Протидія колекторам. Поради від бюро правової допомоги

Сьогодні, майже усі люди, які коли-небудь мали справу з кредитами в банках знають хто такі колектори і яку «радість» вони приносять. Основна функція колекторів – стягнення боргів з боржників. Банк, в ...

Додано:
Tanya Tanya

kollektor_ukraina

Tanya Tanya

Сьогодні, майже усі люди, які коли-небудь мали справу з кредитами в банках знають хто такі колектори і яку «радість» вони приносять. Основна функція колекторів – стягнення боргів з боржників. 

Банк, в активах якого значаться проблемні заборгованості, як правило, передає право вимоги по кільком сотням, а то і тисячам проблемних договорів підписанням однієї угоди – договору факторингу. Колектори, отримавши таким чином права та реєстраційні дані клієнтів – боржників, розгортають цілий комплекс заходів, спрямованих на примус боржників до виплати заборгованостей за такими договорами, причому суми вимог – в рази вище фактичної вартості такої заборгованості. Слід зауважити, що дії багатьох таких колекторів протизаконні та з ними можна і, навіть, потрібно боротися. Звичайно ж набагато краще спробувати владнати справу на початковій стадії і перше, що потрібно зробити – це з’явитися до банку та звернутися до менеджера з проханням укласти додаткову угоду за своїм кредитом у плані тимчасової відстрочки платежу – пролонгацію (при умові, що позичальник не має заборгованості за нарахованими процентами). Якщо цей момент упущено і сума боргу є «непідйомною», також є сенс звернутися до банку, але вже з пропозицією реструктуризації заборгованості. Це дасть змогу перерахувати заборгованість та встановити новий графік платежів.

Якщо ж людина вже стала жертвою пильної уваги колекторів та стикнулась зі свавіллям з боку таких компаній, найкращим варіантом буде звернутися до компетентного юриста за допомогою. Це допоможе професійно проаналізувати ситуацію та, враховуючи всі обставини справи, сформувати план дій, який захистить права позичальника.

Тактика масових дзвінків боржнику це одна з методик, до якої досить часто вдаються колектори. Для цього обирається час, коли людина найбільш психологічно вразлива, іноді це можуть бути дзвінки серед ночі. Часто має місце тиск на близьких, розповсюдження негативної інформації за місцем навчання або роботи з метою створення важкої атмосфери навколо боржника. Також можуть сипати погрозами здоров’ю, майну боржника або членам його сім’ї. Всі ці дії є незаконними.

Кримінальним кодексом України передбачається відповідальність за вимогу передачі чужого майна, чи права на майно, або вчинення інших дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами (ст. 189). Обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, а також розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці, також не допускається. Стаття 355 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за примус до виконання або невиконання цивільно-правових зобов’язань – точніше, за вимогу виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов’язання з погрозою насильства чи знищення майна.

     Слід пам’ятати, що будь-який кредит – це цивільно-правові відносини і їх вирішення лежить у цивільному правовому полі і за невиконання зобов’язань перед кредитором кримінальної відповідальності не передбачено. Дуже часто маємо приклади незаконного розповсюдження конфіденційної, а іноді і принижуючої гідність інформації за місцем проживання клієнта, його близьких, місцем роботи. При цьому необхідною передумовою вчинення впливу на близьких, друзів та колег є наявність інформації про цих осіб, їхні телефони, адреси місця проживання та роботи. Однак, згідно ст. 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. А отже, збирання, зберігання, використання та поширення особистої інформації про особу без її згоди є прямим порушенням чинного законодавства. Це тягне за собою кримінальну відповідальність – ст. 182 КК України (порушення недоторканності приватного життя). 

Іноді не домігшись бажаного результату колектори навідують боржника за місцем проживання. З практичних міркувань найчастіше вранці або ввечері. Часто довго й нав’язливо ведуть агресивні роз’яснення, а також люблять ходити по сусідах, родичам, роботодавцям, поливаючи брудом боржника. За цих обставин найбільш розумним буде не вести ніякого діалогу з такими особами, викликати правоохоронні органи та порадити «гостям» звертатися до суду.

Колекторські компанії здебільшого не зацікавлені у зверненні до судової системи, оскільки через складність та тривалість судових розглядів вони не досягнуть швидкого і ефективного результату. Тут слід пам’ятати, що колекторів найбільше цікавлять ті категорії боргів, в яких боржники виявляються полохливими, неосвіченими і довірливими. Будь-яка загроза з боку колекторської компанії з продажу вашого житла з метою закрити кредит, не має під собою основи. Винятком може бути лише заставний кредит.

       Потрібно зазначити, що будь-які заходи по примусовому стягненню заборгованості можуть вживатись виключно:

— органами Державної виконавчої служби;

— за рішенням суду, що набрало законної сили;

— за умови подачі виконавчого листа і відкриття виконавчого провадження;

— із дотриманням всіх офіційних процедур, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Нічого із вищезазначеного колектори робити не мають права.  Водночас вони мають право звернутися до суду із метою стягнення переуступленого їм боргу і у випадку позитивного рішення суду звертатися до виконавчої служби з метою стягнення заборгованості.

На заяви, що сума боргу щомиті зростає і вже сягає в рази більшої суми, ніж тіло кредиту, також не варто реагувати з острахом. Законом передбачено правові підстави для можливості зменшення судом розміру збитків та неустойки. Згідно ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. З огляду на судову практику є можливим зменшення розміру неустойки до 50 % суми основної заборгованості.

Є і друга правова підстава. Згідно ч.2 ст.616 ЦК України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов’язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Слід пам’ятати, що загальний строк позовної давності по кредиту обмежений трьома роками (ст. 257 ЦК України). До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність у один рік (ст. 258 ЦК України). Якщо все ж таки банк подав до суду після закінчення трьох років для стягнення заборгованості, є сенс заявити клопотання про застосування наслідків закінчення строків позовної давності по кредиту.

Та трапляються випадки ще більш нахабної поведінки з боку представників кредиторів коли нібито «на запрошення» вони проникають до житла або іншого володіння, проводять незаконний огляд  та  опис  майна, фотографування та відео зйомку. Об’єктом злочину таких дій є право людини на недоторканність житла та іншого володіння (ст. 162 КК України). В подібних випадках слід негайно викликати поліцію, її співробітники і повинні займатися з’ясуванням законності дій працівників колекторської фірми. В свою чергу будь які протиправні дії з боку колекторів-правопорушників слід по можливості документувати, це в майбутньому судовому процесі значно підсилить позицію боржника та зробить зустрічний позов обґрунтованим. Адже як показує практика не порушити норми законодавства у своїй діяльності колекторам, а в деяких випадках це можуть бути і спеціальні підрозділи в структурі самого  банку, не так і просто. А тому, відповідно, при послідовній і правильній фіксації фактів таких порушень, боржник має досить великі шанси на перемогу в протистоянні зі “збирачами боргів”. І такі шанси значно вищі у тих хто не боїться відстояти свої права та має розуміння, що позиція банку не є істиною в останній інстанції.

  Нагадуємо, що реалізувати своє право на безоплатну правову допомогу громадяни зможуть, звернувшись до Полтавського бюро правової допомоги, яке працює за адресою: м. Полтава, вул. Міщенка, 2, тел. (05236) 50 27 29, 050-107-24-53, 099-021-82-09, .


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Посібник для вчителів «Освітні практики із запобігання інфодемії, або Як не ізолюватися від правди»

Як комунікувати реформи?

П’ять років формування нового базового рівня АТУ: успіхи та проблеми реформи в Україні

Символи ненависті – що це і навіщо їх збирати?

Онлайн шопінг! Як захиститись?

Як громадянину України використати своє право на безкоштовне отримання земельної ділянки? Покрокова інструкція