Що (не) так з відкритістю, підзвітністю і доброчесністю депутатів Львівської обласної ради: огляд звіту за 2019 рік

AnzhelikaZozulia

Тривалий час моніторингова активність Громадянської мережі “ОПОРА” була зосереджена на показниках роботи Львівської міської ради. Щорічна реалізація всеукраїнської кампанії Індекс публічності місцевого самоврядування, проекту Атестація депутатів місцевих рад у Львові, а також періодичне долучення наших представників до діяльності робочих груп з обговорення регуляторних документів і запровадження інструментів громадської участі сприяли покращенню ряду показників діяльності депутатського корпусу міста. Водночас несправедливо залишалося поза нашою увагою функціонування Львівської обласної ради. Напередодні чергових місцевих виборів,  які мають відбутися у жовтні 2020 року за новим виборчим законодавством, ми здійснили загальний огляд активності роботи депутатів ради у 2019 році та оцінили відкритість, публічність, підзвітність і доброчесність їх роботи.

Методологічною основою для проведеного аналізу діяльності депутатів Львівської обласної ради були окремі компоненти кампанії громадського моніторингу Атестації депутатів Львівської міської ради, яку починаючи з 2016 року щорічно проводить Громадянська мережа ОПОРА. За окремими винятками, дослідження охопило передостанній рік роботи обласної ради VII скликання в період з 1 січня по 31 грудня 2019 року. Для аналізу щорічної звітності було взято період 2018 року, оскільки на момент проведення дослідження крайній термін для звітування за 2019 рік ще не завершився.

Предметом аналізу, перш за все, було дотримання обранцями базових обов’язків у роботі депутатів місцевих рад, а саме:

1. відвідування депутатами пленарних засідань і засідань профільних комісій,
2. персональна участь у голосуваннях під час засідань ради і профільних комісій,
3. особисте щорічне звітування на публічній зустрічі з виборцями і оприлюднення звіту,
4. оприлюднення інформації про депутата на сайті ради і графіку щомісячного особистого прийому громадян.

Варто нагадати, що за підсумками місцевих виборів 2015 року до складу Львівської обласної ради увійшло 9 політичних партій, які розподілили 84 депутатські мандати:

• фракція БПП «Солідарність» – 20 депутатів
• фракція Об’єднання «Самопоміч» – 14 депутатів
• фракція ВО «Свобода» – 12 депутатів
• фракція ВО «Батьківщина» – 9 депутатів
• фракція Громадянська позиція – 8 депутатів
• фракція Українське об’єднання патріотів-УКРОП – 6 депутатів
• фракція Громадський рух «Народний контроль» – 5 депутатів
• фракція Радикальна партія Олега Ляшка – 5 депутатів
• фракція Народний Рух України – 5 депутатів.

У подальшому у складі фракцій ради відбувалися зміни з об’єктивних і суб’єктивних причин. Особливо багато їх було у 2019 році, а тому їх склад сьогодні дещо відрізняється. З-поміж 84 депутатів Львівської обласної ради 8 обранців стали позафракційними (так як це визначає стаття 109 Регламенту ради), а саме Олександр Ганущин, Андрій Прокопів, Тетяна Бей, Юрій Візняк, Євген Буба, Володимир Ткачик, Ігор Грабінський та Михайло Ковалик. Більшість з них увійшли до складу депутатських груп «Незалежні» і «Розвиток Львівщини», які були утворені у вересні 2019 року.

На тлі змін у фракційному складі та розгортання політичних протистоянь тричі за каденцію змінювалася у Львівській обласній раді конфігурація більшості. Спершу її ядро формували депутати трьох фракцій – БПП «Солідарність», Об’єднання «Самопоміч» і Громадянська позиція. До складу керівних органів ради увійшли Олександр Ганущин (БПП) у якості голови, Парасковія Дворянин (перший номер списку партії Об’єднання «Самопомочі») у якості першої заступниці та Володимир Гірняк (перший номер списку партії Громадянська позиція) у якості заступника. З їх числа незмінно на своїй посаді залишається лише голова обласної ради, тоді як через міжпартійні конфлікти  у 2017 році було змінено першу заступницю, а в 2019 р. – вкотре першого заступника і заступника голови.

Показовим для оцінювання загального рівня відкритості та прозорості депутатів Львівської обласної ради було дослідження оприлюднення інформації про них на офіційному сайті ради. За результатами проведеного аналізу доступних даних, можна дійти висновку про недостатню відкритість депутатського корпусу для громадськості. Оприлюднена на сайті раді у підрозділі «Депутати» інформація є надто лаконічною і малоінформативною для знайомства з ними. Вона обмежується лише даними про суб’єкта висування (партії) під час виборів, актуальне місце праці та займану посаду депутата. При цьому у чотирьох обранців (Андрія Білоуса, Володимира Гірняка, Парасковії Дворянин і Ярослава Качмарика) відсутня будь-яка інформація.

Відтак цілком доречно було б також оприлюднити у вільному доступі інформацію (1) про дату і місце народження, (2) освіту, (3) досвід роботи, (4) сімейний стан, (5) про партійну приналежність, (6) виборчий округ, в якому було обрано депутата і його (7) фотографію. Значно підсилило б прозорість роботи депутатів також оприлюднення у їхніх профайлах (8) щорічної декларації про доходи, (9) інформації про помічників-консультантів і (10) електронних версій депутатських запитів.

Дещо краща ситуація з оприлюдненням інформації про керівництво ради.  У розділі «Керівництво Львівської обласної ради» можна знайти фотографію Олександра Ганущина, дату його народження, дані про освіту, його трудовий стаж і сімейний стан, а також декларацію про доходи. Проте у випадку заступників голови цієї інформації ще менше.

Львівська обласна рада як орган місцевого самоврядування є розпорядником інформації про депутатів ради і у відповідності до статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» зобов’язана оприлюднити дані на своєму сайті. Хоча ні в законі, ні в Регламенті, на жаль, не зазначається переліку даних про депутатів для оприлюднення, це не означає, що апарат обласної ради не може самостійно визначити обсяг необхідної біографічної інформації, яку доцільно оприлюднити для належного ознайомлення виборців з їхніми обранцями. Адже це входить до прямих обов’язків виконавчого апарату, які згідно статті 126 Регламенту здійснюють «організаційне, правове, інформаційне, аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності ради, її органів, депутатів, сприяє здійсненню радою взаємодії і зв’язків з територіальними громадами, місцевими органами виконавчої влади, органами та посадовими особами місцевого самоврядування».

Окремо в частині оприлюднення інформації варто заначити інформацію про виборчі округи (11) депутатів, в яких вони були обрані. Для цього варто створити окрему карту виборчих округів Львівської області з описом їхніх меж і прізвищами відповідних депутатів. Як приклад, така карта виборчих округів оприлюднена на веб-ресурсі Львівської міської ради, що надзвичайно полегшує розуміння виборців про те, хто представляє інтереси їхньої громади у раді. Додатково варто звернути увагу на вчасну актуалізацію інформації про склад депутатських фракцій та груп, а також склад постійних депутатських комісій.

Не кращою виявилася ситуація з оприлюдненням інформації про місце і час проведення прийому виборців, а також контактних відомостей (номер телефону) для здійснення зворотного зв’язку з обранцем.

Попри зобов’язання проводити прийом не рідше одного разу на місяць та інформувати про це виборців, покладені на депутатів Законом України “Про статус депутатів місцевих рад” виявилося, що на сайті обласної ради  інформації про щомісячний особистий прийом громадян депутатами немає.  Не оприлюднено ані графік, ані адреси приміщень, ані контактні дані депутатів. Натомість у підрозділі «Депутатська діяльність» оприлюднено лише графік прийому громадян представниками фракцій і керівництвом облради. При цьому попри те, що чисельний склад фракцій суттєво відрізняється – кожній з них для прийому громадян відведено лише три години на тиждень. Зазвичай це час, який припадає на робочі години (з 10:00 до 13:00). На підставі цих даних неможливо визначити за яким графіком (коли саме) і чи здійснює (як часто) особистий прийом кожен з 84-х депутатів, а відсутність контактної інформації унеможливлює уточнення інформації у буль-який інший спосіб.

З оприлюдненої інформації не зрозуміло чи така негативна практика це рішення самих депутатів, їхніх фракцій чи керівництва обласної ради, а також чи такий прийом вони здійснюють паралельно з іншими своїми колегами і чи особисто (?) Крім цього, на сайті не має інформації про те, чи депутати здійснюють щомісячний особистий прийом громадян у виборчих округах, у яких вони були обрані (?) У відповідності до законодавчих норм відповідальність за точне, вичерпне й своєчасне оприлюднення та інформування виборців про графік і місце прийому громадян несуть самі депутати, які для цього можуть використовувати місцеві засоби масової інформації, а також будь-які інші канали комунікації, зокрема надзвичайно популярні сьогодні соціальні медіа (Facebook тощо). Наразі ж  обмежена практика підтримання нерегулярного зв’язку з виборцями є свідченням неналежного виконання обласним депутатом свого безпосереднього обов’язку.

Ще одним важливим компонентом дослідження для визначення показників ефективності роботи депутатів Львівської обласної ради був аналіз оприлюднених щорічних звітів на сайті ради та інших інтернет ресурсах.  У відповідності до частини 1 статті 16 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”, «депутат місцевої ради періодично, але не рідше одного разу на рік, зобов’язаний звітувати про свою роботу перед виборцями відповідного виборчого округу, об’єднаннями громадян». Звіт повинен містити відомості про його діяльність у раді та в її органах, до яких його обрано, а також про його роботу у виборчому окрузі, про прийняті радою та її органами рішення, про хід їх виконання, про особисту участь в обговоренні, прийнятті та в організації виконання рішень ради, її органів, а також доручень виборців свого виборчого округу. При спробі з’ясування належного виконання депутатами обов’язку звітування необхідно розмежовувати факт (1) оприлюднення тексту щорічного звіту, (2) відповідність його змісту вимогам закону і (3) факт особистої презентації звіту під час публічної зустрічі з виборцями.

У результаті моніторингу сайту Львівської обласної ради було виявлено, що не зважаючи на наявність на веб-ресурсі окремого підрозділу під назвою «Звіт депутата про проведену роботу» у ньому, на жаль, відсутня будь-яка інформація про звітування протягом періоду діяльності обласної ради поточного 7-го скликання. Востаннє звіти тут оприлюднювалися ще у 2014 році. Крім, очевидного факту невиконання депутатами свого прямого обов’язку можна також зробити висновок про те, що керівництво ради поточного скликання байдуже ставиться до того, чи обранці інформують раду про результати звітування. В іншому випадку протягом усієї каденції ця негативна практика була б поміченою.  У відповідь на скерований інформаційний запит до виконавчого апарату ради з проханням надати копії щорічних звітів усіх депутатів Львівської обласної ради було зазначено, що обласна рада не володіє запитуваною інформацією.

Депутатам Львівської обласної ради варто звернути увагу на проблему неналежного виконання свого обов’язку в частині звітування та інформування виборців про поточні результати своєї діяльності. У подальшій роботі звітувати щорічно на публічних заходах, інформувати раду про результати звітування і оприлюднювати текст звіту у місцевих ЗМІ та сайті ради.

Оцінюючи доброчесність виконання депутатами Львівської обласної ради обов’язків у раді та її органах, ми зосередилися на двох основних показниках – відвідуванні обранцями пленарних засідань і засідань постійних депутатських комісій. Відповідний обов’язок закріплюється за депутатами статтею 18 Закону “Про статус депутатів місцевих рад” та  статтею  3 Регламенту Львівської обласної ради. Для дослідження  за основу було взято дані електронних протоколів системи голосування “Віче”.

У період з січня по грудень 2019 року у Львівській обласній раді відбулося 5 сесій і 10 пленарних засідань. Якщо узагальнити показники, то можна зробити висновок, що переважна більшість обранців відповідально відносяться до участі у пленарних засіданнях. 50 з-поміж 84 депутатів, а це становить 60% від усього складу, пропустили не більше двох засідань. У 22 обранців посередній показник, оскільки в пасиві у них три або чотири «прогули». Натомість 12 депутатів пропустили половину і більше засідань.

«Ідеальну» відвідуваність у 2019 році продемонстрували 32 депутати обласної ради. Вони не пропустили жодного з 10 пленарних засідань. Серед них Олег Андрусишин, Василь Баран, Андрій Білоус, Євген Буба, Юрій Візняк, Богдан Гагалюк, Ігор Грабінський, Ольга Грицик, Юрій Гудима, Анатолій Дейнека, Роман Демчина, Михайло Дзюдзь, Петро Жукровський, Михайло Задорожний, Ігор Ільків, Михайло Ільницький, Сергій  Касян, Ярослав Качмарик, Катерина Кеньо, Володимир Кирилич, Володимир Кужидло, Іван Лабай, Мирослава Лісна, Петро Марунчак, Василь Масний, Олег Панькевич, Степан Рак, Володимир Ременяк, Володимир Саган, Леонід  Цибуля, Володимир Шведа і голова ради Олександр Ганущин.

18 обласних депутатів пропустили одне або два засідання, а тому їхній показник коливається у межах 90-80%. Серед них є вісім обранців у яких в пасиві лише один «прогул», а саме Володимир Вантух, Роман Васьків, Михайло Гичка, Володимир Гірняк, Олег Домчак, Ігор Ковальчук, Андрій Ковч і Микола Седіло. По два пропуски у Мирослави Бабінської, Тетяни Бей, Всеволода Біласа, Андрія Думи, Михайла Ковалика, Валентини Олексишин, Дмитра Пазина, Андрія Прокопіва, Інни Свистун і Зіновія Шептицького.

Посередні показники відвідуваності у 22 депутатів ради. Вони не були присутні на трьох або на чотирьох пленарних засіданнях, а тому їхні показники дисциплінованості коливаються у межах 70-60%. Три пропуски в пасиві Парасковії Дворянини, Михайла Коваліва, Ігора Комарницького, Михайла Низкогуза, Леоніда Охріменка, Тетяни Письменної, Юрія Сидоровича, Володимира Ткачика, Валентина Устименка і Ольги Шайдулліної. На 4-х з 10-ти пленарних засідань були відсутні Ігор Барановський, Галина Бордун, Юрій Голуб, Уляна Дорош, Петро Кошик, Василь Савчин, Оксана Cафінська, Михайло Сидорович, Галина Сич, Андрій Тягнибок, Андрій Чад і Юрій Шаваров.

До аутсайдерів варто віднести 12 обласних депутатів, які пропустили половину або більше пленарних засідань. 50% показник відвідуваності Олексія Балицького, Романа Кізими, Руслана Кошулинського, Івана Собка і Олександра Чебаненка, які були присутні на п’яти засіданнях. Шість пленарних засідань «прогуляли» Юрій Нестор, Ярослав Овсянецький, Степан Пакіж та Ігор Тенюх.

Окремо варто звернути увагу на трьох депутатів, які фактично проігнорували виконання депутатського обов’язку роботи у раді у 2019 році. Це член Ради директорів компанії SoftServe Тарас Вервега, який був присутній лише на двох засіданнях, голова наглядової ради ПАТ “Кохавинська паперова фабрика” Михайло Титикало, який брав участь лише в одному засіданні і стронґмен Юрій Огоновський, який проігнорував усі 10 пленарних засідань Львівської обласної ради у 2019 році.

Додатково ми вирішили з’ясувати показник дисциплінованості депутатів у фракційному зрізі, вирахувавши середньо відсотковий показник відвідування пленарних засідань фракціями. Це сумарний відсоток присутності усіх депутатів фракції до загальної кількості пленарних засідань, які вони мали відвідати протягом 2019 року. Наприклад, усі 12 депутатів фракції ВО «Свобода» сумарно відвідали 77 засідань зі 120 максимально можливих, що у відсотковому відношенні становить 64,2%. Це і буде фракційним показником дисциплінованості.

Якщо узагальнити, то показник дисциплінованості фракцій у Львівській обласній раді достатньо високий. 6 з 9 депутатських фракцій мають більше 80% показник відвідуваності і лише три – у межах 60-50% Практично ідеальний результат у депутатів фракції Народного Руху України з показником 98%. Він був би 100%-ий, якщо б не одне пропущене засідання в пасиві Ігора Ковальчука. Надзвичайно високий результат також у фракції БПП «Солідарність» – 97%, де практичну усі депутати сумлінно брали участь в усіх засіданнях, крім чотирьох обранців, які пропустили по одному засіданні і Всеволода Біласа, який пропустив 2 з 10 засідань.

У межах 80% дисциплінованості знаходяться показники чотирьох інших фракцій. Майже 89% становить результат восьми позафракційних депутатів, кістяк яких становлять колишні члени фракції Радикальної партії Олега Ляшка, а також по одному колишньому представнику фракції Об’єднання «Самопоміч», Громадянська позиція і діючий голова обласної ради. Найнижчий показники серед позафракційних обранців у Володимира Ткачика, який пропустив три засідання.

Показник дисциплінованості фракції ВО «Батьківщина» становить 84,4%. Незважаючи на загал високі особисті показників депутатів фракції, проте основна причина через Ігора Комарницького та Валентина Устименка, в пасиві яких по три «прогули», і перш за все Олександра Чебаненка, котрий пропустив половину засідань.

Громадський рух «Народний контроль» і Українське об’єднання патріотів – УКРОП мають однаковий показник фракційної дисциплінованості – 82%. У складі першої фракції єдиним обранцем, який суттєво занизив загальний результат є Юрій Нестор, який пропустив 6 з 10 засідань. У фракції УКРОП загальний результат міг бути вищий, якщо б Галина Сич і Юрій Сидорович не пропустили б 4 і 3 пленарні зсідання відповідно.

Посередній показник дисциплінованості у депутатів фракцій ВО «Свобода» і Громадянська позиція – 64% і 61% відповідно. Причиною низького результату є та обставина, що індивідуальний показник практично усі представники першої партії коливається у межах 70% до 40%, тоді як якісно відрізняються лише Олег Панькевич і Мирослава Бабінська. У складі Громадянської позиції позитивно відрізняються також лише два обранці Сергій Касян і Володимир Гірняк, тоді як інші п’ять представників партії відвідали від 7 до 1 засідання.

Найгірша ситуація з дисциплінованістю у представників фракції Об’єднання «Самопоміч» усереднений показник якої становить лише 52%. Поміж 13 членів фракції високим показником особистої дисциплінованості може похвалитися лише голова фракції Інна Свистун. Натомість семеро її колег пропустили по три або чотири пленарних засідань, двоє – половину, а ще троє – більшу половину засідань. Зокрема Тарас Вервега брав участь лише у двох засіданням, а Юрій Огоновський не був присутній на жодному.

Крім відвідування засідань ради, депутат місцевої ради також зобов’язаний брати участь у роботі постійних комісій та інших її органів (наприклад, тимчасових контрольних комісій), до складу яких він входить. Станом на сьогодні у Львівській обласній раді нараховується 11 постійних депутатських комісій. Їх кількісний склад диспропорційний. Наприклад, найбільшу кількість 12 членів налічує Комісія з питань дорожнього господарства, інфраструктури, регулювання земельних відносин, адміністративно-територіального устрою, планування території та архітектури, а найменшу – 3 депутати – Комісія з питань молодіжної політики, фізичної культури та спорту.

На відміну від пленарних засідань кожна постійна комісія має власний порядок денний, а тому вони проводять різну кількість засідань. У зв’язку з цим для визначення показника відвідування депутатами засідань профільних комісій результат вираховувався у межах даних кожної з комісій окремо. Найбільше у 2019 році засідали Комісія з питань культури, історико-культурної спадщини, туризму, духовного відродження та засобів масової інформації і Комісія з питань екології, природних ресурсів та рекреації. Вони проведи по 14 засідань. Найменше засідань було в Комісії з питань охорони здоров’я, материнства, соціального захисту – 9 засідань.

Для підрахунку використовувалися дані протоколів засідань постійних комісій за період з грудня 2018 до грудня 2019 року. які оприлюднені на сайті Львівської обласної ради у підрозділі «Протоколи постійних комісій». Водночас виникла проблема з відсутністю ряду протоколів, особливо на межі кінця 2018 і початку 2019 років. У зв’язку з цим ми скеровували інформаційний запит до виконавчого апарату з проханням надати копії таких засідань.

За результатами аналізу вдалося з’ясувати, що загалом депутати відвідують засідання профільних комісій дещо гірше, аніж пленарні засідання. Серед депутатського корпусу є 19 «відмінників», які не пропустили жодного засідання комісії. Це Михайло Дзюдзь, Олег Домчак, Михайло Ільницький, Катерина Кеньо, Володимир Кирилич, Володимир Кужидло, Іван Лабай, Мирослава Лісна, Володимир Саган, Володимир Шведа, Володимир Вантух, Юрій Гудима (до обрання його заступником голови ради), Ігор Комарницький, Ігор Барановський, Андрій Ковч, Сергій Касян, Богдан Гагалюк (до обрання його першим заступником голови ради), Ігор Ковальчук і Петро Жукровський. З-поміж них найбільшу кількість засідань в активі Катерини Кеньо і Михайла Дзюдзя – 13 і 12 засідань відповідно.

24 обранців також мають високий показник дисциплінованості, оскільки пропустили не більше одного або двох засідань комісій. Серед тих, хто був відсутній лише на одному засіданні 13 депутатів, а саме Анатолій Дейнека, Євген Буба, Юрій Сидорович, Ігор Ільків, Василь Масний, Іван Собко, Василь Баран, Валентина Олексишин, Андрій Дума, Ольга Грицик, Зеновій Шептицький, Михайло Гичка, Леонід Цибуля. Перші троє з них брали участь у 13 з 14 засідань комісії.

В 11 депутатів в пасиві по два пропущених засідань, а саме у Всеволода Біласа, Юрія Нестора, Оксани Сафінської, Олексія Балицького. Романа Васьківа, Юрія Голуба, Володимира Ременяка, Степана Рака, Леоніда Охріменка, Дмитра Пазина і Василя Савчина. Перші четверо з них брали участь у роботі 12 з 14 засідань комісії.

Посередній показник виконання обов’язку роботи у постійній комісії у 17 депутатів обласної ради. Їхній результат коливається у межах 80-60% і в їхньому пасиві від трьох до п’яти «прогулів». Це Михайло Титикало (на відміну від пленарних засідання комісії він намагається відвідувати), Юрій Візняк, Андрій Прокопів, Андрій Чад, Мирослава Бабінська, Михайло Ковалів, Ігор Грабінський, Роман Демчина, Ольга Шайдулліна, Олег Андрусишин, Ярослав Овсянецький, Михайло Задорожний, Василь Устименко, Андрій Тягнибок, Галина Бордун, Галина Сич і Тетяна Бей. Перші троє з них брали участь в 11 з 14 засідань комісії. Найнижчий результат серед даної групи обранців у Тетяни Бей, яка пропустила 5 з 14 засідань, будучи головою комісії з питань культури, історико-культурної спадщини, туризму, духовного відродження та засобів масової інформації.

Показник дисциплінованості нижче 60% мають 18 депутатів, які пропустили п’ять і більше засідань профільних комісій. Чотири «прогули» у Юрія Шаварова, проте при загалом 9 засіданнях комісії його показник становить 55%. Серед інших його колег з низьким результатом Микола Седіло, Петро Кошик, Уляна Дорош, Михайло Ковалик, Інна Свистун, Олександр Чебаненко, Тетяна Письменна, Ігор Тенюх, Петро Марунчак, Михайло Нискогуз.

Лише третину засідань профільних комісій у 2019 році відвідували Степан Пакіж, Ярослав Качмарик і Володимир Ткачик. Серед аутсайдерів чотири депутата обласної ради з показником відвідування 20% і нижче, які були присутні лише на двох або одному засіданні. Це Юрій Огоновський, Олег Панькевич і Руслан Кошулинський. У той же час Роман Кізима не відвідав жодного з 10 засідань своєї комісії.

Олександр Ганущин, Володимир Гірняк і Андрій Білоус як керівництво ради (останні двоє до жовтня 2019 р.), у відповідності до Регламенту, не входять до складу жодної постійної комісії. Проте крім них у протоколах засідань постійних комісій у 2019 році також не фігурують Парасковія Дворянин (колишня перша заступниця облради у 2015-2017 рр.), Михайло Сидорович і Тарас Вервега. Ситуація з останніми трьома депутатами цікава, оскільки не зрозуміло чому вони випадають з поля зору роботи Львівської обласної ради та ігнорують один з основних обов’язків депутатської роботи. Лише Михайло Сидорович зазначений на сайті ради, що він є членом новоствореної Комісії з питань діяльності агропромислового комплексу, міжнародної технічної допомоги, підприємництва і промисловості, євроінтеграції та інвестицій, проте у протоколах її засідань не згадується.

Аналізуючи рівень дисциплінованості депутатів щодо виконання ними обов’язку роботи у постійних комісіях ми помітили тенденцію, що пов’язана зі статусом, який має обранець у складі комісії. Наявність керівної посади у комісії позитивно впливає на показник дисциплінованості. У переважній більшості випадків депутати, які виконують обов’язки голови, заступника або секретаря комісії мають кращі показник відвідуваності, аніж їхні колеги, котрі є рядовими членами комісій. Очевидно, це можна пояснити необхідністю виконання ними організаційних (формування порядку денного, інформування, протоколювання) і управлінських (ведення засідання) функцій, що обумовлює необхідність більш сумлінного виконання своїх депутатських обов’язків.

Крім показників індивідуальної дисциплінованості ми також вирішили проаналізувати рівень дисциплінованості депутатів у фракційному зрізі, порівнявши їхні сумарні результати між собою. Найкращий сумарний результат у депутатів фракції Громадський рух «Народний контроль» і БПП «Солідарність», показник яких становить 91% і 90% відповідно. Дещо нижчі показники, проте також високі, і представників фракції Українське об’єднання патріотів – УКРОП і Народного Руху України з результатом 87% і 80%. Посередні зведені дані мають депутати трьох фракцій – ВО «Батьківщина», Громадянська позиція і позафракційні депутати (основу яких становлять колишні члени фракції Радикальна партія Олега Ляшка). Їхні показники становлять 77%, 73% і 69% відповідно. Так само як і при фракційному зрізі показників відвідування пленарних засідань, найнижчі результати дисциплінованості у депутатів фракцій Об’єднання «Самопоміч» і ВО «Свобода». Цього разу вони помінялися місцями. Сумарний результат перших дорівнює 57%, а других – лише 29%.

За підсумками проведеного дослідження діяльності Львівської обласної ради і виконання депутатами окремих обов’язків у 2019 році аналітиками проекту було підготовано ряд рекомендацій для депутатського корпусу, керівництва ради та виконавчого апарату ради для покращення показників їхньої відкритості, підзвітності і доброчесності. Ознайомитися з їх змістом, детальною інформацією про зміни у складі фракцій, повною методологією дослідження можна за посиланням. 

Матеріал підготовано у рамках співпраці Громадянської мережі ОПОРА з кафедрою політології Львівського національного університету імені Івана Франка.

Автори студенти 3-го курсу кафедри політології ЛНУ Антон Клименко, Марія Хуторна, Олександр Стесович і керівник проектів у сфері виборів та місцевого самоврядування Громадянської мережі ОПОРА у Львові Тарас Радь.