тому вплив на розвиток системи правосуддя в Україні не буде значним. Створення механізму в Україні може закрити так звану “лазівку для безкарності”, стати більш доступним для громад, забезпечити розслідування інших форм тяжких злочинів, а також сприяти реформуванню та розвитку сфери правосуддя в Україні.

Це стало темою обговорення експертного круглого столу «Моделі  співпраці національних і міжнародних органів щодо розслідування міжнародних злочинів, а також їх судового розгляду», який організували Комітет з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин Верховної Ради України спільно з платформою правозахисних організацій «Правозахисний Порядок Денний». В обговоренні взяли участь народні депутати, представники Правової Ініціативи Відкритого Суспільства  (ПІВС), представники наукової спільноти та громадськості.

Під час круглого столу  відбулася дискусія щодо механізмів ефективної співпраці національних та міжнародних органів у розслідуванні злочинів проти людяності, воєнних злочинів,  а також їх подальшого судового розгляду.

Джеймс Голдстон (виконавчий директор Правової Ініціативи Відкритого Суспільства) презентував  дослідження існуючих моделей співпраці національних  і міжнародних органів, та обговорення і напрацювання пропозицій щодо створення адаптивної моделі для України.

Також було наголошено, що в інших країнах схожі механізми включали як суто національні моделі (Аргентина), так і моделі з міжнародною підтримкою (Боснія), гібридні міжнародні трибунали (Сьєрра-Леоне), а також суто міжнародні ad hocтрибунали (колишня Югославія і Руанда). В цьому документі зібрані найбільш актуальні висновки для потенційного створення такого механізму в Україні з урахуванням необхідних рішень в семи основних напрямках: мандат та правове регулювання, розташування, повноваження, відношення до національної системи, міжнародні судді та персонал, структура та склад, а також фінансування та контроль.

Довідково:

Правова ініціатива відкритого суспільства (ПІВС) використовує право для захисту і розширення можливостей людей по всьому світу відповідно до цінностей  і роботи Фондів Відкритого Суспільства. Через судові процеси, адвокацію, наукові дослідження та технічну допомогу, ПІВС прагне забезпечити засоби правового захисту при порушенні прав людини, а також сприяти утвердженню верховенства права.

Зусилля ПІВС зосереджені на відповідальності за міжнародні злочини, дискримінацію, порушення, пов’язані із національною безпекою та боротьбою з тероризмом, на реформі кримінальної юстиції, на просуванні свободи слова та інформації, на боротьбі з корупцією у сфері використання природних ресурсів.

За додатковою інформацією прохання звертатись до керівника проектів «Центру громадянських свобод» Марії Іваник: 050 70 58 672, [email protected] 

Захід проводився за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”