Як ефективно інтегрувати релокований бізнес: досвід та рекомендації громад Львівщин

Ірина Куропась

Одним з економічних викликів 2022-2023 років була релокація  бізнесу з східних та південних областей у західні та центральні  частини України. З нею також були пов’язані численні виклики для органів державної влади та органів місцевого самоврядуванням приймаючих громад, а також для підприємців, інститутів громадянського суспільства і навіть для пересічних мешканців. Передусім у цьому контексті варто відзначити логістичні аспекти релокації, пошук вільних приміщень і земельних ділянок, вирішення організаційних проблем, розгортання виробничих потужностей, компенсації втрат релокованим підприємствам, пошуку ними нових ринків збуту для своєї продукції, забезпечення персоналом у місцях релокації, налагодження партнерських стосунків з новими з контрагентами та з місцевим бізнесом тощо.

Для аналізу потреб та можливостей релоковано бізнесу у громадах Львівщини, протягом липня 2023 року – січня 2024 року Агенція місцевого економічного розвитку Яворівщини реалізувала проєкт «Синергія міжсекторного партнерства для інтеграції релокованого бізнесу у економічний простір громади». Ця ініціатива була підтримана в межах проєкту «Фенікс», що реалізується Фондом Східна Європа за фінансової підтримки Європейського Союзу та спрямований на посилення українського громадянського суспільства для протидії наслідкам війни.

«Ми працювали з дуже важливою цільовою авдиторією – релокованим бізнесом. Ми спілкувалися із релокованим бізнесом у п’яти громадах Львівської області. Люди, які втратили практично все, приїхали на західні терени України з надією розпочати свою економічну діяльність на цій території. І завданням нашого проєкту та громад було зробити все можливо, щоб ці люди почували себе тут, як вдома, а, може, й краще. Результатом нашого проєкту стало напрацювання дорожніх карт налагодження ефективного партнерства в наших цільових громадах області. Це є ті пропозиції, які ми спільно напрацювали на наших інтеграційних майстернях, які були реалізовані в межах цього проєкту. Це також ті інструменти, які ми передамо громадам і познайомимо інші громади Львівської області та інших областей, щоб інші території могли також використати наші напрацювання для своїх громад» – розповів про діяльність в межах проєкту «Синергія міжсекторного партнерства для інтеграції релокованого бізнесу в економічний простір громади» голова Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини Орест Микита.

Проєкт передбачав проведення інтеграційних майстерень для влади та бізнесу у Городоцькій, Яворівській, Стрийській, Пустомитівській та Дрогобицькій громадах.

«В межах інтеграційних майстерень, які відбувалися в кожній громаді-партнерці проєкту, експерти надавали підприємцям інформацію про грантові можливості для підтримки мікро-, малого та середнього підприємництва та про важливість співпраці з органами місцевої та регіональної влади при підготовці та реалізації проєктів. Також такий формат зустрічі є хорошим майданчиком для комунікацій між владою та підприємцями для налагодження сталого партнерства з метою реалізації спільних проектів та ініціатив» – поділилася експертка проєкту Уляна Терлецька, заступниця директора Центру підтримки бізнесу NewBizNet.

За результатами проведеного опитування, глибинних інтерв’ю та заходів проєкту було напрацьовано для кожної з 5-ти цільових територіальних громад дорожні карти побудови партнерства та забезпечення комунікаційної системності. Такі матеріали дозволили узагальнити та окреслити шляхи, які має пройти громада для вибудовування ефективної співпраці і які ресурси для цього необхідні.

Зважаючи на потребу повноцінної інтеграції релокованого бізнесу в економічний простір приймаючих громад, доцільно також виокремити низку пріоритетних заходів, які мають універсальний для всіх громад характер, оскільки спрямовані на подолання тих проблем, з якими зазвичай стикаються релоковані підприємства у будь-якій громаді, не залежно від специфіки її соціально-економічного розвитку та особливостей просторового розташування.

До таких проблем, зокрема, слід віднести:

• пошук вільних приміщень і земельних ділянок для релокації підприємства;
• додаткові фінансові видатки на релокацію, спричинені втратою частини обладнання, а також
• обумовлені вартістю транспортування та розгортання бізнесу на новому місці;
• вирішення низки адміністративних та юридичних питань, пов’язаних з організаційними та правовими аспектами релокації;
• налагодження ділових контактів з місцевим бізнесом приймаючих громад і переорієнтація на нові ринки збуту;
• перевезення персоналу та його розміщення в місцях релокації бізнесу, або ж залучення до роботи місцевих мешканців чи працевлаштування ВПО;
• необхідність адаптації до місцевих традицій, звичаїв і способу життя, а також інтеграції в культуральне та соціальне середовище приймаючих громад, встановлення довірливих стосунків з місцевим населенням;
• створення ефективної системи ділових комунікацій з іншими релокованими підприємствами, об’єднання зусиль задля вирішення спільних проблем.

Разом із цим, при визначенні кола першочергових заходів, покликаних сприяти пришвидшенню інтеграції релокованих підприємств в економічний простір приймаючих громад, варто також виокремити ті проблеми релокації, з якими стикається місцевий бізнес, місцева влада та місцеве населення цих громад. Детальніше з узагальненими висновками та рекомендаціями експертів Агенції можна ознайомитися тут.

Варто констатувати, що увесь бізнес на сьогодні є уже місцевим і місцева та регіональна влада, як і міжнародні донори на однакових умовах повинні працювати з усім бізнес середовищем. Саме такого висновку дійшли учасники під час Форуму партнерства «Сильніші разом», який відбувся 30 січня 2024 року.