Чужих дітей не буває! Як захистити свої сімейні права у випадку виникнення спірних ситуацій?

   Не той батько, що зачав, а той що виховав! Саме такий вислів є дуже популярним у народі, коли йдеться про сім’ї, у яких один із подружжя має дітей від попереднього шлюбу. І ця історія яскравий тому приклад.

До Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася Інна (ім’я змінено з етичних міркувань), яка розповіла, що близько 10 років тому довго зустрічалася із хлопцем, згодом вирішили одружитися. Кілька місяців у подружньому житті все було добре, а потім чоловік почав все менше помічати її, захопився спиртними напоями, азартними іграми, частими вечірками з друзями, після яких досить часто не приходив додому по кілька днів. Шлюб наближався до розпаду, аж раптом жінка дізналася, що вагітна. Народження дитини не стало стримуючим фактором у процесі розпаду шлюбу, так само як і не змінило ставлення чоловіка до дружини та дитини. Отож, жінка повернулася жити до своїх батьків, які також не могли байдуже ставитися до того, що відбувалося у сім’ї доньки і з радістю прихистили її та немовля, коли квартиру чоловіком було передано у заставу отриманого ним кредиту, кредит не повернуто, а банк звернув стягнення на предмет застави… Розуміючи, що райдужних перспектив у шлюбі годі чекати жінка подала на розлучення…

Минуло трохи більше року як жінка ненароком познайомилася із Андрієм. Добрий, уважний, гарний співрозмовник викликав у жінки, яка вже з насторогою ставилася до чоловіків, довіру. Невимушене спілкування не було чимось обтяжливим, поступово ставало все більш частим. Маленький Іван теж прихильно ставився до Андрія. Спільне дозвілля трьох людей ставало все більш частим явищем, приносило позитивні емоції. І ось одного разу Андрій зробив пропозицію Інні… Після одруження Інна та Андрій почали проживати разом, Іван називає Андрія татом, адже свого біологічного батька він жодного разу не бачив, а коли почав підростати і пізнавати світ, то саме Андрія бачив поряд із собою і мамою. Всі оточуючі також вважають Андрія батьком Івана і навіть дивуються, коли дізнаються що Іван є сином жінки від першого шлюбу. Тож, подружжя бажало б, щоб Андрій, який фактично став батьком дитині, дав їй своє прізвище та по батькові і між ним та дитиною виникли усі правові зв’язки, притаманні батькові та синові.

Оскільки було підтверджено належність подружжя до категорій осіб, що за законом мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, представляти інтереси Клієнтів у даній справі було уповноважено фахівця Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, адвоката Артема Пархоменка.

«Чесно кажучи, ця історія не залишила мене байдужим, давши плід для роздумів як щодо правових можливостей виходу із ситуації, так і щодо життєвих цінностей. Однозначним було те, що добитися бажаного результату буде не просто, адже необхідно було позбавити батьківських прав біологічного батька, що являється майже неможливим, з огляду на останні правові позиції Верховного Суду, згідно яких позбавлення батьківських прав — крайній захід впливу на батьків і його застосування може мати місце, коли всі інші заходи впливу на нерадивого батька свого результату не дали, за умови відсутності також загроз заподіяння шкоди інтересам дитини. Вже після позбавлення батьківських прав відкривалася можливість звернення до суду із заявою про усиновлення. Історія родини зачепила як кажуть «за живе», що змусило прийняти виклик у боротьбі за досягнення бажаного результату», – розповів юрист.

Фахівець склав ряд процесуальних документів, спрямованих на зібрання доказів по даній справі. Отримані докази стали підґрунтям для складання позовної заяви, у якій, з посиланням на докази, викладено фактичні обставини справи, аргументовано позовні вимоги нормами діючого законодавства України, практикою Європейського суду з прав людини та національного суду касаційної інстанції. Під час виступів у суді юрист підтримав доводи позовної заяви, акцентував увагу суду на обставинах, які підтверджують, що задоволення позовних вимог буде сприяти захисту інтересів дитини. За ініціативи позивача та її представника були викликані до суду та допитані свідки, які об’єктивно охарактеризували учасників справи та життєву ситуацію, яка досліджувалася судом.

Вивчивши докази, надані сторонами, допитавши свідків та заслухавши сторони у судових дебатах, місцевий суд задовольнив позов про позбавлення батьківських прав.

«В ході судового розгляду було зібрано немало доказів, проаналізовано законодавство і судову практику, завдяки чому вдалося довести, що хоч позбавлення батьківських прав і є виключною мірою, та в даній ситуації воно не лише не завдасть шкоди інтересам дитини, а навпаки сприятиме захисту її інтересів і створенню для неї гармонійного середовища», – зазначив Артем Пархоменко.

Після набрання рішенням суду про позбавлення батьківських прав законної сили було складено заяву про усиновлення, яку також подано на розгляд суду. У ході її розгляду було доведено, що бажання заявника усиновити дитину є усвідомленим, намір є твердим, а усиновлення здійснюється в інтересах дитини. Рішенням районного суду заява про усиновлення була задоволена, було зобов’язано відділ державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про народження дитини, які стосуються батька, а також змінено прізвище та по батькові дитини.

«Відтепер між чоловіком та дитиною існує такий самий правовий зв’язок, як між кожним батьком та сином, а рідними вони вважають не лише один одного, а являються такими з точки зору закону. Можливо і кращим для гармонійного морального розвитку дитини буде відсутність розбіжностей у прізвищах дитини і батька, а дитина матиме по батькові чоловіка, який повною мірою займається її утриманням і вихованням як справжній батько. З точки зору дослідження морально-етичних аспектів життя можна поставити питання чи по силам вчинити так абсолютно кожному чоловікові? Але це вже інше питання, яке лежить поза межами правової площини, відтак вирішується кожним і по-своєму. Одне можна сказати напевне — поява в майбутньому біологічного батька у житті дитини можлива виключно у разі, якщо це йому дозволить дитина.» — підсумував адвокат.

Таким чином, завдяки діям фахівця безоплатної правової допомоги захищено сімейні права подружжя та дитини.

Як захистити свої сімейні права у випадку виникнення спірних ситуацій?

Консультує юрист Полтавського центру безоплатної вторинної правової допомоги Артем Пархоменко.

Найперше, ситуацію не варто ігнорувати, бо час не завжди сприяє вирішенню проблеми, яка рідко вирішується сама собою. На сьогодні держава зробила фактично все, щоб кожен, хто потребує правничої допомоги мав усі можливості її отримати. Звідси і порада: якщо Ви вважаєте свої права порушеними — зверніться за консультацією до професіонала, який роз’яснить Вам усі можливі варіанти дій у певній ситуації і допоможе реалізувати бажаний для Вас задля досягнення бажаного результату.

Отож доречно нагадати, що у випадку наявності невирішених правових питань, отримати правову допомогу має можливість кожен, звернувшись до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що розташований за адресою: місто Полтава, вулиця Європейська, 37/40, телефон (0532) 56-02-88, 56-02-46, (050) 561-77-46, (068) 502-26-54, де кваліфіковані фахівці охоче та безкоштовно нададуть Вам необхідні роз’яснення та допомогу.

Полтавський місцевий центр

з надання безоплатної вторинної правової допомоги