59% жінок-політиків потерпають від проявів сексизму – дослідження

59% жінок потерпають від проявів сексизму в українській політиці, 47% – від сексуальних домагань, 59% – від психологічного насильства, 58% – від словесних образ, 62% від приниження через соціальні ...

32230634298_d2da2107d3_o-825x400
59% жінок-політиків потерпають від проявів сексизму – дослідження

59% жінок потерпають від проявів сексизму в українській політиці, 47% – від сексуальних домагань, 59% – від психологічного насильства, 58% – від словесних образ, 62% від приниження через соціальні мережі та ЗМІ. Такі дані оприлюднили під час презентації дослідження «Насильство по відношенню до жінок в політиці. Україна», що провела ГО «Ла Страда-Україна», під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Дослідження охоплює період з 2010 по 2018 рік, його мета – оцінити ступінь поширеності насильства та дискримінації по відношенню до жінок-політиків в Україні, ідентифікувати основні прояви насильства та дискримінації та сформулювати рекомендації щодо боротьби з ними. «Наразі прояви сексизму та дискримінації є непоодинокими в українській політиці. Це відбувається через відсутність відповідальності за сексистські та дискимінаційні висловнювання та дії. Нам не вистачає такої реакції на дискримінаційні та сексистські дії та висловлювання в політиці, яка є у європейській практиці. Я хочу привернути увагу громадських організацій та уповноваженого з гендерної політики до того, що їх реакція має бути своєчасною, жорсткою і щоб вони допомагали народним депутаткам боротися з тими проявами сексизму, які є сьогодні у Верховній Раді», – зазначила Вікторія Пташник, народна депутатка України.

Опитування народних депутаток, жінок, які мають відношення до політики (працівниць Верховної Ради та помічниць народних депутатів), та тих хто займає керівні державні посади показало, що 76,5% респонденток зазначають відсутність у політичних партій внутрішньої політики попередження насильства та дискримінації жінок. «Те, що зараз відбувається в українському парламенті – це не просто неповага до жінок, а неповага до самої інституції. Дискримінаційна та сексистська поведінка – це прояви кризи парламентської етики. Бійки, лайки та сексистські вислови – це все що руйнує довіру громадян», – додала Олександа Голуб, голова Ліги захисту прав жінок «Гармонія рівних».

Катерина Черепаха, віце-президентка ГО «Ла Страда Україна», озвучила низку рекомендацій щодо запобігання та протидії насильству та дискримінації відносно жінок-політиків. Серед них формування партіями внутрішньої політики протидії та запобігання внутрішній дискримінації та гендерному насильству по відношенню до жінок-політиків; проведення міжпартійних навчань по розробці політик з протидії та запобігання гендерній дискримінації та гендерно зумовленому насильству; внесення змін до законодавства в аспекті введення адміністративної відповідальності фізичних та юридичних осіб за сексизм та дискримінацію; проведення тренінгів для представників ЗМІ з питань гендерної рівності, недопущення дискримінації та ідентифікації сексистської мови; сприяння вживанню та поширенню фемінітивів в публічній сфері для візуалізації діяльності жінок.

Учасники брифінгу також підготували спільне звернення щодо неприпустимості використання сексизму в політичній діяльності, відкрите для підписання усіма зацікавленими організаціями.

 

Джерело: УКМЦ.


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

"Майбутнє конкурентоспроможності Європи" та його уроки для євроінтеграції України

Рейтинг інституційної спроможності відновлення малих і середніх громад до 150 тис. мешканців на прикладі Дніпропетровської області (пілот)

Кодимська громада розпочала розробку стратегії розвитку

Зимноводівська громада: спільний пошук рішень для розвитку

Будувати спільноту в часи війни: як партисипативний театр змінює громади в Україні

Молодіжні ради отримали компʼютерну техніку та оснащення для роботи