Як повідомити дитині про смерть близької людини?

Марія Гадзевич

Вже третій рік Україна живе у реаліях повномасштабної війни. Щодня тисячі дітей втрачають рідних, а разом із ними — відчуття безпеки й дитинство. У ці болісні моменти навіть найсильніші дорослі губляться: як говорити з дитиною про втрату, щоб не травмувати, не нашкодити ще більше?

У такі моменти саме дорослі мають бути опорою, але часто не знають, як говорити з дитиною про горе. То як же почати цю важливу, хоч і складну розмову? Ділимося порадами експертів, які допоможуть зробити це тактовно й чесно.

Щоб говорити з дитиною про втрату, важливо створити правильний простір — не лише фізичний, але й емоційний. Спокійне, безпечне місце.

Без сторонніх, без шуму, без поспіху. Дитина має відчувати себе у безпеці — це може бути її кімната, або навіть місце, де вона почувається захищено (наприклад, її улюблений куточок, диван, халабуда). Сядьте поруч, не нависаючи. Контакт очей, спокійний голос, теплі дотики — усе це допомагає створити атмосферу довіри.

Починайте з простих, зрозумілих слів. Говоріть повільно, робіть паузи, давайте дитині час на емоції. І незалежно від віку — не використовуйте метафори. Навіть найменші діти мають право чути правду: «помер», «загинув» — і тим більше підлітки. Образні фрази на кшталт «полетів на небо» або «заснув» можуть викликати плутанину, страх або почуття тривоги.

Обов’язково скажіть, що в цьому ніхто не винен — ні дитина, ні її слова, ні її думки. Це особливо важливо, бо діти, не розуміючи всіх обставин, можуть шукати причину в собі. Вони згадують, що колись образили цю людину, подумали щось «не те» або не сказали «люблю» вчасно — і несвідомо пов’язують це з трагедією. Таке почуття провини може надовго залишитись із дитиною й впливати на її емоційний стан. Тому дорослі мають чітко проговорити: те, що сталося — не її провина.

І дайте дитині можливість ставити запитання. Вона може питати раптово і багато разів — про смерть, про тіло, про Бога, про війну, про те, чи вона також помре. Важливо не уникати цих запитань, не знецінювати і не замикати тему — саме це допомагає проживати втрату і зменшувати тривогу.

Але це лише частина тих викликів, з якими стикаються дорослі. 

• Чи варто брати дитину на похорон? 
• Які реакції на смерть вважаються нормальними, а коли вже потрібна допомога спеціаліста? 
• Як підтримати дитину, якщо ти сам у глибокому горі? 
• Як не втратити зв’язок, не втратити довіру?

Відповіді на ці запитання, а також практичні інструменти, техніки, поради і навіть словник важливих термінів — все це зібрано в онлайн-курсі “Разом через втрату. Як допомогти дитині пережити смерть близької людини?” на платформі BeProfi. 

Курс розроблений для батьків, освітян, психологів, соціальних працівників — усіх, хто хоче підтримати дитину у складний період. 

Посилання для реєстрації на курс у чат-боті телеграм: https://t.me/OnlineCourseBeProfi_bot