Працевлаштування людей з інвалідністю в Україні: можливості, реалії та досвід

На форумі «Світ без обмежень» учасники почули цікавий та актуальний виступ Олексія Домарецького з міста Київ, слухача ДУ «Центр комплексної реабілітації «Донбас-Прикарпаття», який пересувається за допомогою крісла колісного. На прикладах реальних історій Олексій розповів про основні потреби людини з інвалідністю, а також провів інтерактивну розмову з учасниками форуму.

Після отримання травми, яка призводить до інвалідності, людина потребує медичної допомоги, реабілітації, соціалізації та працевлаштування. Важливо, щоб процес працевлаштування був максимально адаптований під потреби людей з інвалідністю. Олексій поділився своєю особистою історією: до травми, після травми, планами на майбутнє та тим, як поради друзів і знайомих вплинули на рішення продовжити боротьбу за активне життя та працевлаштування. 

Олексій проаналізував ситуацію на ринку праці, зокрема навів коментарі стосовно даних із сайту Луцької міської ради, зазначивши, що понад 80% фахівців з інвалідністю в Україні не мають роботи. За його словами, однією з основних причин є відсутність належних умов для праці, а більшість роботодавців не готові створювати інклюзивні робочі місця через страх додаткових витрат або недостатню обізнаність.

Також були влучні коментарі спікера щодо державних програм підтримки. У серпні 2023 року Міністерство економіки разом із Державною службою зайнятості запровадили програму компенсації вартості облаштування робочого місця для осіб з інвалідністю. За цією програмою роботодавець може отримати до 106,5 тис. грн за працевлаштування особи з інвалідністю І групи та до 71 тис. грн – ІІ групи. 

Як отримати компенсацію? 

Роботодавець має облаштувати робоче місце для фахівця з інвалідністю протягом 90 днів з моменту працевлаштування. Після цього він подає заяву про надання відшкодування до центру зайнятості або через портал Дія. Розгляд справи триває 10 робочих днів, після чого кошти надходять на рахунок роботодавця.

«Такі програми для країни дуже потрібні, – зазначив Олексій. – Програма компенсації має на меті не лише підтримати людей з інвалідністю, але й сприяти створенню інклюзивного робочого середовища. Це особливо важливо в контексті війни, внаслідок якої зросла кількість людей з інвалідністю серед військових та цивільних».

Спікер також навів досвід Київського міського центру зайнятості та прокоментував дані цієї установи, відповідно до яких з початку 2024 року понад 600 громадян з інвалідністю отримали послуги Київського міського центру зайнятості, з яких майже 100 було забезпечено роботою. Центр пропонує активні програми працевлаштування, професійного навчання, грантів на розвиток бізнесу та компенсацій роботодавцям. 

Учасники форуму дізналися реальні історії успішного працевлаштування людей з інвалідністю: швачка Джульєтта Площинська, айтівець Олександр Демчук, майстриня Алла Палагута, які продемонстрували, що інклюзивні робочі місця – це реальність, а не мрія.

Працевлаштування людей з інвалідністю є важливим кроком до інклюзивного суспільства, тому необхідно продовжувати підтримувати програми компенсації, створювати належні умови для праці та змінювати свідомість роботодавців і суспільства загалом. Це допоможе підвищити конкурентоспроможність українських підприємств та інтегрувати людей з інвалідністю в активне трудове життя.  

***

Ця стаття покликана привернути увагу до важливості інклюзивності на ринку праці та показати реальні шляхи покращення ситуації з працевлаштуванням людей з інвалідністю в Україні.