Бюджетна турбулентність, або Особливості львівської дискусії про стан публічних фінансів в умовах війни

Негативний вплив воєнних дій та непередбачуваність наслідків російської агресії унеможливлюють розробку реалістичних прогнозів економічного і соціального розвитку країни та, як наслідок, — бюджетних ...

Додано:
AnzhelikaZozulia

pexels-cottonbro-3201466
Бюджетна турбулентність, або Особливості львівської дискусії про стан публічних фінансів в умовах війни

Негативний вплив воєнних дій та непередбачуваність наслідків російської агресії унеможливлюють розробку реалістичних прогнозів економічного і соціального розвитку країни та, як наслідок, — бюджетних показників. За останні місяці до бюджетного законодавства внесли низку змін, зокрема скасували складання прогнозів місцевих бюджетів та анонсували запровадження міжбюджетних трансфертівкоштів, які безоплатно і безповоротно передаватимуть з одного бюджету до іншого тощо.

На пленарному засіданні Львівської міської ради 29 вересня депутати звернулися до Парламенту й Кабінету Міністрів України із закликом визначити чіткі пріоритети, зокрема закласти у майбутній бюджет резервні кошти на випадок непередбачуваних подій, як-от пошкодження об’єктів інфраструктури, нової хвилі прибуття внутрішньо переміщених осіб, аномально холодного осінньо-зимового періоду.

Однак до проблем, пов’язаних із повномасштабним російським вторгненням, додаються місцеві обставини – на тлі розгортання бюджетного процесу у громаді зростає конфронтація між депутатським корпусом та виконавчими органами ради на чолі з міським головою. Детальніше — у новому матеріалі ОПОРИ. 

На початку листопада Верховна Рада затвердила Закон “Про Державний бюджет України на 2023 рік”, давши цим поштовх для активізації діяльності з розробки бюджетів у громадах. Активізації — бо у Львові цей процес розпочався ще влітку, з формування запитів від головних розпорядників коштів.  

Вже за тиждень після рішення Парламенту на розгляд виконавчого комітету Львівської міської ради винесли питання про основні показники загального та спеціального фондів майбутнього бюджету. З 14 листопада до робочого процесу долучилися представники депутатських комісій — у такому форматі будуть обговорювати детальний його проєкт. З урахуванням пропозицій обранців згодом сформують нове рішення виконавчого комітету, яке винесуть на остаточне затвердження під час бюджетної сесії Львівської міської ради.

Тож на цьому етапі бюджетотворення увага прикута до обговорень на рівні постійних депутатських комісій і, зокрема, профільної комісії фінансів та планування бюджету. Частина її представників перебуває у відкритій опозиції до чинного міського голови Андрія Садового, обґрунтовуючи це тим, що з початком війни депутатів усунули від прийняття фінансових рішень та позбавили контролю за бюджетним процесом.

Нагадаємо, що 24 лютого, на позачерговому засіданні, скликаному у день російського вторгнення, міська рада дозволила виконкому проводити перерозподіл коштів у сумі до 50 мільйонів гривень. Водночас, як стверджують депутати, таке рішення було зумовлене невідомістю майбутнього. Однак в умовах, коли ситуація на фронті умовно стабілізувалася, вплив на ухвалення рішень, які стосуються фінансів, повинен був повернутися до обранців. 

“У якийсь момент контроль за розподілом фінансів плавно перетік на виконком, який не виконував обов’язкову умову — погодження з бюджетною комісією. У нашій комісії бюджету є представники всіх фракцій. Я вважаю, що комісія має бути задіяна у всі бюджетні процеси в раді, ті чи інші витрати і у воєнний час мають бути обговоренні, продумані і вивчені,” пояснює позицію голова комісії фінансів та планування бюджету Наталія Шелестак. 

З ініціативи депутатки на вересневій сесії суму, якою може розпоряджатися виконком зменшили до 2 мільйонів гривень. Відповідне рішення підтримали 44 обранці, але вже 4 жовтня Львівський міський голова Андрій Садовий наклав на нього вето

Про загострення в комунікації між депутатами і посадовцями, які приходять на засідання комісії, розповідає й заступник голови цієї комісії Віталій Троць: “Ми почали викликати чиновників на комісію, щоб вони прозвітували за закупівлі, проголосовані рішенням виконкому. Після першого такого засідання міський голова заборонив ходити підлеглим на такі засідання. І влітку була напруга, бо їм теж потрібні були різні погодження від депутатів, а він заборонив”. 

Дещо інше бачення ситуації має депутатка та виконувачка обов’язків директора департаменту фінансової політики Львівської міської ради Вікторія Довжик. На її думку, зміни відбулися у межах правового поля та зумовлені воєнним станом. Відповідно, зміни до бюджету дозволили погоджувати на засіданнях виконавчого комітету, про що йдеться у тексті Постанови Кабінету Міністрів України №252. “З формальної точки зору це не було наше внутрішнє рішення, це постанова. Однак розуміємо, що всі депутати вболівають за життєдіяльність міста в цей складний період, тому у нас регулярно відбуваються спільні обговорення на профільних депутатських комісіях, в т.ч. на виїзних. Вся інформація щодо видатків, навіть та, яка не є загальнодоступною, є доступною для депутатів”, — стверджує Вікторія Довжик. В одному з попередніх матеріалів ОПОРИ, написаному за результатами спілкування з посадовицею, читайте більше про реалізацію фінансової політики Львівської громади в умовах війни.

Водночас голова постійної комісії законності, депутатської діяльності, свободи слова та безпеки Львівської міської ради  Уляна Пак вважає, що зміна законодавства в умовах війни спричинила появу колізії. “Я вважаю, що ця Постанова руйнує саму суть місцевого самоврядування, тому що розпоряджатися бюджетом громада повинна через своїх представників. У тому форматі, що зараз, виконавчим органам простіше самостійно приймати рішення, ніж радитися і залучати депутатів. І виходить, що Закон України ‘Про місцеве самоврядування’, в якому закріплено, що право розпоряджатися бюджетом є виключною компетенцією ради як колегіального органу, не реалізується”. 

Окрім розбіжностей в оцінці процедур, існують також розбіжності, що стосуються змістовного наповнення основного фінансового документу громади. 

“Наша комісія займається аналізом реалізованих та напівреалізованих проєктів, а також комунікацією з партійними осередками та виборцями на предмет пропозицій до укладення нового бюджету”, — розповідає Віталій Троць, додаючи, що проблема у формуванні та виконанні бюджету з’явилася задовго до повномасштабного вторгнення.

На його думку, після реформи децентралізації місцеві органи самоврядування отримали досить широкі повноваження та обов’язки, підкріплені збільшеними надходженнями до місцевих бюджетів. Однак станом на сьогодні у Львові не випрацювані відповідні механізми, які б дозволили ефективно розпоряджатися бюджетними коштами. Насамперед ідеться про реалізацію проєктів у соціальній та комунальній сферах. 

“Окремі проєкти передаються з року в рік, їм бракує дофінансування, що унеможливлює їх введення в експлуатацію. Серед них школи, садочки, стадіони. Бюджетні кошти розподіляються неефективно та суб’єктивно. Ми сіли на комісії, подивилися старі проєкти, які в нас є, і зрозуміли, що на дві наступні каденції нові проєкти починати не варто, бо ще є безліч таких, які місто  буде  завершувати наступні 10 років”, наголосив співрозмовник. 

Ще однією проблемою для міського бюджету, на думку депутата, є неефективність комунального сектору: застаріле устаткування та відсутність менеджменту в цій галузі, що призводить до її неокупності. Кредитні кошти переважно використовують для погашення заборгованості зарплатного фонду, що унеможливлює розвиток сфери. Ще один із важливих акцентів цієї  теми, який зробив депутат, стосується спроможності громади брати нові кредити. Львів — єдине в Україні, яке вибрало 100 % дозволених фінансових запозичень, адже вони не мають перевищувати бюджету розвитку, що для Львівської міської територіальної громади становить 3 мільярди гривень”  — стверджує Віталій Троць. 

Повномасштабне російське вторгнення значно погіршило ситуацію в місті, адже припинилося фінансування розвиткових проєктів. Для зміцнення фінансової спроможності громаді потрібні значні інвестиції та оптимізація витрат. Можливо, дієві рішення будуть закладені у проєкті бюджету громади на 2023 рік. 

Довідково: 

Проєкт «Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей» реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Його мета на локальному рівні – допомогти місцевому самоврядуванню напрацювати якісні рішення для розв’язання конкретних проблем, які виникли під час та після війни, а також забезпечення належних умов для кожного мешканця громади. Проєкт спрямований на підвищення соціальної єдності, посилення впливу громадянського суспільства на місцевому рівні та залучення неурядового сектору до подолання наслідків війни. На цьому етапі проєкт реалізовується у трьох цільових громадах (Івано-Франківськ, Львів, Рівне).

 


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Відкрито набір учасників до проєкту «Mental Labs»

У молоді ВПО Київщини є можливість отримати психологічні консультації

Законодавча підтримка: громади можуть створювати місцеві та добровільні пожежні охорони

В Івано-Франківську дві школярки організували для дорослих тренінг з працевлаштування

Як допомогти внутрішньо переміщеним особам інтегруватись на Рівненщині

Романтика молодіжного волонтерства